Проблема чутливості організму до різних дій в критичні періоди розвитку - Критичні періоди розвитку людини

Наукові здобутки у вивчені проблеми критичних періодів та поступове впровадження їх в життя батьками, соціальними інституціями сприяють оптимізації розвитку малечі. Так покладання дитини на живіт матері, прикладання маляти до груді одразу після народження сприяє лактації та утворенню невидимих гармонізуючи енергетичних зв'язків між матір'ю і дитиною. Використання плавання в грудному віці і на основі цього оптимізація фізичного, психічного розвитку базується на відкритті безумовного плавального рефлексу, з яким народжується немовля. Раннє оволодіння мовами базується на тому, що критичним для знання мов є перші 3 роки життя дитини. Тому спілкування з дитиною ще з грудного віку декількома мовами сприяє природному їх засвоєнню.[3]

Яскравим прикладом впливу критичних періодів на життя людини є творчість В. А. Моцарта, витоки якої слід шукати ще в ембріогенезі, грудному віці, в яких на плід, немовля постійно діяла музика. Адже його батько був придворним музикантом. І в домі постійно звучала музика. Цілеспрямоване навчання батьком малого Вольфгана музиці сприяло тому, що вже в 5 років хлопчик почав створювати музику, а в 6 виступати разом із сестрою, граючи на клавесині, на сценах Відня, а потому і багатьох міст різних країн Європи. Прикладом цілеспрямованого впливу на організм підлітка є життєвий досвід Рустама Ахметова - відомого стрибуна у висоту, який із 14 років почав цілеспрямовано діяти на свій організм системою специфічних фізичних вправ для того, щоб вирости і займатися тим видом спорту, який йому подобався. Таке інтенсивне витягування сталося завдяки дії системи природних і соціальних факторів у критичний підлітковий вік, коли відбувається інтенсивний ріст організму на тлі відсутності генетичних передумов високого зросту (попередники низькорослі).[6]

Окремі тканини й органи формуються в різні періоди росту ембріона й плода. При цьому тканини організму в момент максимальної інтенсивності процесів дифференцировки стають високо чутливими до пошкоджуючих впливів зовнішнього середовища (іонізуюча радіація, інфекції, хімічні агенти). Такі періоди, для яких характерна підвищена чутливість до впливу факторів, що ушкоджують, називають "критичними періодами эмбріогенезу". Імовірність формування відхилень у розвитку в критичні періоди найбільш висока.

У процесі закладки кожного органу також існують особливо чутливі періоди, коли вплив несприятливих факторів середовища може викликати, те чи інше відхилення в його розвитку (тобто аномалію). У критичні періоди зародок або плід стає високо реактивним і лабільним по відношенню до дії зовнішніх факторів. Аномалії розвитку виникають при цьому в силу того, що боротьба організму з руйнівними процесами (тобто, регуляторна функція органів і систем плода) у ці періоди може бути ослаблена. Безпосередньою причиною аномалії може послужити або зупинка розвитку тієї чи іншої системи організму в критичний період, або порушення координації в швидкості компенсаторних відповідних реакцій систем плода, що розвивається. Чим на більш ранній стадії свого розвитку знаходиться ембріон, тим його відповідна реакція на дію патогенного фактора більш відрізняється від реакції систем дорослого організму.[7]

До найбільш частих факторів, що порушує нормальний ембріогенез, належать: перезрівання жіночої статевої клітини, порушення обміну речовини у матері, гіпоксія, вміст у крові матері токсичних речовин (наприклад, лікарських препаратів, наркотичних речовин, нікотину, алкоголю та ін), інфекція, особливо вірусна. Для розвитку теплокровних тварин і людини велике значення має температура тіла. Тривале перегрівання організму матері призводить до аномалій розвитку плоду. Рентгенівське опромінення небезпечно у зв'язку з можливими мутаціями, так як клітини ембріональних зачатків особливо чутливі до радіації.

Чутливість різних органів до ушкоджувальних впливів залежить від стадії ембріогенезу.[4,7]

Фактори, що роблять шкідливу дію, не завжди являють собою чужорідні для організму речовини або впливу. Це можуть бути і закономірні дії середовища, забезпечують звичайне нормальний розвиток, але в інших концентраціях, з іншого силою, в інший час. До них відносять кисень, живлення, температуру, сусідні клітини, гормони, індуктори, тиск, розтягнення, електричний струм і проникаюче випромінювання.[6]

Похожие статьи




Проблема чутливості організму до різних дій в критичні періоди розвитку - Критичні періоди розвитку людини

Предыдущая | Следующая