Розгляд заявки на одержання кредиту, Оцінка кредитоспроможності клієнта і оцінка ризику по його позиці. - Процес кредитування у комерційному банку

Це початковий етап процесу кредитування. Для одержання кредиту позичальник звертається в банк з обгрунтованим клопотанням (заявкою), в якому вказується: цільове направлення кредиту, його сума, термін користування, дати його погашення, характеристика кредитованого заходу і очікуваний економічний ефект від його здійснення. На прохання банку позичальник надає і інші документи (наприклад копію засновницької угоди, статуту, положення або інших документів, документи бухгалтерської звітності, декларація про доходи, виписки по рахунку в інших банках та ін.).

Названі документи надходять до відповідного працівника банку, що після розгляду проводить попередню бесіду з позичальником. За допомогою бесіди можна визначити якості позичальника, як керівника, його професійну підготовленість і визначити перспективи розвитку підприємства.

Оцінка кредитоспроможності клієнта і оцінка ризику по його позиці.

Цей етап можливий тільки при позитивних результатах попередньої бесіди. Спеціаліст банку проводить глибоке і ретельне обстеження фінансового стану клієнта. Цей етап є одним з найважливіших при наданні банком кредиту позичальнику.

Враховуючи велику важливість вивчення кредитоспроможності і оцінки ризику в банках західних держав створені спеціальні відділи.

При експертизі кредитної заявки клієнта використовуються різні джерела інформації:

Матеріали, отримані безпосередньо від клієнта;

Відомості про клієнта в архіві банку;

Інформація про клієнта, отримана за межами банку;

Велике значення має архів банку. Якщо клієнт вже одержував позику, то в архіві є інформація про непогашення, затримки або інші порушення.

З зовнішніх джерел важливої є інформація, отримана від банків-партнерів.

При вивченні заявки на кредит може бути проведена перевірка позичальника на місці. Дуже важливо з'ясувати компетентність робітників, що очолюють основні відділи підприємства.

В процесі роботи банку працівник банку зобов'язаний проаналізувати кредитоспроможність позичальника. Оцінюючи персональні якості позичальника банк зосереджує увагу на таких моментах: репутація, порядність і чесність, професійна спроможність і матеріальна забезпеченість. Ретельно вивчається фінансовий стан позичальника, коефіцієнти ліквідності, ефективність використання власних і позичених коштів. Для цього використовується бухгалтерська і статистична звітність позичальника за минулий період, матеріали попередніх перевірок на місці і прогнози його фінансового стану за строки користування позикою.

Існує Багато Методик аналізу фінансового стану клієнта і його надійності в відношенні своєчасного погашення боргу банку. При вивченні кредитоспроможності клієнта важливе значення необхідно придавати аналізу коефіцієнтів, різних статей, що характеризують співвідношення балансу і динаміку цих показників.

Національний банк України згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) здійснює контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства.

З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національним банком України затверджені обов'язкові для виконання такі економічні нормативи регулювання їх діяльності:

Платоспроможність;

Ліквідність балансу;

Максимальний розмір ризику на одного позичальника;

Та інші.

Для зведення ризику діяльності комерційного банку до мінімуму та запобігання його банкрутства банк, до укладання кредитної угоди, здійснює попередній аналіз фінансового стану позичальника, вивчає його кредитоспроможність та розглядає перспективи розвитку.

Поняття кредитоспроможності включає правовий і господарсько-фінансовий стан позичальника, який визначає наявність передумов для Одержання Ним кредитів, а також їх погашення У встановлені строки.

Метою аналізу кредитоспроможності є отримання банком якісної оцінки діяльності позичальника, на підставі якої він приймає рішення щодо можливості і умов кредитування або припинення кредитних відносин з ним.

При оцінці кредитоспроможності позичальника враховуються: правомочність, яку юридична особа набуває тільки з моменту державної реєстрації його статуту у виконавчих органах влади, фінансова стабільність, платоспроможність та інші показники (ліквідність балансу, стан активів, ефективність використання коштів, прибуток, наявність забезпечення або інші гарантії повернення кредиту, рейтинг).

Джерелами визначення показників кредитоспроможності позичальника для комерційного банку можуть бути:

А) баланс (форма N 1); Б) звіт про:

Фінансові результати та їх використання (форма N 2);

Фінансово-майновий стан (форма N 3);

В) відомості статистичних органів; Г) дані оперативного обліку позичальника; Д) додаткова інформація, що надається за погодженням сторін.

Кожний комерційний банк має право самостійно обирати найбільш прийнятні показники для аналізу кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність та фінансова стабільність позичальника може характеризуватися такими показниками, які визначаються за даними його бухгалтерського звіту:

Назва показника

Спосіб визначення

Оцінка показника або його оптимальне значення

Неплатежі:

А) прострочена заборго-ваність за позиками Б) непогашені борги за внесками в бюджет, ра-хунками постачальників, зобов'язаннями інших кредиторів

Дані балансу позичаль-ника, звіт обслуговуючого банку

Незадовільний фінансо-вий стан, неспромож-ність здійснювати плате-жі за своїми зобо-в'язаннями

Розраховуються за даними балансу:

Ліквідність:

І. Активи:

1. Ліквідні кошти (каса, рахунки в банку, цінні папери). 2. Ліквідні кошти, що знаходяться в розпорядженні господарських організацій, які можуть бути перетворені в грошові кошти (дебітори, запаси). 3. Неліквідні кошти.

(Баланс вважається ліквідним, якщо сума активу перевищує суму пасиву)

ІІ. Пасиви:

Короткострокові, довгострокові, відстрочені зобов'язання, постійні пасиви.

Коефіцієнти:

1. Незалежності.

Джерела власних та прирів -

Нених до них коштів

Кн=

Актив балансу

При перевищенні питомої ваги власних коштів позичальник у будь-який момент може покрити всі зобов'язання власними ресурсами. Нормативне значення показника - 0,5.

2. Маневрування.

Сума власних оборотних коштів

Км=

Сума джерел власних коштів

Перевищення показника характеризує можливість вільного використання коштів при зміні процесу виробництва. Нормативне значення показника - 0,4 - 0,6.

3. Заборгованості.

Сума позикових коштів

Кз=

Сума власних коштів

Залежить від структури та швидкості обігу коштів. Прискорення оборотності коштів не впливає на фінансовий стан позичальника. Нормативне значення показника - 0,5 - 1,0.

4. Фінансової стабільності.

Джерела власних та прирів-

Нених до них коштів + дов -

Гострокові позикові кошти

Кфс=

Актив балансу

Коефіцієнт показує питому вагу в загальній вартості майна усіх джерел коштів, що позичальник може використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів. При значенні 0,5 - ризик мінімальний.

5. Участь власних та довгострокових позичених коштів у запасах та затратах.

Розділ І пасиву + довго-

Строкові позичені кошти

Мінус розділ І активу

Кувпк=

Розділ ІІ активу

Підтверджує платоспроможність клієнта. Нормативне значення показника 0,5.

6. Загальний коефіцієнт покриття за балансом.

Актив балансу мінус розділ

І активу

Кпб=

Короткострокові позички +

Позичені кошти + розрахунки

З кредиторами (за виключен-

Ням позик для працівників)

Показує здатність позичальника розраховуватись за своїми боргами. Значення - не менше 1,0.

Необхідно мати на увазі: при розрахунках коефіцієнтів обов'язково виключаються з відповідних статей балансу знос основних засобів та нематеріальних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів.

При здійснені оцінки кредитоспроможності та фінансової стабільності банки можуть використовувати інші показники:

А) коефіцієнт інвестування, якщо він більше одиниці, це свідчить про достатність власних коштів.

Джерела власних коштів

Кі=

Основні кошти та поза-

Оборотні активи

Б) коефіцієнт покриття балансу дає змогу встановити, чи покривають ліквідні кошти суму короткострокових зобов'язань і характеризує спроможність позичальника розрахуватися за своїми боргами

Оборотні активи

Кпб=

Короткострокові зобов'язання

Цей коефіцієнт може дорівнювати 3,0, але не менше 1,0 і відповідність значення цього показника оптимальній величині є гарантією низького кредитного ризику.

В) коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна) дає змогу визначити, за який період одержаний прибуток може компенсувати вартість майна

Балансовий прибуток

Квфр=

Актив балансу

Г) коефіцієнт ефективності використання власних коштів дає узагальнену оцінку ефективності вкладених коштів

Балансовий прибуток

Кввк=

Джерела власних коштів

При аналізі та визначенні оцінки діяльності позичальника можуть бути використані інші показники.

Для отримання комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника потрібно визначені показники порівняти з оптимальними і на підставі їх аналізу вирішувати питання про можливість надання кредиту.

Реальні висновки та пропозиції за результатами оцінки діяльності позичальника дозволять уникнути банку невиправданого ризику при здійсненні кредитних взаємовідносин.

Кредит надається банком, як правило, позичальникам з найбільш високою кредитоспроможністю, які забезпечують своєчасне його погашення за рахунок отриманих доходів.

У разі укладання договору та надання кредиту позичальнику із недостатньою кредитоспроможністю доцільно застосовувати такі заходи щодо зменшення кредитного ризику:

Зменшення розміру кредиту, що надається одному позичальнику;

Страхування кредитів;

Одержання достатнього забезпечення за виданими кредитами шляхом укладання договору застави на майно, цінні папери позичальника;

Надання позичальником поручительств, гарантій інших організацій;

Скорочення строків користування кредитом.

В практиці роботи комерційних банків України використовуються наступні показники, за допомогою яких можна оцінити ефективність роботи потенційного позичальника:

Рентабельність підприємства.

Рентабельність реалізованої продукції.

Рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів.

Рентабельність затрат.

Ефективність використання клієнтом оборотного капіталу можна оцінити за допомогою таких показників:

Тривалість обороту капіталу в днях.

Кількість оборотів капіталу за певний період (швидкість обороту капіталу)

Коефіцієнт закріплення оборотного капіталу в вартості реалізованої продукції.

Звітність потенційного позичальника є лише одним з джерел одержання про нього інформації. До інших каналів відносяться архів банку, обмін інформацією з іншими банками і фінансовими установами, вивчення фінансової преси.

Розглядаючи можливість використання тих чи інших показників для оцінки кредитоспроможності позичальників, не слід забувати і про проведення об'ємного якісного аналізу. Так, наприклад менеджери кредитних відділів американських банків про підготовці кредитних меморандумів складають об'ємний звіт не тільки про основні характеристики діяльності позичальника (загальні відомості, дані про керівництво та його зміни, рейтингова оцінка акцій, облігацій та векселів, фінансові результати та інші кредитори), а й про галузь, у якій він працює, характер ринку його продукції тощо. Причому такий меморандум складається за стандартною схемою з конкретними висновками і пропозиціями менеджера. Загальна схема такого аналізу в згрупованому вигляді наведена в Таблиці 1. , а її використання дає змогу мати чітке уявлення про характер і діяльність позичальника.

Таблиця 1. Схема проведення кредитного аналізу (правило шести "СІ" - принципи кредитування.

I. Характер.	II. Здатність.	III. Грошові кошти
Кредитна історія клієнта банку Досвід роботи інших кредиторів з даним клієнтом Мета позички Досвід клієнта і складанні планів та прогнозів Кредитний рейтинг клієнта Наявність серед керівників осіб з правом другого підпису	Дієздатність клієнта і гарантія Наявність статутних документів Характеристика клієнта: юридичний статус, засновники, основна діяльність, тощо	Обсяг в звітному періоді: продаж, прибутку, дивідендів Забезпеченість власними коштами Наявність ліквідних резервів Кредиторська та дебіторська заборгованість Структура капіталу та рівень ліверіджу Контроль за витратами Динаміка цін на акції (показник Р/Е) Наявність аудиторського висновку Якість управління Останні зміни в бухгалтерському обліку
IV. Забезпечення	V. Умови	VI. Контроль
Право власності на активи Строк служби активів Залишкова вартість Борги, обмеження Зобов'язання за лізингом та закладні Наявність страхування Гарантії Банк клієнта Судові санкції Податкові санкції Потреба в фінансових ресурсах	Рейтинг клієнта в своїй галузі, частка ринку Конкурентоздатність клієнта Чутливість до кон'юнктур-них та технологічних змін Умови на ринку робочої сили Вплив інфляції на грошові потоки клієнта Довгострокові прогнози розвитку галузі та перспектива зростання клієнта	Банківське законодавство Правила кредитування Наявність документації у клієнта Кредитна заявка та кредитний договір Інформація сторонніх осіб (політики, економісти, громадські діячі) про зовнішні фактори зміни умов економічної діяльності

Однім з принципів банківського кредитування є забезпеченість зобов'язань продавця позичальнику щодо поверненню позички. Забезпечення зобов'язань може досягатися за рахунок застави позичальником майна, на що банком в відповідності з діючим законодавством може бути звернуте стягнення, гарантії (поручительства), стягнення пені і т. д.

Майно і інші форми зобов'язань продавця позичальника перед банком повинні задовольняти наступним вимогам:

Висока ліквідність.

Спроможність до тривалого строку зберігання (як мінімум протягом строку погашення позички).

Стабільність цін на заставлене майно.

Низькі витрати по зберіганню і реалізації застави.

В залежності від того, наскільки заставлене майно відповідає даним вимогам, варіюється обсяг позики, що видається. Розмір позики під заставу встановлюється в процентах до ринкової вартості застави в момент укладання кредитної угоди. В випадку неплатоспроможності позичальника кредитор має право реалізації застави з метою відшкодування з виторгуваних коштів боргу клієнта і витрат по реалізації. Виручка що залишилася повертається позичальнику. Якщо виручена сума виявиться недостатньою, то кредитор має право фінансової претензії до позичальника.

Найбільш розповсюдженими є наступні носії забезпечення кредитів:

Гарантія (поручительство)

Переуступка контрактів

Переуступка дебіторської заборгованості

Забезпечення товарними запасами

Вексель позичальника

Забезпечення шляховими документами

Забезпечення нерухомим майном

- земельні ділянки, сільськогосподарські будівлі, приміщення. - житлові будинки, квартири.

Забезпечення кредиту оформлюється борговими зобов'язаннями продавця - іпотекою. По деяким видам іпотечних позик банк може видавати іпотеки індивідуальним інвесторам. Це здійснюється шляхом випуску цінних паперів (облігацій), що забезпечуються іпотеками. Дохід банку складається з різниці між позичковим процентом, що платить позичальник банку і процентом по цінним паперам, що банк виплачує їхнім держателям.

- устаткування, машини, механізми - для індивідуальних позичальників - товари тривалого користування (в т. ч. автомобілі)

Забезпечення цінними паперами

Забезпечення дорогоцінними металами

В практиці роботи українських банків найбільш розповсюдженими формами забезпечення зобов'язань є застава майна, гарантія (поручительство) третьої особи, стягнення пені і штрафів в користь банку, страхування відповідальності позичальника перед банком за непогашення кредитів і ризику непогашення кредитів. Правові форми застави визначені Цивільним кодексом України.

7. Підготовка до заключення кредитного договору.

Розроблюючи умови майбутньої позички, банк повинен передусім визначити вид кредиту, що залежить від багатьох факторів. Банківські позички можуть бути використані для формування оборотного і основного капіталу. Грошові кошти, необхідні для погашення позик акумулюються по різному. Позичені кошти, використані для формування оборотного капіталу, вивільняються після завершення його кругообігу, як правило, після реалізації продукції, і з'являється можливість погасити кредит. Цей кругообіг як правило, не перевищує одного року і тому позики, вкладені в оборотний капітал, відносяться до короткострокових. Якщо позичка використовується для придбання обладнання, транспортних засобів або інших видів основних фондів, то засоби для її погашення будуть отримані тільки після тривалого періоду експлуатації, тому тут вимагається довгостроковий кредит. Банк повинен запропонувати клієнту той вид кредиту, що відповідає характеру кредитованого заходу.

Розгляд заявки на одержання кредиту, Оцінка кредитоспроможності клієнта і оцінка ризику по його позиці. - Процес кредитування у комерційному банку

Оцінка кредитоспроможності клієнта і оцінка ризику по його позиці.

Похожие статьи