Радянський період - Розвиток українського театру

Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 р., коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і "Молодий театр" (з 1922 - сучасний український театр "Березіль") Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з'явилася ціла група талановитих акторів - А. Бучма, М. Крушельницька, Є. Добровольська, О. Сердюк, Н. Ужвій, Ю. Шумський та багато інших. Державний драматичний театр продовжував традиції реалістично-психологічної школи. Натомість Молодий театр обстоював позиції авангардизму. З утворенням театру "Березіль" його сцена стала своєрідним експериментальним майданчиком. Не випадково макети театрального об'єднання "Березіль" отримали золоту медаль на Всесвітній театральній виставці у Парижі в 1925 р. Тут були вперше поставлені п'єси видатних українських письменників і драматургів М. Куліша ("Народний Малахій", "Мина Мазайло") та В. Винниченко ("Базар", "Чорна Пантера і Білий Ведмідь"). Завдяки генію Л. Курбаса, який поєднав у собі таланти режисера, актора, драматурга і перекладача світової літератури, були по-новому осмислені на українській сцені твори В. Шекспіра, Г. Ібсена, Г. Гауптмана, Ф. Шиллера і Ж. Б. Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському глядачу п'єс європейських драматургів.

З творчого об'єднання "Березіль" бере початок театральна бібліотека, театральний музей і перший театральний журнал. До експериментальних пошуків Л. Курбаса, який був репресований у часи сталінізму, і досі звертаються сучасні митці. У наш час у Києві проходить міжнародний театральний фестиваль "Художній Березіль", присвячений пам'яті Л. Курбаса.

Похожие статьи




Радянський період - Розвиток українського театру

Предыдущая | Следующая