Демографічний розвиток - Дрогобич - королівське місто

Різка невідповідність між адміністративно-політичним розміщенням і кількістю населення (як це бачимо на прикладі Борисова) привела нас до другого аспекту, тобто до демографії. Дрогобич належав протягом того періоду, про який іде мова, до 10 найбільших міст Галичини. Перед Першою світовою війною він навіть посідав 6-те місце, а перед ним розмістилися Львів, Краків, а також Перемишль, Тарнов, Тернопіль. Дані подано у вигляді таблиці, де порівняно сусідні міста Стрий, Самбір, а також дещо віддаленні - Станіслав, і столицю Львів.

Місто

Дрогобич

Стрий

Самбір

Станіслав

Львів

На основі приблизно однакової кількості населення, яка коливалася від 10000 в середині століття до 30000 перед Першою світовою війною, можна виділити 4 провінційні міста, які відносяться до однієї і тієї ж категорії. Щодо Львова, то він у демографічному відношенні посідав особливе місце, відповідно до його зростаючих політичних, культурних і адміністративних функцій. Розглядаючи зміни кількості населення Дрогобича протягом 50-ти років, ми зіткнулися з особливістю, яка потребує пояснення. Наперекір очікуванням з 4-х наведених провінційних міст динаміка населення в Дрогобичі між 1869 і 1900 роками була найменшою (15% порівняно з більш ніж 100% у Стрию та Станіславі), хоча економічний імпульс від нафтового регіону почав надходити у 1860-х роках і пішов на спад аж на зламі століть. Це пояснюється тією обставиною, що мало робітників проживало в самому Бориславі, причому в більшості випадків у жалюгідних умовах, а Дрогобич притягував лише незначний прошарок заможних власників шахт, управляючих і підприємств. Лише на зламі століть, а отже, в час зменшення типів економічного розвитку, дійшло до великого демографічного зсуву, який протягом 10 років привів до росту Дрогобича на 80%. Власне, саме завдяки цій прилягаючій силі міста на зламі тисячоліть Дрогобичу вдалося залишитись одним із тих 4 політичних регіонів Галичини, де незважаючи на довготривалу еміграцію за кордон, все ж було відмічено позитивний баланс міграції.

Припущення, що економічна динаміка гальмувала демографічний розвиток, підтверджується при розгляді поділу професійних секторів. Ще у 1880 році кількість ремісників, промисловців і шахтарів в Дрогобичі була меншою, ніж в інших містах.

Місто

С/г, лісове госп.

Ремесла,

Пр-вість

Торгівля

Фінанси

Тран-т

Ком-ції

Інтел-я

Службов

Ці

Пенсіонери

Роб-ки

Залишок

Заг

К-сть

Дрогобич

Стрий

Самбір

Станіслав

Львів

У 1910 році ця картина різко змінилася. Тепер понад 44% працюючих в Дрогобичі, були задіяні в секторі промисловості і ремесла (Стрий 26%, Самбір 15%, Станіслав 19%). З них майже третина була робітниками або учнями на підприємствах. Така демографічна зміна дозволяє зарахувати Дрогобич в роки перед Першою світовою війною до тих 4 провінційних міст, які найбільше прогресували в соціально-економічному відношенні.

З іншого боку, такий соціально-професійний аналіз дає можливість зламати вжиту у цій статті парадигму столиця/провінційне місто і замінити її соціально-функціонально визначеною типологією міст. Згідно з цією типологією Дрогобич належить до промислових міст, Стрий та Самбір - це полі функціональні людині, в той час як Станіслав та Львів можна охарактеризувати як міста побутового обслуговування.

Але така типологія була б досить сумнівною для сучасників кінця 19 століття. З їх точки зору, важливими були б не кількість населення чи професійний склад як демографічні показники, а національно-етнічний поділ. У процесі прискореного національного руху саме статистичні матеріали були все більшим обгрунтуванням національно-політичних запитів. Так австрійські інстанції у своїх переписах населення все частіше задавали питання не про національність, а про віросповідання з одного боку і розмовну мову з іншого. І в залежності від мети та інтересів найчастіше саме це використовувалося у політичних дискусіях, щоб потім з цього вивести національну приналежність. Для Дрогобича і 4 вже згаданих міст на 1900рік були дійсними такі дані:

Місто

Релігія

Мова

Заг.

К-сть

Римо-катол.

Греко-катол.

Ізраїльська

Польська

Русинська

Німецька

Дрогобич

Стрий

Самбір

Станіслав

Львів

Якщо брати за критерій релігію, то всі провінційні міста, за винятком Самбора, характеризуються відносною юдейською більшістю. Іншою була ситуація у Львові, де більшість цивільного населення була римо-католицької віри. Щодо інших східно-галицьких міст, таких як Коломия, Тернопіль чи Броди, то можна сказати, що галицькі провінційні міста, включаючи Дрогобич (тут 45%, а у 1880 році - понад 50%) були більш "юдейськими", ніж столиця. Важливу роль у цьому відіграли процеси відбору, а також велика частина службовців в управлінні столиці. Картина виглядатиме зовсім по-іншому, якщо за основний критерій взяти не релігію, а розмовну мову. Згідно з цим критерієм в усіх провінційних містах, а також у Львові, польський елемент є значно більшим, ніж би це мало відповідати к-сті римо-католиків. У цій обставині відображається політико-соціальне домінування польської мови, а також процеси асиміляції, особливо стосовно юдейського населення.

Саме Дрогобич залишився у цьому відношенні важливим винятком, оскільки тут польська мова залишалась далеко від абсолютної більшості. Більш ніж третина визнала у 1900 році німецьку як розмовну мову (і при цьому мала на увазі ідім, що не визнавалася офіційною мовою), приблизно ј - русинську. Загалом можна констатувати, що Дрогобич чинив сильний опір полонізації. У Дрогобичі, на противагу іншим містам регіону і більшості східно-галицьких міст, ще на зламі століть переважали греко-, а не римо-католики. Лише за часів демографічних зрушень на зламі століть радикально змінилися співвідношення на користь римо-католиків (1910 р. 34% до 21,2% греко-католиків), оскільки останні більш приклалися до демографічних змін. І цим нарешті пояснюється те, що не лише русинське населення околиць було причетне до демографічного вибуху і структурних змін в Дрогобичі після 1900 року. Для точнішого аналізу тут потрібні були б додаткові стилістичні дані (для кореляції професій і конфесій).

Похожие статьи




Демографічний розвиток - Дрогобич - королівське місто

Предыдущая | Следующая