Зародження українського театру - Розвиток українського театру
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Ще з VI ст. відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (XI століття). Перші зразки драми публічно виголошували учні київських Братської (Києво-Могилянська Академії) та Лаврської школи (XVI-XVII століття). Важливими центрами розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.
XVII-XVIII століття
Серед явищ мистецького побуту України ХVII-ХVIII століть особливої уваги заслуговує театр, початки якого сягають ще в часи синкретичної єдності найдавніших фольклорних жанрів: обрядових пісень, хороводів, театралізованих дійств, що нерозривно поєднували слово, музику, танець, акторську гру. Проте поступовий розвиток освіти, культури народу призвів до компромісних рішень цієї проблеми. Цьому сприяли також контакти з європейським театром XVI-ХVII століття, де поряд з п'єсами релігійного змісту, що виконувались у храмах з нагоди Різдва, Великого Посту, Великодня, набував широкого розповсюдження народний ярмарковий театр. Сформувалися типові сюжетні колізії побутових вистав з характерними персонажами-масками: ревнивий старий чоловік, кокетлива молода жінка, коханець, монах, Арлекін, Коломбіна та ін. Подібні процеси своєрідно виявлялись і в Україні як на професійному рівні у формах "високої драми", так і в широкому існуванні жанрів "низького бароко" - у народних інтермедіях, ляльковому театрі-вертепі.
Головним центром творення, виконання і розповсюдження цих основних форм театрального життя ХVII-ХVIII ст. була Києво-Могилянська академія, її професори були авторами драматичних творів, теоретиками театру, а студенти-бурсаки - акторами і основними носіями цього мистецтва. З особливим запалом виконувались театральні п'єси під час традиційних "рекреацій" - травневих днів відпочинку, коли учнівська група під опікою педагогів і наставників відправлялася на околицю Києва: "Все грало, вирувало, тішилося і м'ячем, і кеглями, і пристойними гімнами, а студенти старших відділів створювали оркестри, а часом при денному світлі випадково розігрували якусь комедію чи драму". Музичність українського театру була органічною - пісня, хор, танець, інструментальний супровід виконували у виставах важливу драматургічну функцію: характеристики місця дії, історичної ситуації, дійових осіб, зав'язки і кульмінації сценічного конфлікту.
Дві основні жанрові різновиди театрального мистецтва доби "українського бароко" - шкільна драма і вертеп у виконавчий практиці тісно перепліталися між собою. До антракту "високої драми" ставились народно-побутові сценки - інтермедії, а вертеп після першої дії релігійного змісту переходив до колоритного жанрового дійства. Проте обидва образно-тематичні розділи українського театру мали свою теорію, естетичні норми, мову, спосіб виконання. Переважно релігійна, філософська чи моралізаторська тематика п'єс шкільної драми, відірвана від реального життя, вимагала відповідного літературного викладу - книжної, віршованої мови, а також умовно-символічного стилю інтерпретації.
XIX століття
Перші театральні трупи народилися на Наддніпрянщині у XVIII ст. Пізніше в Києві (1806), Одесі (1809), Полтаві (1810), з'являються перші театральні будівлі. Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами І. Котляревського, який очолив театр у Полтаві і Квітки-Основ'яненка - основоположника художньої прози в новій українській літературі. Бурклеск і експресивність, поряд з мальовничістю і гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні. У другій половині XIX ст. в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру - драматурги і режисери М. Старицький, М. Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен з них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Дороговказною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.
Похожие статьи
-
До кінця 16 початку 17 століття на території України театральне мистецтво не було настільки розвинутим, як у країнах Західної Європи. Адже ригористична...
-
Радянський період - Розвиток українського театру
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 р., коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і "Молодий театр" (з 1922 -...
-
Історичні події останньої чверті 17 ст. негативно вплинули на деякі види мистецтва. Так, занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри. Проте від...
-
Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою,...
-
Сучасний театр - Розвиток українського театру
Театр драматургія мистецтво вертеп За роки незалежності в Україні з'явилося багато нових театрів, зростає інтерес до народного та вуличного театру....
-
Сприятливі умови для розвитку театрального мистецтва складалися на Полтавщині, де завдяки І. Котляревському та М. Щеп-кіну започаткував свою історію...
-
Турецька дитяча драматургія: генеза, розвиток, представники
Статтю присвячено аналізу витоків і розвитку турецької дитячої драматургії, яка в українському сходознавстві є малодослідженим пластом турецької...
-
Український театр у ХХ ст - Періодизація української культури
В 20 ст. в Україні утворюється новий театр, який під кінець двадцятих років вже має значні досягнення. Найбільша и найтрагічніша постать в історії...
-
Українська драматургія і театр в Україні ХІХ ст - Періодизація української культури
В українській драматургії ХІХ ст. одним з перших заявив про себе І. П. Котляревський, його п'єси "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник" були поставлені...
-
Подвижниця театру - Творчість Марії Заньковецької
Творчість заньковецький актриса драматичний "Мій дебют на українській сцені був у Єлизаветграді... Я виступила в "Наталці Полтавці". Я хвилювалася у...
-
Давньогрецький театр і образотворче мистецтво епохи еллінізму - Афінська культура освіти і виховання
Еллінізм (елліністична епоха III - II ст. До н. е.) прийнято розглядати насамперед як культурне явище, як поширення грецької культури в завойованих...
-
Культурні надбання переселенців Вірменські переселенці, що знайшли на подільській землі другу батьківщину, мали можливість зберегти та розвивати власну...
-
Календарні свята та обряди - Традиційна культура українського народу
Найважливіші складові духовного життя народу - свята та обряди. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності,...
-
Сімейна обрядовість - Традиційна культура українського народу
Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які...
-
Часопростір постановок п'єс А. Чехова (український досвід у контексті практики східноєвропейських театрів 70-х -- початку 80-х років ХХ століття) У...
-
XIX століття в історії музики визначається виходом на світову арену багатьох національних шкіл, що пов'язано з ростом національної свідомості...
-
Изложение основного материала - Традиционный театр Китая и ранняя европейская опера
Наметившаяся в Украине тенденция к изучению музыкальной культуры Востока, в частности - Китая, развивается с позиции европейских научных традиций: либо...
-
Література і театр у роки незалежності - Періодизація української культури
Незалежна Українська держава стала запорукою вільного розвитку літератури: прози, поезії, драматургії. Насамперед слід наголосити, що в Україну почали...
-
Пісня як дзеркало душі українського народу
Пісня як дзеркало душі українського народу Кажуть, допоки живе мова, то живе народ, а якщо лине пісня народу, то процвітає історія та культура. Пісня...
-
Концепция постдраматического театра Ханса-Тиса Леманна и новые формы театральной коммуникации Новую эпоху театральной истории Леманн назвал...
-
Висновок - Народна медицина в житті українського народу
Український народний медицина Отже, народні знання українців, що складалися протягом століть через набуття життєвого та виробничого досвіду і...
-
Case-study - Современный театр
Представленный ниже анализ основан на противопоставлении двух спектаклей "Театра. DOC" и студии "SaunDrama", которые являются примерами наиболее...
-
Современный театр и литературный текст - Современный театр
Леманн переворачивает идею мимесиса, закрепившуюся в европейской культуре на протяжении Нового времени, и в ином аспекте, утверждая, что не театр...
-
Українські народні цілителі, Фітоентологія - Народна медицина в житті українського народу
Українські народні цілителі минуло вирізнялися з-поміж інших людей передусім своєю мудрістю. Вони ніколи не лікували окремий орган людини, а всю її в...
-
3.2. Авангардний період в творчості М. Жука на тлі поступу українського фарфору (1928 - 1930-й рр.). висвітлює час опанування технології майоліки....
-
Вступ, Народна медицина далекого минулого - Народна медицина в житті українського народу
В глибоку давнину українці помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб....
-
Зритель в современном театре: слабые и сильные формы вовлеченности - Современный театр
Многие современные спектакли формируется благодаря слабой форме вовлеченности и акту перформативности - человеку достаточно лишь признать себя зрителем....
-
Народні знання українського народу: мораль, етика, педагогіка
Народні знання українського народу: мораль, етика, педагогіка Милосердя естетичний обрядовість мораль Головними чинниками народної моралі споконвічно...
-
Народні знання українського народу: етноботаніка і зоологія, метрологія і математика, медицина і ветеринарія Хліборобська практика українського селянина...
-
Український народ шукав і знаходив зерна педагогічної мудрості, фіксуючи їх у різних народнопоетичних формах. Так, наприклад, основним засобом виховання...
-
Кіно та театр в ХХ століття - Історія театру та кіно
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і "Молодий театр" (з 1922 року -...
-
Римский театр - Рождение театра и его роль в античной и мировой культуре
Латиняне были одним из многочисленных племен, населявших Италию. Они жили по нижнему течению Тибра, в области, которая называлась Лациум. Столицей их был...
-
Древнегреческий театр - Рождение театра и его роль в античной и мировой культуре
Древнегреческий театр был учреждением общественным, содержавшимся государством. Наиболее состоятельные и почтенные граждане платили за обучение хора и...
-
Карнавальний сміх безпосередньо пов'язаний саме з неофіційною "народної правдою" і слугує подоланню страху перед "правдою офіційною"1. Креативна...
-
Театр - Многообразие видов искусства
Театр (от греч. thйatron - место для зрелищ; зрелище), род искусства. Театр - форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его...
-
Театр у повсякденному житті населення Дрогобиччини у перші повоєнні роки (1944-1953)
Останнім часом спостерігається посилене зацікавлення соціальною історією. Занурення у повсякденні реалії людей в певні історичні епохи, відображення їх...
-
Творчий шлях Львівського театру юного глядача ім. М. Горького (тепер Перший академічний український театр для дітей та юнацтва), на виставах якого...
-
Японський театр від давнини до сучасності - Японська культура
Історія виникнення і розвитку театру в Японії дуже цікава. Перший театр у країні виник в епоху Камакура, коли в розташованій на морському узбережжі...
-
Для XVIII ст. характерний розвиток світської музики. У цей період у Києві створюються міська капела, музична школа та музичний цех. Музичні цехи...
-
Мистецтво барокко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії, батьківщини цього стилю. Українське бароко -- це і сміливий,...
Зародження українського театру - Розвиток українського театру