Біологія і культура в генезисі людини - Біологічне і соціальне в людині

Розглядаючи співвідношення органічної (генної) і куль-турної еволюції людини, слід брати до уваги такі біологі-чні відмінності людини від тварини, які були помічені вче-ними на початку XX ст.

Дитина людини, порівняно зі звірятами, народжу-ється неготовою до самостійного життя. її органи не мають чіткої програми поведінки, відсутня спеціаліза-ція щодо пристосування органів до зовнішнього світу. В неї малий набір інстинктів і немає вродженої програми взаємодії органів. (Вона, наприклад, навчається ловити кульку ручкою, тобто узгоджувати перцепцію (образ пред-мета) і рухи рукою.) Дитина подібна до ембріона, в яко-му ще не спеціалізувалися функції, не утвердилися ін-стинкти.

Період статевого дозрівання людини в три-чотири рази триваліший, ніж у найближчих до неї приматів. Це явище має назву ретардації (запізнення).

Доцільність цих особливостей очевидна. Дитина наро-джується з пластичною (незатверділою) біологією для то-го, щоб засвоїти "іншу природу" -- культуру. Ослаблений біологічний код передбачає необхідність засвоєння соці-ально-культурного коду. Рука не має чітко спеціалізова-ної програми дії, як, наприклад, передня кінцівка мавпи. Рука навчається діяти. Вона буде діяти"за наказами", тобто за культурною програмою. Саме тому вона може виконувати найрізноманітніші трудові операції, може роз-винутися в руку віртуоза-музиканта, хірурга та ін.

Доцільність ретардації також очевидна. Помічено, що тварини легше "навчаються" (виробляють умовні рефлек-си) в період достатевого дозрівання, коли їхня психіка пластична, менш консервативна. Отже, природа мовби спе-ціально розтягнула його, щоб дитина могла засвоїти куль-туру. І справді, саме в цей період вона формується як лю-дина -- засвоює мову, мораль, навчається оперувати зна-ряддями праці. Цей період іще називають Первинною соціалізацією. Існує певна узгодженість (координація) біо-логічного "дозрівання" і засвоєння елементів культури на зразок заздалегідь установленої гармонії. До року дитина спинається на ноги, до двох -- починає говорити, трохи пізніше вчиться справляти свої життєві потреби. І знання відповідно до його складності засвоюються, як правило, в певному віці. Діти, потрапивши маленькими до звірів, на-віть якщо з 10--12 років знову починають жити серед людей, практично залишаються звірами, оскільки час для формування їх як людей було втрачено. Отже, ретарда-ція є доцільною, бо коли б людина відтворювала собі по-дібних з 3--4 років, вона не могла б стати культурною істотою.

"- Людина від природи не є твариною, або, як висловлюва-вся Ф. Ніцше, вона є "зіпсованою твариною". Порівняння зазначених вище особливостей біології людини і особли-востей тварини дали підставу німецькому мислителю Ар-нольду Гелену (1904--1976), який розробляв проблеми фі-лософської антропології, для висновку, що культура ніби запланована (передбачена) в біології людини. При цьому культура не є надбудовою над біологічною природою лю-дини, а формується в узгодженні з нею. Дитина спинаєть-ся на ноги, бо така можливість закладена в будові її ске-лета, вона може заговорити, бо її гортань пристосована (за-планована) до артикуляції звуків тощо.

Похожие статьи




Біологія і культура в генезисі людини - Біологічне і соціальне в людині

Предыдущая | Следующая