Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки, Загальна характеристика роботи - Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки

Учитель правознавство девіантний

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Cклaднi соцiокультурнi умови розвитку нашої країни, нестабiльнiсть суспiльної ситуації, знецiнення загальнолюдських цiнностей i зниження рiвня життя населення негативно впливають на формування пiдростаючої особистості. Ці чинники провокують девiантну поведiнку, аномалiї розвитку й нерiдко деградацiю та саморуйнування молодої людини. Так, у значної кількості школярів, у тому числі підліткового віку, усе частіше виявляються такі негативнi риси, як споживча орiєнтацiя, iндивiдуальний i груповий егоїзм, пасивне ставлення до навчання, шкідливі звички (паління, алкоголізм, наркоманія тощо). Певною мірою в навчально-виховних закладах втрачена системність у виховній роботі, що, у свою чергу, призводить до зростання девіацій у поведінці підлітків. Означена ситуація вимагає як теоретичного осмислення, так і нагального практичного розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з такими підлітками.

Особлива роль у пропедевтиці відхилень у поведінці школярів, виховній роботі з девіантними підлітками належить учителю правознавства, який у силу специфіки свого педагогічного фаху має бути компетентним у цій сфері.

Проте, як свідчать дані проведеного в межах роботи над дисертаційним проектом пілотажного дослідження, під час якого було опитано 147 учителів шкіл і 500 майбутніх учителів правознавства, 68,0 % педагогів і 57,9 % майбутніх фахівців не вважають своїми прямими обов'язками організацію спеціальної роботи з девіантними школярами; 54,1 % опитаних учителів правознавства і 57,8 % студентів відповідного профілю не змогли розкрити суть поняття "девіантна поведінка"; 48,9 % учителям і 61,7 % студентам виявилося складно визначити найбільш ефективні методи й форми виховної роботи з девіантними підлітками. Отримані дані дають підстави стверджувати, що рівень підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки в сучасних ВНЗ знаходиться на недостатньому рівні.

Аналіз результатів пілотажного дослідження дав можливість стверджувати, що низький рівень готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками зумовлений відсутністю спеціальної професійної підготовки студентів до такої роботи. Більшість педагогів не отримують належної фахової кваліфікації з питань девіантних відхилень, психологічно не готові до роботи з підлітками, які мають відхилення в поведінці. На це практично не зорієнтовані навчальні програми, зміст і характер виховної роботи.

На підставі аналізу наукової літератури з проблем якості підготовки спеціалістів вищої педагогічної школи можна дійти висновку, що сьогодні досить грунтовно розроблено теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутнього вчителя (О. Абдулліна, М. Васильєва, І. Зязюн, В. Євдокимов, Н. Кузьміна, В. Гриньова, В. Лозова, О. Пєхота, О. Попова, В. Сластьонін, С. Сисоєва, А. Троцко та інші науковці). У педагогічно-правовому напрямі виконано низку наукових досліджень із питань професійної підготовки майбутніх педагогів до правового забезпечення професійної діяльності (В. Одарій, Л. Романова), правової культури вчителя як складника його професійної культури (М. Подберезський, І. Романова).

В останні роки були виконані дисертаційні роботи, які безпосередньо розкривають різні аспекти досліджуваної проблеми. Так, М. Малькова, Н. Савельєва, Г. Яворська дослідили формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками, І. Дарманська розглянула специфіку правової підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах ступеневої освіти.

Водночас проблема підготовки вчителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки не знайшла спеціального вивчення в педагогічних дослідженнях. Відсутні роботи, у яких науково обгрунтовані поняття, зміст, етапи підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Актуальність і доцільність наукового вивчення обраної проблеми посилюються необхідністю усунення виявлених суперечностей, що об'єктивно мають місце в сучасній педагогічній теорії й практиці, а саме: між вимогами, які висуваються сучасним суспільством до вчителів правознавства щодо роботи з підлітками девіантної поведінки, і недостатнім рівнем готовності майбутніх учителів до здійснення такої роботи; між необхідністю забезпечення готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками й нерозробленістю методологічних і теоретико-методичних засад забезпечення цього складника професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця вказаного профілю.

Таким чином, актуальність, недостатня теоретична розробленість проблеми та необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: "Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки".

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертації є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах" (РК № 01 - 200199004104).

Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 23.02.2006), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 3 від 21.03.2006).

Мета дослідження - перевірити вплив науково обгрунтованої технології на ефективність підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки на рівні її сформованості.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

1. На підставі аналізу наукової літератури з'ясувати сутність поняття "підліток девіантної форми поведінки", розкрити особливості підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками. 2. Обгрунтувати й експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки. 3. Уточнити критерії й показники рівнів готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Об'єктом дослідження є процес підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки.

Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні про те, що підготовку майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки можна забезпечити шляхом запровадження на засадах контекстного навчання науково обгрунтованої технології, що реалізується на таких етапах: підготовчо-організаційному (підготовка викладачів до здійснення відповідної роботи зі студентами, розробка науково-методичного забезпечення цього процесу); мотиваційно-ціннісному (усвідомлення майбутніми вчителями необхідності спеціальної підготовки до роботи з девіантними підлітками, професійно-ціннісне ставлення до такої підготовки); змістово-діяльнісному (оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями); рефлексивно-коригувальному (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками на основі оцінки й самооцінки результативності запровадженої технології).

Для вирішення завдань, поставлених у дослідженні, перевірки сформульованої гіпотези були використані такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз наукової, навчально-методичної літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєвого апарату, а також обгрунтування педагогічної технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками; - емпіричні: спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертних оцінок, вивчення результатів професійної підготовки студентів для виявлення за визначеними критеріями й показниками рівня професійної готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези; - статистичні: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. У педагогічному експерименті взяли участь 220 студентів і 38 викладачів. Пілотним дослідженням було охоплено 500 студентів, 147 учителів середніх навчальних закладів і 119 викладачів вищих навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що вперше:

§ визначено зміст структурних компонентів готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками; § науково обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки, що реалізується на підготовчо-організаційному (підготовка викладачів до здійснення відповідної роботи зі студентами, розробка науково-методичного забезпечення цього процесу); мотиваційно-ціннісному (усвідомлення майбутніми вчителями необхідності спеціальної підготовки до роботи з девіантними підлітками, професійно-ціннісне ставлення до такої підготовки); змістово-діяльнісному (оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями) та рефлексивно-коригувальному (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками на основі оцінки й самооцінки результативності запровадженої технології) етапах.

Уточнено сутність поняття "готовність учителя правознавства до роботи з девіантними підлітками", яке розглянуто як стійке особистісне утворення, у якому інтегровані мотиви, цінності, знання, уміння й особистісні якості майбутнього фахівця, що зумовлює ефективне вирішення виховних завдань у процесі навчально-виховної діяльності з учнями, які мають відхилення в поведінці; критерії та показники рівнів такої готовності: мотиваційно-ціннісний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, професійно-пізнавальний інтерес щодо набуття готовності до роботи з девіантними підлітками як професійно значущої якості вчителя); змістовий (сукупність професійно-педагогічних знань і вмінь для здійснення роботи з девіантними підлітками); особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, виявлення особистісно-професійних якостей).

Подальшого розвитку набули форми і методи підготовки майбутнього вчителя правознавства до виховної роботи з підлітками (проблемно-моделювальні лекції, лекції-конференції, семінари, ділові зустрічі, психолого-діагностичні тренінги, екскурсії до соціальних інститутів освіти й виховання, створення проектів пропедевтичної виховної діяльності вчителя).

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається експериментальною перевіркою розробленої технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки, що дає можливість застосовувати цю технологію в практиці сучасних педагогічних ВНЗ.

Основні результати дослідження впроваджено в педагогічний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка про провадження № 03-024 від 24.03.2011), Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про впровадження № 01-443/06-09 від 29.03.2011), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (акт про впровадження № 07-325 від 30.03.2011).

Розробленими науково-методичними матеріалами з питань підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки можуть послугуватися викладачі, куратори академічних груп для вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти ІІІ - IV рівнів акредитації, а також для укладання підручників, навчально-методичних посібників. Матеріали дисертації можуть бути використані магістрами, слухачами факультетів та інститутів післядипломної освіти при вивченні курсу "Педагогіка вищої школи", при написанні дипломних і магістерських робіт, розробленні освітніх проектів тощо.

Вірогідність та обгрунтованість висновків дисертації забезпечується методологічною й теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних; тривалістю дослідження; особистим досвідом автора; кількісним і якісним аналізом результатів експериментальної роботи й упровадженням їх у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Апробація та впровадження результатів здійснювалася на наукових конференціях: "Наукова конференція викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки" (Харків, 2007, 2008), "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність" (Харків, 2008), "Реабілітаційна педагогіка: актуальні питання теорії та практики" (Полтава, 2008), "Державно-громадське управління сучасними закладами освіти" (Херсон, 2009), "Костюківські читання" (Херсон, 2009). Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювались і були позитивно оцінені на засіданнях кафедр загальної педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу (2006 - 2009 рр.) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені в 12 публікаціях, серед них: 6 ? статті в провідних фахових наукових виданнях, 6 - тези в збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (389 найменувань, із них 3 - іноземною мовою), 13 додатків, 10 таблиць. Загальний обсяг дисертації 221 сторінка, із них основного тексту - 165 сторінок.

Загальна характеристика роботи

Похожие статьи