Вступ, Поняття "держава" і теорії її походження - Держава в політичній системі суспільства
Держава є одним із найважливіших інститутів суспільства, центральним елементом його політичної системи. Одним із найважливіших завдань політології є аналіз розвитку її сутнісних рис, соціальної ролі здійснюваних нею функцій, форм державного правління й державного устрою, принципів міждержавної політики.
Поняття "держава" і теорії її походження
Визначальною ланкою політичної системи суспільства та її підсистеми -- політичної організації -- є держава.
Держава -- форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов'язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.
Інколи поняття "держава" вживають як синонім понять "суспільства", "країна" або на позначення сукупності зв'язків між громадянами та органами управління, між цими органами (наприклад, парламентом і урядом). У повсякденній мові держава ототожнюється з владою, правосуддям, адмініструванням, контролем тощо.
Державу характеризують:
- -- організація влади за певним територіальним принципом: поділ населення за територією проживання, а не за кровно-родинними ознаками; -- всезагальність (держава охоплює своїм впливом усіх людей, що мешкають на її території, в тому числі громадян інших держав); -- наявність публічної влади, здійснюваної особами, зайнятими винятково управлінням суспільством та охороною встановлених у ньому порядків (державні чиновники); -- право і можливість проводити внутрішню і зовнішню політику від імені всього суспільства; -- монопольне право на примусовий вплив щодо населення і наявність особливої системи органів, установ і знарядь примусу (армія, поліція, суд, тюрми), які виконують функції державної влади; -- суверенна законотворчість (право видавати закони і правила, обов'язкові для всього населення); -- монопольне право на збирання податків для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату.
Ці ознаки визначають внутрішні й зовнішні державні зв'язки як необхідну форму існування і розвитку сучасних суспільств (народів).
Місце та роль держави в політичній системі визначаються основними принципами її функціонування:
- -- верховенство публічної влади; -- збереження єдності держави, що грунтується на досягненні згоди між тими, ким керують, і тими, хто управляє, незалежно від складу уряду і правлячої партії; -- досягнення єдності держави через відповідний зв'язок із соціальними силами суспільства (класами, групами, націями, політичними партіями тощо), за допомогою права і можливості здійснювати внутрішню й зовнішню політику від імені народу, через органічну взаємодію з громадянським суспільством загалом.
Держава виникла на певній стадії розвитку людства. Політична, правова література подає різні теорії походження держави.
Неісторична теорія, її висунув Аристотель, проголосивши: природа людини як "політичної істоти" визначила їй жити в суспільстві, і тому держава є природним продуктом розвитку людських спільнот.
Теологічна теорія. Охоплює аналогічні за змістом традиційні концепції християнської культури, за якими державна влада виникла з волі надприродного чинника -- Бога. Особливого змісту божественне походження держави і влади набуло в теорії Ф. Аквінського. Усяка влада від Бога, стверджував він. Держава є необхідність, її мета -- "загальне благо". Існує "природний закон", закладений Богом у серця людей. Цей "божественний закон" вищий від "природного". Тому церква -- вище держави, її закони не повинні порушувати правителі.
Сучасна католицька церква підтримує божественний генезис ідеї про державу і принципи влади. Існує навіть політичний напрям --клерикалізм, який прагне до посилення впливу церкви на усі сфери життя та державу.
Патріархальна теорія, її фундатором був англійський філософ Роберт Філмер (XIII ст.). На його думку, держава виникла в процесі механічного об'єднання родів у племена, племен у ширші цілісні утворення, аж до держав (при збереженні принципу патріархальної, заступницької влади на кшталт первісних форм). Отже, держава є розширеною формою патріархальної влади, що здійснюється від імені всіх і для загального блага.
Теорія суспільного договору. У XVII і XVIII ст., в монархічно-абсолютистську добу в Європі виникли різні теорії суспільного договору походження держави. Розквіту договірна теорія набула в період розвитку капіталістичних відносин, її обстоювали англійські філософи Т. Гоббс і Дж. Локк та французький філософ Ж.-Ж. Руссо. Щоправда, такі погляди висував ще давньогрецький філософ Епікур.
Сутність означеної теорії в тому, що держава виникає не з волі Бога, а створюється добровільно суспільним договором суверенних громадян з правителем за законами людського розуму. Вимоги розуму -- це вимоги природного права громадян на життя, свободу, рівність, недоторканість майна тощо. Закон, влада зобов'язані задовольняти природне право людей, захищати їх. Заради цього громадяни надають правителю та уряду (державі) відповідні повноваження, добровільно зобов'язуючись підкорятися їх волі, закону.
Теорія підкорення (конфліктно-насильницька), її фундатором є польсько-австрійський соціолог Л. Гумплович. Грунтуючись на концепції соціального дарвінізму (перенесення на суспільство сформульованого Ч. Дарвіном закону боротьби видів за існування і виживання), він вважає, що виникнення держави є результатом завоювання організованішими і сильнішими групами людей гірше організованих і слабших спільнот. Тобто держава стає формою панування переможців над переможеними, сильніших над слабшими. Це результат соціального конфлікту, абсолютної ворожості, органічно притаманної людям.
Класова теорія, її основоположниками є К. Маркс і Ф. Енгельс. Вони стверджували, що виникнення держави -- це природно-історичний, об'єктивний процес. Держава започатковується в пізній фазі общинно-племінного ладу і розвивається впродовж тривалого історичного періоду. Основними умовами її утвердження (III--IV тис. до н. е.) були поява додаткового суспільного продукту внаслідок удосконалення продуктивних сил і виробничих відносин, виникнення майнової нерівності, розподілу праці, а також класів. Внаслідок цих процесів діяльність з управління суспільством поступово трансформується у відносно самостійну функцію, яку здійснює пануючий клас. Цей клас (в антагоністичному суспільстві) за допомогою державного апарату ("державної машини") тримає в покорі всі інші класи і верстви населення, завдяки володінню засобами виробництва експлуатує їх. У соціалістичному, неантагоністичному суспільстві, на думку творців теорії, держава із знаряддя підкорення одних людей іншими перетворюється на знаряддя побудови нового, справедливого суспільства. За комунізму держава поступиться місцем комуністичному суспільному самоврядуванню.
Щодо класового характеру держави, нині існують інші точки зору. Приміром, американські політологи Дж. Гелбрейт, Р. Харрод, А. Кросленд та інші стверджують, що соціально-класовий чинник не є домінуючим у розвитку державності. Держава поступоводеполітизується. За розвинутого демократичного суспільства вона стає нейтральною, надкласовою силою й однаково відображає інтереси всіх верств суспільства. Іншої позиції дотримується французький соціолог М. Дюверже, який, сумніваючись у можливості будь-якої деполітизації держави, висунув положення про її двобічність як суб'єкта влади. Така двобічність зумовлена тісним переплетенням у функціях держави класових та загальносоціальних орієнтацій. Тому, з одного боку, держава є виразником інтересів панівного класу, а з іншого -- гарантом соціального порядку, вигідного всьому суспільству.
Держава політика суспільство територіальний
Похожие статьи
-
Особливості політичної системи сучасного російського суспільства - Особливості політичних систем
Політична структура Росії становить найбільший інтерес у зв'язку її динамічністю. У нашій країні істотним чинником розпочатого руху від тоталітарного...
-
Політичне життя є обгєктом вивчення багатьох суспільних наук, оскільки у суспільстві кожна подія і кожен факт мають політичне забарвлення. Торкаючись...
-
Структура держави - Держава в політичній системі суспільства
Структура держави -- система органів і установ, які виконують внутрішні й зовнішні функції держави. Вона охоплює: -- органи державної влади, які...
-
Типи, структура і функції держави - Держава в політичній системі суспільства
Тип держави визначають на підставі ознак, притаманних усім державам. Економічною основою типології держав є певний тип виробничих відносин, які виражають...
-
Особливості та місце держави в політичній системі суспільства З появою держави і права в суспільстві виникли нові види суспільних відносин: політичні і...
-
Форми державного устрою - Політологія: основні поняття
Форма державного устрою характеризує територіальний поділ держави і співвідношення повноважень центральних і регіональних (місцевих) органів влади....
-
Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через Функції політичної системи. Основні функції політичної системи: 1) цілепокладальна...
-
Поняття політичної системи суспільства Розгляд такого складного питання і явища як політична система слід почати з тлумачення поняття "система". "В...
-
Висновок - Особливості елементів політичної системи суспільства
Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави. У процесі еволюції...
-
Вступ - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада - одне з фундаментальних почав суспільства і політики. Поняття влади є одним з центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних...
-
Шарль Луї Монтеск'є розрізняв державу: 1) як союз громадян і 2) як сукупність посадових осіб. "Суспільство не може існувати без уряду", -- зазначав він....
-
Право громадян на свободу об'єднання регулюється Конституцією України та Законами України. Зокрема в ст.36 Конституції України зазначається, що...
-
Кратолугія - Політологія: основні поняття
Кратолугія -- вчення про владу, про закономірності її походження, функціонування і розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми,...
-
Вступ - Інститут парламентаризму в сучасних політичних системах
Актуальність Теми обумовлена тим, що в ХХ на початку ХХІ ст. у світі відбулися масштабні трансформаційні процеси в системі владних відносин та структурі...
-
ПОНЯТТЯ І СУТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ Однією з центральних проблем політології є проблема влади. Але не меншою, якщо не більшою, проблемою є питання про те,...
-
Структура і форми держави - Політологія: основні поняття
Як політична структура, держава має складну будову і включає в себе систему органів і установ, яка отримала назву механізм держави. У структурі держави...
-
Та чи інша сукупність знань про навколишній світ може претендувати на статус науки лише тоді, коли відображає не всю багатоманітність відповідних явищ і...
-
Висновки - Варіанти взаємодії громадянського суспільства і держави
Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй є розгортання системи суспільних інститутів, котрі утворюють...
-
Теорія і практика суспільного розвитку підтверджують істинність тези: лише розвинуте, зріле громадянське суспільство є передумовою і запорукою...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм політичний управління Політична влада різноманітна по формах і засобам прояви. Для відображення різних аспектів її функціонування...
-
Вступ, Влада як системоутворюючий чинник політичної системи - Політична влада
Влада є однією з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де...
-
Термін "еліта" у перекладі з французької означає "кращий", "вибраний", "відібраний". Цим поняттям позначають окремі верстви суспільства, які здійснюють...
-
Вступ - Типи політичних систем
Функціонування соціальних спільнот (народ, нація, класи, соціальні групи та прошарки, демографічні групи та ін.), а також індивідів не зводиться до...
-
ВСТУП - Варіанти взаємодії громадянського суспільства і держави
Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй на Заході - у тій частині світу, яку ми вважаємо найбільш...
-
Сутність національної безпеки - Національна безпека і політичні засоби її забезпечення
Відомо, що основні ідеї сучасного розуміння національної безпеки вперше сформульовані у "Законі про національну безпеку", прийнятому у Сполучених Штатах...
-
Місце політології у системі знань про суспільство - Політологія як наука
Політологія -- одна із складових системи наукових знань людства, його духовної культури, активний фактор суспільного прогресу. Що є характерним для...
-
Характеристика поняття "політичний режим" Політичний режим - зміст влади, виражений в засобах, методах і способах владарювання, в характері влади -...
-
Політична система демократичного типу - Особливості політичних систем
Незважаючи на різноманітність наявних теоретичних трактувань демократії, всі вони, в кінцевому рахунку, можуть бути зведені до двох найбільш загальним...
-
Розвиток вчень про владу - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада є ядром політики. Влада виникла з появою людського суспільства і завжди супроводжувала і супроводжує його дальший розвиток. З появою в суспільстві...
-
Правовое положение личности - Анализ особенностей политической системы Франции
В Конституции Французской Республики отсутствует особый раздел о правах и свободах. В самом тексте Конституции права и свободы содержатся лишь в...
-
Походження влади - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада виникає разом із людським суспільством як його невід' ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: - потреба самозбереження соціуму; -...
-
Функції політичної системи - Особливості політичних систем
Будучи самостійним організмом, політична система має своїми можливостями, або умовно кажучи, здібностями. Американські політологи Д. Істон, Г. Алмонд...
-
На початку ХХІ століття парламентські інститути перетворилися на необхідний атрибут і в одну з політичних основ державності практично в усіх країнах...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Актуальність наукового дослідження проблеми забезпечення прав і свобод людини у процесі соціально-політичного реформування...
-
Історично політичні партії складалися як об'єднані спільним інтересом групи людей, організації прихильників певних поглядів на шляхи розвитку суспільства...
-
2.1 Особливості інституту парламентаризму в політичних системах Заходу Інститут парламентаризму є ключовим елементом сучасних політичних систем: ступінь...
-
Вступ - Особливості елементів політичної системи суспільства
Актуальність. Актуальність даної теми полягає в аналізі особливостей складових елементів політичної системи, їх ролей та взаємозв'язку. Предмет...
-
Вступ - Політична культура: поняття та структура
У XXI століття Україна увійшла як незалежна держава, що прагне побудувати відкрите демократичне суспільство. Наскільки динамічним і плідним буде цей...
-
Вступ - Вчення Платона та Арістотеля про державу
У політико-правових навчаннях Стародавньої Греції і всієї античної цивілізації, кореняться витоки європейського розуміння права, політики держави. Слід...
-
Наукова новизна - Політико-правові засади становлення державності України
- вперше у вітчизняній суспільній науці представлене органічне поєднання джерел, проблематики і головне - досягнень вітчизняної політичної і правової...
Вступ, Поняття "держава" і теорії її походження - Держава в політичній системі суспільства