Культура і економіка - Дрогобич - королівське місто
Ці обидві галузі в багатьох відношеннях існують як єдине ціле, якщо наприклад пригадати щорічний ярмарок, який одночасно є місцем обміну і комунікації, а отже, і культури. Саме "право ринкової торгівлі" було давньою міською привілегією, яка зберегла свою чинність до 19 ст. у день, коли в Дрогобичі відбувалася щотижнева ярмарка, у місті була сконцентрована вся економічна динаміка цілої області і місто одночасно піклувалося про співпрацю і міського і неміського населення. В середині 1880 року на такому ярмарку були присутні в середньому 1800 осіб, що переважно займалися купівлею/продажем худоби та збіжжя. Отже, йдеться про одну з найважливіших функцій провінційного міста, про взаємодію регіонального економічного і культурного центру і його аграрних околиць.
Специфічним для Дрогобича було також те, що він належав до нафтового регіону у підніжжі Карпат. Не лише установи гірничого управління, але й насамперед, численні підприємства нафтодобувної та нафтопереробної промисловості для міста як і інтернаціональна інтеграція сконцентрованого тут капіталу привели до того, що Дрогобич став менш "провінційним", ніж інші провінційні міста регіону. Культурні зв'язки юдейських сімей, в руках яких знаходилась більша частина капіталу, сягали щонайменше до Відня. Лише деякі з них, як наприклад, сім'я Гартенберг, там проживали, але одночасно вони були щедрими меценатами доброчинних організацій свого міста. По відношенню до нафтового регіону Борислава і його невпинно зростаючого населення, Дрогобич перейняв на себе функцію споживчого центру. Це стосується, насамперед, часу між відкриттям залізниці (1882 р.) і періодом, коли Борислав сам міг запропонувати готелі та магазини, тобто споживацькі заклади. Мабуть, саме з цією специфічною роллю Дрогобича пов'язують те, що місто мало особливо велику к-сть трактирів. У 1878 році їх налічувалось 167 (у Самборі 52, Стрию -84), причому через 10 років їх к-сть зменшилася до 88.
Культурний рівень міста визначається, в першу чергу, наявністю в ньому культурних закладів в широкому значенні цього слова. Сюди належать, насамперед, освітні заклади. Наріжним каменем в історії міста стало, без сумнівів, відкриття гімназії у 1858 році. Ініціатором цього стала Дрогобицька спілка, яка "хотіла залишити пам'ятку про чудесне визволення його величності Короля з рук вбивці (йдеться про спробу замаху на короля Франца Йосифа у 1852 році).
Отже, Дрогобицька гімназія завдячує своїм виникненням австрійсько-патріотичному акту у пізній період неоабсолютизму. Дрогобицька гімназія була єдиною, яка носила ім'я правлячого монарха, який оцінив це належним чином, відвідавши місто двічі - у 1880 та 1894 роках. На час відкриття у гімназії навчався 61 учень, к-сть книг у бібліотеці становила 219 творів та комплект навчальних засобів, що був профінансований профспілкою.
У 1914 році у розпорядженні бібліотеки було вже 3000 творів для 800 учнів, які з 1897 року навчалися в новій імпозантній будівлі (сьогодні це головний корпус педагогічного університету).
Гімназія належала до тих закладів, які створювали соціокультурну сферу міста і тим самим відрізняли провінційне місто як центр периферії від околиць. Ця подвійна роль відображалась також і в походженні учнів, з яких у 1914 році 39% народились у місті, а 33% - походили з району. Решта ж, як правило, походила з інших галицьких областей (17). Політичні зміни можна було виявити і в національно-конфесійних відносинах. Ще в час відкриття гімназії русини були в більшості як за конфесійними так і за мовними ознаками у співвідношенні до поляків становили 2 до 1 (2:1), але вже у 1900 році (отже, перед зміною демографічної ситуації в місті) переважали значною мірою поляки. Найбільшу групу становили юдеї, яких ще 40 років тому представляв у гімназії всього лиш 1 учень. Якщо говорити про динаміку у секторі освітніх закладів, то слід було б зазначити, що сюди належать також народні школи, яких перед Першою світовою війною було не менше 9, одна з яких користувалася орденом василіан.
Чи був, отже, Дрогобич осередком освіти? Щодо цього виникають сумніви, якщо зіставити к-сть освітніх закладів з к-стю жителів міста. Фактично на 1880 рік к-сть неписьменних становила понад 70% (переважно діти), що було найбільшим відсотком в Галичині (значно більше ніж в Стрию та Самборі). Але ця тенденція зменшувалась і вже на 1900 рік лише половина населення на міста залишалась неписьменною.
Не беручи до уваги залу ратуші, гімназія протягом довгого часу мала в розпорядженні єдиний великий актовий зал для зборів. Крім того у 1880-х роках будівля належала до тих мало чисельних будинків у місті, які мали більше ніж один поверх, оскільки 95% (а це приблизно 2000) будинків в місті були одноповерховими. У цьому відношенні, а також з погляду на складні санітарні умови, Дрогобич ще довгий час скидався на велике село, а не на місто. Лише з будівництвом залу (Sokol-Saal) у Дрогобичі стало можливим проведення багатьох культурних заходів. Протягом тривалого часу у місті не було ані театру, ані власної театральної трупи. Періодично у місті виступали мандрівні театральні колективи, насамперед, Львівський театр (Руська Бесіда), під керівництвом Івана Біберовича і Івана Гриневецького, який проводив не лише вистави, а й літературні читання та бали-маскаради. В останньому випадку запрошеним гостям надавалися костюми, що були власністю трупи. Виступи львів'ян у Дрогобичі вказують на певну культурну залежність від столиці. Одночасно вони забезпечили провінційному місту доступ до великого світу, оскільки репертуар трупи Руської Бесіди у жодному разі не обмежувався лише національно-народними виставами, а вміщував і західноєвропейські вистави з технічними ноу-хау.
Як показує повне ентузіазму сприйняття театральних вистав у місцевій польськомовній пресі, народні вистави у провінції, на відміну від столиці краю, тобто Львова, не приймали з огляду на національне самозображення. Тут вони становили загальну об'єднуючу культурну подію, Highlight в культурній глухомані. Це також відрізняло провінцію від метрополії.22
Починаючи з останніх десятиліть 19 ст. зростаючу роль в культурному житті відігравали різноманітні спілки та об'єднання, які спиралися з 1867 року на відповідне ліберальне право спілок. Головну роль поряд з спілками пожежників (1873) та ощадними та кредитними спілками (1877) відігравали освітні та розважальні об'єднання. У 1875 році була заснована перша спілка казино, через 5 років - "Читальна і розважальна спілка". У 1876 році русофільноорієнтована спілка Качковського відкрила свій філіал, у 1876 виникла філія спілки Талмуд-Тора, 1879 - перша музична спілка23. спочатку ведучими у русі спілок була єврейська інтелігенція і буржуазія. Але оскільки у цьому, а особливо у "Читальній і розважальній спілці", можна було помітити тенденцію до онімечення, виникла зустрічна ініціатива, яка вилилася у заснування польсько-русинської читальної спілки (1884). Те, що вже відзвучало у політичному центрі Львові, все ще було актуальним тут: пропаганда польською стороною "слов'янської єдності" проти нібито панівного, тобто такого, що загрожує повернутися, домінування німецьких культурних елементів, які тут більше, ніж у Львові, вносили євреї. У 1887 році, із заснуванням русинської читальної спілки, почався перший крок до національної сегрегації на рівні спілок, який, проте, не спричинив протистоянь. В травні наступного року поляки і русини спільно вшанували 27 роковини смерті Шевченка та 50-річчя заснування "Русалки Дністрової". Тут також приділили увагу як народній (тексти Гушалевича і Шашкевича під музику місцевих композиторів), так і світовій культурі (Бетховен, Доніцетті)24.
Пов'язані з розвитком Борислава як динамічно зростаючого нафтового регіону витрати та поселення єврейських підприємств в м. Дрогобичі призвели до того, що вищезгадані антинімецькі ідеї змішалися з антикапіталістичними і перетворилися на антисемізм. Центром цього стала заснована у 1884 році "Gazeta Naddniestrznaska". Це галицьке видання відзначалося з двох причин, а власне тому, що "євреїв" загалом, причому це часто не повторювалось, ототожнювали з певними ознаками (тут здебільшого з експлуататорними)25. "Gazeta Naddniestrznaska" була відповіддю на засновану рік перед цим (1883) німецькомовну, написану гебрестськими літерами газету "Drohobyczer Zeitung". Це взагалі перша політична газета в Дрогобичі діяла як видання (єврейської) еліти, тоді як інша була рупором соціал-національної опозиції. Ідеологічна напруга, яку створили ці дві газети, належала до найпомітніших культурних елементів 1880-років. В обидвох своє зображення знаходили офіційна публікація подій в місті та районі. Конкуруючі тлумачення створювали початки диференційованої гласності.
Кожній газеті належала друкарня. "Drohobyczer Zeitung" виходила в місті, в друкарні єврейського підприємця Аарона Жупника.
Серед форм естетичної діяльності особливе місце займає мистецтво: професійні народне, фольклор.
Культурний вплив його друкарні за межами Дрогобича крім названої газети проявився у ряді інших видань, які призначалися для поза регіональної публіки. Сюди належить і польський переклад тоді шанованої етнографічної праці Йозефа Вертгаймера про євреїв, і керівництво до основного закону громади, яке читали у всій Галичині26. Конкуруючу газету навпаки друкували не в місті, а у Львові, а саме у друкарні ім. Шевченка. Тут знову виявляється зв'язок залежності між провінційним містом і метрополією, тому що остання володіла багатими ресурсами в сфері книгодрукування. В даному випадку ця залежність галом мала значний вплив на місцеву громадськість, переважно тоді - і це траплялось не рідко - коли сполучення поїздів зі Львовом переривалося у зв'язку з природними умовами або технічними проблемами і "Gazeta Naddniestrznaska" з'являлася із запізненням. Комунікація виступає тут як чутливий мотор громадських змін у провінційному місті, як у внутрішніх стосунках (при зародженні місцевої гласності), так і у зовнішніх (як важливий зв'язок з культурним центром). Епохальною подією в історії Дрогобича стало приєднання міста до залізничної лінії, яку провели на протязі кількох років:1872 - зі Львовом, 1875 - з Станіславом. Найшвидший поїзд з Дрогобича до Львова (з пересадкою у Стрию) йшов неповні 4 години. У внутрішньому житті міста центральну роль грав відкритий у Грудні 1872 року вокзал, як місце куди приходили і звідки відправлялися люди, товари, новини.
З 1890-х років почався стрімкий розвиток у всіх галузях культури і освіти. Різниця із Львовом залишалася чітко помітною, хоч стала трохи меншою. Слід згадати таку технічну новацію як введення газового освітлення (1904), з'явилися також нові види транспорту, перший велосипед (1895), перший автомобіль (1904). Планувався і трамвай, хоча проект так і не було реалізовано. У 1909 році відкрився перший кінотеатр27. велику частину культурної динаміки тепер несли національні рухи з їх закладами та об'єднаннями. Сюди належала польська спортивна спілка "Sokol" (1890), реміснича спілка "Gwiarda" (1893), русинська (українська) освітня організація "Просвіта" (1903), русинська спортивна спілка "Сокіл" (1903), єврейська спортивна спілка "Betar" (1908) і т. д. Як правило ці національні спілки були бюрократично-ієрархічними організаціями з своїми центрами та відповідними місцевими групами. А оскільки центри знаходились знову ж таки у Львові, то тут виникає нова сфера стосунків взаємозалежності між провінцією і метрополією. Порівняно незалежною залишалася провінційна преса, яка могла збільшити кількість випусків і розміри тиражів.28 одна з цих газет опублікувала незадовго до Першої світової війни календар, в якому показувався досягнутий "рівень цивілізованості" Дрогобича. Тут налічувалося 43 адвокати (з яких аж 7 мали слов'янське прізвище!), крім того 17 лікарів, 20 повитух і 5 зубних лікарів. Ще було 4 аптеки і 2 аптекарських магазини, 15 банківських і кредитних установ, 4 готелі, 2 ресторани, 4 кафе, 2 кондитерські і 4 книгарні. Якщо порівняти цю ситуацію із становищем в середині століття, то можна без сумніву сказати, що навіть провінційне містечко брало участь у загальному "прогресі"29.
Похожие статьи
-
Демографічний розвиток - Дрогобич - королівське місто
Різка невідповідність між адміністративно-політичним розміщенням і кількістю населення (як це бачимо на прикладі Борисова) привела нас до другого...
-
Державно-правовий розвиток - Дрогобич - королівське місто
Коли Австрія під час першого поділу Польщі створила Коронне Королівство Галичини і обрала Львів його столицею, то управління, що було вірним...
-
Дрогобич в останні 50 років австрійського панування - Дрогобич - королівське місто
У цій статті розглядається питання про історичний тип галицького провінційного містечка наприкінці 19 ст. Самому терміну "провінційне місто" властива...
-
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території Тернополя людина проживала ще у VI-VII ст. до Р. Х. На околицях Тернополя були виявлені поселення...
-
Сімейна обрядовість - Традиційна культура українського народу
Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які...
-
Культурні здобутки Стародавнього Єгипту - Культура арабських країн
Ще однією з найдавніших світових цивілізацій був Єгипет (назва походить від старогрецької "Айгюптос" - чорна земля). Заснована на поливній іригаційній...
-
Календарні свята та обряди - Традиційна культура українського народу
Найважливіші складові духовного життя народу - свята та обряди. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності,...
-
Початок наступу тоталітаризму на осередки української культури - Українська культура XX століття
Отже, 20-ті роки були роками зростання, піднесення і розвитку української культури, національного відродження. Але це якраз серйозно турбувало Сталіна і...
-
Місто обласного підпорядкування, районний центр. Розташований на р. Гнилоп'яті (притока р. Тетерева), за 44 км на південь від Житомира. Залізнична...
-
Відродження української культури в 20-х роках ХХ століття - Українська культура XX століття
Відмітною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917--1918 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій,...
-
Японський театр від давнини до сучасності - Японська культура
Історія виникнення і розвитку театру в Японії дуже цікава. Перший театр у країні виник в епоху Камакура, коли в розташованій на морському узбережжі...
-
Культура Стародавньої Персії - Культура арабських країн
Держава Ахеменідів, або Перська імперія, з'явилася на історичній карті порівняно пізно й проіснувала лише два століття, проте вироблені в ній...
-
Основні заняття і матеріальна культура - Традиційна культура українського народу
Українці - етнос з давньою високорозвиненою землеробською культурою. Саме це заняття обумовило традиційний побут, матеріальну культуру, систему основних...
-
Побут і звичаї - Культура та побут населення України
Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності -- належності індивіду до соціальної групи. Сільска територіальна община називалася...
-
У XIV ст. велика частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. Україна об'єднується з Литвою в одну державу як рівна з...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Музична культура в Україні у ХХ ст - Періодизація української культури
У XX столітті до теми українського фольклору зверталися багато професійних та аматорських колективів України, також створювалися ансамблі в емігрантських...
-
Кіммерійці Першим етнічним утворенням на території України були кіммерійці. Кіммерійці були першими на території України, хто перейшов від осілого до...
-
Наю, культура Стародавнього Єгипту
Наю, Культура Стародавнього Єгипту Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється, як зазначалося раніше, на кілька періодів. Раннє...
-
Господарство та соціальний устрій - Колочинська культура
Рівень соціально-економічного розвитку склавінів і антів періоду експансії на Балкани та в Центральну Європу був близьким до племен київської культури,...
-
Салтівська культура Салтівська культура була поширена у степах та лісостеповій смузі Прикаспію, Нижнього Поволжя, Подоння та Східного Криму. На території...
-
Меценатство і українська культура
Меценатство і українська культура Меценатами завжди ставали за покликом душі - як ясновельможні, так і ті, кому вдалося розбагатіти власною працею....
-
Вплив християнства на культуру Київської Русі - Періодизація української культури
Запровадження християнства на Русі пожвавило розвиток писемності, сприяло заснуванню князем Володимиром перших шкіл для дітей знаті, за часів Ярослава...
-
Культурні надбання переселенців Вірменські переселенці, що знайшли на подільській землі другу батьківщину, мали можливість зберегти та розвивати власну...
-
Наприкінці XVI -- на початку XVII ст. освіта в Україні стає одним із найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження...
-
Система освіти. Перші університети - Культура середньовічної Англії
Від англосаксонських часів осередками освіченості залишалися монастирі, які готували кліриків - чиновників та священників. З ХІ-ХІІ ст. стандарти освіти...
-
Сім'я, побут, мораль у середньовічному англійському суспільстві - Культура середньовічної Англії
Погляди на інститут шлюбу та стосунки статей пройшли у добу Середньовіччя довгу еволюцію. У добу раннього Середньовіччя домінував той погляд, що будь-які...
-
Культурні здобутки та втрати в 40-80-х роках XX століття - Українська культура XX століття
Під час Другої світової війни всю територію України було окуповано німцями. Радянській владі, яка повернулась в Україну, необхідно було не тільки...
-
Афінське освіта і виховання - Афінська культура освіти і виховання
Афінська демократія вважається найбільш розвинутою формою демократичного ладу античних рабовласницьких держав. Формування системи політичних органів...
-
Побут і звичаї - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Культура український побут звичай Духовну культуру й побут суспільства визначав принцип корпоративності - належності індивіду до соціальної групи....
-
Іслам як фундамент арабо-мусульманської культури - Культура арабських країн
Іслам є другою за кількістю послідовників світовою релігією. Його сповідують майже 860 млн осіб більш ніж у 120 країнах світу. У 28 країнах іслам визнано...
-
Харчування - Культура та побут населення України
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Музична культура арабів - Культура арабських країн
Відомості про стародавню арабську музичну культуру дуже бідні. Крім пісень праці, обрядових, побутових, військових, відомі караванні пісні (худа)....
-
Вступ, Поселення та житло - Культура та побут населення України
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце мимнулих століть. Органічно...
-
Українська культура 1917-1920 років крізь призму політичної діяльності революційних урядів
Опинившись при владі, Українська Центральна Рада задекларувала курс на досягнення національно-територіальної автономії. При цьому передбачалася активна...
-
Райковецька культура - Колочинська культура
Ареал культури охоплює значну територію, що більш-менш збігається з ареалом попередньої, празької культури: Правобережну Україну і Закарпаття, а також...
-
Культура та вірування первісних людей
Культура та вірування первісних людей Первісна культура відіграла значну роль у розвитку людства. Саме з цього культурно-історичного періоду розпочалася...
-
Чорноліська культура Впровадження залізної індустрії у народів, що мешкали в різних смугах, мало різні наслідки. У Степу поява нових технологій...
-
Образование в России XVII века - Русская культура XVII века
Одним из наиболее ярких показателей уровня развития общества является народное образование. Кажется, ни по одному вопросу нашей истории не существует...
-
Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у другій світовій війні, Сталін був переконаний, що війна завдала радянському...
Культура і економіка - Дрогобич - королівське місто