Вступ - Інститут парламентаризму в сучасних політичних системах

Актуальність Теми обумовлена тим, що в ХХ на початку ХХІ ст. у світі відбулися масштабні трансформаційні процеси в системі владних відносин та структурі державного правління загалом. Це передбачає розкриття суті, закономірностей розвитку і відмінних рис функціонування інституту парламентаризму в різнотипних політичних утвореннях.

У рамках світового процесу демократичного оновлення суспільно-політичного життя у багатьох країнах активізувався політичний дискурс щодо вибору форми управління державними справами, перерозподілу компетенції між главою держави, парламентом та урядом, пошуку шляхів побудови громадянського суспільства. Об'єктивно це стимулює теоретичну розробку проблем парламентаризму як феномену політичного життя, політико-правової доктрини, форми та способу організації державної влади.

Інститут парламентаризму є ключовим елементом сучасних політичних систем: ступінь демократизації суспільства залежить від рівня наукового осмислення сутності парламентаризму, його впровадження в політичну практику держави. Інтерес до проблем функціонування інституту парламентаризму у вітчизняній політичній науці викликано процесами, що відбуваються в українському суспільстві. Сучасна українська політична практика демонструє нездатність владних інститутів ефективно керувати соціально-економічними і політичними процесами. Скорочення перехідного періоду демократичної трансформації в Україні об'єктивно вимагає формування працездатної системи зворотнього зв'язку між соціальним середовищем і політичною системою.

Інтерес до даної проблематики також викликаний в наукових колах існуванням низки проблем теоретичного і практичного характеру, пов'язаних із організаційним становленням парламентів в "перехідних" політичних системах, з визначенням їх конституційного статусу та фактичної ролі в механізмі державної влади.

Метою роботи є теоретичний аналіз сутності інституту парламентаризму на прикладі функціонування сучасних політичних систем.

Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких наукових Завдань:

Дослідити суспільно-політичні процеси, що зумовили виникнення парламентаризму;

Проаналізувати особливості функціонування представницької влади в посттоталітарних країнах та вивчити їх еволюцію;

Виявити специфічні функції західних парламентів в умовах оригінального політичного розвитку;

Оцінити трансформацію парламенту незалежної України;

Об'єктом даного дослідження є інституту парламентаризму, як важлива складова здійснення державної влади в сучасних політичних системах.

Предмет Дослідження - інститут парламентаризму як елемент політичної системи суспільства.

Ступінь Наукового Опрацювання: визначена проблематика розглядалася вітчизняними і зарубіжними дослідниками з теоретичних і практичних проблем функціонування парламентаризму. Основним етапам генези теорії парламентаризму присвячені праці цілої низки мислителів, у тому числі Платона, Арістотеля, Ціцерона, Н. Макіавеллі, Г. Гроція, Б. Спінози, Ж. - Ж. Руссо, Дж. Локка, Т. Гоббса, Ш. Монтеск'є, М. Лютера, М. Вебера, Г. В. Гегеля.

Загальні принципи функціонування парламенту в країнах "оригінального" політичного розвитку містяться в дослідженнях А. де Токвілля, Дж. Вашингтона, Д. Медісона, А. Дайсі, Е. Берка, К. Маркса, Б. Гуггенбергера, К. Оффе та У. Пройса. Аналізу функціонування інститутів парламентаризму у системах вторинного політичного розвитку приділена увага в роботах А. Лейпхарта, Д. Дарендорфа, С. Верби, Д. Ростоу. Особливостям політичної дійсності демократії в стабільних політичних системах Заходу, місцю і ролі парламентів у даній системі влади присвячені праці політологів Й. Шумпетера, К. Поппера, З. Бжезинського, Дж. Сарторі, Г. Моски, Ж. Аталі, Дж. Кіна.

До питання аналізу функціонування представницьких установ у політичних системах України і Росії зверталися в різні періоди велика кількість вітчизняних і російських авторів. Зокрема, еволюцію конституційно-правової теорії і доктрин парламентаризму, його методології присвячені роботи А. Георгіци, М. Орзіха, В. Чиркіна, М. Томенка, В. Журавського, В. Денисова; юридичні характеристики становлення і розвитку парламентаризму сучасного етапу в Україні розглядаються в працях Л. Кривенко, В. Опришка, А. Андресюка, В. Шаповала, Ю. Шемшученка; проблемам удосконалення політичної системи і модернізаційного процесу в Україні, форм державного правління, перерозподілу компетенції між гілками державної влади, реформування виборчої системи присвячені публікації С. Тихомірова, А. Гальчинського, Й. Рисіча, В. Цвєткова і В. Горбатенка.

Методологічну основу дослідження складають такі Методи: Аналіз, порівняння, узагальнення, комператизму, а також принцип історизму і системності.

Політичний інститут парламентаризм

Похожие статьи




Вступ - Інститут парламентаризму в сучасних політичних системах

Предыдущая | Следующая