Вступ, Загальні поняття та відомості про політологію - Політологія в системі суспільно-політичних знань

Політичне життя є обгєктом вивчення багатьох суспільних наук, оскільки у суспільстві кожна подія і кожен факт мають політичне забарвлення. Торкаючись інтересів людей, вони можуть бути відповідно інтерпретовані або мати політичні наслідки. З цієї точки зору суспільство в цілому є політичним. Певна специфіка політики, а також і те, що всі види людської діяльності, усі суспільні явища повгязані з політикою, зумовлюють політичний аспект усіх суспільних наук. Водночас є науки, основне завдання яких - дослідження політичного життя. Провідною серед них є політологія.

Політологія (грец. politika - державні й суспільні справи і logos - слово, поняття, вчення) - наука, обгєктом якої є політика і її відносини з особистістю та суспільством.

Політична наука є одним із найважливіших здобутків людського розуму, її вагома значущість зумовлюється визначальною роллю політики в життєдіяльності суспільства. Оскільки люди осмислюють світ політики неоднаково, а проживати повинні спільно, то політична наука і покликана навчити людей знаходити між собою спільну мову і компроміс.

Загальні поняття та відомості про політологію

Політологія суспільство наука

Як відносно самостійна галузь знань, політологія сягає своїми витоками сивої давнини, її розвиток тісно повгязаний з розвитком філософських знань. Оскільки політика була інтегрована в суспільне буття, філософія як універсальна наука супроводжувала людину все життя, здійснюючи пошук оптимального політичного ладу. Знання про політику, які сформувала антична філософська думка, стали основою політичної філософії наступних епох, незважаючи на відмінність їх емпіричного матеріалу, особливості історичного часу, розмаїття суспільно-політичних традицій у різних країн та народів.

Нітрохи не модернізуючи античну думку, політична філософія сприйняла політику як суспільне явище, що і є сутністю, провідним началом спільного життя людей, організованого державою. Античні мислителі започаткували вивчення політичної мови і політичного ораторства дослідили такі політичні, соціальні, моральні цінності, як свобода, право, справедливість, добро та ін. У новітні часи розвивались узагальнюючі, універсальні концепції політики і влади, які отримали політичне, гуманістичне, фундаментально-соціологічне та економічне обгрунтування.

Розвиток соціально-орієнтованого філософського знання триває дві з половиною тисячі років, однак ще на початку XX ст. статус політичної філософії, як і політології, не був остаточно визначений. Упродовж XX століття поняття політичної філософії та політології цілком прижилися, а в 50-60-х роках настав "бум" політико-філософських та політологічних досліджень. В останні десятиліття розширилися функції політичної філософії, сформувалися методи, структура філософського знання, окреслилося їхнє розмежування з наукою про політику.

Філософія озброює політологію світоглядом, загальними методами пізнання й теорією мислення, розумінням змісту і соціальної зумовленості політичних явищ, досліджує загальні закони історичного розвитку та форми їх реалізації у діяльності людей, вивчає суспільство як цілісну систему. Політична філософія і політологія черпають матеріал з одного джерела, але вивчають його різними засобами і на різних рівнях. Філософія, на відміну від політичної науки, не звертається до практики безпосередньо. Політичні явища й процеси з урахуванням їх місця і ролі як соціального цілого вивчає політологія.

У пізнанні політичного життя істотна роль належить політичній історії (вивчення політичного життя, особливостей його функціонування та розвитку в окремих країнах та ін.). Для розуміння сутності й функціонального призначення політичних явищ, інститутів важливо знати історію світових політичних вчень, яка досліджує виникнення і розвиток теоретичних знань про політику, владу, державу, право, демократію, генезис політичних категорій, їхній вплив на політичне життя.

Особливого значення у вивченні політичного життя суспільства набуває політична економія та соціологія політики.

У вивченні політичного життя суспільства важлива роль належить, також, юридичній науці як системі знань про державу і право, про обгєктивні закономірності їх виникнення і розвитку. Юридична наука розробила понятійний апарат, який активно використовує.

Незважаючи на те, що науки про суспільство висвітлюють різні аспекти політичного життя, демократичний суспільний розвиток виявив потребу в науці, яка б критично осмислювала існуючі політичні системи, режими, механізми реалізації політичної влади, участь соціальних спільнот у політичному процесі, політичні ситуації тощо. За тоталітарного режиму, коли роль суспільних наук зводилася здебільшого до коментування і виправдання існуючих порядків, не було необхідності в розвитку політології. Істотним чинником активізації став вихід мільйонів людей на арену політичного життя, зростання взаємозалежності й суперечливості сучасного суспільства, становлення молодих незалежних держав. За цих умов посилюється взаємодія політичних процесів і політичних систем різних країн, що дає змогу бачити не тільки їх відмінність, а й схожість.

Спільні зусилля спеціалістів у різних галузях суспільствознавства, політичних наук, публіцистики, професійної журналістики і політиків-практиків покликані сформувати сучасне політичне знання. Як і всі інші галузі сучасного суспільствознавства, політологія має на меті виробити знання, які дадуть змогу орієнтуватися в навколишньому світі й завдяки цьому активно освоювати, перетворювати його, передбачати й свідомо формувати політичну сутність суспільства, упорядковувати стосунки між людьми на засадах загальнолюдських ціннісних орієнтацій.

Отже, політологія як сфера професійної діяльності виникає лише в Новий час і її поява зумовлена низкою чинників:

    А) настійна об'єктивна потреба суспільства в науковому пізнанні політики, в її раціональній організації, в ефективному управлінні державою. Реальне звернення політики до науки здійснилося разом із демократичним процесом Нового часу, коли ускладнилися політичні й соціальні структури і відносини в суспільстві, зросли чисельність населення та обсяг матеріального виробництва, ускладнилося духовне життя суспільства, з'явилися масштабніші міждержавні відносини, посилилася політична відповідальність влади за долю своєї країни, особливо в часи кривавих воєн, виникнення глобальних проблем, які поставали перед людством, тощо; Б) розвиток самого політичного знання в процесі руйнування початкового синтезу філософського, наукового та емпіричного знання про політику, поділ політичного знання на філософський і науковий рівні на функціональній основі. В) загальний процес становлення наукового знання світу і суспільства, коли диференціація єдиного філософського знання про природу людини і про устрій суспільного життя спричинила необхідність науково висвітлювати сутність політики і влади, їхню роль і функції. Г) постійне пізнавання політичних подій неполітичними й ненауковими засобами. Тому виникнення науки про політику - це не тільки науковий процес, а й значне культурне явище.

Практично всі суспільні науки подають матеріал для аналізу політичних подій і явищ, усебічно висвітлюють різноманітні аспекти політичного життя суспільства, даючи політології свій інструментарій і результати досліджень.

Визначення політології просто як науки про політику побудовані на принципі самодостатності, самоцінності політичної сфери.

Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів

Політика як соціальне явище - багатобарвне та складне явище:

Це мистецтво управління державою, участь громадян у справах держави, напрямок державного розвитку, завдань, змісту і діяльності держави; засіб чи інструмент, за допомогою якого в суспільстві досягаються інтереси тих чи інших соціальних груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знаходяться при владі.

Політика як соціальне явище і усвідомлена діяльність, спрямована на забезпечення суспільних процесів, їх регулювання і розвиток в тому напрямі, якого прагне домінуюча або опозиційна група

Об'єкт політики необмежений, тому її існує чимало видів:

    - За сферою суспільного життя (економічна, соціальна, культурна, національна); - За орієнтацією (внутрішня і зовнішня); - За масштабами дії (міжнародна, світова, локальна, регіональна); - За носіями, суб'єктам (політика держави, партії, суспільних рухів, організацій); - За терміном дії (постійна й тимчасова); - За цілями (нейтральна, національне примирення, "відкритих дверей", "залізної завіси", компромісу, політика однополюсного світу, багатополюсна політика).

Як одна із сфер суспільного життя, політика взаємодіє з іншими сферами. Вона залежить від них, і, в свою чергу, вона робить істотний вплив на все людське буття. Тому вивчення політичних явищ вимагає з'ясування економічних та ін. інтересів, якими ці явища визначаються, а також всієї системи соціальних факторів і протиріч. Соціальна структура безпосередньо становить підвалини політики, визначаючи її суб'єкти, імпульси, інтереси, характер і спрямування політичних процесів. Залежно від соціальної структури формуються пол. сили і рухи.

Специфічного спрямування набуває політика залежно від чисельності населення, його статевої структури. Демографічний фактор визначає певні риси і структуру суб'єктів політичного процесу. Що стосується національного складу населення, то це одна з домінант політичного життя.

Істотне місце посідають соціально-психологічні фактори. Саме вони позначаються на політичній поведінці мас та окремих індивідів.

Вибір політичних інститутів, методів функціонування, їх цілей значною мірою залежить від духовної культури. Саме духовна культура впливає на характер політичної соціалізації індивідів, систему їхніх політичних цінностей і політичної позиції.

Похожие статьи




Вступ, Загальні поняття та відомості про політологію - Політологія в системі суспільно-політичних знань

Предыдущая | Следующая