Загальна характеристика роботи - Аксіологічні моделі мас-медійної інформації: комунікативно-концептуальний підхід

Актуальність дослідження. Аксіологія як учення про цінності перебуває в центрі уваги дослідників із багатьох галузей науки - соціології, культурології, філології.

Аксіологія соціальних комунікацій є новим, ще не достатньо розробленим науковим напрямом. Можна назвати лише окремі дослідження, що стосуються аксіологічної проблематики в ЗМК. Це насамперед праці таких західноєвропейських учених, як С. Коен, С. Холл, К. Тестер, Ю. Хабермас, Н. Стівенсон, А. Капто, які розглядають проблему взаємозв'язків моральних цінностей та мас-медіа. У російській комунікативістиці ці питання порушують І. Аннєнкова, В. Березін, І. Єрофєєва, Ю. Мірошников, Т. Науменко, О. Полікарпова, Л. Світич, В. Сидоров, Г. Солганик, Є. Пронін, О. Проніна, О. Устимова, В. Ученова, Д. Ховаліг, зосереджуючи увагу на аксіологічній функції ЗМК, вияві національних цінностей, що їх пропагує російська культура через різні види медіатекстів, світоглядних принципах журналістів. Серед вітчизняних дослідників окремі аспекти аксіології мас-медіа вивчають А. Башук, В. Владимиров, О. Гриценко, Н. Зражевська, В. Іванов, С. Квіт, В. Корнєєв, Н. Костенко, О. Кузнецова, В. Лизанчук, Й. Лось, Б. Потятиник, Т. Приступенко, В. Різун, К. Серажим, О. Сербенська, Ю. Фінклер, Н. Шумарова, які розглядають проблеми репрезентації цінностей у масовій комунікації, ціннісно-етичного регулювання журналістської діяльності, емоційно-експресивного насичення медійних матеріалів.

Значний інтерес до аксіологічних проблем ЗМК зумовлений трансформацією ціннісної системи соціуму в умовах інтенсивних глобалізаційних процесів та значною роллю мас-медіа у визначенні його ціннісних пріоритетів.

В інформаційному суспільстві ЗМК набувають особливого статусу: вони не лише транслюють, а й регулюють, навіть формують цінності сучасного споживача інформації, визначають ціннісні пріоритети суспільного буття.

Сучасний інформаційний простір вирізняється активними тенденціями тиражування агресії в різних формах її вияву, що, на думку багатьох дослідників, може викликати цілий спектр негативних психічних станів: тривогу, безпорадність, ностальгію, страх, ненависть, презирство, розлюченість, злість. Це, у свою чергу, може підвищувати рівень агресивності реципієнтів, зменшувати їх чутливість до жорстокості, формувати не зовсім адекватний образ соціальної реальності, що засвідчують дослідження Л. Берковіца, Дж. Брайанта, П. Вінтерхофф-Шпурка, Е. Доннерстайна, Р. Харриса; В. Букреєва, Д. Жмурова, Д. Ольшанського; О. Баришполець, М. Макухи, О. Петрунько, П. Фролова та ін.

Звичайно, не можна стверджувати, що всі реципієнти після сприйняття агресивної інформації виявлятимуть ворожість чи злість. Аудиторія ЗМК не є однорідною, неподільною, цільною. Вона представлена окремими етнокультурними, соціокультурними, соціопсихологічними групами, різними за уподобаннями, ціннісними настановами, інтересами, потребами тощо. До того ж трансльована агресивна інформація інколи може мати певні позитивні наслідки, виконувати функцію "звільнення", психічної / емоційної розрядки, катарсису.

Незважаючи на різні оцінки ефектів медіавпливу, можна констатувати, що в умовах збільшення інформаційних потоків зростає і потужність їхнього впливу на реципієнта.

У контексті викладеного набуває особливої актуальності наукове осмислення аксіологічної сутності ЗМК як одного із кроків до формування аксіологічно збалансованого інформаційно-комунікаційного простору. Вирішенню зазначеної проблеми, на наш погляд, може сприяти аксіологічне моделювання мас-медійної інформації - метод пізнання, що уможливлює визначення механізмів та принципів формування оцінного матеріалу.

В основу моделювання можуть бути покладені різні критерії. Оскільки текст (повідомлення) являє собою ядро комунікації, вважаємо, що саме він має бути в центрі уваги дослідника. Текст є умовним дзеркалом, що відбиває суспільні процеси, ціннісні орієнтири. Друга ланка лассвеллівської формули "Що передають?" (тобто інформація, репрезентована в тексті) - це одна з найважливіших складових частин комунікаційного процесу, яка об'єднує комунікатора й аудиторію. Вивчаючи її, можна дійти об'єктивних висновків щодо спрямованості комунікації (В. Іванов).

Мета роботи полягає в розробленні методологічних засад аксіологічного дослідження мас-медійної інформації з позиції комунікативно-концептуального підходу, визначення її аксіологічної сутності та особливостей виявлення у вітчизняних друкованих ЗМК.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

    1) визначити сутність цінностей та їх місце в системі соціальних комунікацій; 2) проаналізувати роль ЗМК у представленні ціннісних орієнтирів сучасної української спільноти; 3) виявити основні соціокультурні детермінанти медійної аксіосфери; 4) розробити аксіологічні моделі інформації в медіатекстах на підставі взаємодії різних типів оцінок (позитивної, негативної, нейтральної); 5) описати типи текстів, побудованих за аксіологічними моделями мас-медійної інформації; 6) розробити методику концептуального аналізу зазначених типів текстів; 7) здійснити за розробленою методикою концептуальний аналіз текстів, побудованих на основі найбільш частотних моделей мас-медійної інформації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексної програми науково-дослідних робіт Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка НДР № 06БФ045-01 "Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти" (керівник - доктор філологічних наук, професор В. Різун), що виконується в межах комплексної наукової програми "Наукові проблеми сталого державного розвитку України".

Об'єктом дослідження є мас-медійна інформація як аксіологічний феномен сучасного інформаційно-комунікаційного простору.

Предмет дослідження - аксіологічні моделі мас-медійної інформації в текстовій комунікативно-концептуальній реалізації.

Методологія дослідження грунтується на єдності комунікативного та когнітивно-лінгвістичного підходів до вирішення поставлених завдань. Теоретико-методологічною основою роботи є культурно-історична теорія розвитку цінностей (Г. Вижлецов, М. Каган, Л. Столович), положення про комунікацію як соціальний процес обміну смислами (Н. Луман, Ю. Хабермас; М. Бахтін, Ю. Лотман, О. Соколов; В. Іванов, В. Різун), теорія структурної організації медіатексту (А. Мамалига, В. Різун, М. Феллер), логіко-філософська концепція оцінки (Г. Лотце, М. Гайдеггер; Н. Арутюнова, О. Вольф, О. Івін), лінгвокультурологічна теорія концепту (А. Вежбицька, В. Карасик, Г. Слишкін, Ю. Степанов), соціально-когнітивна концепція впливу мас-медіа (А. Бандура).

Методи дослідження:

    - метод моделювання, що дозволив розбудувати аксіологічні моделі мас-медійної інформації; - метод типологічного аналізу, за допомогою якого було розроблено типологію аксіологічних моделей інформації та текстів, побудованих на їх основі; - метод концептуального аналізу, що дав змогу побудувати концептуальний простір, визначити ієрархію концептів та принципи їхньої взаємодії, простежити зміни концептуальних структур; - структурно-функціональний метод, що сприяв аналізу місця і функцій ключових концептів в архітектонічно-композиційній організації друкованих текстів ЗМК; - психолінгвістичний експеримент, що уможливив виявлення асоціативного поля позитивності та негативності у світосприйнятті різних груп реципієнтів і читацької оцінки медіатексту; - контент-аналіз, що забезпечив визначення частотності вияву номінацій цінностей у друкованих ЗМК; - кількісний аналіз матеріалів, отриманих у ході асоціативного експерименту, контент-аналізу та кліп-контенту; - описовий, що дав можливість представити результати проведеного дослідження.

Новизна роботи полягає в розробленні методології аксіологічного дослідження мас-медійної інформації з одночасним урахуванням комунікативного та когнітивного підходів, що дає змогу розглядати текст як системно-структурну та смислову організацію, здатну репрезентувати аксіологічні смисли повідомлення. Такий підхід дозволяє представляти аксіологічні моделі на підставі композиційно-архітектонічної будови медіатексту через концептуальні утворення, що наповнюють ці моделі.

Запропонований підхід дозволив уперше:

    1) розробити принципи аксіологічного моделювання інформації в друкованих ЗМК; 2) запропонувати типологію аксіологічних моделей мас-медійної інформації; 3) виявити типологічну парадигму оцінних текстів: чіткі (позитивні, негативні, відносно нейтральні), нечіткі (конфліктні, спірні), амбівалентні, парадоксальні тексти; 4) розробити методику концептуального аналізу медіатексту, що грунтується на вивченні взаємодії його ключових концептів; 5) шляхом аналізу найбільш частотних аксіологічних моделей мас-медійної інформації виявити характерні риси вітчизняної медійної аксіосфери.

У роботі вперше визначено асоціативне поле позитивності та негативності у світосприйнятті різних груп реципієнтів, виявлено основні соціо - та етнокультурні детермінанти сучасної медійної аксіосфери, здійснено кореляцію ряду аксіологічних і текстових категорій та понять (цінність: оцінка, емотивний текст: емоційний текст: емоціогенний текст: оцінний текст, медіатекст: мас-медійна інформація).

Емпіричну базу дослідження склали публікації всеукраїнських друкованих та онлайнових видань (1991-2009): "Дзеркало тижня", "День", "Україна молода", "Урядовий кур'єр", "Голос України", "Газета по-українськи", "Україна і світ сьогодні", "Українська правда", "Персонал Плюс", "Освіта", "Освіта України", "Світ"; контент українського телебачення, а також дані анкетування, проведеного під час психолінгвістичних експериментів.

Наукову достовірність результатів дисертаційної роботи забезпечує методологічна обгрунтованість вихідних теоретичних положень, застосування комплексу наукових методів, адекватних поставленій меті та завданням, репрезентативність джерельної бази дисертації та значний масив фактичного матеріалу, на основі якого розроблено та проаналізовано аксіологічні моделі мас-медійної інформації.

Теоретичне значення роботи полягає в розробленні методологічних засад аксіологічного дослідження мас-медійної інформації, що грунтується на єдності комунікативного та концептуального підходів. Запропонована методологія дозволяє розкрити взаємодію структурних та концептуальних компонентів оцінно-смислової організації медіатекстів, визначити алгоритм формування оцінного матеріалу, охарактеризувати специфіку представлення соціокультурної інформації в ЗМК.

Отримані результати та висновки проведеного дослідження поглиблюють наукове бачення аксіологічної діяльності ЗМК, сприяють удосконаленню теорії тексту, його сприймання, розуміння та інтерпретації, теорії редагування медійних матеріалів.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання результатів дослідження при розробленні конкретних заходів інформаційної політики з метою формування оцінно збалансованого інформаційно-комунікаційного простору. Базові положення й результати дослідження можуть бути застосовані в практичній діяльності журналістів та редакторів, а також у навчальному процесі під час викладання курсів з теорії масової комунікації, професійної етики журналіста, теорії тексту й твору, медіапсихології, методології журналістської творчості, редагування, лінгвістики тексту.

Особистий внесок здобувача. У дослідженні представлено ідеї, концепції та результати особистих напрацювань автора. Дисертацію, автореферат, опубліковані монографію та статті, у яких викладені основні положення дослідження, здобувач виконав самостійно.

Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри мови та стилістики (2006-2010 рр.), вченої ради Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (28 червня 2009 р.). Основні теоретико-методологічні положення проведеного дослідження були апробовані на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: "Міжкультурні комунікації (Сімферополь, 2004, 2006, 2008), "Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта" (Сімферополь, 2005, 2006, 2007), "Текст як засіб комунікації" (Київ, 2006), "Речевая коммуникация на современном этапе: социальные, научно-теоретические и дидактические проблемы" (Москва, 2006), "Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій" (Сімферополь, 2006), "Язык и социум" (Мінськ, 2006), "Мовні процеси в сучасному медіапросторі" (Київ, 2007), "Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку" (Черкаси, 2007), "Язык и толерантность" (Алмати, 2007), "Актуальні проблеми психолінгвістики" (Переяслав-Хмельницький, 2007), "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 2007), "Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору" (Тернопіль, 2007), "Україна - Латвія: історія, культура, економіка" (Рига, 2007), "Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования" (Москва, 2008), "Регіональні ЗМІ України: історія, стан і перспективи розвитку" (Луганськ, 2008, 2010), "Журналістика 2008: українське журналістикознавство, термінологія і стандарти" (Київ, 2008), "Мова, суспільство, журналістика" (Київ, 2008, 2010), "Актуальні проблеми регіональної журналістики в Україні" (Кам'янець-Подільський, 2008), "Українська періодика: історія і сучасність" (Львів, 2008), "Соціальні комунікації сучасного світу" (Запоріжжя, 2009, 2010), "Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України" (Львів, 2009), "Філософія мови: текст, образ, реальність" (Суми, 2009), "Журналістика - 2009: освітні та наукові проблеми в галузі соціальних комунікацій" (Київ, 2009), "Культура мови сучасних мас-медіа в системі соціальних комунікацій" (Київ, 2009), "Журналістика, філологія та медіаосвіта" (Полтава, 2009), "Севастопольские кирилло-мефодиевские чтения" (Севастополь, 2009), "Журналистика 2009: Трансформации систем СМИ в современном мире" (Москва, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 42 наукових працях: монографії "Аксіологічні моделі мас-медійної інформації", 28 статтях у фахових виданнях, 13 тезах та доповідях у наукових виданнях і матеріалах конференцій.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Аксіологічні моделі мас-медійної інформації: комунікативно-концептуальний підхід

Предыдущая | Следующая