Документарний акредитив та його використання - Міжнародні кредитно-розрахункові операції (теорія та практичні задачі)

Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта - наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива [20]. Згідно "Положенню про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" [14] під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) в іноземній та національній валюті клієнти можуть використовувати всі види акредитивів, що передбачені діючими Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою (з 1 січня 1994 року запроваджені Міжнародною торговельною палатою за N 500, редакція 1993 р., далі - УПДА [9]), або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою, з урахуванням особливостей, які не суперечать законодавству України.

Документарний акредитив являє собою грошове зобов'язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта - імпортера, на користь експортера. Банк, що видає зобов'язання, повинний здійснити платіж експортеру чи забезпечити здійснення платежу іншим банком (тратта - документ, що містить наказ продавця (експортера) покупцю (імпортеру) здійснити платіж визначеної суми в зазначений термін) [9].

Зобов'язання банку є умовним, тому що його реалізація зв'язана з виконанням експортером визначеної вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документів, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. Відповідно до Уніфікованих правил, у кожнім акредитиві повинний бути чітко обговорений спосіб його виконання шляхом:

Платежу по пред'явленні документів;

Шляхом платежу з розстрочкою по пред'явленні документів;

Негоціації (покупки) тратт (переказних векселів) бенефіціара (одержувача платежу). У всіх інструкціях у контракті по відкриттю акредитива чи зміні його умов повинний бути зазначений чіткий перелік документів, проти яких виконується платіж з акредитива.

Від бенефіціара (експортера) за умовами акредитива може вимагатися надання таких документів:

    1) Комерційний рахунок. Обов'язковий до складання документ, що містить інформацію про умови акредитива, про порядок відвантаження і про самий товар. 2) Транспортні документи. Вони виписуються вантажоперевізником у

Посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. Як транспортні документи виступають: при залізничних перевезеннях - залізнична накладна; при авіаперевезеннях - авіа накладна; при автодорожніх - автодорожня накладна; при морських - коносамент.

3) Комерційні документи. До їхнього числа відносяться документи, що дають якісну і кількісну характеристику товару. Комерційними документами є: специфікація, пакувальний аркуш, сертифікат якості, свідчення походження, страховий поліс і деякі інші документи.

В Україні "Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" [14] застосовується для обліку операцій з документарними акредитивами, які здійснюються на зовнішньому валютному ринку.

Терміни в акредитивних операціях вживаються в такому значенні [14]:

Авізуючий банк - банк продавця, в задачу якого входить авізування (сповіщення) акредитива експортеру;

Акцепт - згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів;

Аплікант - юРидична особа, яка звернулась до банку, що її обслуговує, для відкриття акредитива (наказодавець акредитива, імпортер, платник);

Банк-емітент- банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (експортер, продавець, виконавець робіт або послуг, тощо);

Безвідкличний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий;

Відкличний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом у більшості випадків за наказом наказодавця акредитива без попереднього погодження з бенефіціаром;

Виконуючий банк - банк, який здійснює платіж проти наданих документів, приймає на себе зобов'язання по платежу з відстрочкою, акцептує або негоціює трату;

Негоціація - купівля переказних векселів (трат) у міжнародних розрахунках; Негоцііруючий банк - банк, який здійснює негоціацію трат;

Непокритий акредитив - акредитив, при відкритті якого банк-емітент не надає попередньо у розпорядження виконуючого банку валютні кошти;

Покритий акредитив - акредитив, при відкритті якого банк-емітент попередньо надає у розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитива на строк дії зобов'язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для виплат за акредитивом;

Підтверджений акредитив - безвідзивний акредитив, оплата за яким гарантована, крім банку-емітента, іншим (підтверджуючим) банком. Ним може бути й авізуючий банк;

Таблиця 1.1 Види акредитивів та їх класифікація

№ п/п

Класифікація

Вид

Підвид

1.

За способом використання
    А)документарні (товарні) Б)грошові (циркулярні)

2.

За формою
    А)документарні акредитиви Б)акредитивні комерційні листи

3.

За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь
    А)прямо авізовані акредитиви Б)акредитиви, авізовані через авізуючий банк В)попередньо авізовані акредитиви

4.

Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання
    А)акредитиви на імпорт Б)акредитиви на експорт

Транзитні акриди-тиви

5.

За ступенем гарантованої оплати сум, які мають бути сплачені експортеру
    А)відкличні Б)безвідкличні

6.

За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого чи іншого банку
    А)підтверджені Б)непідтверджені

7.

За характером платежу у зв'язку з можливістю чи неможливістю здійс-нювати часткові поставки продукції
    А) подільні Б) неподільні

8.

За валютою платежу
    А)в національній валюті бенефіціара (експортера) Б)в національній валюті імпортера (наказодавця акредитива) В) у третій валюті

9.

За місцем та суб'єктом виконання
    А)виконуються банком-емітентом у країні імпортера Б)виконуються авізуючим або підтер-джуючим банком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера) В)виконуються за участю третього банку

10.

За способом виконання
    А)шляхом платежу за пред'явленням Б)шляхом платежу з відстрочкою В)шляхом акцепту Г)шляхом негоціації

Обмежені

Вільні

11.

Залежно від наявності інших бенефіціарів
    А) переказні (трансферабельні) Б) не переказні

12.

Залежно від наявності депонованих коштів у підтверджуючому банку
    А) покриті Б) непокриті

13.

Спеціальні форми акредитивів
    А) компенсаційні б) зустрічні В) резервні ("стенд-бай") г)відновлювальні (револьверні)

Д.) з червоною смугою

Кумуля-тивні

Некумуля-тивні

Розрізняють наступні види акредитивів (табл..1.1) [20]:

1. За способом використання: документарні (товарні) і грошові (циркулярні).

Документарні (товарні) акредитиви - використовуються для розрахунків за товари та послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів.

Грошові (циркулярні) акредитиви - це такі акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документів.

2. За формою: документарні акредитиви й акредитивні комерційні листи.

Особливість акредитивних Комерційних листів полягає у тому, що вони направляються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. Розрахунки у формі акредитивних комерційних листів повинні бути узгоджені сторонами у контракті купівлі-продажу. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбачених в акредитивному листі документів може або передати їх у банк, вибраний на власний розсуд, або направляти для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

3. За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь: 1) прямо авізовані акредитиви; 2) акредитиви, авізовані через авізуючий банк; 3) попередньо авізовані акредитиви.

Прямо авізовані акредитиви банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціару без втручання іншого банку.

Авізовані через авізуючий банк - це акредитиви, за якими банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання з боку авізуючого банку.

Попередньо авізовані акредитиви - це акредитиви, за якими банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо сповістити бенефіціара про можливість відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання як із боку авізуючого, так із боку банку-емітента.

4. Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господдарювання документарні акредитиви бувають в розрахунках за імпортовані товари і отримані послуги (акредитиви на імпорт) та за експортовані товари і надані послуги (акредитиви на експорт) .

Акредитиви на імпорт використовуються для розрахунків за імпортовані товари та надані послуги і відкриваються українськими банками за дорученням організацій, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, наказодавців акредитивів.

Одним із видів акредитивів на імпорт є Транзитні акредитиви. Вони мо-жуть авізуватися, підтверджуватися та виконуватись банками за дорученням іноземних банків-кореспондентів, які відкривають ці акредитиви в інших країнах. Підтвердження і виконання транзитних акредитивів слід здійснювати тільки в особливих випадках, наприклад, за умови надання з боку банку-емітента попереднього валютного покриття. Транзитні акредитиви відкриваються з ряду причин. Банк-емітент може не мати можливості зв'язатися напряму з банком в країні бенефіціара з політичних причин або не мати з ним кореспондентських відносин.

Акредитиви на експорт використовуються для розрахунків за експортовані товари та надані послуги та відкриваються іноземними банками за дорученням іноземних фірм.

5. За ступенем гарантованої оплати сум, що мають бути сплачені експортерові: відкличні і безвідкличні.

Відкличний акредитив може бути в любий час змінений або анульований банком-емітентом, у більшості випадків за вказівкою наказодавця акредитива без попереднього сповіщення бенефіціара. Відкличний акредитив не надає бенефіціару відповідних гарантій і забезпечення отримання платежу за відвантажений товар, тому у зовнішньоторговельних розрахунках він використовується дуже рідко.

Безвідкличний акредитив надає бенефіціару високу ступінь впевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, якщо він виконає умови акредитива. Для зміни або анулювання умов акредитива при безвідкличному акредитиві потребує згоди як бенефіціара, так і відповідальних банків.

6. За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого чи іншого банку: підтверджені і непідтверджені.

Підтверджений акредитив - це акредитив, за яким банк-емітент звертається з проханням до іншого банку (досить часто до авізуючого банку) взяти безпосередню участь в операції шляхом надання свого власного зобов'язання перед бенефіціаром своєчасно здійснити обумовлені акредитивом платежі. Підтверджуючий банк зв'язаний із банком-емітентом. Останній повинен надати відшкодування банку, який робить підтвердження, якщо той здійснив платіж.

7. За характером платежу у зв'язку з можливістю чи неможливістю здійс-нювати часткові поставки продукції: подільні і неподільні.

Подільним акредитивом передбачається виплата експортеру відповідно до контракту сум після кожної часткової поставки.

Неподільним акредитивом - передбачається, що уся сума, яка належить експортеру, буде сплачена після завершення поставок або після останньої часткової поставки.

    8. За валютою платежу: 1) в національній валюті бенефіціара (експортера), 2) в національній валюті імпортера, 3) у валюті третьої країни; 9. За місцем та суб'єктом виконання: 1) акредитиви, що виконуються бан-ком-емітентом у країні імпортера; 2) акредитиви, що виконуються авізуючим або підтверджуючим банком, який міститься у країні бенефіціара (експортера); 3) акредитиви, що виконуються за участю третього банку. 10. За способом виконання: 1) акредитиви, що виконуються шляхом платежу за пред'явленням; 2) шляхом акцепту; 3) шляхом платежу з відстрочкою; 4) шляхом негоціації;

При виконанні акредитива Шляхом платежу за пред'явленням, розрахунки з бенефіціаром здійснюються безпосередньо після надання відповідних документів до виконуючого банку, якщо дотримані всі умови акредитива.

У разі виконання акредитива шляхом Акцепту, експортер виписує трату на банк-емітент або на банк, який підтверджує платіж, або на покупця, або на третій банк. По пред'явленню документів відбувається не платіж, а акцептування трати. Зобов'язання банку, що акцептує трату, полягає не тільки в акцепті, але і в оплаті виписаного на нього переказного векселя. Платіж здійснюється у зазначений строк. Акредитив із тратою дозволяє імпортеру до настання строку платежу реалізувати товар і за рахунок виручки оплатити акцепт.

Акредитиви, які виконуються Шляхом Платежу з відстрочкою, передбачають отримання платежу бенефіціаром не при наданні документів, а в більш пізніший строк, який передбачено в акредитиві. При наданні документів у відповідності з акредитивом, бенефіціар отримує письмове погодження банку-емітента або підтверджуючого банку здійснити платіж в день настання відповідного строку оплати. Виконання акредитива шляхом платежу з відстрочкою, як і шляхом акцепту, дозволяє імпортеру вступати у володіння документами значно раніше, чим буде здійснено платіж.

При виконанні акредитиву шляхом Негоціації, банк-емітент надає повно-важення бенефіціару виставити вексель на нього, іншого трасата, зазначеного в акредитиві, або на наказодавця акредитива. Під негоціацією розуміється виплата коштів банком, уповноваженим до негоціації, проти надання бенефіціаром трат та/або документів. Акредитиви з негоціацією можуть оплачуватися як негайно, так і при настанні терміну платежу.

Акредитиви можуть бути з вільною або обмеженою негоціацією. Якщо акредитив з вільною негоціацією, то любий банк може виступати у якості негоцііруючого.

11. Залежно від наявності інших бенефіціарів: переказні (трансферабельні) і непереказні.

Трансферабельний акредитив (переказний) - акредитив, що надає бене-фіціарові право давати розпорядження банкові, який здійснює оплату, акцепт або купівлю трат (документів), передати акредитив повністю або частинами одному чи кільком третім особам (іншим бенефіціарам). Останні права подальшого переказу такого акредитива не мають. Трансферабельний акредитив використовується, коли перший бенефіціар не поставляє товар сам, а є посередником і бажає передати частину або всі свої права і обов'язки дійсному постачальнику (другому бенефіціару). Перший експортер доручає авізуючому (виконуючому) банку авізувати другого експортера (постачальника) про суму, яка підлягає переводу і про умови акредитива. Умови, які авізуються по перевідній частині, повинні бути то-тожними умовам початкового акредитива, але:

    1) найменування і адреса наказодавця акредитива можуть бути замінені на назву і адресу першого бенефіціара; 2) сума акредитива ( і ціна за одиницю товару) може бути змінена в переведеній частині акредитива, що дозволить першому бенефіціару отримати прибуток у вигляді різниці; 3) термін дії акредитива і період для відвантаження можуть бути скорочені, що дозволить першому бенефіціару часу для надання документів за акредитивом після того, як їх надасть другий бенефіціар. 12. Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку: покриті і непокриті.

Покриті акредитиви - акредитиви, при відкритті яких банк-емітент попередньо надає у розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитива на строк дії зобов'язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для виплат за акредитивом. Валютне покриття може надаватися шляхом: 1) кредитування кореспондентського рахунку виконуючого банку у банку-емітенті або в іншому банку, в якому банк-емітент і виконуючий банк мають коррахунки; 2) надання виконуючому банку права дебетувати відкритий у нього кореспондентський рахунок банку-емітента; 3) відкриття банком-емітентом в виконуючому банку рахунку страхового депозиту.

13. Спеціальні форми акредитивів: компенсаційні, зустрічні, резервні ("стенд-бай"), відновлювальні (револьверні) та з червоною смугою.

Револьверний акредитив - акредитив, за яким банк-емітент зобов'язаний після використання цього акредитива відновити його вартість до початкової су-ми. Кількість використань і період чинності обумовлюють в акредитиві. Револьверний акредитив використовується в тому разі, коли покупець потребує отримання замовлених товарів частинами, що відправляються через певні інтервали часу. Револьверний акредитив може бути кумулятивним або некумулятивним.

Кумулятивний акредитив передбачає перенесення залишку з одного періоду на наступний, у разі Некумулятивного акредитиву невикористаний залишок повертається.

Компенсаційний аКредитив - на відміну від переказного (трансферабель-ного) акредитива, коли виставляють лише один акредитив, що його потім перший бенефіціар (посередник) переказує другому бенефіціарові, у розрахунках за допомогою компенсаційних акредитивів використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який є справжнім постачальником товарів. Другий акредитив за дорученням посередника виставляється банком посередника, де справжній постачальник товарів виступає у ролі бенефіціара. Через те, що перший акредитив служить банкові бенефіціара-посередника своєрідним забезпеченням для виставлення другого, бажано, щоб основний акредитив був підтвердженим безвідкличним. Документи по першому акредитиву не можуть використовуватись для одержання платежу по другому.

Зустрічний акредитив - форма акредитива, аналогічна компенсаційному акредитиву, за винятком того, що у разі використання зустрічного акредитива для виставлення другого акредитива банк бенефіціара-посередника не приймає першого (основного) акредитива як забезпечення. Натомість банк дебетує рахунок бенефіціара-посередника за всіма платежами, здійснюваними за другим акредитивом. Перший (основний) акредитив використовують тільки як потенційне джерело надходження коштів на рахунок бенефіціара-посередника.

Резервний акредитив ("стенд-бай") - зобов'язання банку-емітента перед отримувачем-бенефіціаром (організацією-експортером) здійснювати оплату в межах зазначеної в акредитиві сумі у разі невиконання наказодавцем (імпортером) своїх зобов'язань за основним контрактом. Оскільки зобов'язанням імпортера за контрактом є його оплата, резервний акредитив є надійною гарантією повної і своєчасної сплати заборгованості за контрактом.

Акредитив з червоною смугою - акредитив, згідно з яким авізуючий або підтверджуючий банк авансує бенефіціара (експортера) до відправки ним товарів. Іншими словами, він використовується як метод фінансування до відвантаження. Цю спеціальну умову зазначають а акредитиві за вимогою заявника акредитива (покупця-імпортера). Назва акредитива походить від того, що первісно таку спеціальну умову (застереження) вписували червоним чорнилом. Виплата авансу хоч і здійснюється із коштів банка-кореспондента, але під відповідність банка-емітента. Якщо продавець не надасть в строк документи або не погасить аванс, банк-кореспондент має право дебетувати рахунок банку-емітента на суму авансу. Банк-емітент відшкодовує цю суму з наказодавця акредитива.

На схемі рис.1.1 наведено загальний механізм проведення акредитивної операції для незабезпеченого непокритого акредитиву, який може змінюватись в залежності від виду акредитива [20] :

    1. Експортер і імпортер укладають угоду купівлі-продажу, яка передба-чає акредитивну форму розрахунків. 2. Після укладення угоди експортер готує товар до відвантаження, про що сповіщає імпортера. 3. Отримавши таке повідомлення, імпортер направляє своєму банку заяву на відкриття акредитива, в якій зазначає всі необхідні його умови. 4. Банк-емітент відкриває акредитив і просить банк в країні продавця авізувати і в ряді випадків підтвердити акредитив. 5. Отримавши акредитив від банку-емітента, авізуючий банк сповіщає продавця про відкриття акредитива. 6. Отримавши повідомлення про акредитив від авізуючого банку і пере-конавшись, що умови акредитива повністю відповідають угоді, продавець від-вантажує товар на адресу покупця. 7. Після відвантаження товару продавець отримує від перевізника транс-портні документи. 8. Продавець надає передбачені акредитивом документи в свій банк. 9. Банк бенефіціара перевіряє і відсилає документи банку-емітенту для оплати. 10. Отримавши документи банк-емітент перевіряє їх, після чого перево-дить суму платежу банку експортера. 11. Банк-емітент дебетує рахунок імпортера та вручає йому документи на отримання товару. 12. Банк експортера зараховує виручку бенефіціару. 13. Імпортер, за допомогою отриманих документів, отримує товар.

Рис.1.1 - Схема акредитивної операції

Похожие статьи




Документарний акредитив та його використання - Міжнародні кредитно-розрахункові операції (теорія та практичні задачі)

Предыдущая | Следующая