Видавничі серії Івана Франка - Редакторський і видавничий досвід Івана Франка

Серед усіх видавничих проектів І. Франка, саме тих, які були в руслі тогочасних видавничих процесів у Європі, були його серійні видання. За своє життя І. Франко брав участь у виданні семи видавничих серій: "Дрібна бібліотека" (1878-1880), "Наукова бібліотека" (1881), "Літературно-наукова бібліотека" (1889-1897), "Хлопська бібліотека" (1910-1912), "Міжнародна бібліотека" (1912-1914), "Всесвітня бібліотека" (1914-1916). Аналіз виходу у світ цих видавничих серій свідчить: "Дрібну бібліотеку" І. Франка видавав разом з друзями - М. Павликом, І. Белеєм, Є. Олесницьким, Є. Озаркевичем та ін., на програму видання книжок серії "Наукова бібліотека" мали безпосередній вплив думки М. Драгоманова та М. Павлика; "Хлопська бібліотека" була публіцистичним додатком до офіційних органів радикальної партії - газет "Народ" і "Хлібороб". Дві серії "Універсальну бібліотеку" та "Всесвітню бібліотеку" І. Франко видавав з колегами-видавцями - відповідно з О. Пашуком та І. Калиновичем. Самостійно, власним накладом, І. Франко видавав "Літературно-наукову бібліотеку" та "Міжнародну бібліотеку". І якщо вихід у світ "Літературно-наукової бібліотеки" припав на пік його літературної та громадської діяльності, то "Міжнародна бібліотека" та "Всесвітня бібліотека" виходили тоді, коли він тяжко хворів, що часом впливало назагал і на програму серій, і на його думки й висновки у передмовах та післямовах.

"Дрібна бібліотека" стала першою з Франкових видавничих серій й продовженням невеликої ще тоді української практики видань для народу (петербурзький "Букварь южноруский" Т. Шевченка, віденські брошури С. Подолинського та О. Терлецького), проба просвітянських видань у Львові, започаткованих 1869 р. Однак, порівняно з просвітянськими метеликами, І. Франко з товаришами (М. Павлик, І. Белей, Є. Олесницький, Є. Озаркевич та ін.) ставили собі значно вищий рівень програм серії, аніж це робили просвітяни. Серія "Дрібна бібліотека" призначалась для середньошкільної студентської молоді, мала впливати на формування її свідомості. "Дрібна бібліотека" перестала існувати через відсутність коштів на її видання, хоча задуми І. Франка щодо її тематики були справді грандіозні.

Спробою продовжити задумане стала видавнича серія "Наукова бібліотека", перший випуск якої, а саме "Нарис історії філософії" Е. Ф. Шульце, побачив світ приблизно в середині травня 1887 р., що підтверджується в листі до М. Драгоманова, писаному приблизно 24 травня 1887 р. У 1889 р. І. Франко, зменшивши формат і обсяг книжок, але істотно розширивши тематику, розпочав наступний етап своєї видавничої діяльності - випуск у світ нової серії під назвою "Літературно-наукова бібліотека".

"Літературно-наукова бібліотека" (ЛНБ), третя з черги серія Франка-видавця, посідає особливе місце в його біографії. Перша книжка "ЛНБ" з'явилася 1889 р. На той час творцеві цього видавничого проекту було вже 33 роки. Без всякого перебільшення можна констатувати, що, започаткувавши нову видавничу серію, І. Франко вже був неформальним лідером усієї галицької молоді. А якщо дивитись ширше, то крок за кроком він доходив до тієї вершини, до якої ніхто (не будемо тут торкатися справді геніальної творчості Лесі Українки), окрім Т. Шевченка, його попередників, сучасників та, врешті, і наступників наблизитись не зміг. Розпочинаючи видання "ЛНБ" (а це 1889-1898 рр.), І. Франко увійшов у справжній пік своєї творчої діяльності, що не могло не відбитися на змісті та якості творів, які побачили світ у цій видавничій серії. Перша книжка серії, яка містила поему Т. Шевченка "Перебендя" з "Переднім словом" І. Франка побачила світ у лютому 1889 р. Отже, саме в лютому 1889 р. І. Франко започаткував свою нову видавничу серію, яка виходила у 1889-1897 рр. - всього появилося 18 книжечок у 34 випусках. Франкова "ЛНБ" виходила накладом видавця у двох серіях: "мала" (назва умовна), розмір книжок 13,5х10,4 см.; "нова" (назва видавця), розмір книжок 20х13 см. У "малій серії" побачило світ 34 нумеровані випуски. З них згаданий вище "Перебендя" Т. Шевченка; "Австро-руські спомини" та "Чудацькі думки про українську національну справу" М. Драгоманова; поема "Смерть Каїна", студія "Іван Вишенський і його твори", "Як я став казенним радикалом" І. Франка; твори Уляни Кравченко та Лесі Українки; переклади Г. Флобера, М. Берна; відомий протест проти безчинств мадярів на Закарпатті "І ми в Європі" тощо.

У зв'язку з виданням часопису "Житє і Слово", з чисто технічних друкарських причин І. Франко змушений збільшити формат серії, розпочавши так звану "нову" серію "ЛНБ" до якої увійшло 11 книжок, в т. ч. Як відомо, у 1890 р. в Галичині заснована Українсько-руська радикальна партія, одним із головних ідеологів і керівників якої був І. Франко. І хоч у цей час І. Франко інтенсивно видавав свою "ЛНБ", все ж у 1896 р. він став випусковим редактором і новоствореної партійної видавничої серії "Хлопська бібліотека" - за змістом і за формою оригінальним виданням РУРП. Серія "Хлопська бібліотека" складалася з окремих видань (переважали публіцистичні статті), в яких І. Франко та його однодумці пропагували програмові засади РУРП та популяризували бачення радикалами поточного стану справ в Галичині. Автором переважної більшості опублікованих у "Хлопській бібліотеці" статей був І. Франко. На нашу думку, аналіз світоглядних засад випусків цієї серії, наприклад, статей І. Франка, дозволить достатньо чітко встановити пріоритетні напрями та основні акценти агітації радикалів другої половини 90-х років ХІХ ст. Усього в серії побачило світ 18 книжок (ч. 12 і ч. 13 не вийшли через цензурну заборону). З них автором 12 і упорядником однієї був сам І. Франко

Книжки серії мали дуже просте художнє оформлення на титулі, коштували від 2 до 12 кр. із пересилкою, були розраховані на широкі кола читачів. Після славного ювілею 100-ліття нової української літератури, 25-ліття своєї літературної праці та закінчення десятирічного періоду "найм у сусідів" І. Франко розпочинає працю в Науковім товаристві ім. Шевченка та в новоутвореній Українсько-руській Видавничій Спілці.

Похожие статьи




Видавничі серії Івана Франка - Редакторський і видавничий досвід Івана Франка

Предыдущая | Следующая