Проблема грані між людиною і твариною - Морфологічні особливості Людини вмілої та її місце в еволюційній історії людства

Гострі суперечки вчених довкола місця Homo habilis в еволюційній історії людства спричинили й дискусію стосовно морфологічної грані між людиною та твариною, під час якої були висловлені такі погляди:

    1) Морфологічної грані між найрозвинутішими людиноподібними мавпами і першолюдьми не існує; 2) Лише знахідки штучно виготовлених знарядь праці вказують на те, що викопні кісткові рештки належать людині (французький нейрофізіолог Ж. Антоні, російський антрополог М. Урісон та ін.); 3) Між людиною та твариною можна провести так званий "мозковий рубікон", який становить 700-- 800 см3 (В. Якимов, В. Кочеткова).

Сучасні антропологи відмовилися від спрощених підходів до цієї проблеми. Вони наголошують, що при визначенні місця викопних гомінідів в еволюції вирішальну роль мають відігравати ті морфологічні особливості, які є наслідком культурної адаптації до умов зовнішнього середовища і, зокрема, наслідком трудової діяльності, виготовлення знарядь праці.

Серед них: ознаки, пов'язані з прямоходінням; розвиток кисті; розміри і структура мозку, а також дентиція (будова зубної системи). Жодній із них не слід надавати переваги, оскільки гомінізація, тобто вдосконалення морфологічної будови предків сучасної людини, -- вкрай довготривалий і суперечливий процес; за певних умов він зупинявся ба навіть ішов у зворотному напрямку. Відтак і нерівномірність у розвитку окремих гоміноїдних ознак.

Приміром, ті з них, що пов'язані із прямоходінням, у загальних рисах сформувалися принаймні 3,8-- 3,6 млн років тому, а істотне збільшення маси мозку й удосконалення кисті відбулися значно пізніше. Дослідники зазначають, що наявність штучно оброблених каменів не є незаперечним доказом їхньої належності людині.

Наприклад, у Хадарі (Ефіопія) знаряддя олдувайського типу, виготовлені 2,5 млн років тому, знайдені поряд зі скелетними рештками афарських (грацильних) австралопітеків. Ще складніша ситуація на місцезнаходженні Чесованджа (Північна Кенія): тут близько 1500 штучних знарядь і навіть сліди застосування вогню (щматки обпаленої глини) супроводжуються кістковими рештками масивного австралопітека. З цього випливає, що він уже міг виготовляти або принаймні використовувати готові штучні знаряддя праці. Homo habilis створив найдавнішу культуру нижнього палеоліту - Олдувайську (галечну - застаріла назва) - (близько 2 - 1 млн. років тому). Її основні центри відкриті в східній Африці.

Найпримітивніша культура обробки каменю, коли для отримання гострого краю камінь розколювався зазвичай просто навпіл, без додаткового доопрацювання. Виникла близько 2,7 мільйонів років назад, зникла близько 1 мільйона років тому. Перші галькові знаряддя могли виробляти ще австралопітеки, останні - архантропи.

Отож проблема грані між людиною та твариною ще далека від остаточного розв'язку. Деякі сучасні вчені все ж розглядають Ноmо habilis як перехідну істоту, що займає проміжне становище між австралопітеками та "справжніми" людьми. Переважає думка, що ними були архантропи -- представники виду Ноmо erectus ("людина прямоходяча"), виділеного американським антропологом Б. Кембеллом у 1962 р.

Похожие статьи




Проблема грані між людиною і твариною - Морфологічні особливості Людини вмілої та її місце в еволюційній історії людства

Предыдущая | Следующая