ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українські нотні видання 1923-1934 років: книгознавчий і бібліографічний аспекти

Актуальність теми. Період 1920 - початку 1930-х рр. - один із найскладніших відтинків вітчизняної історії, який потребує осмислення здобутків і втрат, з'ясування його ролі в культурному житті України. Історичні обставини спричинили вилучення із культурного середовища багатьох імен музикантів, творів і нотних видань, заборонених з ідеологічних міркувань. Як наслідок, музична бібліографія радянського періоду не відповідає справжньому стану досягнень українського музичного мистецтва. Наразі існує необхідність створення бібліографічного репертуару українських нотних видань, що зумовило актуальність книгознавчого та бібліографічного дослідження проблем національної музичної спадщини, розвитку відповідних розділів історичного бібліографознавства і книгознавства. Численні нотні видання, архівні документи та інші джерела потребують опрацювання та систематизації з позицій сучасності, що передбачає, зокрема, створення баз даних на основі впровадження новітніх методик обробки матеріалу в автоматизованому режимі.

Бібліографічне дослідження інструментальної музики, що завжди асоціювалася з академічним напрямом розвитку музичного мистецтва, сприятиме адекватному відтворенню стану музичної творчості зазначеного періоду, оскільки концептуально нової оцінки та певного переосмислення вимагає усталена думка про незаперечне домінування у 20 - 30-і роки ХХ сторіччя масових музичних жанрів, особливо вокально-хорових.

Актуальність дослідження визначається і загальною стратегією роботи НБУВ, що полягає у створенні українського бібліографічного репертуару (УБР). Складання повного бібліографічного репертуару нотних видань є одним із важливих завдань національної бібліографії (НБ). Залучення якомога більшої кількості джерел, заповнення наявних лакун, урахування як високохудожніх, так і маловартісних творів, сприятиме відтворенню об'єктивної картини буття української музичної культури, зокрема й у період 1923-1934-х років.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках наукової теми Інституту української книги (ІУК НБУВ) "Формування баз даних національної бібліографії України" відповідно до плану науково-дослідницької роботи НБУВ і плану відділу формування музичного фонду (ВФМФ НБУВ) за підтемою "Формування баз даних українського репертуару нотних видань 1917-1930 років з фондів НБУВ" (шифр теми 2.1.02-06).

Стан наукової розробки теми. Проблематика дослідження формувалася на перетині трьох важливих напрямів: а) Історичного, що передбачає аналіз суспільно-політичних, соціокультурних процесів в Україні, виявлення об'єктивних передумов, які вплинули на створення культурної ситуації, котра дістала назву "українського ренесансу"; б) Музикознавчого, що полягає у визначенні основних тенденцій розвитку музичної культури у досліджуваний період, відображених у репертуарі нотних видань; в) Книгознавчо-бібліографознавчого, метою якого є поєднання і розгляд означених напрямів у бібліографічному аспекті, а саме: з'ясування, чи відбиває друкована нотна продукція реальний стан тогочасної композиторської творчості; виявлення бібліографічно неопрацьованих нотних документів; визначення характеру впливу історичних обставин на розвиток видавничої діяльності; висвітлення особливостей функціонування нотних видань на тлі суспільно-політичної та соціокультурної ситуації. Огляд літератури за проблематикою дослідження здійснено за означеними напрямами у відповідних розділах.

Аналіз історичної, музикознавчої, книгознавчої літератури засвідчив, що період 1923-1934 років є предметом багатьох досліджень. Процес комплексного перегляду стереотипів щодо подій минулого спонукає до вивчення і переосмислення вітчизняної історії. Наразі така можливість постала завдяки доступності архівних матеріалів, публікаціям документів доби Української Народної Республіки (УНР) та Гетьманату, виданням творів видатних українських діячів - В. Винниченка, М. Грушевського, С. Єфремова, І. Огієнка. Праці істориків В. Верстюка, Т. Гунчака, В. Даниленка, А. Жуковського, С. Кульчицького, Н. Миронець, Н. Полонської-Василенко, О. Реєнта, В. Смолія, В. Солдатенка, Ю. Шаповала, дослідження Н. Блінди, М. Борисенка, Я. Верменич, О. Тарапон розширюють наукову поінформованість, допомагають позбутися тенденційних оцінок подій минулого. Широкий спектр загальнокультурних процесів на тлі суспільно-політичної ситуації репрезентують праці і статті Д. Антоновича, В. Боканя, Я. Дашкевича, І. Дзюби, І. Крип'якевича, І. Лисяка-Рудницького, М. Поповича, Ю. Шевельова.

20-і роки ХХ сторіччя. - час розквіту української мови, освіти, науки, мистецтва. Невипадково культурний рух цього періоду дістав назву українського ренесансу. Природно, що цю бурхливу епоху відображено в багатьох музикознавчих дослідженнях. М. Грінченко, М. Гордійчук, В. Довженко, З. Йовенко, О. Козаренко, Н. Костюк, В. Кузик, С. Лісецький, Л. Пархоменко, М. Ржевська, А. Рудницький, А. Терещенко, М. Черепанін, О. Шевчук у своїх працях висвітлюють об'єктивні умови і тенденції розвитку музичного процесу зазначеного періоду, аналізують творчі здобутки українських композиторів.

Над проблемами національної бібліографії та національного репертуару працювали такі видатні вітчизняні вчені, як П. Іноземцев, С. Маслов, Ю. Меженко, Є. Пеленський, С. Постернак, М. Сагарда, М. Ясинський. Питаннями музичної бібліографії займалися Н. Герасимова-Персидська, Л. Івченко, С. Кондра, Л. Корній, З. Кузеля, Ю. Меженко, Є. Пеленський, А. Струтинська, В. Шульгіна, Ю. Ясіновський. На сучасному етапі основоположною є концепція національної бібліографії, створена колективом Інституту української книги НБУВ. Розробки ІУК дали можливість простежити шляхи дослідження понять "національна бібліографія України", "українська книга", "український бібліографічний репертуар" і на основі визначень цих понять, даних вченими ІУК, скоригувати термінологію, вживану в галузі музичної бібліографії.

Протягом останніх років з'явилося декілька книгознавчих праць, пов'язаних з періодом 1917 - початку 1930-х років. У них досліджуються періодичні видання: журнали (Т. Коваль, Н. Солонська), газети (М. Романюк, Г. Рудий); історичні аспекти розвитку книжкового руху та книгознавства в Україні (Т. Ківшар, Г. Ковальчук). У дисертаціях знайшли відображення проблеми класифікації та методики опису музичних документів (Л. Тупчієнко-Кадирова), досліджувалися витоки, становлення і розвиток музично-видавничої діяльності (Л. Зеленська). Однак, музична україніка 1920-х років, зокрема інструментальна музика, ще не знайшла належного відображення у книгознавчих та бібліографознавчих дослідженнях. Отже, аналіз наукової розробки проблеми довів актуальність бібліографічного дослідження національної музичної спадщини 1923-1934 років, представленої масивом нотних видань зазначеного періоду і зумовив вибір теми "Українські нотні видання 1923-1934 років: книгознавчий і бібліографічний аспекти".

Мета дослідження - визначення місця та значення масиву нотних видань інструментальної музики 1923-1934 рр. для розвитку музичної культури України; розкриття бібліографічного та джерелознавчого потенціалу нотних видань досліджуваного періоду.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв'язати такі Завдання:

З'ясувати особливості розвитку української музичної культури на тлі суспільно-політичних процесів 1923-1934 років;

Простежити загальні тенденції в творчості вітчизняних композиторів, що припадає на 20-і - початок 30-х рр. ХХ сторіччя;

Проаналізувати інформацію про нотні видання 1923-1934 років у бібліографічних, музикознавчих джерелах та періодиці;

Виявити нотні видання зазначеного періоду у фондах НБУВ та інших бібліотек; з'ясувати, як друкована нотна продукція відбивала реальний стан творчості українських композиторів;

Провести історико-книгознавчий аналіз виявлених нотних документів;

Розробити класифікацію нотних видань інструментальної музики;

Проаналізувати діяльність основних видавництв та організацій, що друкували ноти протягом досліджуваного періоду;

Створити електронний ресурс - базу даних "Українські нотні видання 1923-1934 років"; здійснити науково-бібліографічну реконструкцію масиву нотних видань інструментальної музики зазначеного періоду.

Об'єкт дослідження - Українські нотні видання 1923-1934 рр. (інструментальна музика). Предмет дослідження - виявлення складу, змісту та особливостей функціонування друкованої нотної продукції з точки зору книгознавства та бібліографознавства в історико-культурних умовах 1923-1934 років

Методологія базується на використанні міждисциплінарних підходів, органічному поєднанні Методів аналізу взаємопов'язаних наук. Переважно це методи історичного, музичного джерелознавства, книгознавства, бібліографознавства: історико-порівняльний аналіз, бібліографічна евристика, методи класифікації та книгознавчого аналізу масиву нотних видань і мистецтвознавчої літератури.

Хронологічні рамки Дослідження охоплюють 1923-1934 роки, що фактично збігається з періодом чинності політики українізації, яка мала як безпосередній, так і опосередкований вплив на всі сфери культурного життя України, включаючи музичну творчість і видавничу діяльність, що відображено у масиві нотних видань зазначеного періоду. Нижню межу зумовлено законодавчими актами, що затверджували політику українізації: Декретом РНК УСРР від 27 липня 1923 р. та Постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 1 серпня 1923 р. Проте, на початку 1930-х рр. різко змінився характер національної політики з боку ЦК ВКП(б). На тлі згортання українізаційних процесів сталися значні зміни в культурному житті України та у видавничій політиці. Українські видавництва, що друкували ноти, фактично були підпорядковані "Государственному музыкальному издательству" (Музгиз) у Москві, а це істотно вплинуло на характер нотної продукції. Визначення верхньої межі досліджуваного періоду 1934 роком зумовлене тим, що саме з 1934 р. вся нотна література, що випускалася в СРСР, реєструвалася в "Нотной летописи".

Географічні межі окреслюють територію УСРР у межах 1923-1934 рр. відповідно до тогочасного адміністративно-територіального поділу. Назва "Україна" в дисертації використовується тільки щодо означеної території.

Джерельну базу Дослідження склали Нотні видання та рукописи з фондів ЦДАМЛМ України (ф. 272 - Нахабін Володимир Миколайович, ф. 277 - Борисов Валентин Тихонович, ф. 328 - Костенко Валентин Григорович, ф. 670 - Національна студія художніх фільмів імені О. П. Довженка, ф. 1299 - Данькевич Костянтин Федорович); Інституту рукопису НБУВ (ф. 1 - Літературні матеріали, ф. 50 - Товариство імені М. Д. Леонтовича, ф. 67 - Дзбанівський Олександр Тихонович); Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького, ІМФЕ імені М. Рильського НАН України, бібліотеки НМА імені П. І. Чайковського, відділу формування музичного фонду НБУВ.

Важливим джерелом є Архівні матеріали та документи, що зберігаються в ЦДАВО України (ф. 166 - Наркомос УРСР, ф. 2582 - Міністерство народної освіти УНР, ф. 3689 - Головне управління мистецтв та національної культури УНР; ЦДАМЛМ України (ф. 181 - Лятошинський Борис Миколайлович, ф. 277 - Борисов Валентин Тихонович, ф. 359 - Козицький Пилип Омелянович, ф. 483 - Сениця Павло Іванович, ф. 577 - Українське кооперативне видавництво "Рух", ф. 582 - Центральне управління Української державної філармонії (Укрфіл), ф. 584 - Державне видавництво "Художня література" Народного комісаріату освіти УРСР, ф. 587 - Редакція журналу "Мистецька трибуна", ф. 661 - Національна спілка композиторів України; ДЦММК імені М. І. Глінки в Москві (ф. 266 - П. Сениця), ІМФЕ імені М. Рильського НАН України, ІР НБУВ (ф. 48 - Книжкова палата УРСР, ф. 188 - Поліщук Валер'ян Львович). Низку документів у даному дослідженні введено до наукового обігу вперше.

У дисертації широко використано історичну, книгознавчу, музикознавчу літературу, в тому числі праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем культурології і бібліографії: М. П. Гуменюка, Л. А. Дубровіної, Л. В. Івченко, П. Іноземцева, Л. Ільницької, Т. І. Ківшар, С. Кондри, І. І. Корнєйчика, С. Г. Кулешова, М. М. Куфаєва, С. І. Маслова, Ю. О. Меженка, О. А. Новікової, І. І. Огієнка, В. Ю. Омельчука, Є. Пеленського, М. В. Поповича, С. О. Постернака, М. І. Сагарди, С. Л. Успенської, В. Д. Шульгіної, М. І. Ясинського, Ю. Ясіновського.

Значно розширили фактологічний матеріал дослідження періодичні видання - газети та мистецькі часописи. У роботі також використано збірники законів, нормативні документи, статистичні збірники, звіти та плани видавництв, музичних організацій, щоденники, листи. Бібліографічний репертуар нотних видань інструментальної музики вивчався також за матеріалами науково-довідкового апарату, що складається з бібліографічних покажчиків, довідників, реєстрів (списків), системи каталогів та картотек.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

Виявлено, проаналізовано та систематизовано коло джерел дослідження; визначено особливості розвитку музичної культури 1923-1934 рр.;

З'ясовано характер впливу історико-культурних факторів на стан розвитку музичної творчості і нотовидавничої справи в Україні;

Вперше розглянуто музикознавчі праці та періодику як джерело музично-бібліографічної інформації; простежено діяльність видавництв та організацій, що друкували ноти протягом досліджуваного періоду;

Здійснено науково-бібліографічну реконструкцію масиву нотних видань інструментальної музики 1923-1934 рр. (959 одиниць), виявлено рідкісні видання, не зареєстровані у бібліографічних покажчиках (до наукового обігу вперше залучено понад 70 видань);

Створено електоронний ресурс - базу даних "Українські нотні видання 1923-1934 років", що надала змогу заповнити лакуни ретроспективної частини національної бібліографії України, поповнити фонд архівного примірника;

Проведено історико-книгознавчий та бібліографознавчий аналіз виявлених нотних документів, здійснено музикознавчо-бібліографічну класифікацію нотних видань, встановлено основні напрями і тенденції розвитку музичної культури;

Проаналізовано джерельну цінність нотних видань як окремо, так і в їх цілісності, показано важливу роль цих видань як віддзеркалення спалаху творчої енергії української мистецької інтелігенції 1920 - початку 1930-х рр., як міцну базу розвитку національної культури; доведено цінність нотних видань досліджуваного періоду як джерелознавчої бази подальших музикознавчих досліджень історії культури України.

Теоретичне та практичне значення Дослідження. Дисертація робить певний внесок у розвиток музичної бібліографії, яка є невід'ємною складовою національної бібліографії; вводить до наукового обігу низку нотних видань і рукописів, раніше невідомих музичній бібліографії, що дозволяє заповнити прогалини ретроспективної частини національної бібліографії України. Дисертація виконана на основі значної джерельної бази і водночас є новою джерельною базою для бібліографічного вивчення української музичної спадщини. Результати дослідження коригують знання щодо музичної культури досліджуваного періоду і можуть використовуватися у довідкових виданнях, лекційних курсах з історії української культури, історії української музики, книгознавства, бібліографознавства; вони можуть прислужитися і мистецтвознавцям при вивченні творчості українських художників-графіків. Матеріали даного дослідження використовуються у виконавській практиці при підготовці концертів, музичних ретро-програм. Створена у середовищі САБ "IRBIS" БД надала можливість багатоаспектного розкриття нотного фонду, в тому числі за допомогою додаткових точок доступу.

Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційного дослідження одержані автором одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження апробовані на науково-практичних та науково-теоретичних конференціях: "Бібліотеки - центри науково-інформаційних ресурсів ХХІ століття (К., 2000); "Бібліотечно-інформаційний cервіс" (К., 2001); "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (К., 2002); "Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура" (К., 2002); "Юлій Сергійович Мейтус. Сторінки життя і творчості" (К., 2003); "Історичні колекції у книгозбірнях: проблеми збереження, вивчення і реконструкції" (Одеса, 2003); "Українознавство в розбудові громадянського суспільства в Україні" (К., 2003); "Українська періодика: історія і сучасність" (Львів, 2003); "Минуле, сучасне й майбутнє українознавства" (К., 2004); "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (К., 2004); "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі" (К., 2005); "Українська періодика: історія і сучасність" (Львів, 2005).

Публікації. Результати дослідження висвітлені у п'яти одноосібних статтях, опублікованих у фахових виданнях згідно з вимогами ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків (загалом 163 сторінки), списку використаних джерел (387 найменувань, з них 114 - архівні), двох додатків.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українські нотні видання 1923-1934 років: книгознавчий і бібліографічний аспекти

Предыдущая | Следующая