Висновки - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура

Суспільство - одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. На сьогодні поняття "суспільство" вживається у різних значеннях у філософській, історичній та соціологічній літературі. Надзвичайна складність, динамізм суспільного життя створюють для дослідників-суспільствознавців чимало труднощів. Сутність проблеми полягає у тому, щоб зрозуміти, яким чином люди пов'язані із суспільством, яка природа цих зв'язків і відносин, що виникають між людьми.

Існує багато різних підходів до суспільство: у релігії, натуралістів, ідеалістів, марксистів і т. д. Таким чином, можна зробити висновок, що суспільство - найзагальніша система зв'язків і відносин між людьми, що - складаються у процесі їхньої життєдіяльності. Важливою стороною розвитку та функціонування суспільства є духовне життя. Воно може бути змістовим, внаслідок чого виникає позитивна духовна атмосфера життя людей, сприятливий морально-психологічний клімат, або бідним і невиразним, інколи у ньому панує справжня бездуховність.

Основу духовного життя суспільства становить духовна діяльність, яку можна розглядати як діяльність свідомості, в процесі якої виникають ті чи інші думки й почуття людей, їх образи та уявлення про природні та соціальні явища. Особливим видом духовної діяльності є поширення духовних цінностей з метою їх засвоєння людьми, що має вирішальне значення для підвищення їх освіченості, культури. Основною рушійною силою духовної діяльності є духовні потреби - внутрішні спонукання людини до духовної творчості, до створення духовних цінностей та їх споживання, до духовного спілкування.

Суттєвою складовою духовного життя суспільства є також і духовне споживання. Споживання цінностей спрямоване на задоволення духовних потреб людей. Виробництво і споживання духовних цінностей опосередковується духовними відносинами. Духовні відносини опосередковують будь-яку духовну діяльність. Тому виділяють такі види духовних відносин, як пізнавальні, моральні, естетичні, релігійні та інші.

Суспільна свідомість є сукупністю почуттів, настроїв, різноманітних поглядів, ідей та теорій, які відображають ті чи інші сторони суспільного життя. Вона має соціальну природу, виникає із суспільної практики людей як результат їхньої виробничої, сімейно-побутової та інших видів діяльності.

Індивідуальна свідомість є відображенням у голові людини окремих сторін, рис та зв'язків зовнішнього світу, а також сукупність її почуттів, настроїв та поглядів на світ. Зміст індивідуальної свідомості залежить від індивідуальних особливостей психіки людини, тобто її природжених задатків, здібностей, схильностей; від особливостей її виховання, навчання та освіти. Індивідуальна свідомість окремих людей є перш за все індивідуальними особливостями сприймання різних явищ суспільного життя, тобто індивідуальні особливості їхніх поглядів, інтересів та ціннісних орієнтацій.

До основних концепцій походження культури відносять: діяльністну - культура як процес і результат людської діяльності; ціннісну - культура розуміється як система цінностей, їх надбання; теологічну, пов'язану з релігійним трактуванням походження культури; ігрову, адже гра є різновидом людської діяльності. Стосовно визначення поняття культура можна констатувати найрізноманітніші підходи, яких у літературі величезна кількість. Адже до вивчення явищ культури звертаються такі науки, як археологія, етнографія, соціологія, етика, естетика, історія.

Отже, під культурою традиційно, у широкому розумінні визначається сукупність матеріальних, практичних і духовних надбань суспільства, які відображають рівень його історичного розвитку, втілюються у повсякденній діяльності людини, знаходять відображення у її соціальних, моральних, естетичних та інших характеристиках.

Важливим і принциповим питанням дослідження культури є осягнення сутності всього феномена суспільного життя, осягнення джерела походження культури - суспільної праці, засобами якої людина перетворює природу і саму себе, створює власний, відмінний від природи духовно-предметний світ, розгортає у ньому всі свої життєві процеси.

Матеріальна культура - Досягнення, які виражають головним чином рівень освоєння людиною сил природи. Вона охоплює всю сферу матеріально-практичного існування і розвитку людей, всю сферу їх безпосереднього впливу на природу.

До структури духовної культури суспільства належать такі основні елементи: явища сфери суспільної свідомості, різні соціальні інститути й організації, матеріально-технічна база духовної культури. Духовна культура, таким чином, є вищим проявом і керівним чинником у системах цілісної людської культури, оскільки саме вона орієнтує, мотивує, формує, визначає, надає сенсу всім сферам діяльності людини, у тому числі сфері матеріального виробництва. Крім цього, існує багато інших видів культури: економічна, наукова, релігійна, та ін., які відображають різні форми людської життєдіяльності.

Культура виконує багато функцій. Пізнавальна функція культури полягає в тому, що культура дає можливість людині краще й глибше пізнати навколишній світ, себе і суспільство. Суспільно-перетворювальна функція культури визначається тим, що культура слугує цілям перетворення природи, суспільства і людини. Виховна і нормативна функція культури полягає у формуванні певного типу особистості, а також у регулюванні поведінки людей через систему норм і правил, відповідно до вимог суспільства. Комунікативна функція зводиться до передавання історичного досвіду поколінь через культурну спадковість та формування на цій основі різноманітних типів і способів спілкування між людьми. Ціннісно-орієнтаційна функція реалізується через систему цінностей і норм, які є регулятором суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на кожному етапі розвитку суспільства. Інтегративна функція культури проявляється у здатності об'єднувати людей незалежно від їх світоглядної орієнтації, національної чи расової належності, а народи - у світову цивілізацію.

Таким чином, культура є явищем, яке розкриває сутність, природу, життєдіяльність людини.

Похожие статьи




Висновки - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура

Предыдущая | Следующая