Філософське пізнання - Основне питання філософії
Перше питання, з якого починалося філософське пізнання і який заявляє про себе знову й знову, - це питання: що собою представляє мир, у якому ми живемо? По суті він рівнозначний питанню: що ми знаємо про світ? Філософія - не єдина область знання, покликана відповісти на це питання. У його рішення протягом століть включалися всі нові області наукових знань і практики.
Формування філософії, поряд з виникненням математики, знаменувало народження в давньогрецькій культурі зовсім нового явища - перших зрілих форм теоретичної думки. Деякі інші області знань досягли теоретичної зрілості значно пізніше, притім у різний час, і цей процес триває понині. Відсутність протягом століть науково-теоретичних знань про багатьох явищах дійсності, різкі розходження в рівні розвитку наук, постійне існування розділів науки, що не мають скільки-небудь зрілих теорій, - все це створювало потреби в пізнавальних зусиллях філософських розумів.
При цьому на частку філософії випали особливі пізнавальні завдання. У різні періоди історії вони приймали різний вид, але все-таки зберігалися й деякі стійкі їхні риси. На відміну від інших видів теоретичного пізнання (у математику, природознавстві) філософія виступає як універсальне теоретичне пізнання. Відповідно до Аристотеля, спеціальні науки зайняті вивченням конкретних видів буття, філософія ж бере на себе збагнення самих загальних принципів, почав усього сущого. І. Кант убачав основне завдання філософського пізнання в синтезі різноманітних людських знань, у створенні їхньої всеохоплюючої системи. Звідси найважливішою справою філософії він уважав дві речі: оволодіння великим запасом раціональних (понятійних) знань і "з'єднання їх в ідеї цілого". Лише філософія здатна, за його переконанням, додати "всім іншим наукам систематична єдність".
Правда, це не конкретне завдання, з яким потрібно впоратися в доступне для огляду час, а ідеальний орієнтир пізнавальних домагань філософа: як що б віддаляється в міру наближення до неї лінія обрію. Філософської думки властиве розгляд миру не тільки в малому "радіусі", ближньому "обрії", але й в усі більше широкому охопленні з виходом у невідомі, недосяжні для людського досвіду області простору й часу. Властива людям допитливість переростає тут в інтелектуальну потребу безмежного розширення й поглиблення знань про світ. Така схильність властива в тім або іншому ступені кожній людині. Нарощуючи знання вшир і вглиб, людський інтелект осягає мир у таких його зрізах, які не дані або навіть не можуть бути дані ні в якому досвіді. По суті, мова йде про здатність інтелекту до знання. Це підкреслив І. Кант: "...людський розум... нестримно доходить до таких питань, на які не можуть дати відповідь ніяке досвідчене застосування розуму й запозичені звідси принципи..." Справді, ніяким досвідом не можна осягти мир як цілісну, безмежну в просторі й неминущу в часі, нескінченно переважаючої людської сили, що не залежить від людини (і людства) об'єктивну реальність, з якої люди повинні постійно вважатися. Досвід не дає такого знання, а філософська думка, формуючи загальне світорозуміння, зобов'язана якось упоратися із цим завданням, принаймні постійно додавати до цьому свої зусилля.
У пізнанні миру філософи різних епох зверталися до рішення таких завдань, які або тимчасово, або в принципі, назавжди, виявлялися поза компетенцією й полем уваги конкретних наук.
Згадаємо кантівське питання "Що я можу знати?" Це питання не стільки про те, що ми знаємо про світ, скільки про саму можливість пізнання. Його можна було б розгорнути в ціле "дерево" похідних питань: " чи пізнаваний мир у принципі?"; " чи безмежно людське пізнання у своїх можливостях, або воно має границі?"; "Якщо мир доступний людському пізнанню, те яку частину цього завдання повинна взяти на себе наука, а які пізнавальні завдання випадають на частку філософії?" Можливий також цілий ряд нових питань: "Як виходить знання про світ, на основі яких пізнавальних здатностей людей і з використанням яких методів пізнання?"; "Як упевнитися в тім, що отримані результати - це добротні, щирі знання, а не омани?" Все це вже властиво філософські питання, що помітно відрізняються від тих, що звичайно вирішуються вченими й практиками. Притім у них - то сховане, то явно - незмінно є присутнім співвідношення, що відрізняє філософію, "світ - людина".
У рішенні питання про пізнаванність миру існують позиції-антиподи: точці зору пізнавального оптимізму протистоять більше песимістичні системи поглядів - скептицизм і агностицизм (від гречок. - заперечення й gnosis - знання; недоступний пізнанню).
Прямолінійно відповісти на питання, пов'язані із проблемою пізнаванності миру, важко - така вуж природа філософії. Це розумів Кант. Високо цінуючи науку й силу філософського розуму, він все-таки дійшов висновку про існування границі пізнання. Раціональний зміст у цьому не завжди усвідомлюється. Але сьогодні він здобуває особливу актуальність. Позиція Канта, по суті, була мудрим застереженням: людина, багато чого знаючи, уміючи, ти все-таки багато чого не знаєш, і жити, діяти на границі знання й незнання тобі призначене завжди, будь же обережний! Застереження Канта про небезпеку настроїв всезнайства стає особливо зрозумілим у сучасних умовах. Крім того, Кант мав на увазі й принциповій неповноті, обмеженість сугубо пізнавального освоєння миру, про що теж всі частіше доводиться думати сьогодні.
Похожие статьи
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Вступ - Основне питання філософії
Уже давно було помічено, що філософська думка тісно пов'язана з тим або іншим співвіднесенням духу й природи, думці й дійсності. І справді, увага...
-
Основне питання філософії Основне питання філософії, питання про відношення свідомості до матерії. Складає вихідний пункт філософського дослідження,...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання - Головні питання філософії
Навіть просте відтворення предметів людської життєдіяльності, а тим більше створення того, чого ще не існує у наявній формі, вимагає певних усвідомлених...
-
Основні форми наукового пізнання - Головні питання філософії
У науковому пізнанні в діалектичній єдності чуттєвого та раціонального головна роль належить раціональному мисленню. Проте його основні форми(поняття,...
-
Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів - Головні питання філософії
Метод (від грец. - шлях дослідження чи пізнання) - це спосіб побудови та обгрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і...
-
Повторюся, основним у філософії традиційно вважається питання про відношення мислення до буття, а буття - до мислення (свідомості). Важливість даного...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це...
-
Поняття об'єкта пізнання, Філософське розуміння суб'єкта пізнання - Основи філософії
За Декартом об'єкт це протяжна субстанція(природа) Об'єкт пізнання - предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
Філософія як певна система знань з'явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. -...
-
Питання 2. Визначте методологічні можливості індукції і дедукції - Основи теорії пізнання
Індукція і дедукція - це комплексний метод наукового дослідження, що передбачає мислення від одиничного, окремого до загального і від загального до...
-
Питання 1. Що таке світогляд? Як співвідносяться філософія і світогляд? - Основи теорії пізнання
Філософія має органічний зв'язок зі світоглядом. Світогляд - форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ,...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Філософія як теоретична форма світогляду - Основи філософії
Філософія - теоретичне ядро світогляду, його теоретична форма, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Філософія та її роль у суспільстві - Етапи розвитку філософії
Поняття філософії походить від грецьких слів: Філео і Софія, що означає в перекладі: любов до мудрості. У період Київської Русі філософія асоціювалась з...
-
Специфіка філософського знання - Основи філософії
Філософія - одна з форм духовної культури, раціонально-теоретичний світогляд що прагне з'ясувати все загального. Філософія дає чіткі відповіді для...
-
Світоглядні основи виникнення античної філософії - Антична філософія
Космологічний натуралізм - філософська течія, що намагалася пояснити походження і будову всесвіту з позицій стихійного матеріалізму, згідно з яким...
-
Ідеалізм (французьке idealisme від греч. idea - ідея) - загальне позначення філософських учень, що стверджують, що свідомість, мислення, психічне,...
-
Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи,...
-
Поняття біосфери і ноосфери - Головні питання філософії
Біосфемра (гр. Bios -- життя + Sphaera -- куля) -- природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена...
-
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання Історія як об'єкт і предмет філософського осягнення:...
-
Значення філософії Сковороди для людства - Шлях Григорія Cковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Пізнання - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
При осмисленні наведеного розуміння пізнання важливо звернути увагу на те, що реально здійснює пізнання не свідомість сама по собі, не мозок, а людина з...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння...
-
Взаємозв'язок математики і філософії у процесі історичного розвитку
Взаємозв'язок математики і філософії у процесі історичного розвитку У статті досліджуються античні джерела зародження сучасної науки і філософії,...
-
Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи...
-
Зарубіжна філософія ХХ ст. - Етапи розвитку філософії
Заруб. Філософія ХХ ст. в багатьох відношеннях являє собою своєрідне та цікаве явище - вона активізує і широко використовує не тільки останні найновіші...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію - Філософія пізнання і науки
Проблеми гносеології займають важливе місце у філософії марксизму. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає пізнання як процес і результат...
-
Рушійні сили соціального процесу - Головні питання філософії
У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Одним із перших серед видатних учнів, послідовників та критиків І. Канта був, у буквальному розумінні "філософ від верстата", німецький мислитель і...
-
Ми вже говорили про те, що антична філософія заклала фундамент європейської філософської думки; що в античній філософії розпочали вирішуватися такі та...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
Філософське пізнання - Основне питання філософії