Загальна характеристика роботи - Євген Чикаленко та газета "Рада" у формуванні мови преси на початку ХХ століття

Мова преса чикаленко рада

Вивчення історії українського друку відкриває дедалі нові сторінки, заповнює лакуни в історії мови преси. Проте, незважаючи на велику роботу, проведену істориками, мовознавцями, існує ряд тем, які ще не знайшли достатнього висвітлення. Зокрема, ретельного вивчення чекає мовна характеристика окремих видань початку ХХ століття, оцінка внеску у формування мови преси видатних діячів українського культуротворчого процесу, які лишилися поза увагою науковців, або висвітлювались однобоко. Недостатнє висвітлення цих питань, а також необхідність аналізу досвіду перших видавців та редакторів, комплексного вивчення нової української преси та особливо її мови, правописних питань, які активно обговорювались у той час, зумовили актуальність нашого дослідження.

Детальний аналіз мови періодичної преси початку ХХ століття дасть можливість зрозуміти процеси, що відбуваються на сучасному етапі розвитку мови, зокрема, з'ясувати деякі проблеми сучасного правопису, а також осмислити мовні процеси, що мали місце на початку століття, заповнити лакуни в історичному вивченні мови преси. На необхідності осмислення мовних проблем, характеристики періодичних видань саме з мовної точки зору наголошує А. Токарська в статті "До проблеми вивчення мови української преси". Дослідниця зазначає, що творчому переосмисленню на основі безпристрасних даних, відомих історичних фактів повинен підлягати досвід дореволюційної періодики та її мови, в якому раніше панували однобічні оцінки дискусій навколо мови, зумисне замовчуванням окремих імен та постатей, адже сьогодні важливо мати нову, сучасну оцінку мовного стану періодичної преси, з'ясувати вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на розвиток мови преси.

До малодосліджених, зокрема, належить постать Євгена Харлампійовича Чикаленка - визначного видавця і мецената. Були часи, коли ім'я Є. Чикаленка або замовчувалося, або згадувалося побіжно, або ж узагалі супроводжувалося несправедливими ярликами. Саме на відновлення історичної справедливості й спрямовано це дослідження, особливу увагу звернено на національні, мовні переконання відомого громадського діяча, які спонукали його до видання щоденної українськомовної газети "Рада" на початку ХХ століття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає плану наукового дослідження кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ "КПІ". Тему затверджено на засіданні вченої ради Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ "КПІ" (протокол № 4 від 20 грудня 1999 р.) та уточнено (протокол № 3 від 06 жовтня 2004 р.)

Мета роботи - дослідити процес становлення мови української преси початку ХХ століття, з'ясувати роль у ньому мецената, видавця Євгена Чикаленка та створеної ним щоденної українськомовної газети на Наддніпрянській Україні "Рада".

Поставлена мета потребує розв'язання таких завдань:

    - охарактеризувати мовні особливості "Ради" та визначити її вплив на формування мови преси на початку ХХ століття; - систематизувати орфографічні риси щоденної українськомовної газети "Рада" та визначити тип правопису, що в ній використовувався; - описати лексичні засоби, що використовувались редакторами, авторами "Ради" для формування публіцистичного стилю початку ХХ століття та можуть стати у пригоді сучасним редакторам; - визначити синтаксичні мовні засоби, покликані вирішити головне завдання ЗМІ - об'єктивно та зручно для читача подати інформацію про певні події, служити формуванню публіцистичного стилю; - дослідити публікації з проблем української мови на сторінках газети "Рада" та інших періодичних видань того періоду, що визначили подальший розвиток української мови; - висвітлити мовні погляди Є. Чикаленка, що сприяли формуванню його переконання видавати щоденну українськомовну газету в час жорсткої цензури.

Мета роботи зумовила методику дослідження. Історико-журналістський та мовознавчий матеріал аналізується за допомогою порівняльно-історичного, текстологічного, бібліографічно-описового методів, застосовано прийоми контекстуального аналізу. Порівняльно-історичний метод допомагає відтворити соціально-культурні контексти минулого, на тлі яких відбувалось формування мови преси початку ХХ століття, бібліографічно-описовий сприяє залученню бібліографічних видань і публікацій як джерел інформації. Текстологічний метод та контекстуальний сприяють аналізу мовних засобів, що використовувались для творення публіцистичного стилю.

Об'єкт дослідження - щоденна українськомовна газета "Рада" та писемна спадщина видавця й мецената Є. Чикаленка. Предмет дослідження - мовностилістичні особливості газети "Рада", зокрема лексичні, орфографічні, синтаксичні характеристики видання, а також погляди

Є. Чикаленка щодо мови періодичного видання.

Джерельна база дослідження - тексти газети "Рада" від 1906 р. до 1914 р.; архівні матеріали, епістолярна спадщина Є. Чикаленка.

Зокрема, грунтовним джерелом вивчення є особова справа Є. Чикаленка, отримана з Центрального державного історичного архіву: Ф. № 274, Сп. № 4; Ф. № 295, Оп. № 1; Ф.

№ 442, Сп. № 855, Ед. хр. № 471, а також Справа про видання в м. Києві Грінченком Б. Д. та Чикаленком Є. Х. газети "Рада" - Ф. № 295., Оп. № 1, Д. № 51.

У роботі аналізується епістолярна спадщина видавця, надана Інститутом рукописів Центральної бібліотеки ім. Вернадського: листи Стебницькому П. (Ф. ІІІ. - № 52918. -

Арк. 51); листи до Саливака (Ф. ІІІ. - № 60615), а також 132 листи Є. Х. Чикаленка до

М. С. Грушевського (Ф. № 1235, Оп. № 1, Д. № 822), отримані із Центрального державного історичного архіву.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу поєднати історичний та мовознавчий аналіз на прикладі газети "Рада", проведено грунтовний аналіз мовних проблем української преси початку ХХ століття, що висвітлювались на сторінках "Ради". Вперше здійснено дослідження "Ради" на різних мовних рівнях: лексичному, орфографічному, синтаксичному, виявлено вплив лексичних, синтакичних засобів на формування загальної мовної картини аналізованого видання; проаналізовано мовні засоби, що сприяли формуванню публіцистичного стилю. Висвітлено роль Є. Чикаленка та його газети "Рада" у формуванні мови преси на початку ХХ століття. До наукового обігу введено ряд газетних публікацій, архівних матеріалів.

Теоретичне значення. Дослідження суттєво доповнює історію українського друкарства, журналістикознавства. У праці підтверджено тісний зв'язок розвитку української мови з історичними та суспільними чинниками. Аналіз мовних явищ, зокрема лексики перших українськомовних видань заповнює прогалини у вивченні публіцистичного стилю, дослідженні періодичних видань початку ХХ століття.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що зібраний і описаний матеріал може бути використано при читанні курсів "Історія українського друкарства", "Історія української мови", подальшому дослідженні питань мови періодичних видань, при викладанні загальних і спеціальних курсів на філологічних, журналістських факультетах вищих навчальних закладів. Отримані результати, висновки можуть бути корисними для сучасних творців періодичних видань.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ "КПІ". Матеріали дисертації заслуховувались на ХІ-й та ХІІ-й Міжнародних конференціях "Мова і культура" (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2002 р., 2003 р.), на Читаннях, присвячених 105-й річниці з дня народження видатного українського видавця Івана Тиктора (м. Львів, Українська академія друкарства, 2002 р.), на Міжнародному конгресі "Українська мова: вчора, сьогодні, завтра" (м. Київ, Інститут українознавства, 2005 р.), на конференції, присвяченій пам'яті професора. Іванченка "Обрії друкарства" (2004 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відбито в брошурі та 5 публікаціях (4 з них - у фахових наукових журналах).

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (10 підрозділів), висновків - всього 178 с., списку використаних джерел та літератури - 18 с. (247 позицій), додатків - 9 с. Загальний обсяг дисертації - 205 с.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Євген Чикаленко та газета "Рада" у формуванні мови преси на початку ХХ століття

Предыдущая | Следующая