Висновок - Навчання дітей з затримкою розвитку мовленнєвих функцій

За результатами опрацьованої роботи можна сказати, що розглянувши історію організації форм навчання учнів з ТПМ можливо при поєднанні різних форм організації навчання. Всі організаційні форми навчання взаємозв'язані між собою і спрямовані на виконання навчально-виховних завдань.

Підхід до навчання учнів з ТПМ повинен бути системним, з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, направленим на розвиток пізнавальних здібностей учнів, розвитку уміння вчитися.

Для учнів з ТПМ необхідно створити такі умови, що допоможуть дітям отримати освіту відповідно до їхніх реальних можливостей, впроваджувати адаптацію і соціальну інтеграцію учнів з ТПМ, систему ранньої діагностики і корекції мовленнєвих порушень. Відбір форм організації навчання необхідно проводити з орієнтацією на усунення провідного дефекту і пов'язаних з ним системно зумовлених порушень сенсорної та мовленнєвої функцій. Корекційне навчання повинне також передбачати нормалізацію порушених контактів дитини з оточуючими та її соціальну інтеграцію. Навчання повинно бути спрямовано на усунення психогенних порушень у дітей з вадами мовлення (страху мовлення, почуття обмеженості і пригніченості, нав'язливої фіксації на своєму дефекті), на розвиток комунікативних умінь і навичок, виховання активності та товариськості.

Важливим напрямком роботи вчителя є організація правильного, здорового ставлення до дітей з вадами мови з боку інших учнів, залучення до спільної роботи і батьків, які вдома повинні продовжувати роботу вчителя.

Великого значення набувають гуманістичні ідеї; що грунтуються на повазі до особистості дитини, ставлення до її життя як найвищого дару природи, визнанні кожного вихованця як унікальної особистості. Тому сучасна школа перебуває у пошуку нових форм і змісту організації навчально-виховного процесу, створенні умов для самореалізації, самовиявлення, самоутвердження кожного учня. Визначальним є якісне оновлення змісту, форм і методів виховання, необхідний поступовий перехід від масово - репродуктивного до індивідуально - творчого навчання, розробка і застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю її таланту, здібностей. Необхідно бачити дитину не такою, якою вона є, а якою може стати за сприятливих для її розвитку умов.

У процесі навчання необхідно прагнути, щоб учні не тільки механічно засвоювали готове, а могли самостійно робити вибір, вирішуючи навіть незначне, але проблемне питання. Кожен урок повинен бути творчим. Навчальний процес повинен будуватися на основі врахування актуальної зони розвитку і максимальної активізації зони найближчого розвитку дитини.

Отже здійснення корекції мовленнєвих дефектів у учнів з ТПМ можливо при вмілому застосуванні і поєднанні різних форм навчання: групової, індивідуальною фронтальної форми навчання, парної; підгрупової, а також додаткових форм організації навчання (екскурсії, дидактичної гри, комп'ютерного навчання, практичних занять), та введення форм альтернативного навчання, інноваційних технологій у формах методичної роботи. Заняття для дітей повинні проводитися цікаво, в ігровій формі, для того, щоб стимулювати пізнавальну активність дітей, проводитися комплексно. Нестандартні, інтерактивні та інтегровані уроки для учнів з ТПМ, на мою думку, сприяють формуванню інтересу до навчання, підвищенню пізнавальних можливостей, творчої активності й ініціативи школяра.

Похожие статьи




Висновок - Навчання дітей з затримкою розвитку мовленнєвих функцій

Предыдущая | Следующая