Результати впровадження традиції народної педагогіки у фізичне виховання дітей раннього віку - Організація фізичного виховання дітей раннього віку в сучасному дошкільному закладі на засадах народної педагогіки

Ефективність роботи з впровадження традиції народної педагогіки у фізичне виховання дітей раннього віку визначалась шляхом порівняння знань дорослих у галузі фізичного виховання та етнопедагогіки до і після експерименту.

Рівень знань про етнопедагогіку й національні традиції фізичного виховання вихователів та батьків до і після експерименту подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень знань про національні традиції фізичного виховання батьків та вихователів до і після експерименту (в балах)

Види знань

Оцінка знань

До експерименту

Після експерименту

Заборони й перестороги вагітній жінці

2,41±0,09

3,98±0,07

Традиційні потішки й забавлянки

2,13±0,07

4,25±0,08

Рекомендовані фізичні вправи для дітей 1-го року життя

2,83±0,06

4,17±0,06

Ігри для дітей 2-го року життя

2,74±0,07

4,31±0,09

Рекомендовані фізичні вправи для дітей 2-го року життя

3,18±0,08

4,41±0,09

Ігри для дітей 3-го року життя

3,25±0,06

4,35±0,08

Рекомендовані фізичні вправи для дітей 3-го року життя

3,51±0,07

4,42±0,09

Способи загартування для дітей до 3-річного віку

2,63±0,09

4,15±0,07

Прийоми і види масажу для дітей до 3-річного віку

2,24±0,06

4,17±0,06

Загальний рівень знань

2,77±0,07

4,25±0,08

Результати, подані в таблиці, свідчать, що рівень знань дорослих (як вихователів так і батьків) до початку експерименту був дуже низьким (2,77 бала). Після експерименту рівень знань підвищився на 1,48 бала і, в середньому, становив 4,25 бала. Найкраще дорослі знають рекомендовані фізичні вправи та ігри для дітей другого і третього років життя. Дещо нижче вони обізнані з традиційними заборонами і пересторогами для вагітної жінки, способами загартування та прийомами й видами масажу для дітей до 3-річного віку.

Результати опитування дорослих свідчать, що за всіма питаннями анкети рівень їх спеціальних знань підвищився. Наприклад, якщо до експерименту більше п'яти пересторог для вагітної жінки знали тільки 15,4% респондентів, то після експерименту - 36,9%. Кількість жінок, які не знають жодної заборони, знизилась з 26,1% до 1,4%. Найбільш поширеними є такі перестороги: не переживати сильних емоцій: страху, раптового переляку, не лаятися, не кривдити тварин, не стригти волосся, не переступати через різні перешкоди. Потрібно зазначити, що зросла кількість жінок, які в період вагітності дотримувалися зазначених пересторог.

Результати нашого дослідження показують, що переважна більшість жінок добре обізнані із змістом і правилами виконання фізичних вправ для вагітних жінок. Якщо до початку експерименту жодна із респондентів не назвали більше 3-х вправ, то після експерименту їх кількість становила 81,7%.

За результатами анкетування виявлено, що у батьків значно зріс арсенал рекомендованих фізичних вправ та рухливих ігор для дітей першого, другого і третього років життя. Зокрема, до початку експерименту таких батьків було 10,2%, після експерименту - 28,2%. Результати роботи з батьками підвищили їх знання з форм і засобів української етнопедагогіки. Кількість респондентів, що мають знання в цій галузі, зросла з 6,1% до 67,3%. Після експерименту батьки також назвали більшу кількість літератури про українську етнопедагогіку і національні традиції фізичного виховання.

Вивчення рівня рухової активності дітей на фізкультурних заняттях та протягом дня відбувалося за тією ж технологією, що й на етапі констатувального експерименту.

Аналіз показників частоти серцевих скорочень (ЧСС) під час переглянутих занять дозволив встановити, що вони дещо збільшилися, а отже й збільшилося фізичне навантаження на організм дітей. Так в середньому ЧСС максимально збільшувалася до 30-40% в порівнянні з вихідною під час проведення рухливих ігор, хоча фізіологи й гігієністи вважають нормою збільшення на 40-50 % від вихідних показників.

Показники загальної та моторної щільності переглянутих занять свідчать про зміни на краще: кількість занять з оптимальним фізичним навантаженням зросла майже у двічі, бо їх моторна щільність коливається в межах45-50%.

Зменшилися й кількість методичних помилок, які допускали педагоги під час проведення фізкультурних занять: провідними способам організації дітей в основній частині стали поточний та фронтальний; на заняття добиралися переважно рухливі ігри та ігрові вправи середньої та високої рухливості, ігрові вправи завжди проводилися з віршованим супроводом; переважаючим типом занять стали сюжетні та ігрові; на заняттях та в повсякденному житті зросла кількість народних рухливих ігор та фольклорного матеріалу, що підвищило емоційний ефект від занять, інтерес до виконання вправ, а це, в кінцевому результаті, позначилося на показниках рухової активності.

Зміни зазнало й співвідношення компонентів рухового режиму дітей 3 р. ж. (дивись таблицю 4).

Таблиця 4

Співвідношення часу, затраченого на виконання різних режимних моментів та рухову активність

Форми діяльності

Тривалість діяльності

Рухова активність під час кожного виду діяльності, в %

В хв.

В %

Організована

40

11,1

4,1

Самостійна

200

55,6

45

Побутова

120

33,3

8,4

Разом

360

100

57,5

Як бачимо з таблиці протягом формувального експерименту відбувся перерозподіл часу між формами діяльності: зменшився час побутової діяльності, а збільшився - організованої. Це обумовлено, по-перше, збільшенням обсягу навичок з самообслуговування, по-друге, змінами у плануванні організованих форм роботи з фізичного виховання (рухливих ігор, Днів здоров'я, ранкової гімнастики та ін.). Середні показники рухової активності під час кожного виду діяльності збільшилися на 18,1%.

Відбулися зміни й в плануванні різних форм роботи з фізичного виховання протягом тижня та тривалість їх проведення (дивись таблицю 5).

Таблиця 5

Обсяг організованої рухової активності дітей 3 року життя за результатами формувального експерименту

Обсяг рухової активності дітей 3 р. ж. за гігієнічними нормами

Обсяг рухової активності дітей 3 р. ж. на етапі констатації

Обсяг рухової активності дітей 3 р. ж. на етапі контролю

Фізкультурні заняття

15-20 хв.

15-20 хв.

15-20 хв.

Рухливі ігри (кількість)

7-10

3-4

6-9

Фізкультурні розваги

20-25 хв.

15-20 хв.

20-25 хв.

Дні здоров'я

1 раз на місяць

1 раз в квартал

1 раз на місяць

Ранкова гімнастика

4-6 хв.

4-5 хв.

4-6 хв.

Гігієнічна гімнастика після сну

5-6 хв.

3-4 хв.

4-5 хв.

Щоденний обсяг рухової активності

3-4 год.

2-2,4 год.

2,9-3,7 год.

Тижневий обсяг рухової активності

15-20 год.

10-12 год.

14,5- 18,5 год.

Як видно з таблиці, завдяки змінам у плануванні організованих форм роботи з фізичного виховання щоденний та тижневий обсяг рухової активності трьохрічних дітей майже наблизився до гігієнічної норми.

Отже, наведені дані контрольного експерименту свідчать про високу ефективність запропонованої методики фізичного виховання дітей раннього віку з використанням засобів етнопедагогіки.

Відродження української національної культури передбачає запровадження її надбань у різні сфери життя та діяльності дитини. Однією з таких сфер є рухова діяльність. Українською етнопедагогікою накопичено значний теоретичний та практичний матеріал щодо охороні здоров'я дитини, покращення її фізичного розвитку. Саме ці надбання було включено до змісту рухової діяльності дітей 3 р. ж. Організація фізичного виховання з урахуванням традицій народної педагогіки суттєво вплинула на показники рухової активності дітей. А збільшення рухової активності неодмінно вплине на загальний розвиток дітей та стан їх здоров'я.

Похожие статьи




Результати впровадження традиції народної педагогіки у фізичне виховання дітей раннього віку - Організація фізичного виховання дітей раннього віку в сучасному дошкільному закладі на засадах народної педагогіки

Предыдущая | Следующая