Специфіка періодичних видань - Періодичне видання, як вид документа

"Періодика" - грецьке слово, що означає "той, що знову приходить, наступає або повертається". Періодичне видання виходить через певні проміжки часу постійним для кожного року числом номерів (випусків), нумерованими чи датованими випусками, що не повторюються за змістом, однотипно оформленими, мають однакову назву.

За ознакою регулярності виходу в світ періодичні видання можуть бути щоденними, щотижневими, щомісячними, щоквартальними, щорічними і т. ін.

За місцем випуску й сферою поширення розрізняють:

Місцеві (у межах однієї області, міста, одного або кількох районів, підприємства, установи, господарства або навчального закладу);

Регіональні (Автономної Республіки Крим), загальнодержавні (національні), зарубіжні періодичні видання.

Виділяють шість основних видів періодичних видань: газета, журнал, бюлетень, періодичний збірник, календар, експрес-інформація.

Пласт вітчизняної газетно-журнальної періодики дуже різноманітний, але в ньому є низка ознак, за якими можна визначити спільне і відмінне, тобто вибудувати певну систему. Типологізація сучасної періодики здійснюється на основі двох видів ознак: головних і другорядних. Головні ознаки: а) ознака тематичної масштабності та рівня охоплення аудиторії (загальнонаціональна, регіональна періодика); б) ознака власності (бюджетна, комерційна періодика); в) жанрова ознака (інформаційно-масова, аналітична періодика). Другорядні ознаки: професійно-галузева (відомчі видання, "ділова" періодика); ідеологічна (партійна преса); розважальність ("глянцеві" видання, таблоїди).

Отже, розглянемо окремі типи сучасної періодики за шкалою вищезазначених ознак:

Загальнонаціональна періодика. Це видання, що охоплюють загальнонаціональну проблематику, висвітлюють загальнонаціональні процеси, порушують питання на рівні держави, відстоюють інтереси всіх громадян. Перелік таких видань досить великий: від парламентської газети "Голос України" до популярного столичного видання "Сегодня". Однак треба визнати, що, на жаль, сьогоднішня загальнонаціональна періодика не відповідає достатньою мірою загальнонаціональному масштабу. Зокрема, нею замовчується багато важливих проблем, обговорення яких необхідне для самоосмислення суспільства. Тут домінує столична проблематика, висвітлення колізій у середовищі політикуму. Тому звужується масштабність впливу. Деякі популярні столичні видання, що претендують на статус загальнонаціональних, маловідомі в "глибинці". Стратегічним завданням для цього виду періодики є формування у свідомості читацької аудиторії відчуття суспільної єдності та державної цілісності: щоб донеччанин і львів'янин сприймали один одного як кревні співвітчизники. На процес формування такого світосприйняття негативно впливає політтехнологічний розподіл України на Схід і Захід.

Регіональна періодика висвітлює місцеві проблеми. Від адекватності їх висвітлення залежить успіх цього типу преси. Регіональні газети мають бути приземленими, тобто не цуратися суто побутових тем: ціни на місцевому базарі, рейтинг побутово-розважальних закладів тощо. Західний досвід рекомендує ще й використовувати місцеву періодику як засіб комунікації для місцевої громади (інформація про події, що відбулися за останній період у житті самих читачів, або ж про ті, учасниками яких вони були). Читачів приваблює також перспектива стати одним із героїв газети.

Бюджетна періодика, за різними даними, нині становить близько 20 %, решта 80 % - у приватній сфері. Останнім часом точаться дискусії щодо доцільності роздержавлення бюджетних періодичних видань. Проте цілковита відмова від цього виду періодики є передчасною. Практика засвідчує: бюджетні видання "Голос України" та "Урядовий кур'єр" мають попит як інформаційні канали зв'язку між владою і громадськістю. Фінансована державою преса частково сприяє утвердженню відкритості влади. Головний докір, що висувається на адресу цього виду мас-медіа, - маніпулятивність і статичність. Тут бракує менеджерського розмаху. У бюджетних періодичних виданнях менше можливостей для творчого маневру через жорстку підзвітність і недостатнє фінансування.

Комерційна періодика. Тут інформація виступає товаром. У цьому полягає головна відмінність комерційних періодичних видань. Їхній успіх грунтується на доступності викладу інформації, максимальному наближенні до читацької аудиторії. Комерційна періодика націлена на прибуток, тому вона уникає крайніх, радикальних оцінок, щоб не конфліктувати з владою і не відштовхувати широкий загал аудиторію. Комерційні видання прагнуть бути максимально корисні читачеві, давати йому інформацію, корисну в побуті, соціальному, виробничому житті. Підтвердженням цього є феномен газети "Порадниця". Непримітне видання завдяки продукуванню інформації винятково побутового характеру та продуманій схемі маркетингу має велику аудиторію і, відповідно, комерційний успіх. Водночас такі газети втрачають більш освіченого читача, і рейтинг їхнього впливу стає незначним.

Інформаційно-масова періодика надає перевагу інформаційним жанрам. Тут усе спрямоване на те, щоб читач легко спожив інформацію: стислий виклад головних подій, пізнавально-розважальна тематика, зручний формат (здебільшого А4), аби можна було читати в тісняві громадського транспорту. У стилістиці переважають спрощені форми: необтяжлива для сприйняття конструкція речень, тезисний характер міркувань, "стьобна" манера письма (про серйозне жартома).

Аналітична періодика - нечисленна, неприбуткова, але впливова, адже орієнтується на елітні прошарки суспільства. Вітчизняним взірцем аналітичної періодики можна вважати тижневик "Дзеркало тижня". Незаангажованість, поінформованість, професійне використання соціологічної бази (здебільшого дослідження "Центру Разумкова"), наявність інформаційних джерел у вищих ешелонах влади - усе це формує імідж "Дзеркала тижня" як впливового видання, такого собі "санітара" при владі.

Деякі періодичні видання намагаються поєднувати інформаційність з аналітичністю. Однак поки що успішних варіантів немає. Так, шановане приватне видання "День", прагнучи бути інформаційно-аналітичним, поступається накладом як масовим, так й аналітичним виданням. Отже, з комерційної точки зору таке "схрещення" не зовсім виправдане. Газетна бізнес-практика засвідчує - ліпше орієнтуватися на певний прошарок аудиторії і будувати відповідну менеджерську стратегію.

"Ділова" періодика вважається найприбутковішим газетно-журнальним типом. Її аудиторія - соціально активна, заможна й оцінює інформацію як товар. Тому "ділові" проекти економічно вигідні й успішні. Фахівці називають "Бізнес" флагманом "ділової" періодики, орієнтованим на великий і середній бізнес. Тижневик "Галицькі контракти" відстоює інтереси малого бізнесу. Розмежування обох однотипних видань проходить не лише по лінії аудиторії. Дані видання мають різні дні виходу у світ, різні формат, стилістику тощо. У цілому "ділові" видання орієнтуються на роль інформаційного "супермаркета" і лобіста інтересів бізнесу.

Партійна періодика - форма інформаційного супроводу (обслуговування) організаційно-пропагандистської діяльності партії. Без цього партія не матиме ефективного впливу. Будь-яка діяльна партія рано чи пізно постає перед проблемою організації своєї інформаційної мережі. Однак часто партійне видання нагадує "бойовий листок": гасла, звинувачення опонентів тощо.

Оцінки розважального сегмента в періодиці неоднозначні. Представники еліти трактують його здебільшого негативно, як вияв несмаку й маскульту. Однак розважальний тип періодики розвивається чи не найуспішніше. На думку науковців, його привабливість для аудиторії мотивована насамперед ознакою ілюзії. Розважальність, окрім позитивного емоційного заряду, створює ефект "світла в кінці туннелю". Тобто серед аудиторії виникають певні ілюзорні відчуття, що підвищують необхідний для індивіда життєвий тонус.

Отже, типологічна характеристика сучасної періодики дає можливість:

Сприймати періодику як цілісну систему;

Уникати хаотичності в інформаційному менеджменті;

Ефективніше виконувати свою медійну функцію (як у соціальному, так і бізнесовому розумінні).

Похожие статьи




Специфіка періодичних видань - Періодичне видання, як вид документа

Предыдущая | Следующая