ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Політична опозиція як інститут демократії та суб'єкт політичного процесу сучасного українського суспільства

Актуальність теми дослідження. Конституція України гарантує громадянам право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а також на свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією та законами України. Крім того, Конституція встановила, що громадське життя в Україні грунтується на принципах політичного, економічного та ідеологічного плюралізму. Сучасне політичне життя в країні є досить різноманітним, однак кількісна сторона не завжди є показником того, що різні політичні сили мають можливість впливати на громадське життя. Опозиція у цьому аспекті є одним з найбільш ефективних інститутів, які сприяють виявленню та захисту індивідуальних і групових інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Сучасні процеси, які змінюють українське суспільство та його політичне життя, є підтвердженням актуальності та важливості звернення до аналізу політичної опозиції як суб'єкту політичного процесу та інституту демократії. Крім того, не тільки більшість пересічних громадян, а і політичних діячів не мають чіткого розуміння даного політичного інституту, відповідно не мають змоги будувати адекватні відносини з опозицією, які б дійсно сприяли демократизації суспільства. Тобто, як сучасна політична практика, так і недостатність теоретичних розробок вимагають та актуалізують розгляд проблем, пов'язаних з формуванням політичної опозиції в Україні та легітимізацією її діяльності.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає перспективному плану планової науково-дослідницької теми кафедри політичних наук Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (№ держреєстрації 0101U000755), одним з виконавців якої є дисертант.

Метою дослідження є осмислення політичної опозиції, як інституту демократії та суб'єкту політичного процесу сучасного українського суспільства. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити комплекс наступних завдань:

Розглянути природу та характерні ознаки політичної опозиції. Це можливо шляхом, по-перше, вивчення та систематизації різноманітних наукових підходів та концепцій до політичної опозиції; по-друге, аналізу опозиціонарності як соціально-політичної орієнтації, і по-третє, окреслення умов виникнення політичної опозиції та її функцій в суспільстві;

Проаналізувати зміст та характерні ознаки опозиційної діяльності, як форми реалізації політики, шляхом, по-перше, дослідження основних елементів опозиційної діяльності скрізь призму сутності та природи політики й, по-друге, розгляду стилю цієї діяльності;

Класифікувати моделі політичної опозиції та визначити особливості її функціонування в рамках цих моделей. Це є можливим шляхом, по-перше, типологізації політичної опозиції, по-друге, аналізу діяльності політичної опозиції в різних політичних системах, по-третє, визначення ролі парламентської опозиції в демократичних політичних системах;

Проаналізувати особливості процесу інституціоналізації політичної опозиції в сучасній Україні шляхом, по-перше, виявлення факторів, які впливають на становлення даного політичного інституту в Україні, та, по-друге, шляхом аналізу політико-правових засад формування формального статусу легітимної української опозиції.

Об'єктом дослідження є опозиція як суб'єкт політичного процесу.

Предметом дослідження є процес становлення політичної опозиції як елементу демократизації держави і суспільства та особливості її діяльності в сучасній Україні.

Методи дослідження. При вирішення зазначених завдань були використані такі наукові методи та підходи, як методи аналізу та синтезу, системний та функціональний метод, порівняльний та історичний метод, логічні методи. Так, системний метод застосовувався при аналізі взаємодії опозиції й держави, з одного боку, та влади - з іншого. Порівняльний аналіз використовувався для виявлення загальних закономірностей формування і діяльності політичної опозиції в зарубіжних країнах та виокремлення національних особливостей української опозиційної діяльності. Функціональний метод застосовувався для визначення функцій політичної опозиції. Для характеристики та аналізу моделей політичної опозиції використовувався метод політичного моделювання, який сьогодні широко застосується в політичній науці. Також був використаний нормативно-юридичний метод для розуміння правових процесів, аналізу законодавчих та нормативних актів, законодавчих проектів, для визначення правового статусу політичної опозиції в України.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в комплексному аналізі особливостей формування та становлення політичної опозиції в Україні, з урахуванням світового досвіду та національної специфіки, який дозволив уточнити визначення політичної опозиції, її природу та форми функціонування. Наукова новизна конкретизується в наступному:

Вперше:

    - визначено опозиційну політичну діяльність в якості форми реалізації політики. Ця форма характеризується наявністю технології опозиціонарної активності, яка виражається в системних проявах опозиції. Тобто, опозиційна діяльність - це своєрідний технологічний політичний процес, який слід розглядати поза проявами суб'єктивних факторів реалізації політики. - зазначено, що для розвиненого громадянського суспільства, з певним політичним потенціалом населення, політично доцільною моделлю є скандинавська, яка базується на співпраці та взаємозв'язку між суб'єктами політичного процесу. Це пояснюється тим, що функціонування політичної опозиції в рамках цієї моделі забезпечує такі головні критерії громадянського суспільства як саморегулювання та самосвідомість.

Дістало подальший розвиток:

- політичне розуміння та окреслення меж застосування терміну "політична опозиція" та "опозиційна політична діяльність". Зокрема, авторська позиція викладається в наступному: політична опозиція розуміється як активна політична діяльність будь-яких груп, індивідів, інститутів суспільства, яка має організований та системний характер дій, чітко визначені політичні погляди та пріоритети щодо розвитку суспільства, розуміння шляхів та способів реалізації цих ідей. Ця діяльність може бути спрямованою проти державної (загальновизнаної, легальної) політики, або проти парламентської більшості, або проти загального курсу партії, в якій діє внутрішня опозиційна група.

Обгрунтовано:

    - наявність такого інтегративного елементу прояву активності опозиції, як опозиціонарність, яка є однією із закономірностей розвитку суспільства і безпосередньо впливає на процес його демократизації. Це проявляється шляхом зазначення певної політичної орієнтації, форми політичної діяльності та взаємодії опозиції із суспільством та владою; - вплив на формування політичної опозиції сукупності політичних, економічних та психологічних умов. Цей процес відбувається на підгрунті суспільного почуття невдоволеності реальним політичним процесом та пошуку шляхів його зміни, на основі усвідомлених соціальних та політичних групових інтересів.

Уточнено та систематизовано:

- типологізацію та визначено особливості моделей діяльності політичної опозиції, з урахуванням типу політичної системи та режиму.

Визначено:

    - політичну опозицію як форму соціально-політичної орієнтації суспільства, яку необхідно відрізняти від політичного екстремізму, протесту, окремих проявів протидії та інших, близьких за природою та змістом, соціально-політичних явищ; - мету опозиційної діяльності в сучасному українському суспільстві, яка полягає в участі опозиції в розбудові в Україні суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави шляхом використання опозицією прав та здійснення відповідних обов'язків в інтересах громадян України та держави. Для цього необхідно створити та забезпечити умови для вільного і безперешкодного здійснення опозиційної діяльності, однак це не може бути підставою для надання їй будь-яких переваг перед іншими формальними або неформальними поличними інститутами та суб'єктами політичного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та основні теоретичні положення дисертаційного дослідження можна використовувати для аналізу сучасного стану політичного процесу та тенденцій подальшого розвитку українського суспільства. Теоретичні викладки та практичні рекомендації є корисними для різних суб'єктів політичної діяльності, зокрема для представників політичних партій, рухів, політичної еліти та ін.

Пропозиції правового характеру можуть бути використані для законодавчого врегулювання статусу політичної опозиції в Україні та для більш адекватного визначення її прав та обов'язків. Крім того, концептуальні підходи та основні положення щодо поняття та моделей політичної опозиції можуть бути використані у навчальному процесі, наприклад, при викладанні курсу політології, спецкурсів з "Теорії еліт", "Основ політичної опозиції", "Діяльності політичних партій та рухів", "Конфліктології" та ін.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: "Україна в контексті євроінтеграції" (Суми, 2005 р.), "Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку" (м. Одеса, червень 2005 р.), "Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави і громадянського суспільства (Одеса, червень 2006 р.), "Соціально-економічні, політичні і культурні оцінки та прогнози на рубежі двох тисячоліть" (Тернопіль, 2006 р.), на Міжнародному симпозіумі "Революція в світі: глобалізація та індивідуалізація - погляд у майбутнє" (Одеса, 2007). Дисертація обговорювалася на методологічних семінарах кафедри політичних наук Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (2005-2008 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 4 статтях, які надруковані в наукових виданнях, визначених ВАК України фаховими з політології.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертації відповідає меті та завданням дослідження і складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 193 сторінки. Список використаних джерел містить 216 найменувань (18 сторінок).

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Політична опозиція як інститут демократії та суб'єкт політичного процесу сучасного українського суспільства

Предыдущая | Следующая