Регіональний ринок споживчих товарів: сутність і засадничі положення функціонування

На сучасному етапі розвитку суспільства споживчий ринок став одним з перших індикаторів багатьох трансформаційних процесів, що відбуваються в державі, регіоні, місті чи селі. Проблеми розвитку споживчого ринку набувають особливого значення, оскільки він є невід'ємною частиною відтворювальної системи країни, забезпечує взаємозв'язок виробництва і споживання, реалізацію товарів і послуг споживання і істотно впливає на якість і рівень життя населення. Цей процес потребує логічної послідовності дій, що робляться з урахуванням діючих напрямів і критеріїв розвитку споживчого ринку, постійному обміні інформацією, зіставленні отриманих на певних етапах результатів з бажаними. Усе це дозволить якісно і своєчасно коригувати напрями його розвитку.

Споживчий ринок складається з трьох основних сегментів: ринок продовольчих товарів, ринок непродовольчих товарів, ринок споживчих послуг. Взаємодіючи один з одним, вони забезпечують потреби населення і створюють можливості для успішного функціонування економіки. За останні 25 років ми стали свідками бурхливої трансформації споживчого ринку. Реформування його сегментів і поява конкуренції привели до розвитку нових форм і методів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування і змінили усталені в цій сфері принципи і методи управління підприємствами. Цей сектор економіки держави стрімко розвивається разом зі збільшенням притоку в нього внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Тому дослідження споживчого ринку в сучасних умовах є надзвичайно актуальним.

Особливості розвитку споживчого ринку в Україні досліджувались низкою вітчизняних учених: О. М. Азарян, В. Г. Андрійчук, В. В. Апопій, В. Д. Лагутін, Л. О. Лігоненко, А. А. Мазаракі, Т. М. Попович, О В. Пустовойт, Л. О. Шпак та ін. Однак у проведених наукових дослідженнях недостатньо уваги приділяється проблемам розвитку регіонального ринку споживчих товарів.

Метою статті є обгрунтування концептуальних засад функціонування регіонального ринку споживчих товарів і визначення напрямів його розвитку.

Основною метою розвитку споживчого ринку є надання споживачам широкого асортименту якісних і доступних товарів і послуг. Збалансованість споживчого ринку за цінами, товаропотоками та якістю не тільки необхідна складова ефективної економіки, а й основа підвищення якості життя населення.

На думку вчених [1; 2], ринок споживчих товарів не коректно ототожнювати зі споживчим ринком. Ці два поняття мають спільні ознаки, але між ними існують і суттєві відмінності. Спільним між цими ринками є те, що на них переплітаються інтереси виробників і споживачів, продуктам праці надається суспільна оцінка, завершується економічний рух кінцевої продукції. Проте ці ринки відрізняються за об'єктами економічних відносин [2, с. 39-40]. Тобто споживчий ринок є ширшим поняттям, ніж ринок споживчих товарів, оскільки, крім ринку споживчих товарів, включає ринок споживчих послуг. А це, своєю чергою, сприяє задоволенню потреб населення й відтворенню робочої сили. Саме тому синонімом поняття "споживчий ринок" може бути "ринок споживчих товарів і послуг", а не тільки "ринок споживчих товарів".

Простір споживчого ринку визначається територією (держави, області, міста, району, територіальних громад, окремих населених пунктів), на якій покупці можуть придбати товар або послугу.

У процесі дослідження специфіки функціонування регіонального споживчого ринку сформувалися різні теоретичні підходи та концепції, які по-різному трактують сутність регіонального споживчого ринку, закономірності його функціонування, чинники, що визначають умови його розвитку.

У вітчизняній економічній літературі [3-7] набула поширення відтворювальна концепція регіонального споживчого ринку, відповідно до якої він розглядається як територіальна організація сфери обігу у взаємодії з регіональним виробництвом, розподілом і споживанням.

Представники відтворювального підходу при вивченні регіонального споживчого ринку виходять з теоретичних положень щодо ролі ринкових процесів у регіональному відтворенні та формуванні середовища взаємодії суб'єктів ринку.

На нашу думку, споживчий ринок регіону це важлива складова структури ринкової економіки, де ВВП у вигляді товарів і послуг споживається населенням регіону задля задоволення особистих потреб. Натомість регіональний ринок споживчих товарів складна просторово-економічна система, що складається з численних елементів і зв'язків між ними. Вивчення цього ринку передбачає аналіз закономірностей і чинників, що визначають особливість його формування і розвитку. Регіональний споживчий ринок слід трактувати як територіальну організацію сфери обігу, що забезпечує на основі розвинених товарно-грошових відносин (просторове поле реалізації товарно-грошових відносин) задоволення потреб населення при мінімальних витратах.

За питомою вагою ринок споживчих товарів, що забезпечує життєдіяльність населення, займає провідне місце в системі ринків регіону. Він функціонує тим краще, чим більше виробництво і ввезення товарів з інших територій відповідає потребам і платоспроможному попиту населення.

Тому основні компоненти механізму функціонування регіонального ринку споживчих товарів попит, пропозиція, ціна і конкуренція мають розглядатися в межах внутрішнього і зовнішнього економічного простору.

Попит на регіональному ринку споживчих товарів проявляється у формі просторово розподілених потреб населення регіону, виражених у грошовій формі. Пропозиція розглядається як просторово розосереджена сукупність товарів, які продавці можуть запропонувати на ринку в певному ціновому діапазоні. Ціни на регіональному ринку споживчих товарів істотно різняться залежно від місця продажу товарів, тобто в сільській чи міській місцевості.

Насиченість і ємність ринку споживчих товарів залежить від ефективності соціально-економічної діяльності в регіоні, тобто чим вона вища, тим, як правило, більше виробляється товарів, вища заробітна плата та кінцеве споживання.

Таким чином, регіональний ринок споживчих товарів впливає на низку фаз суспільного відтворення, тісно пов'язаних між собою в єдиному процесі, по ланцюжку: потреби населення - виробництво (пропозиція) - грошові доходи населення - реалізація (торгівля) - споживання (задоволення потреб). Головним елементом у взаємодії цих фаз є сигнали, що надходять від споживачів до виробників. Вони відображають реальний попит населення на товари необхідного асортименту.

Організаційно регіональний ринок споживчих товарів представлений мережею магазинів роздрібної і дрібнооптової торгівлі, оптовими базами, посередницькими організаціями регіону тощо.

Розвиток регіонального ринку споживчих товарів має спиратися на певну систему завдань, функцій і методологічних принципів, що відображають основні закономірності його функціонування.

До основних завдань регіонального ринку споживчих товарів належать:

- утримання насиченості ринку споживчих товарів, забезпечення диференціації товарної пропозиції для задоволення потреб різних контингентів населення при одночасному збільшенні товарообігу; - подолання різких відмінностей між регіональними ринками в структурі та рівні попиту й пропозиції, у комфортності продажів, невідповідність різних сегментів ринку, які обслуговують різні верстви населення; - зміцнення ринку споживчих товарів, формування сучасно оснащеної і організованої ланки оптового ринку, що відповідає вимогам ринку; - розширення інститутів захисту прав споживачів, посилення механізму сертифікації товарів і послуг, захисту вітчизняного ринку від недоброякісних імпортних товарів; - активізація зростання пропозиції товарів споживання, створення сприятливих умов для їх виробництва відповідно до платоспроможного попиту населення; - забезпечення на ринку товарів і послуг нормального конкурентного середовища, у тому числі між вітчизняними та імпортними виробниками; - створення сучасної нормативно-правової бази, що забезпечує потреби ринку споживчих товарів і регулює взаємовідносини суб'єктів ринку; - формування сприятливого інвестиційного клімату, підтримка перспективних конкурентоспроможних і високоприбуткових видів діяльності, розвиток малого і середнього бізнесу; - сприяння вдосконаленню технологічних процесів, спрямованих на розширення номенклатури та асортименту товарів на споживчому ринку, підвищення їх якості.

Виходячи з цих завдань, метою функціонування ринку споживчих товарів є задоволення потреб різних соціальних верств населення необхідними товарами споживання відповідно до їх купівельної спроможності.

Регіональний споживчий ринок виконує низку важливих функцій, зокрема:

- забезпечує взаємодію продавців і покупців за допомогою угод купівлі-продажу, а також узгодження економічних інтересів контрагентів; - встановлює кількісні пропорції в структурі попиту і пропозиції; - виконує роль сигнальної системи для виробників і споживачів за допомогою прямих і зворотних зв'язків; - визначає рівень рівноважних цін і пропорції між цінами різних товарів; - здійснює розподіл споживчих товарів між різними соціально-економічними групами населення регіону; - забезпечує участь регіону в міжрегіональних і внутрішньорегіональних торгово-економічних зв'язках.

Методологічні принципи функціонування регіонального ринку споживчих товарів можна поділити на три групи: загальноекономічні (соціальної орієнтації, системності та комплексності, ефективності, саморегулювання, раціонального розміщення, самофінансування, цільового управління, наукової обгрунтованості, регіональності), організаційно-технологічні (територіального поділу праці, ієрархічності, зворотного зв'язку, державного управління, оптимального співвідношення централізації і децентралізації) і специфічні (історизму, варіантності, відповідальності, пріоритетності, збалансованості, пропорційності, рівномірності, функціональної інтеграції, доцільності і необхідності, суперництва і конкуренції) [8, с. 6]. Усі вони взаємопов'язані, а цілісне їх застосування забезпечує успіх в управлінні розвитком ринку споживчих товарів.

Дотримання цих принципів сприятиме вирівнюванню необгрунтованих розходжень у рівнях торговельного обслуговування населення регіонів і зближенню рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України, зменшенню соціальної напруги, що є важливим напрямом регіональної політики держави в сучасних умовах.

Регіональний ринок споживчих товарів включає в себе ринок продовольчих товарів і ринок непродовольчих товарів, які взаємодіють між собою і на основі взаємозалежної системи угод купівлі-продажу забезпечують потреби населення і сприяють функціонуванню економіки регіону. На ринку споживчих товарів функціонують суб'єкти господарювання оптової, роздрібної торгівлі та обслуговуючої їх ринкової інфраструктури, діяльність яких здійснюється під впливом різних чинників.

На функціонування регіонального ринку споживчих товарів значний вплив мають:

- цінова політика, яка враховує диференціацію цін залежно від місця розташування торгових об'єктів і їх форм; - умови та можливості реалізації нового товару, що формуються на основі проведеного маркетингового дослідження, відповідно до якого виробник визначає попит споживача та передбачає таким чином, що йому виробляти; - марка, імідж товару та його виробника, що відображають недостатню поінформованість споживачів щодо якості товару та його виробника та призводить здебільшого до продажу стандартних продуктів, у яких основний акцент робиться на стиль, дизайн і простоту; - шляхи реалізації товарів, зокрема розвинена оптово-роздрібна мережа торгових об'єктів, торгові агенти, електронна торгівля тощо.

На функціонування регіонального ринку споживчих товарів, окрім цінових чинників, впливає поведінка споживача, відображена в прийнятті рішення щодо придбання того чи іншого товару. Оскільки індивідуальному споживачу доступна лише невелика частка ринку, тому його вибір формується на основі неповної інформації та під впливом інших споживачів і реклами. Рішення, що приймає споживач, не завжди раціональні. Таким чином, використання класичних підходів до формування попиту на сучасному етапі розвитку ринку та суспільства є недостатнім [9, с. 327-328].

На думку В. В. Воронцова [10], регіональний ринок споживчих товарів не є однорідним, тому на першому етапі побудови моделі формування ринкового попиту необхідно визначити тип споживчого товару. На другому етапі побудови моделі формування ринкового попиту необхідно визначити, яким способом реалізується товар, обраний на першому етапі. На третьому етапі, залежно від обраного типу товару і способу реалізації на ринку, необхідно формалізувати модель формування попиту.

Для оцінки стану регіонального ринку споживчих товарів використовуються регіональні пропорції відтворення, що відображають рівень відповідності між різними елементами локальних відтворювальних циклів (продовольчих і непродовольчих товарів).

Тому наближення до стійкої рівноваги на регіональному споживчому ринку стає можливим при узгодженні моделі розвитку, тобто якщо досягається збалансованість між платоспроможним попитом населення і пропозицією товарів, між товарообігом і товарними запасами тощо.

Для ефективного функціонування регіонального ринку споживчих товарів необхідний системний, комплексний підхід, який би реалізувався в елементах економічного, соціального та організаційно-правового процесів, зокрема: формуванні заходів щодо насичення і збалансування споживчого ринку на основі розвитку виробництва товарів і платоспроможного попиту населення та підтриманні рівноваги між споживчим попитом і товарною пропозицією; створенні адекватного механізму управління товарно-грошовим обігом, що органічно поєднує в собі ринкові відносини між економічно самостійними суб'єктами ринку споживчих товарів і потужними державними регуляторами у вигляді системи економічних важелів і стимулів; відповідальності всіх членів суспільства та створення позитивних для суспільства результатів діяльності, рух до досягнення соціальної ідеї.

Означене дозволяє окреслити особливості досліджених процесів на регіональному ринку споживчих товарів і визначити основні напрями його розвитку:

- створення економічного механізму, що забезпечує ефективну взаємодію суб'єктів регіонального ринку споживчих товарів і регіональних органів управління; - вибір організаційно-господарських форм оптової, роздрібної торгівлі, фінансово-кредитного та сервісного обслуговування, а також організаційно-правових форм торгово-економічних внутрішньорегіональних і міжрегіональних зв'язків; - формування системи регіональних ринків, виходячи з орієнтації на пріоритетне забезпечення інтересів споживачів; - вибір ефективних каналів руху товару і форм просторової організації ринку споживчих товарів для регіонів різного типу. - раціоналізація торгово-економічних процесів, товарних, грошових та інформаційних потоків і розвитку ринкової інфраструктури регіону.

Таким чином, регіональний ринок споживчих товарів, який є динамічною взаємодією всіх елементів визначених процесів, вимагає застосування адекватних методів регулювання усіх соціально-економічних відносин, що формуються під час розвитку ринку.

Список використаних джерел

Лошенюк І. Р. Концептуальні підходи до становлення і розвитку споживчого ринку України /

References

Loshenyuk, I. R. (2007). Kontseptual'ni pidkhody do stanovlennya i rozvytku spozhyvchoho rynku Ukrayiny [Conceptual approaches to formation and development of the consumer market of Ukraine]. In

Lihonenko, L. O. (2006). Teoretyko-metodychni zasady upravlinnya rozvytkom spozhyvchoho rynku [Theoretical and methodological principles of managing the development of the consumer market].

Shpak, L. O. (2007).

Регіональний ринок споживчих товарів: сутність і засадничі положення функціонування

Похожие статьи