Взаємодія фінансового та податкового обліку при формуванні прибутку підприємства - Удосконалення обліку фінансових результатів, як механізму формування та розподілу прибутку

Питання податкової політики та її системи мають пряме відношення до обліку прибутку та інших економічних категорій, що використовуються при нарахуванні сум податків.

Особливості податкового законодавства України призвели до ведення так званого податкового обліку, де для визначення податкового прибутку використовують іншу методику порівняно з методикою визначення фінансових результатів за допомогою прийомів бухгалтерського обліку. В основу податкових облікових прийомів покладено облік валових доходів і валових витрат.

Для спрощення податкових відносин з метою підвищення ефективності господарювання та стабілізації сільськогосподарського виробництва для сільськогосподарських товаровиробників була запроваджена спрощена система оподаткування. Першим кроком в цьому напрямку було прийняття Верховною Радою 17 грудня 1998 року Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Базою для розрахунків сум оподаткування стали площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Законодавством України передбачено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік, перевищує 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПП ЛАНА" не є платником фіксованого сільськогосподарського податку та сплачує податок на прибуток на загальних засадах.

Методологічні засади формування в обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначаються у П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Він визначає терміни бухгалтерського та податкового прибутку.

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період. Це показник фінансової звітності, який наводиться у Звіті про фінансові результати за звітний рік.

Податковий прибуток - сума прибутку (збитку), яка визначається як різниця між скоригованим валовим доходом і сумами валових витрат і амортизаційних відрахувань. Отже, цей прибуток розраховується і наводиться у податковій Декларації про прибуток підприємства.

Методика визначення податкового прибутку побудована на жорстоких податкових правилах і не дає вірогідної інформації про фінансові результати господарської діяльності сільськогосподарських підприємств порівняно з тим, як бухгалтерський прибуток розкриває реальну картину фінансового стану підприємства, незалежно від вимог податкового законодавства.

Застосування різних методик при визначенні податкового і бухгалтерського прибутку породжує розбіжність між ними, які слід розглядати у вигляді постійних і тимчасових різниць.

Під постійними різницями податкового і бухгалтерського прибутку розуміють різниці, які виникають у звітному періоді між показниками цих прибутків, і які в наступних звітних періодах не анулюються.

Причиною виникнення постійних різниць є те, що окремі доходи і витрати визнаються лише при розрахунку бухгалтерського або податкового прибутку.

У П(С)БО не передбачено методи обліку постійних різниць, а тільки дається його визначення.

В обліку крім постійних виникають тимчасові різниці. Тимчасові різниці - це різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно. Ці різниці виникають в одному звітному періоді, а анулюватися можуть в цьому або в наступних звітних періодах. Тимчасові різниці поділяються на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню.

Тимчасові різниці, які підлягають оподаткуванню, - це тимчасові різниці, які включаються до податкового прибутку в майбутніх періодах, і у майбутньому призведуть до збільшення податкового прибутку.

Тимчасові різниці, які підлягають вирахуванню, - це тимчасові різниці, які у майбутніх періодах призводять до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку).

Основна причина виникнення тимчасових різниць в тому, що валовий доход в податковому обліку - не завжди те саме, що доход в бухгалтерському обліку. В податковому обліку валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу продукції, робіт, послуг, доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг; доходи з інших джерел (суми, що не належать поверненню, фінансової допомоги, невикористаних страхових резервів, штрафів, пені, неустойок одержаних тощо). У бухгалтерському обліку доход - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно і моменти визначення доходів і витрат в бухгалтерському і податковому обліку не збігаються. Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валового доходу виробництва вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валових витрат вважається та, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що була раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на сплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

Покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, ін. актив);

Підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, ін. активами);

Сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

Є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Визначення прибутку супроводжується різними правилами, які встановлені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Національними стандартами бухгалтерського обліку, що призводить до отримання різних результатів. У бухгалтерському обліку доходи визначаються лише за методом нарахування, а в податковому - за подією, яка відбулася раніше (перша або друга). Саме ця розбіжність є однією із причин, яка призводить до виникнення різниці сум податкового і бухгалтерського прибутку, які між собою не завжди збігаються. Одні суми беруть участь у формуванні бухгалтерського прибутку в одному звітному періоді, а податкового - в іншому, в той час як інші суми будуть формувати тільки бухгалтерський або тільки податковий прибуток. Таким чином, завжди виникає різниця між бухгалтерським і податковим прибутком.

Відображення валових доходів у податковому обліку здійснюють з метою визначення розрахунковим шляхом оподаткованого прибутку і показують його у декларації про прибуток підприємства. Відображення доходів від реалізації продукції, робіт, послуг у фінансовому обліку ведуть для забезпечення взаєморозрахунків із покупцями і замовниками, визначення фінансових результатів від реалізації у системі кореспонденції рахунків, забезпечення фінансової, статистичної і внутрішньої звітності про результати діяльності підприємства.

Таким чином, внаслідок існування в часі відображення доходів і витрат у податковому і бухгалтерському обліку виникають тимчасові різниці. Виникнення тимчасових різниць свідчить про те, що у податковій політиці нашої держави ігнорується розуміння прибутку як економічної категорії, внаслідок чого підприємства переплачують або недоплачують податок на прибуток: його реальний фінансовий результат менший або більший від податкового прибутку. Слід зазначити, що і на практиці бухгалтерам не завжди легко визначати податкову базу активу чи зобов'язання. Тимчасові різниці ведуть до відстрочених податкових платежів.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток, є відстроченим податковим зобов'язанням на кінець звітного періоду.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток, визнається відстроченим податковим активом на кінець звітного періоду.

Після визначення тимчасових різниць необхідно обчислити суму податку із цих різниць, які потім відображаються в бухгалтерському обліку у вигляді відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань.

Сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства, в П(С)БО 17 має назву поточний податок на прибуток, і підлягає перерахуванню в бюджет.

Якщо визначена сума податку на прибуток у податковому обліку більша за суму, що визначена в бухгалтерському обліку, виникають відстрочені податкові активи, які обліковуються за дебетом рахунка 17 "Відстрочені податкові активи", а за кредитом цього рахунка відображається зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Сума податку на прибуток, яка обчислена за податковою декларацією і фактично підлягає перерахуванню в бюджет, відображається за кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами" і за дебетом рахунків 98 "Податок на прибуток" і на різницю між сумами податку обчисленого за податковою декларацією і сумою цього податку, обчисленого за даними фінансової звітності, - 17 "Відстрочені податкові активи".

Якщо визначена сума податку на прибуток в податковому обліку менша за суму, що визначена в бухгалтерському обліку, виникають відстрочені податкові зобов'язання, які обліковуються за кредитом рахунка 54 "Відстрочені податкові зобов'язання", а за дебетом - зменшення відстрочених податкових зобов'язань.

Сума податку на прибуток, яка розрахована відповідно до податкової декларації на прибуток, відображається за дебетом рахунка 98 "Податок на прибуток" і кредитуються рахунки 64 "Розрахунки за податками і платежами" - на суму податку на прибуток, обчисленого за податковою декларацією, і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" - на суму відстрочених податкових зобов'язань.

Отже, рахунок 98 "Податок на прибуток" визначає витрати на суму облікового прибутку. А податковий прибуток визначає суму податку, яку слід виплатити у бюджет, і впливає на рух грошових коштів більше, ніж на величину витрат по податку на прибуток.

Якщо в бухгалтерському обліку на кінець звітного періоду є сальдо по рахунках 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання", треба зробити їх згортання для визначення остаточної суми відстроченого податкового зобов'язання або відстроченого податкового активу з метою відображення в Балансі за станом на кінець звітного року.

Розглянемо особливості формування прибутку за даними бухгалтерського обліку в ТОВ "СПП ЛАНА" за І квартал 2006р.

Таблиця 2.9

Визначення прибутку за даним бухгалтерського обліку в

ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району за І квартал 2006р.

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. грн.
Дебет	Кредит
Списана на реалізацію готова продукція за фактичною собівартістю	901	27	1861
Реалізована продукція на митній території країни	361	701	1385
Відображено податкове зобов'язання по ПДВ за ставкою 20%	701	641	277
Реалізована продукція іноземному покупцю	361	701	1287
Відображено податкове зобов'язання по ПДВ за ставкою 0%	701	641	-
Списана на фінансові результати фактична собівартість продукції	791	901	1861
Віднесена сума виручки від реалізації на фінансові результати	701	791	2672
Віднесені адміністративні витрати на фінансові результати	791	92	70
Віднесені витрати на збут на фінансові результати	791	93	276
Віднесені інший операційний доход на фінансові результати	71	791	275
Віднесені інші операційні витрати на фінансові результати	791	94	124
Нараховано податок на прибуток	791	981	6
Визначено чистий прибуток	791	44	610

Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формуванню збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції як у економічній структурі виробництва і обміну, так і у розвитку продуктивних сил. Все це впливає на розмір прибутку підприємства.

Розглянемо вплив податкового навантаження на формування прибутку в ТОВ "СПП ЛАНА" та визначимо деякі його особливості.

Таблиця 2.10

Динаміка формування прибутку ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Показники	2002 р	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	2006 р У % до 2002 р
Дохід (виручка) від реалізації продукції( робіт, послуг)	4391	7092	7017	7546	7668	174,62
Податок на додану вартість	312	701	662	763	721	У 2,3 р
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)	4079	6391	6355	6783	6947	170,31
Собівартість реалізованої продукції	2199	3756	4402	4770	4840	У 2,2 р
Валовий прибуток (збиток)	1880	2635	1953	2013	2107	112,07
Інші операційні доходи	95	495	730	683	717	У 7,5 р
Адміністративні витрати	-	283	119	203	183	-
Витрати на збут	-	-	703	721	719	-
Інші операційні витрати	487	316	318	317	323	66,32
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	1488	2531	1545	1455	1599	107,45
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	1488	2531	1545	1455	1599	107,45
Податок на прибуток	-	-	10	12	15	-
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування	1488	2531	1535	1443	1584	106,45
Надзвичайні доходи	-	-	47	-	-	-
Чистий прибуток (збиток)	1488	2531	1582	1443	1584	106,45

Аналізуючи данні таблиці 2.10, можна відзначити такі зміни, що відбулися в 2006 р. порівняно з 2002 р.: дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) зріс на 74,62%, разом з тим відбулось збільшення податку на додану вартість в 2,3 рази. На протязі п'яти років підприємство не маючи інвестиційної та фінансової діяльності отримувало прибуток тільки від операційної діяльності, який збільшився у 2006 р. на 7,45% порівняно з 2002 р. На протязі 2002-2003 р. р. товариство сплачувало фіксований сільськогосподарський податок. Починаючи з 2004 р. прибуток підприємства оподатковувався на загальних засадах. Після сплати податку на прибуток у підприємства залишався в розпорядженні чистий прибуток, який у 2006 р. збільшився на 6,45% порівняно з 2002 р.

Похожие статьи