Проблеми розвитку політології як навчальної дисципліни у системі вищої освіти України - Політична наука і освіта в сучасній Україні

Політична освіта впливає на громадян, насамперед че-рез процес цілеспрямованої Політичної соціалізації -- засвоєння індивідом сукупного соціально-політичного досвіду та відтворення через його активне включення в соціальне середовище системи існуючих соціальних зв'язків. Це дає сучасній людині необхідну інформацію про політичне життя і пов'язані з ним її власні інтереси.

Політична соціалізація особистості є сукупністю ком-понентів становлення політичної свідомості та політич-них ролей на основі засвоєння нагромаджених поколін-нями суспільно-політичного досвіду, традицій і норм по-літичного життя; перетворення знань про суспільство, політику на політичні переконання і здобутки, навички суспільно-політичної діяльності; набуття предметного змісту політичних знань і переконань. Система соціаліза-ції, яка спирається на політичну освіту, допомогає інди-віду посісти належне місце у сфері політики з урахуван-ням притаманних йому здібностей і схильностей; гаран-тувати основні права і свободи особи; максимізувати шанси і використати інноваційний потенціал свідомо орі-єнтованих на служіння суспільству людей; забезпечити якість публічної інформації про суспільні проблеми, пе-редумови та обставини ухвалених політичних рішень, со-ціальні наслідки дій.

Основними завданнями політології як навчальної дис-ципліни, покликаної забезпечити соціалізацію майбутніх поколінь, у т. ч. політиків, відповідно до потреб демо-кратизації суспільного життя, мають стати:

-- активізація діяльності українських політологів щодо визначення найважливіших процесів трансформації українського суспільства, забезпечення відповідності їм теоретичних знань, орієнтованих на практично-політичну діяльність;

Забезпечення соціального статусу політології;

Поглиблення професійних зв'язків із зарубіжними політологами, вивчення досвіду організації політичної

Науки в різних країнах світу; залучення провідних полі-тології! для участі в роботі всесвітніх і європейських кон-греси) .і ріпних проблем політичної науки;

    - розширення каналів постійної комунікації між су-б'єктами політичної науки; *-- органічне поєднання можливостей теоретичної і прикладної політології у процесі реформування україн-ського суспільства; збільшення обсягу викладання курсів з прикладної політології на спеціалізованих відділеннях вищих навчальних закладів.

Сутністю політичної освіти є формування мотивацій-ної готовності індивіда до політичної діяльності. Полі-тична освіта спрямована на зміцнення взаємодії людини і суспільства, обумовленої національно-специфічними особливостями розвитку суспільства, відносинами влас-ності, ідеологією, домінуючими соціокультурними чинни-ками. Вона повинна сприяти подоланню духовної відчу-женості людини від суспільства та його основних цінніс-них установок. Найголовнішою її орієнтацією має бути спрямованість на вдосконалення існуючої політики як однієї з найважливіших сфер, що прямо чи опосередко-вано впливає на формування особистості. При цьому слід пам'ятати, що політика є лише однією з багатьох су-спільних сфер, у якій молода людина може реалізувати свої творчі зусилля, енергію.

Політична освіта забезпечує адекватність людської свідомості сучасним вимогам державотворчих, інформа-ційних та інших суспільно значущих процесів, а також реалізує одну з провідних своїх соціальних функцій -- гу-манізацію політичної сфери і суспільства загалом завдяки впливу на інтелектуальний і моральний розвиток особис-тості. Оскільки формування соціально активної особистос-ті належить до сфери життєво важливих інтересів держа-ви, обов'язковим компонентом політичної освіти має бути засвоєння правових норм і політичних цінностей, спосо-бів участі у політичному житті, зразків законослухняної поведінки.

З утвердженням в українському суспільстві політоло-гії як навчальної дисципліни підвищився рівень політич-ної освіченості громадян. На порі -- посилення світо-глядної спрямованості навчання і виховання, подолання відриву підготовки кадрів від завдань суспільного роз-витку. Місія політології полягає в тому, щоб за допомо-гою гуманістичного навчання і виховання майбутніх спе-ціалістів забезпечити соціально відповідальне використання людством досягнень науки і техніки в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь.

Динамічні зміни основних параметрів суспільно-полі-тичного життя вимагають підвищення якості викладання політології, що повинно допомогти молодим людям мас-штабніше побачити об'єктивні та суб'єктивно зумовлені суперечності і труднощі, сприяти розвитку суспільно-по-літичного життя у координатах політичного плюралізму, розвивати політичну культуру суспільства. Проблемати-ка людини, що займає центральне місце в політичній на-уці, покликана допомагати формуванню вільної та відпо-відальної особистості.

Однією з перспектив подальшого розвитку політології є її наближення до потреб локальних спільнот, конкрет-них громад. Щодо цього невід'ємною складовою демокра-тизації українського суспільства має стати Політологічна просвіта, Здійснювана державними, позаполітичними закладами, на діяльність яких найменше впливають сти-хія і кон'юнктура політичної боротьби. Зміст політоло-гічної просвіти становлять неупереджені знання про за-кономірності соціально-політичного розвитку, державні і політичні структури та інституції, їхній устрій, функціо-нування, про демократичні принципи й процедури су-спільно-політичної взаємодії. Культура громадянськості не обов'язково потребує знання предмета, методів, систе-ми категорій політичної науки, володіння технологіями політичної діяльності та впливу, вона передбачає певний оптимум знань, без якого неможливе повноцінне грома-дянство.

Метою політологічної просвіти, здійснюваної пере-важно через загальноосвітні заклади, засоби масової ін-формації, її результатом є виховання громадянина, здат-ного до повноцінного життя у правовому суспільстві, де-мократичній державі. В Україні ця проблема особливо актуальна, оскільки немало фактів, процесів і тенденцій свідчать про незадовільний стан громадянського життя, нерозвинутість громад у сучасному українському житті, а також громадянської освіти, покликаної сприяти фор-муванню особистості, якій притаманні демократична гро-мадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її грома-дянської відповідальності, готовність до компетентної участі у житті суспільства.

Політологічна просвіта дає уроки конституційної гра-мотності, на підставі яких громадянин здатен сам вирішити проблеми, які його хвилюють. Вона полягає в оптимізації соціальних процесів, збереженні суспільної стабільності, формуванні й зміцненні громадянського суспільства, вірі громадян у власні сили, впевненості, спроможності оптимально влаштовувати суспільне жит-тя, повазі до цінностей демократизму. Будь-яка держа-ва сильна своїми громадянами, а політологічна просвіта є засобом збереження й зміцнення державності, інтегру-вання розрізнених частин суспільства у розмаїту ціліс-ність. Освічену людину неможливо тримати в рабстві. Саме освіченість, знання сутності і призначення політи-ки, причетність до чеснот цивілізації роблять демокра-тію природною нормою і потребою існування людства та окремого громадянина.

Політологічна просвіта громадян є засобом політичної соціалізації, соціальної інтеграції громадян, їх рівноправ-ності і взаємовідповідальності. Змістом її має бути інфор-мація про історію суспільства й Вітчизни, про сутність держави та її функції, про державний устрій та систему влади в країні, про головні принципи демократизму, про-цедури й способи їх здійснення, про права та обов'язки громадян, про державні й національні символи і атрибу-ти -- все те, що визначає формування громадянськості. Це має сприяти засвоєнню громадянами політичного дос-віду інших народів, включенню їх у систему політичних відносин, вихованню політичної культури, формуванню лояльного і вимогливого ставлення людей до державних структур, політичних інституцій та цінностей.

Похожие статьи




Проблеми розвитку політології як навчальної дисципліни у системі вищої освіти України - Політична наука і освіта в сучасній Україні

Предыдущая | Следующая