Нормативно-правове забезпечення обліку реалізації та визначення фінансових результатів - Облік процесу збуту і визначення фінансових результатів

Перебудова обліку в Україні, здійснена протягом останнього десятиліття, сприяла створенню засад формування облікової інформації відповідно до ринкових умов: прийнято Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розроблено більшість положень (стандартів) бухгалтерського обліку, План рахунків бухгалтерського обліку, і все це узгоджено з системою фінансової звітності відповідно до міжнародної практики. Здійснені заходи відповідають Програмі реформування бухгалтерського обліку в Україні, спрямовані на уніфікацію про фінансовий стан суб'єктів господарювання, яка застосовується у високорозвинених країнах з ринковою економікою і різними формами власності.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть нормально функціонувати лише за умов, якщо їхня продукція (товари, послуги) регулярно знаходить на ринку своїх споживачів (покупців), передається їм, і від покупців надходять кошти у вигляді грошового еквівалента вартості продукції.

Нормативно-законодавчі акти, що регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, податкову систему, визначають реалізацію (продаж) як будь-яку операцію з купівлі-продажу товарів, поставки товарів, міни та інших форм цивільно-правових договорів, які передбачають передачу права власності на товари, тобто під реалізацією (продажем) мається на увазі відвантаження (передання) продукції, якщо мова йде про товари, а також підписання сторонами документів про виконані роботи, надані послуги. На жаль, у законодавстві терміни "реалізація" (продаж) і "виручка від реалізації" (виручка від продажу) ототожнюються. Датою реалізації і виручки від реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів або дата підписання приймано-здавальних документів про виконані роботи, надані послуги. Отже, у чинному законодавстві операція з реалізації продукції не прив'язана міцно до факту реальної оплати її вартості, до строків здійснення оплати.

У стандартах бухгалтерського обліку і звітності обсяг реалізації основної товарної продукції підприємств має назву "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)". Він пов'язується з передачею власності покупцеві і з високим ступенем імовірності одержання оплати за відпущені товари (виконані роботи, надані послуги). Решта виручки від реалізації товарів, робіт, послуг (які не є основною продукцією підприємства) знаходить відображення в "Інших операційних доходах".

У повсякденній фінансовій роботі неабияке значення для її організації та контрою за фінансовим станом підприємства має показник, який фігурує в будь-яких офіційних звітах, а саме "Виручка від реалізації продукції основної діяльності підприємства (товарної продукції), за якою завершені розрахунки з покупцями", тобто мова йде про реальну грошову виручку, що надходить підприємству. На більшості підприємств саме ця виручка від реалізації є об'єктом оперативного планування, контролю та аналізу, бо від неї залежить нормальна фінансово-господарська діяльність підприємства.

Одним із найважливіших звітних показників, які характеризують ефективність виробництва на будь-якому підприємстві, є фінансові результати, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг.

Порядок визначення фінансового результату на підприємствах України та відображення його у звітності регламентуються у таких Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку: П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 15 "Дохід", "П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Впровадження зазначених нормативних документів на практиці має надзвичайно велике значення, оскільки трансформує систему обчислення фінансового результату відповідно до Міжнародних стандартів.

Однак при тому, що формування фінансових результатів регулюється окремими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та цілою низкою інших документів, облікове забезпечення звітності про фінансові результати, як і її зміст, потребують доопрацювання. Зокрема, формулювання показників зовнішньої звітності (фінансової і статистичної) не збігаються з усталеними в економічній теорії дефініціями, вони не дають можливості визначати реальну прибутковість (чи збитковість) окремих видів продукції (робіт, послуг), оскільки повна собівартість за сучасною методикою обліку не калькулюється. Облікове забезпечення такої звітності ускладнене нестикуванням з її показниками регістрів аналітичного обліку.

Тому методологічне обгрунтування відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат як основи для визначення фінансових результатів, а також змісту показників звітності, які дають змогу достовірно охарактеризувати рівень ефективності виробництва на підприємствах, є важливим науковим завданням, що має вагоме практичне значення.

Похожие статьи




Нормативно-правове забезпечення обліку реалізації та визначення фінансових результатів - Облік процесу збуту і визначення фінансових результатів

Предыдущая | Следующая