Чинники, що впливають на здоров'я дітей і підлітків та основи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя - Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя

Серед Чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров'я і форм поведінки цієї вікової категорії, значну роль відіграють Конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище, наркотизація, вживання алкоголю, СНІД та ВІЛ інфікування. Підліток прагне бути дорослим, але, не знаючи як, легко потрапляє в "пастку" залежності від шкідливих звичок.

Сьогодні на здоров'я підлітків найпомітніше впливають Причини, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із них починають інтенсивно діяти саме в молодому віці.

Урбанізація, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження - усі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров'ї дітей.

Отже чинниками ризику для здоров'я дітей є:

Гіподинамія;

Незбалансоване харчування;

Шкідливі звички;

Негативні емоції;

Екологічне забруднення;

Нові соціальні чинники (відсутність правового захисту тощо);

Низький рівень культури здоров'я;

Слабка (часто негативна) мотивація молоді на здоровий спосіб життя.

Тому методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії шкільного та соціального середовища.

Це розуміють усі і намагаються вживати заходів. На рівні нашої держави діє близько десяти національних програм, щорічно приймається десятки важливих документів у цій сфері, головним завданням яких є пропаганда здорового способу життя дітей та молоді. Прийнято ряд законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні висуває завдання піднесення освіти до рівня загальнонаціональних пріоритетів. Ідеї формування здоров'я людини через освіту в цій державній програмі присвячено окремий розділ. Тому школа і вчитель несуть правову й моральну відповідальність за здоров'я школярів, за створення позитивної, сприятливої атмосфери в класі, школі та сім'ї.

У новій програмі МОНУ "Основні орієнтири виховання" окремо виділено та чітко визначено поняття "Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"" - Це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.

Згідно з Конвенцією про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання та розвитку дітей, обов'язковим компонентом національної освіти мають бути знання про формування, збереження і зміцнення здоров'я людини.

У школі слід навчати дітей піклуватися про своє здоров'я ще з першого класу. Оскільки система освіти має щоденний доступ до дитини, велика роль у підтриманні здоров'я дитини належить учителю. Лише система освіти будь-яких форм навчання може і повинна зберегти майбутнє нації, повернути здоров'я нашим дітям. Тому що першочерговим завданням будь-якого навчального закладу має бути високий рівень здоров'я дитини, а за ним - високий рівень знань.

Але дуже важко формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя, коли у країні відсутня Мода на здоров'я. Однією з Причин антропологічної катастрофи, яка в Україні набула рис демографічної кризи, є Низький рівень мотивації здорового способу життя та культури здоров'я у значної частини населення України. Засоби масової інформації тиражують шкідливі звички, неконтрольований і небезпечний секс, насильство, звертаючи мало уваги на формування гармонійно, фізично і духовно розвиненої людини.

Наприклад, фізичний імідж людини серед найважливіших особистих показників назвали 85 % респондентів у США і лише 25 % чоловіків і 40 % жінок у нас [6; 13].

Аналіз статистичних даних і результати різноманітних досліджень свідчать про тенденцію Омолодження віку дітей, Які починають палити, вживати алкоголь, наркотичні речовини.

Дедалі більш загрозливою та соціально небезпечною проблемою стає для країни СНІД (ВІЛ-інфекція). Україна за темпами розвитку цієї епідемії посідає перше місце у світі. Переважна Більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів (70%) - Це особи віком від 15 до 30 років, 18% - молодь до 20 років [13; 24].

Серед молоді України набуло широких масштабів Тютюнопаління. З наказу МОНУ від 08.11.2004 N 855 "Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді": "Високий рівень вживання тютюну в Україні є соціально-демографічною проблемою, яка стосується як усього населення загалом, так і дітей, учнівської молоді особливо.

Поширеність куріння серед цієї категорії зростає, незважаючи на інформаційно-освітні заходи профілактики. До досягнення повноліття 82% юнаків та 72% дівчат мають досвід паління цигарок протягом життя. До активних курців належать серед хлопців: 11% у віці до 13-15 років, 20% у віці 15-16 і 35% у віці 16-17 років, серед дівчат відповідні показники: 5, 6 і 19%." [2; 4].

Поступово зростає офіційно зареєстрований рівень споживання Алкоголю. Основні причини, які приводять до поширення вживання алкоголю є: просто зацікавленість, пропозиції друзів та бажання розслабитись. Чверть восьмикласників має вже чітку орієнтацію на алкогольні напої. Серед випускників таких уже половина. У великих містах третина підлітків піддаються ранній алкоголізації.

За останні роки спостерігається невтішна тенденція зростання вживання Наркотичних речовин, оскільки з більш ніж 90 тис. зареєстрованих споживачів наркотиків 6 тис. - неповнолітні [7; 23]. Передусім, це вживання першого наркотику - Тютюну. Наступний наркотик - Алкоголь. За останні роки кількість осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби і психотропні речовини, в Україні подвоїлась, з них - 5,4 тисячі - неповнолітні, що створює безпосередню загрозу генофонду нації. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України, протягом минулого року за незаконні дії з наркотиками до кримінальної відповідальності притягнуто 976 неповнолітніх. Серед них 117 - це учні загальноосвітніх навчальних закладів. Серед школярів переважає незаконне вживання марихуани [7; 10].

Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань У молоді спричиняють підліткову вагітність, поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, порушують психічне здоров'я. Падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, комерціалізація статевих стосунків, ранній початок статевого життя Є причинами, що призводять до різкого підвищення захворюваності. Дослідження останніх років показали, що середній вік в якому відбувається перший Сексуальний контакт у юнаків - 15 років, а у дівчат - 16 років [7; 22]. Саме ранній початок статевого життя підвищує ризик безпліддя.

За даними спеціальних досліджень, поширеність гінекологічних захворювань серед дівчат-підлітків становить 108,2 на 1000 осіб. Велику частку становлять пологи у жінок наймолодшого віку (До 14 років - 0,03%, віком 15-17 років - 3,2%), що збільшує ймовірність ускладнень як у медичному, так і в соціальному планах [13; 24].

Заклади освіти, служби медико-санітарної допомоги суттєво відстали від змін у сексуальній поведінці підростаючого покоління. Школа, сім'я - найефективніші інституції формування сексуальної поведінки молодих людей - недостатньо використовують свої можливості через брак досвіду та відповідних належно забезпечених технологій.

За даними соціологічних досліджень, 39,9% батьків не обговорюють сексуальний розвиток, поведінку або стосунки в сім'ї зі своїми дітьми, а 8% батьків вважає, що про це дітям знати не обов'язково [13; 25]. Лікування та консультації пацієнтів із хворобами, що передаються статевим шляхом, часто здійснюються приватними структурами низького фахового рівня, трапляються випадки надання некваліфікованих платних послуг приватними лікарями, несерйозне ставлення молодих людей до процесу лікування.

Спостерігаючи такі катастрофічні Тенденції в суспільстві, ми зрозуміли, що висока культура здоров'я стає для нас ще й умовою виживання; а для держави зараз економічно вигідніше не боротися з наслідками руйнації здоров я громадян, а докласти максимум зусиль, аби насамперед системою освіти впливати на умови збереження, зміцнення та відновлення здоров'я.

Протягом 11-ти років школа спроможна системно й систематично впливати на фізичний і психічний розвиток дитини, до певної міри коригувати її взаємини з навколишнім середовищем. Лише в школі можна комплексно впроваджувати засоби і методи соціальної та психологічної реабілітації дітей, збудити в них потребу, індивідуально значущі мотиви до здорового способу життя, допомогти їм опанувати засоби збереження та зміцнення свого здоров'я.

Що школа може зробити в такій ситуації? Як саме це робити? Як організувати навчально-виховний процес, щоб він сприяв збереженню та зміцненню здоров'я школярів?

Ми повинні пам'ятати, що зосередження на стилі здоров'я, а отже, і на здоровому способі життя не з'являється в дитини саме по собі а формується як наслідок відповідної педагогічної дії, тому в структурі здоров'ятворчої педагогіки особливе значення має педагогічний компонент, сутність якого, за визначенням різних дослідників, полягає в тому, що навчатися здоров'я необхідно із самого раннього віку.

Основними цілями роботи по формуванню навичок здорового способу життя є:

Формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя, культури здоров'я;

Знайомство учнів з основами здорового стилю життя;

Формування свого стилю здорового життя;

Здійснення профілактичної роботи з негативними проявами;

Формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя учнів;

Формування творчої особистості, здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації.

Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків можна вважати:

На рівні Фізичного здоров'я: Прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров'я, як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;

На рівні Психічного здоров'я: Відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;

На рівні Духовного здоров'я: Узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, в природі, у мистецтві;

На рівні Соціального здоров'я: Сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання.

Методологічним підгрунтям роботи в цьому напрямку є діяльнісний і системний підходи до формування позитивної Мотивації на здоровий спосіб життя.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та підлітків, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психології людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в сукупності дозволять реалізувати необхідні здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров'я і проявлятися у відповідних позитивних вчинках і діях.

На жаль, мало хто погоджується з тим, що ми на Землі для того, щоб учитися.

У школярів, наприклад, відношення до здоров'я проявляється по-різному. У них ще не настільки розвинене почуття самозбереження, щоб турбуватися про безболісне існування. І так добре, а випадковості (на зразок ангіни, ГРВІ, запалення легенів) швидко проходять. Діти знаходять хвороби прямо в школі на наших очах. І завданням учителів є пропаганда правильного способу життя, правильної поведінки, правильного стану і правильної відповідальності за своє здоров'я. Дитині необхідно щодня нагадувати, що навіть мама і тато не можуть дати їй здоров'я. Здоров'я потрібно набувати самій.

Як цього досягти? Як зробити так, щоб усі школярі вели здоровий спосіб життя? Що ми вже встигли Зробити за ці роки?.

Похожие статьи