Утвердження політології як науки і засобу сприяння процесові реформування українського суспільства - Політична наука і освіта в сучасній Україні

Найвагомішим здобутком вітчизняної школи політо-логії, яка завершує стадію свого формування, є подолан-ня упередженого ставлення до ідеї запровадження сис-темного вивчення політичних знань у межах спеціальної науково-навчальної дисципліни. На черзі -- переорієнта-ція політичних знань у площину їх практичного вико-ристання, розвиток нових напрямів політичної науки, за-безпечення відповідності вітчизняного досвіду засвоєння політологічної проблематики світовим стандартам.

Завдання, які постали перед Україною на початку XXI ст., вимагають консолідації суспільства на єдиній ідейній основі, що узалежнює розв'язання найважливіших соціальних, економічних, політичних, правових, господарських проблем і рівень політико-виховної робо-ти. Специфіка політичних знань, які синтезує політоло-гія, полягає у формуванні фундаментальних світогляд-них, політичних, економічних орієнтирів практичної і теоретичної діяльності людей.

У вітчизняній політичній науці сформувалися такі ос-новні напрями, спрямовані на осмислення політичного життя, з'ясування тенденцій суспільно-політичного роз-витку:

Відродження історії світової і української політич-ної думки;

Розвиток теорії політичної науки і філософії полі-тики;

З'ясування механізмів функціонування влади і по-літичної системи суспільства;

Дослідження проблематики державотворення і де-мократизації суспільства;

Вивчення динаміки трансформаційних процесів і модернізації суспільства;

Осмислення процесів становлення інфраструктури і ціннісної основи громадянського суспільства;

Усвідомлення соціального впливу і національних особливостей політичної свідомості та культури;

Визначення тенденцій міжнародної політики і ха-рактеру сучасного цивілізаційного розвитку;

Формування на вітчизняному грунті субдисциплін політичної науки (етнополітологи, порівняльної політо-логії, політичної конфліктології, політичної історії, ін-формаціології, партології та ін.);

Виокремлення, наповнення змістом, апробація ос-новних сегментів прикладної політології.

Політологічні дослідження стосуються важливих су-спільних інститутів (політичних партій, громадських об'єд-нань і органів місцевого самоврядування), різних аспектів взаємовідносин суб'єктів і об'єктів політики. Звісно, по-літологія не може претендувати на вивчення всієї багато-манітності проявів політичного життя суспільства, однак вона єдина досліджує їх як систему, збагачує людей знаннями, необхідними їм у повсякденному громадян-ському бутті: про розвиток держави і суспільства; про існуючу політичну систему, її структуру і функції; про головні конституційні та законодавчі регламентації су-спільно-політичного процесу; про права, обов'язки гро-мадянина і держави, умови їх здійснення і захисту.

Політично освічене суспільство з розвиненим почут-тям громадянської гідності -- головна умова утвердження демократії, засадничими умовами якої є не тільки спра-ведливі закони, альтернативні вибори, пропорційне пред-ставництво, а й певний стан суспільної свідомості, зорієн-тованої на досягнення справедливості. У зв'язку з цим по-літологія покликана формувати розвинену, демократичну політичну свідомість, основними показниками якої є:

Політична компетентність: інтерес до політичних подій; участь у дискусіях із політичних питань;

Інформованість про політичні події та їхнє суб'єк-тивне розуміння;

Переконаність у важливості політичної активності й можливість впливати на політичний процес;

Політичні цінності: ступінь прийняття (чи неприй-няття) оцінних суджень про волю, демократію, соціальну справедливість, рівність, індивідуалізм, роль держави, ринкову економіку, приватизацію, характер міжнаціо-нальних відносин тощо;

Політична ідентифікація: ставлення до діяльності політичних партій, громадських рухів і організацій; рі-вень інформованості про партійні програми і ступінь їх підтримки;

Відчуття причетності до нації, держави, міста, району;

Політична довіра: переконаність у легітимності правлячого режиму; ставлення до провідних політичних лідерів;

-- ступінь довіри і підтримки інститутів влади різно-го рівня.

Для встановлення демократичного суспільного ладу замало приходу до влади прогресивного, розумного й від-повідального лідера або демократично налаштованої депу-татської більшості. Адже дотримуватися законів, жити в створених за ними умовах, шанувати лідера доводиться всім громадянам. Від їхнього знання й розуміння ідеалу, ставлення до реалій залежать і висування лідера, і обран-ня депутата, і дотримання законів, і виконання постанов.

Сучасний стан політології в Україні обумовлений ло-гікою трансформації суспільства й особливостями розвит-ку наукового знання. Негативно позначилося на ньому, за словами Ф. Рудича, те, що одні вчені зберегли й поси-лили свою залежність від влади, інші -- приєдналися з партій і рухів, зайнявшись теоретичним обслуговуван-ням їхніх інтересів.

Сучасний етап розвитку вітчизняної політичної науки можна охарактеризувати як період стабільності, оскіль-ки вона посідає належне місце в системі суспільство-знавства, дедалі помітніше впливає на реальні політичні процеси, становлення демократичної державності. Під-тверджують це формування предметного поля політології, визначення проблематики і методів досліджень значна кількість монографічних праць, присвячених актуальним проблемам політичної науки; вивчення політології у ви-щих закладах освіти, наявність різноманітних вітчизняних підручників і навчальних посібників; поява нових часопи-сів політологічного профілю ("Політична думка", "Нова політика", "Генеза", "Віче", "Грані", "Людина і політи-ка", "Розбудова держави", "Політичний менеджмент"); дослідження фундаментальних проблем політичної науки у провідних наукових установах України; формування нового покоління фахівців вищої кваліфікації в галузі політології.

Очевидним досягненням політології в Україні є її інституціалізація (нормативно-правове оформлення, визначення предметної специфіки й методології, утво-рення структур управління і стійких каналів комуніка-ції); включення політології в інфраструктуру наукового знання; створення офіційних інстанцій із її впроваджен-ня в навчальний процес (кафедр, факультетів, наукових відділів, учених рад); заснування в 1997 р. щомісячного реферативного журналу "Політика. Політичні науки". Інституціалізація політичної науки сприяє формуванню політиків-професіоналів і політично компетентних гро-мадян.

Розвиток політичної науки на сучасному етапі є далеко не безпроблемним. Так, дається взнаки відсутність науко-во-методичних центрів, які б координували діяльність наукових і навчальних закладів з підготовки навчально-ме-тодичної літератури, дослідження актуальних політологіч-них проблем.

Вітчизняна політологія покликана якомога глибше освоїти досвід розвитку світової соціально-гуманітарної думки, від якої українське суспільство тривалий час було ізольоване. Йдеться про наукові доробки визнаних у світі політологічних шкіл і напрямів (біхевіоризм, неомарк-сизм, постмодернізм та ін.), таких мислителів XX ст., як Е. Фромм, X. Арендт, Р. Арон, X. Ортега-і-Гассет, К. Яс-перс, К. Поппер, М. Дюверже та ін., а також надбань су-часної світової політичної думки, яка динамічно реагує

На зміни в соціальному розвитку (постмодерністські, пост-матеріальні цінності, якість життя, індивідуалізм, тен-дерні проблеми, екобезпечний і сталий розвиток тощо).

Похожие статьи




Утвердження політології як науки і засобу сприяння процесові реформування українського суспільства - Політична наука і освіта в сучасній Україні

Предыдущая | Следующая