Методи проведення аналізів - Дефекти жирів

Визначення вологості і маслянистої пальмісти. Вологість ядра пальмісти слід визначати найбільш точними методами. Рекомендуються: метод Фішера, метод Діна і Старка, а також метод висушування речовини до постійної ваги (сушку наважки проводять при температурі 60-65 °С). Вміст олії в пальмісті визначають екстракційним апаратом Сокслета. Як розчинник беруть висушений сірчаний ефір і проводять сушку олії до постійної ваги при температурі

70-75 °С (щоб уникнути втрат жирних кислот, котрі можуть істотно занизити результати визначення вмісту олії в пальмісті). При визначенні решти показників якості пальмісти керуються стандартами, що діють.

Визначення вологості і маслянистої копри. Зразок копри в кількості 2 кг зважується і просіюється через сито з отворами в 3 мм. Просіяний олійний пил помішується в бюксу і зважується. Потім з усього зразка виділяється сміття ("кістянка") і зважується. Копра, звільнена від олійного пилу і сміття, розрізається ножем на шматочки величиною приблизно 1,5x1,5 см, перемішується і ділиться на 2 рівних частини. Далі до кожної з частин додається половина олійного пилу. Одна частина поміщається в суху банку, що щільно закривається, куди складається і половина виділеної кістянки. Ця частина зразка призначається для зберігання. Друга частина, призначена для аналізу, додатково подрібнюється. Подрібнювати слід надзвичайно обережно, уникаючи витискування масла. Перша порція копри (близько 100 г) відкидається. Подрібнена копра добре перемішується і з неї виділяються наважки для аналізу.

Визначення вмісту олії. У відкриту бюксу беруть з аналітичних вагів наважку подрібненої копри (близько 10 г), переносять у фарфорову ступку і ретельно розтирають товкачем до отримання мазеподібної однорідної маси. Подрібнена маса обережно переноситься шпателем у патрон з фільтрувального паперу. Зверху патрона кладеться невеликий шар вати, краї патрона завертаються і він поміщається в екстрактор апарата Сокслета. До екстрактора приєднують чисту, заздалегідь висушену колбу. Після восьмигодинної екстракції нагрівання припиняють, виймають з екстрактора патрон (приймальна колба залишається на місці); підсушують його півгодини при температурі 60-65 °С в сушильній шафі, обережно розгортають, матеріал поміщають в ступку, в яку заздалегідь насипають близько 5-6 г промитого НС1 і прожареного піску, додатково подрібнюють до отримання однорідного порошку без частинок погано знежиреної копри. Потім подрібнений матеріал знов переносять в патрон з фільтрувального паперу в екстракційний апарат і додатково екстрагують ще 6-8 годин до повного виділення жиру.

Колбу після відгону ефіру ставлять в сушильну шафу і сушать при температурі 60-70 °С. Перше зважування проводять через 2 години сушки і далі -- через кожну годину Вагу можна вважати постійною, якщо при повторній сушці вона змінюється не більше, ніж на 0,1 %. Кількість жиру в копрі з олійним пилом при фактичній вологості визначають у відсотках.

Похожие статьи




Методи проведення аналізів - Дефекти жирів

Предыдущая | Следующая