Книги-інкунабули та їх особливості, Основні відомості, З історії - Книги-інкунабули та видавнича діяльність М. Сльозки

Основні відомості

Інкунабули -- від латинського слова "incunabula", що означає в переносному смислі "колиска", тобто книги, що знаходяться у колисці книгодрукування; книги, видані в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їх наклад був в межах 100--300 примірників. Інкунабули мали певний формат, оформлювалися з ілюстраціями. Це були одні з перших друкованих видань, що являли собою певний відлік початку технічних записів-відомостей в Європі. Видання з початку 16 століття іноді називаються постінканабулами.

На даний момент у світі налічується приблизно 550 000 примірників що являються великим культурним спадком людства[1].

З історії

У 1440-1445 рр. німецький винахідник Йоганн Гутенберг винайшов рухомі металічні літери та друкувальний станок. Революція у книжковій справі.

Тепер не треба, терпляче стискаючи в пальцях відточений стержень пташиного пера, виводити літеру за літерою. Технології беруть верх: текст гравірується на аркуші тонкого металу, борозенки заповнюються фарбою, до металевого листа притискаються під важким вантажем паперові, один за іншим. І ось у вас за рік не один, а 100, 200 або навіть 300 примірників, і все абсолютно однакові, повністю збігаються, не залежать від грамотності копірувальника-писаря, стану його здоров'я або гостроти зору. Зернятко, з якого виросте нова культура.

Так і називають ці першодруковані книги - інкунабули, що означає "початкові книги", прямо "з колиски". Назва ця на сто років молодше друкарського верстата Гутенберга і вперше з'явилося в тексті, присвяченому віковій (100-річної на той момент) історії друкарства. З тих пір і повелося називати інкунабулами книги, видрукувані в 15 в., З 1441 по 1501 рік. Перші книги, як колискові пісні бувають першими текстами - інформацією про світ, культурними звуками - для кожної людини[2].

Єврейські друкарі відстали від Гутенберга всього років на десять, його геніальний винахід швидко завойовувало Європу. Уже в 1451 р. в Італії друкар Солано писав, що щастя і велич цієї справи в тому, що зараз світ Тори може широко і точно поширюватися через книги, випущені його друкарнею, і не залежати від фатальних випадковостей. Втім, не обійшлося і без серйозних обговорень: чи можна довіряти Тору, Танах, Талмуд холодного металу? Адже тисячі років кожна буква була овіяна живим диханням писарів, зігріта теплом їхніх рук. В результаті конфлікт був зам'ятий.

Але, не дивлячись на всі плюcи, тираж друкованої продукції, як правило, не перевищував 300-400 екземплярів[3]. Внаслідок недосконалості техніки та матеріалів для виготовлення друкарських форм та через недостатню кількість шрифтів книги не рідко приходилося друкувати окремими частинами: розбирали використані плити для відтиску перших листів та використовували їх повторно, а це займало чимало часу.

Похожие статьи




Книги-інкунабули та їх особливості, Основні відомості, З історії - Книги-інкунабули та видавнича діяльність М. Сльозки

Предыдущая | Следующая