Демографічний розвиток - Дрогобич - королівське місто
Різка невідповідність між адміністративно-політичним розміщенням і кількістю населення (як це бачимо на прикладі Борисова) привела нас до другого аспекту, тобто до демографії. Дрогобич належав протягом того періоду, про який іде мова, до 10 найбільших міст Галичини. Перед Першою світовою війною він навіть посідав 6-те місце, а перед ним розмістилися Львів, Краків, а також Перемишль, Тарнов, Тернопіль. Дані подано у вигляді таблиці, де порівняно сусідні міста Стрий, Самбір, а також дещо віддаленні - Станіслав, і столицю Львів.
Місто |
Дрогобич |
Стрий |
Самбір |
Станіслав |
Львів |
На основі приблизно однакової кількості населення, яка коливалася від 10000 в середині століття до 30000 перед Першою світовою війною, можна виділити 4 провінційні міста, які відносяться до однієї і тієї ж категорії. Щодо Львова, то він у демографічному відношенні посідав особливе місце, відповідно до його зростаючих політичних, культурних і адміністративних функцій. Розглядаючи зміни кількості населення Дрогобича протягом 50-ти років, ми зіткнулися з особливістю, яка потребує пояснення. Наперекір очікуванням з 4-х наведених провінційних міст динаміка населення в Дрогобичі між 1869 і 1900 роками була найменшою (15% порівняно з більш ніж 100% у Стрию та Станіславі), хоча економічний імпульс від нафтового регіону почав надходити у 1860-х роках і пішов на спад аж на зламі століть. Це пояснюється тією обставиною, що мало робітників проживало в самому Бориславі, причому в більшості випадків у жалюгідних умовах, а Дрогобич притягував лише незначний прошарок заможних власників шахт, управляючих і підприємств. Лише на зламі століть, а отже, в час зменшення типів економічного розвитку, дійшло до великого демографічного зсуву, який протягом 10 років привів до росту Дрогобича на 80%. Власне, саме завдяки цій прилягаючій силі міста на зламі тисячоліть Дрогобичу вдалося залишитись одним із тих 4 політичних регіонів Галичини, де незважаючи на довготривалу еміграцію за кордон, все ж було відмічено позитивний баланс міграції.
Припущення, що економічна динаміка гальмувала демографічний розвиток, підтверджується при розгляді поділу професійних секторів. Ще у 1880 році кількість ремісників, промисловців і шахтарів в Дрогобичі була меншою, ніж в інших містах.
Місто |
С/г, лісове госп. |
Ремесла, Пр-вість |
Торгівля Фінанси |
Тран-т Ком-ції |
Інтел-я Службов Ці |
Пенсіонери |
Роб-ки |
Залишок |
Заг К-сть |
Дрогобич | |||||||||
Стрий | |||||||||
Самбір | |||||||||
Станіслав | |||||||||
Львів |
У 1910 році ця картина різко змінилася. Тепер понад 44% працюючих в Дрогобичі, були задіяні в секторі промисловості і ремесла (Стрий 26%, Самбір 15%, Станіслав 19%). З них майже третина була робітниками або учнями на підприємствах. Така демографічна зміна дозволяє зарахувати Дрогобич в роки перед Першою світовою війною до тих 4 провінційних міст, які найбільше прогресували в соціально-економічному відношенні.
З іншого боку, такий соціально-професійний аналіз дає можливість зламати вжиту у цій статті парадигму столиця/провінційне місто і замінити її соціально-функціонально визначеною типологією міст. Згідно з цією типологією Дрогобич належить до промислових міст, Стрий та Самбір - це полі функціональні людині, в той час як Станіслав та Львів можна охарактеризувати як міста побутового обслуговування.
Але така типологія була б досить сумнівною для сучасників кінця 19 століття. З їх точки зору, важливими були б не кількість населення чи професійний склад як демографічні показники, а національно-етнічний поділ. У процесі прискореного національного руху саме статистичні матеріали були все більшим обгрунтуванням національно-політичних запитів. Так австрійські інстанції у своїх переписах населення все частіше задавали питання не про національність, а про віросповідання з одного боку і розмовну мову з іншого. І в залежності від мети та інтересів найчастіше саме це використовувалося у політичних дискусіях, щоб потім з цього вивести національну приналежність. Для Дрогобича і 4 вже згаданих міст на 1900рік були дійсними такі дані:
Місто |
Релігія |
Мова |
Заг. К-сть | ||
Римо-катол. |
Греко-катол. |
Ізраїльська |
Польська |
Русинська |
Німецька |
Дрогобич | |||||
Стрий | |||||
Самбір | |||||
Станіслав | |||||
Львів |
Якщо брати за критерій релігію, то всі провінційні міста, за винятком Самбора, характеризуються відносною юдейською більшістю. Іншою була ситуація у Львові, де більшість цивільного населення була римо-католицької віри. Щодо інших східно-галицьких міст, таких як Коломия, Тернопіль чи Броди, то можна сказати, що галицькі провінційні міста, включаючи Дрогобич (тут 45%, а у 1880 році - понад 50%) були більш "юдейськими", ніж столиця. Важливу роль у цьому відіграли процеси відбору, а також велика частина службовців в управлінні столиці. Картина виглядатиме зовсім по-іншому, якщо за основний критерій взяти не релігію, а розмовну мову. Згідно з цим критерієм в усіх провінційних містах, а також у Львові, польський елемент є значно більшим, ніж би це мало відповідати к-сті римо-католиків. У цій обставині відображається політико-соціальне домінування польської мови, а також процеси асиміляції, особливо стосовно юдейського населення.
Саме Дрогобич залишився у цьому відношенні важливим винятком, оскільки тут польська мова залишалась далеко від абсолютної більшості. Більш ніж третина визнала у 1900 році німецьку як розмовну мову (і при цьому мала на увазі ідім, що не визнавалася офіційною мовою), приблизно ј - русинську. Загалом можна констатувати, що Дрогобич чинив сильний опір полонізації. У Дрогобичі, на противагу іншим містам регіону і більшості східно-галицьких міст, ще на зламі століть переважали греко-, а не римо-католики. Лише за часів демографічних зрушень на зламі століть радикально змінилися співвідношення на користь римо-католиків (1910 р. 34% до 21,2% греко-католиків), оскільки останні більш приклалися до демографічних змін. І цим нарешті пояснюється те, що не лише русинське населення околиць було причетне до демографічного вибуху і структурних змін в Дрогобичі після 1900 року. Для точнішого аналізу тут потрібні були б додаткові стилістичні дані (для кореляції професій і конфесій).
Похожие статьи
-
Державно-правовий розвиток - Дрогобич - королівське місто
Коли Австрія під час першого поділу Польщі створила Коронне Королівство Галичини і обрала Львів його столицею, то управління, що було вірним...
-
Дрогобич в останні 50 років австрійського панування - Дрогобич - королівське місто
У цій статті розглядається питання про історичний тип галицького провінційного містечка наприкінці 19 ст. Самому терміну "провінційне місто" властива...
-
Культурні надбання переселенців Вірменські переселенці, що знайшли на подільській землі другу батьківщину, мали можливість зберегти та розвивати власну...
-
Вірменський община середньовічний культурний У 1434 р., коли Поділля було приєднане до Польщі із створенням Подільського воєводства,...
-
Соціально - економічний розвиток общини Вірмени, одні з небагатьох народів світу - в умовах вимушеного масового переселення виявили здатність власного...
-
До кінця 16 початку 17 століття на території України театральне мистецтво не було настільки розвинутим, як у країнах Західної Європи. Адже ригористична...
-
Здобувач Центру пам'яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури У статті розглянуто основні тенденції...
-
Населення, Соціально-економічний розвиток - Історія Тернополя
В історії Тернополя переплелися три культури - українська, польська і єврейська. Це відчувалося у плині міського життя, архітектурі і ментальності...
-
Актуальність теми. Проголошення незалежності України стало потужним поштовхом для переосмислення власної історії. Цілком логічно, що соціум, який...
-
Зародження українського театру - Розвиток українського театру
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Ще з VI ст. відомі театральні вистави...
-
Архіви виникли з появою писемності й утворення держав. Археологічні дослідження свідчать про існування архівів у рабовласницьких державах - в Китаї,...
-
1. Акти Вірменського суду міста Кам'янця - Подільського XVI століття // Укр. іст. журн. - 1964. - №5. - C. 140 - 152. 2. Бойко І. Правове становище...
-
Розвиток архітектури у другій половині ХХ ст - Періодизація української культури
У повоєнний відбудовний період зберігається принцип регулярного планування міст. Період 1946-1949 рр. характеризувався хаотичною відбудовою житла...
-
У статті розглянуто особливості філософського та релігійного дискурсу патристики і раннього середньовіччя, під впливом яких формувалася і розвивалася...
-
Турецька дитяча драматургія: генеза, розвиток, представники
Статтю присвячено аналізу витоків і розвитку турецької дитячої драматургії, яка в українському сходознавстві є малодослідженим пластом турецької...
-
Розвиток освіти в Україні у ХІХ ст - Періодизація української культури
Усупереч колонізаторській, русифікаторській політиці російського уряду, ідеї національного відродження поступово, але невпинно охоплювали українські...
-
Назва поселення та його історико-географічний розвиток - Історія Тернополя
Тернопіль часто називають містом молоді, містом молодим. Однак у порівнянні з іншими великими та відомими українськими містами Тернопіль, який вже зовсім...
-
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території Тернополя людина проживала ще у VI-VII ст. до Р. Х. На околицях Тернополя були виявлені поселення...
-
Розвиток української друкарської справи у ХVІІ-ХVIII століттях - Періодизація української культури
Україна залишалася одним з провідних районів книгодрукування. Найважливішими видавничими центрами були друкарні Києво-Печерської лаври, Чернігівського та...
-
Розвиток ремесел у Нові часи - Українські ремесла
З 2-ї пол. XVIІ ст. ремісництво на Західній Україні й на Правобережжі зменшилося у зв'язку з загальним занепадом міст і міщанства, поширенням не цехового...
-
Короткий історичний ракурс - Меджибізька фортеця
Меджибіж - місто і фортеця, відомі з часів Київської Русі. В давніх літописах згадуються міста на Південному Бузі, серед яких не останню роль відігравав...
-
Розвиток архітектури на укр.. землях у 14-17 ст - Періодизація української культури
Архітектурні стилі цього часу історики поділяють на дві групи: Стиль оборонних споруд Та Церков. Постійні військові дії, які відбувалися на теренах...
-
Український народ шукав і знаходив зерна педагогічної мудрості, фіксуючи їх у різних народнопоетичних формах. Так, наприклад, основним засобом виховання...
-
В 1903 р. з інтервалом у півроку були засновані Катеринославська і Полтавська губернські вчені архівні комісії. Ці комісії спільно з Чернігівською склали...
-
Переселенці з берегів Арарату демонстрували не лише унікальні зразки самобутньої культури, але й зберегли її на побутовому рівні: у національних стравах,...
-
Людину, яка вперше приїздить до Києва, завжди вражає його неповторна краса. Мабуть, кожному з нас доводилось бачити, як, немов зачаровані, зупиняються...
-
Культурно-історичний розвиток Росії у XVІІІ столітті: боротьба тенденцій і труднощі прогресу
Автор аналізує специфічні особливості культурно-історичного розвитку Росії XVIII ст. Крізь призму боротьби західницьких і слов'янофільських тенденцій...
-
Під тиском революційних подій царизм змушений був скасувати укази щодо української мови. Кількість початкових шкіл в Україні зросла, Але загалом рівень...
-
Група "Фантом" була заснована в кінці 2006 року в Дніпродзержинську. Її засновниками були Дмитро Ковальов і Роман Щегиль. Спочатку група грала...
-
Найбільш давніми вулицями Рівного вважаються вулиці Замкова. Шкільна, Литовська, Пересопницька (колишня вул. Велика Мінська), Гетьмана Мазепи (колишня...
-
Розвиток історичної бібліографії Криму
Розвиток історичної бібліографії в Кримській АСРР пов'язаний з ім'ям видатного бібліографа Віктора Васильовича Симо - новського (1869-1933). Він...
-
Висновки - Культурна спадщина і сучасний культурний розвиток Аргентини
Культура Аргентини характеризується великою різноманітністю завдяки мультикультуризму та мультиетнічності населення цієї країни, складеного переважно з...
-
Релігія, Література - Культурна спадщина і сучасний культурний розвиток Аргентини
Стаття 14 конституції Аргентини проголошує свободу віросповідання. Втім, одночасно основний закон називає державною релігією католицизм. Католицька...
-
Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував провести релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадженні на Русі культу...
-
Культурна співпраця між київською інтелігенцією та чернігівським селянством на початку ХХ століття
Культурна співпраця між українською міською інтелігенцією та селянством набула особливої актуальності на початку ХХ ст. У цей період для збереження...
-
Розвиток літератури в Україні у другій половині ХХ ст. - Періодизація української культури
Українська література 60-80-х рр. була гідно представлена чудовими творами одного з ідейних натхненників руху "шістдесятників" Олеся Гончара ("Собор",...
-
Лесь Курбас і театр ХХ століття
Лесь Курбас і театр ХХ століття Неупереджений погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем показує, що кожна...
-
Харківський національний університет - один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного...
-
Місто обласного підпорядкування, районний центр. Розташований на р. Гнилоп'яті (притока р. Тетерева), за 44 км на південь від Житомира. Залізнична...
-
Радянський період - Розвиток українського театру
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 р., коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і "Молодий театр" (з 1922 -...
Демографічний розвиток - Дрогобич - королівське місто