ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ, Створення та перспективи розвитку банківської інформаційної системи "Грант" - Безготівкові розрахунки

Створення та перспективи розвитку банківської інформаційної системи "Грант"

БІС "Грант" - система, що забезпечує автоматизацію технологічного циклу Банку "Грант".

Банківська інформаційна система "ГРАНТ" є інтегрованою системою, призначеною для забезпечення повного технологічного циклу комерційного банку. У її основу покладені промислові рішення, які широко застосовуються у світовій практиці побудови інформаційних систем подібного класу, такі, як:

    - відкритість системи; - масштабність; - використання технології "клієнт - сервер"; - використання ліцензійних базових засобів ведучих виробників; - високий рівень захищеності системи; - надійність збереження і вірогідність інформації.

У якості базових програмних засобів була обрана багатозадачна високонадійна операційна система UNIX і реляційна СУБД ORACLE. Використання цих продуктів дозволило розроблювачам системи практично цілком зняти із себе рішення питань захисту інформації на рівні БД і ОС, резервного копіювання і відновлення після збоїв, оскільки всі ці операції гарантовано забезпечуються базовими програмними засобами. Слід зазначити, що використовуване нами базове ПО має клас захисту С2.

Застосування цих базових засобів дозволяє також мінімізувати вимоги до робочих місць користувачів, тому що потужність системи визначається винятково потужністю використовуваних серверів. Система працює, по суті, за трирівневою схемою: сервер бази даних - сервер додатків - робочі місця.

При цьому на робочі місця покладаються тільки функції відображення і введення, а обробка інформації відбувається на серверах БИ й АРР.

Масштабування системи здійснюється винятково шляхом нарощування потужності серверів і ніяк не торкається робочих місць, а використання централізованого сервера додатків знімає необхідність адміністрування і підтримки в актуальному стані робочих місць і мінімізує мережний трафік.

Робота з віддалених робочих місць по виділених лініях, що комутуються, нічим принципово не відрізняється від роботи локальних користувачів, що вирішує проблему підключення і супроводу віддалених безбалансових підрозділів.

В основу архітектури системи закладений принцип централізованого збереження і єдиних механізмів доступу до інформації. Такий підхід забезпечує наступні переваги:

    - система працює в реальному режимі часу. У кожний момент інформація в системі відображає реальний стан справ банку; - функції, що можуть виконуватися користувачем, і доступна йому інформація визначаються винятково правами користувача в системі і ніяк не залежать від того, на якому конкретному робочому місці він у даний момент знаходиться;

Централізоване збереження і єдність механізмів обробки інформації дозволяють:

    - уникнути дублювання даних, що підвищує їхню вірогідність і гарантує цілісність; - одноманітно реалізовувати різні, на перший погляд, банківські операції; - полегшити процес нарощування функціональності системи.

В основу ядра системи закладена об'єктно-орієнована модель, що включає в себе, зокрема, єдині масиви клієнтів, особових рахунків, і оперативних документів, а також процедури створення логічних об'єктів, проводки і маршрутизації (візування) оперативних документів. Усі ці процедури описані і доступні для використання з зовнішніх додатків. Вони являють собою, по суті, APМ системи.

Логічними об'єктами в системі є договори і групи договорів, особові рахунки, фінансові операції й окремі проводки. Опис властивостей об'єктів налагоджується таблично. Об'єктна модель реалізує відносини батько-нащадок, механізми спадкування і завдання формул для визначення властивостей (параметрів) об'єктів. Це полегшує опис об'єктів нижчих рівнів ієрархії, тому що їхні властивості найчастіше визначаються властивостями об'єкта-батька. Банківський технолог може вводити, не прибігаючи при цьому до програмування, нові типи об'єктів чи змінювати властивості існуючих.

Мультивалютність системи забезпечується автоматичним паралельним веденням усіх залишків як у номіналі валюти, так і в гривневому еквіваленті.

Інформація про всі рахунки і залишки на них, незалежно від коду їхньої валюти, зберігається, як уже говорилося вище, у єдиному масиві рахунків. Процедура переоцінки валютних рахунків є такою, що повторно запускається. Відповідність коду валюти рахунка і коду валюти проведеного по цьому рахунку оперативного документа контролюється на нижньому рівні правилами цілісності бази даних. У той же час у системі передбачена можливість ведення мультивалютних рахунків, на яких можуть одночасно зберігатися залишки в декількох валютах. При цьому номінал і покриття по кожному з таких залишків ведеться незалежно від інших і коректно відображається у всіх фінансових і звітних документах.

Доступ до операцій, припустимим як для валютних, так і для гривневих рахунків, здійснюється через ті самі екранні форми.

Всі оперативні документи в системі, крім своїх звичайних реквізитів, мають так звану "ознаку проводки", що показує, чи була вже зроблена зміна залишків на рахунках відповідно до даного документа. Ця ознака може змінюватися тільки програмою проводки. Використання наданого ORACLE механізму транзакції цілком виключає можливість "часткової" (по одній стороні) проводки документа і проводки на "червоне сальдо", а використання єдиної процедури гарантує коректну обробку оперативних документів з урахуванням їх пріоритетів, бронювання й арештів рахунків і інших перевірок. Передбачено механізм зворотної проводки документів. При цьому ніяких додаткових сторнуючих проводок не породжується, а просто відкочуються зміни, зроблені при прямій проводці документа. документ при цьому не видаляється, а просто позначається як "очікуючий проводки", і може бути надалі знову проведений.

Існуючий механізм "коригувальних" проводок дозволяє окремо враховувати бухгалтерські (оперативні) і фінансові залишки на рахунках. Це особливо важливо при вирішенні задач оподатковування.

Система маршрутизації і візування дозволяє проектувати технологічні ланцюжки обробки різних видів оперативних документів. Ця підсистема є повним аналогом звичної роботи з паперовими документами, коли для затвердження документа потрібно зібрати на ньому визначений набір підписів, причому які саме потрібні підписи, визначається змістом документа.

Як прості приклади можна привести касові оперативні документи, для акцептації яких потрібно підпис касира, видачу великих позичок, підтверджуваних начальником кредитного відділу і т. д.

Механізми проводки і підпису складають єдине ціле. Відповідно до настроювань Система не проведе документ, що не набрав необхідний набір дозволяючих підписів. У той же час, можна заборонити зворотну проводку документа, якщо він одержав уже певну візу.

Механізм опису, що налагоджується, і генерації групових проводок дозволяє проектувати і створювати які завгодно складні фінансові операції, що складаються з довільного числа одиночних балансових проводок. Причому число проводок в операції може змінюватися в залежності від додаткових умов.

Система гарантує, що оперативні документи, що входять в операцію, або будуть проведені всі, або не буде проведений жоден з них. Як приклад такої групової проводки розглянемо операцію обміну валюти. Для її здійснення необхідно провести документи по гривневій і валютній касах, по доходах банку і по пенсійному фонді. Практично всі параметри цих проводок відомі заздалегідь. Вам досить увести тільки суму проданої валюти, чи валюти, що купується, а система сама згенерує всі необхідні проводки, розрахувавши при цьому їхні суми, і сформує необхідні меморіальні ордери.

Розглянутий механізм стає ще більш могутнім у сполученні з розглянутою раніше підсистемою маршрутизації. У наведеному прикладі акцептація всіх згенерованих документів відбудеться тільки після того, як касир підтвердить одержання готівки.

Механізм розмежування прав доступу є єдиним для всієї системи. Адміністрування повноважень користувачів ведеться централізовано, а перевірка прав завжди здійснюється по тому самому алгоритму.

Інтерфейс для користувача системи реалізований засобами ORACLE Developer 2000 і являє собою багаторівневе меню, яке динамічно змінюється, з якого викликаються екранні форми, формуються звіти, обробляються файли СЕП.

За рахунок використання алфавітно-цифрового інтерфейсу мінімізований мережний трафік, практично не виникає проблем з локалізацією, в якості робочих місць можуть використовуватися навіть бездискові станції і термінали.

Набір пунктів меню доступних користувачу в кожен момент часу визначається його правами в системі і поточним станом банківського дня (наприклад, після закриття введення автоматично стають недоступні пункти меню, через які здійснюється введення оперативних документів).

Головне меню системи налагоджується за допомогою спеціального "дизайнера меню", що дозволяє:

    - вводити, видаляти, переміщати пункти меню - створювати нові підменю - керувати умовами доступності пунктів меню - налагоджувати параметри виклику екранних форм і інших модулів

Крім того, у системі широко застосовуються контекстні "перехресні посилання" між екранними формами. Наприклад, з форми роботи з особовими рахунками можна викликати перегляд:

    - руху по рахунку за довільний період - оперативних документів по цьому рахунку - черги до рахунка - стану бронювання й арешту рахунка - інформації про клієнта - власнику рахунка - графіка нарахувань відсотків

Єдина архітектура побудови системи визначає й умови ліцензування і підтримки системи. Систему не ділиться на окремі Арми - вона являє собою єдиний інтегрований програмний продукт. Система постійно розвивається, розширюється її функціональність. У БІС "ГРАНТ" реалізована більшість операцій, необхідних для функціонування українського комерційного банку.

Система забезпечує можливість формування фінансових операцій, що складаються з декількох проводок, без додаткового програмування шляхом їхнього формального опису в термінах ієрархічної об'єктно-орієнтованої моделі, що становить основу Системи.

Система опису операцій оздоблена інтерпретатором формул, що дозволяє використовувати спеціалізовані функції, наприклад, такі, як залишок на рахунку на визначену дату, інформація про клієнта, курс валюти й ін. Також у формулах можуть використовуватися значення параметрів рахунків і договорів, з якими зв'язана дана операція. Набір спеціалізованих функцій може бути розширений банківським технологом, для чого в Системі передбачений спеціальний користувальницький вихід.

Це дозволяє спроектувати операцію таким чином, що для її генерації прийдеться визначити лише обмежений набір ключових реквізитів, на основі яких система визначить інші реквізити і згенерує платіжні документи.

Технологічні ланцюжки обробки документів у системі будуються за допомогою механізмів маршрутизації. Під маршрутизацією розуміється послідовне проходження документа від одного вузла технологічного ланцюжка до іншого, на кожнім з який він може бути підтверджений чи відкинутий. З обробкою документа на кожнім конкретному вузлі можна зв'язати його проводку і визначені користувачем додаткові дії. Маршрут документа визначається його властивостями і результатом обробки на попередньому вузлі. При цьому можуть аналізуватися як стандартні реквізити документа, так і результати додаткових перевірок, описаних користувачем. Схеми маршрутизації можуть розроблятися і коректуватися банківським технологом шляхом зміни налагоджуваних таблиць.

Настання визначених ключових подій банківського дня приводить до виклику спеціалізованих процедур, які називаються процесами ОДБ.

Такими подіями є відкриття і закриття дня, закриття різних видів введення, формування і прийом файлів СЕП.

Технічно процеси реалізовані у виді процедур сервера бази даних, виклик яких задовольняє описаної специфікації.

При бажанні користувач може створити власний процес і зв'язати його з визначеними подіями. Наприклад, якщо вам потрібно передавати залишки на балансових рахунках на вечір кожного дня в зовнішню аналітичну систему, то цю операцію можна автоматизувати, написавши відповідний процес і зв'язавши його з повним введення чи закриттям дня. З кожною подією може бути зв'язане довільне число процесів, а той самий процес може викликатися при настанні декількох подій. Результати виконання процесів протоколюються і зберігаються в системних таблицях протягом часу, зазначеного технологом ОДБ.

Головне меню системи є таблично керованим і дозволяє легко підключати до системи нові програми. Меню підтримує виконання екранних форм ORACLE Forms, SQL скриптів і файлів операційної системи, що виконуються, сервера додатків. Для модифікації і настроювання меню розроблений спеціальний дизайнер меню. За допомогою дизайнера меню створюється новий пункт меню, що зв'язується з програмою, що виконується. При цьому можуть бути визначені параметри виклику програми з даного пункту меню. Програма, що підключається, реєструється в централізованій системі розмежування доступу. Доступ до пункту меню може визначатися як правами доступу до програми, що виконується, так і прямо. Крім цього, приступність пункту меню можна поставити в залежність від стану банківського дня.

Система генерує усі вихідні документи, передбачені правилами формування звітності банку. Однак у кожнім банку можуть бути передбачені свої специфічні форми внутрібанківської звітності, а також документи для аналізу діяльності банку. У зв'язку з цим система допускає гранично просте підключення вихідних документів, розроблених користувачем.

Набір вихідних документів системи і їхніх параметрів налагоджуються таблично. Для реєстрації вихідного документа досить указати його найменування, ім'я програми, що формує документ, і ім'я вихідного файлу. Також варто визначити права на формування документа в рамках єдиної системи контролю доступу. Системою підтримуються три типи програм формування вихідних документів: SQL скрипти, виконувані програмою SQL Plus, звіти ORACLE Reports і виконуючі файли операційної системи сервера додатків.

На сьогоднішній день існує безліч систем розробки додатків, що надають можливість роботи із сервером бази даних ORACLE (Delphi, Visual Basic, Power Builder, SQL Windows...).

Похожие статьи




ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ, Створення та перспективи розвитку банківської інформаційної системи "Грант" - Безготівкові розрахунки

Предыдущая | Следующая