Вступ - Соціально-економічний та культурний розвиток вірменської громади Кам'янця-Подільського у XIV-XVI століттях

Актуальність теми. Проголошення незалежності України стало потужним поштовхом для переосмислення власної історії. Цілком логічно, що соціум, який трансформується, визначає не лише пріоритети суспільного буття, але й вирішує проблеми власної ідентичності. Перед загрозою глобальних проблем виникає нагальна потреба у трансформації світовідчуття сучасної людини, у напрямку від "літописця світового духу" до творця історичного самостановлення людства. За допомогою історії людина вдивляється в саму себе і, занурюючись у глибини минулого, вона знаходить не лише чисельні сліди залишені її попередниками, але і виявляє власне буття.

"Mинуле і майбутнє - це дві сторони однієї медалі. Вони поєднуються сьогоденням. І якщо нині хтось і десь намагається ввійти у завтра, спираючись на фальсифіковане минуле, він матиме ніщо інше, як потворне майбутнє" - писав К. Ясперс [30,с.126]. Знаючи минуле, людина більш впевненіше сприймає сьогодення й моделює майбутнє. Вона розуміє, що нинішні процеси обумовлені історично, а тому спираючись на історичний досвід, формує нові цінності, нові орієнтири, адекватні новим історичним умовам.

Перефразовуючи латинське прислів'я: "Historia est magistra vital", стверджуємо, що історія - є вихователькою життя, котра не лише допомагає збагнути минуле з позицій сьогодення, але й формує той комплекс ціннісних орієнтирів, котрі допомагають подолати виклики конфронтанційності, суперечливості, відчуженості сучасного буття.

Вивчення історичного минулого національних громад древнього Кам'янця ілюструє приклади толерантного співжиття, взаємопідтримки, взаємоповаги, взаєморозвитку різних етнічних груп і, зокрема, вірменської громади середньовічного міста, засвідчує багатогранність, нелінійність, альтернативність історичного процесу, сприяє переосмисленню історії з точки зору людських цінностей, що стане основою примирення та формування толерантного, поліетнічного, демократичного, українського суспільства. Таке суспільство буде здатне не лише генерувати нові ідеї, але й виховувати якості потрібні українському народу у його випробуваннях та розвитку.

Український філософ С. Кримський, розмірковуючи над проблемами української історії, слушно зауважив, що національне відродження, яке зараз переживає Україна, не зводиться до простої реставрації культурних надбань попередніх епох. Воно потребує особливого бачення історії не як згадки про минуле, а як подвигу пробудження того, що не минає та має наскрізне, універсальне буття для нації, а тому і для всього людства [14,с.480].

Метою наукової роботи є аналіз аспектів соціально - економічного життя та культурної спадщини вірменської громади Кам'янця - Подільського, як прикладу толерантного співжиття та розвитку в умовах поліетнічного суспільства.

Досягнення означеної мети зумовило постановку та виконання наступних завдань:

    - з'ясувати економічні та політичні передумови формування вірменської колонії міста над Смотричем; - охарактеризувати соціально - економічний і культурний рівень розвитку вірменської общини міста періоду середньовіччя; - визначити наявність культурних обмінів вірменської громади з іншими національними спільнотами міста.

Об'єкт дослідження: історія середньовічного Кам'янця - Подільського.

Предмет дослідження: соціально - економічний та культурний розвиток вірменської громади в XIV - XVI століттях.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період XIV - XVI століття.

Про вірменські колонії на Поділлі свідчать численні джерела: хроніки, пам'ятні записи у рукописних книгах, грамоти і листи, статути братств, судові акти, магістратські книги, графічні матеріали тощо.

Особливу цінність має "Кам'янецька хроніка", що охоплює період з 1430р. по XVII ст. Її авторство приписують кам'янецьким вірменам Агопу та Аксенту. Повний текст рукопису друкувався в 1896р. у Венеції дослідником Гевондом Аліманом. Окремі частини хроніки перекладалися на українську мову М. Рашбою, Я. Дашкевичем.

Для вивчення історії вірменських общин Поділля велике значення мають правові акти. Ці документи розкривають різні сторони економічної діяльності вірменських жителів Кам'янця, устрій общини, взаємини всередині общини з владою, з іншими общинами міста тощо. Юридичні джерела систематизовані дослідниками Т. І. Груніним (видав збірку актів за 1559 - 1567 та 1572 - 1575рр.) та В. Григоряном (опублікував книгу "Акти вірменського суду м. Кам'янця - Подільського" XVI ст.).

Своєрідним джерелом є люстрації (описи королівських маєтностей) і тарифи (податкові документи) XVI ст. Наприклад, люстрація кам'янецького староства 1565 р. розповідає, що вірмени мали власне управління кварталами, ремісницькі цехи, володіли земельними угіддями і т. п.

Велику цінність мають подорожні замітки вірменських та іноземних мандрівників. Зокрема відомий мандрівник Пірзада Кафаенці, який здійснив у 1586 р. подорож з м. Кафи до Європи, побував також у Кам'янці - Подільському. Цікаві відомості про Кам'янецьких вірмен містяться у щоденниках французького інженера Філіпа де Массана Дюпона (1687 р.), фрізького дворянина Ульріха фон Вердума (1671 р.) та інших.

Звертаючись до записів Ульріха фон Вердума зауважимо, що автор в першу чергу торкається топографії общини і розміщує її квартали у південній частині Старого міста. Громада мала свій ринок, храми, ратушу і багаті купецькі будинки, користувалася самоврядуванням.

Історія дослідження вірменських колоній на Поділлі нараховує вже два століття. Першим вірменським дослідником, який звернув увагу на вірменські колонії на території України і, зокрема, на Поділлі, був Степанос Гювер. У своєму творі "Географії чотирьох сторін світу..." вмістив розповідь про Поділля. Низку матеріалів стосовно подільських вірмен вміщено в книзі Мінаса Бжишкяна "Мандрівка в Польщу та інші місцевості, де живуть вірмени, потомки жителів міста Ані" (1830 р.).

Вивчав життя вірмен на Поділлі відомий подільський дослідник Юхим Сіцінський. Найбільшу увагу краєзнавець приділив історії вірменських храмів на Поділлі, торкався соціальних та економічних аспектів життя поселенців, характеризував їх культурну спадщину.

У сучасній історіографії вагомою є праця Вартана Григоряна "Історія вірменських колоній України і Польщі; вірмени на Поділлі", у якій автор детально аналізує діяльність органів самоврядування, цехові та купецькі організації, соціальні відносини, культурне життя. Опрацював численні джерела, проаналізував історію та історичну географію вірменських общин на Поділлі, поставив питання про час їх виникнення та з'ясував місце вірмен в соціально - економічному житті краю Ярослав Дашкевич.

Окремі наукові розвідки щодо життя вірмен у місті над Смотричем написані М. Рашбою, С. Шкурком, Г. Ківільшою, Є. Мазуриком, В. Гариновичем, О. Пламеницькою, О. Подградською та іншими.

Новизна роботи полягає у створенні освітньо-пізнавальної концепції оцінки історично - культурної спадщини вірменської громади, яка демонструє комплекс ціннісних орієнтирів толерантного співжиття різних етнічних спільнот в контексті проблем української сучасної історії.

Практичне значення роботи. Матеріали учнівського дослідження можуть бути використані на уроках історії України та у позакласній краєзнавчій роботі.

Похожие статьи




Вступ - Соціально-економічний та культурний розвиток вірменської громади Кам'янця-Подільського у XIV-XVI століттях

Предыдущая | Следующая