Наочні приклади систем, що самоорганізуються - Філософія та синергетика. Проблеми самоорганізації

Перший прихожий на розум приклад, що ілюструє розглянуту чисту схему самоорганізації (тобто, як самоскладання) - це процес кристалізації. "На вході" - хаотично розподілені атоми (або молекули), "на виході" - кристал, тобто система елементів, що утворять однозначну стабільну структуру. Процес формування системи - кристала відбувається з абсолютним виконанням умови "самості" - його структура визначається винятково властивостями елементів, а процес кристалізації починається спонтанно й проходить без якого-небудь зовнішнього формотворного втручання. Взагалі, самоорганізацію кристалів можна розглядати як окремий випадок мимовільного утворення систем з атомів хімічних елементів. Тобто всі хімічні реакції, у результаті яких утворяться молекули (структуровані системи атомів), можна розглядати як приклади чистої самоорганізації.

Можна привести приклади самоорганізації й з області фізики. До таким можна віднести об'єднання розрізнених елементарних часток (нуклонів і електронів) в атоми, утворення супутникових гравітаційних систем - обертовий друг навколо друга масивних тел.

Зрозуміло, що наведені приклади систем, що самозбираються, не зовсім те, що хотілося б обговорювати при розмові про самоорганізацію. У формуванні найпростіших фізичних і хімічних систем немає ніякої загадки, їхня природа цілком вірогідно описується наявними теоріями. Від теорії самоорганізації хотілося б одержати відповідь на питання, як формуються принципово нові, що раніше не існували системи, а не на питання, як самозбираються "стандартні" фізичні й хімічні утворення - атоми, кристали, молекули.[5, c. 56-58]

Похожие статьи




Наочні приклади систем, що самоорганізуються - Філософія та синергетика. Проблеми самоорганізації

Предыдущая | Следующая