Проголошення і встановлення радянської влади в Україні - Революція 1917-1920 років і відродження української преси
Невдала зовнішня політика. Поразкою завершилися переговори Директорії про мир з Росією; не вдалося домовитися про підтримку з боку країн Антанти, які в грудні 1918р. висадили свої війська на півдні України і надали підтримку білогвардійській армії Денікіна (білогвардійці і Антанта вороже ставилися до ідеї незалежності України і боролися за відновлення "єдиної і неділимої" Росії). У період з березня 1917 по 1918 р. в Україні виходили 64 газети більшовицького ідейно-політичного напряму та суті. Це, по-перше, друковані органи більшовицьких комітетів та організацій - "Пролетарий" (Харків),"Голос соціал-демократа" (Київ), "Звезда" (Катеринослав), "Донецкий пролетарий" (Луганськ) тощо. По-друге, видання Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів - "Пролетарская мысль" (Київ), "Солдат и рабочий" (Херсон), "Голос революции" (Одеса), "Голос солдата" (Катеринослав) та інші. По-третє, військова преса - "Солдатская мысль" (Одеса),
Борьба с контрреволюцией" (Київ) і т. п.
Радянсько-більшовицькі війська мали чисельну перевагу, були краще організовані, ніж напівпартизанська армія С. Петлюри. На бік більшовиків перейшли загони Махна, "зелених", Григор'єва.
Отже, 2лютого 1919р. радянські війська вступили до Києва і до травня майже на всій території України була встановлена радянська влада.
Ще під час наступу на Київ, у січні 1919 р., Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави - Українська соціалістична радянська республіка (УСРР). Політичний курс щодо України розроблявся в Москві і враховував, перш за все, інтереси більшовицького центру. Маріонетковий радянський уряд України (в 1919 р. взяв назву Рада Народних Комісарів) на чолі з Х. Раковським проводив ту ж політику, що й уряд Росії - політику "воєнного комунізму":
Диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади - ревкомів і комбідів;
Націоналізація промисловості, фінансів, зв'язку;
Сувора централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
Державна монополія на промислові товари, заборона приватної торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
Загальна трудова повинність;
Карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам - більше);
Запровадження продрозкладки, що означало перехід до примусового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення хлібозаготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;
"червоний терор" проти реальних і потенційних противників більшовизму.
Важливе значення більшовики надавали пресі. Періодичні видання більшовицьких комітетів і організацій, рад робітничих, солдатських і селянських депутатів: "Більшовик" (Вінниця), "Більшовик" (Київ), "Більшовик" (Одеса), "Більшовик" (Полтава), "Вестник Украинской Народной Республики" (Таганрог; Харків; Київ; Полтава; Катеринослав), "Вісті" (Вінниця), "Вісті" (Вовча), "Вісті" (Звенигородка), "Вісті" (Умань).
Видавали "Вісті Білоцерківщини", "Вісті Волинського губревкому" (Житомир), "Вісті Всеукраїнського Центрального Виконкому Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів" (Харків; Київ), "Вісті Одеського губревкому і губерніального комітету КП(б) України" (Одеса), "Вісті Полтавського губвиконкому Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів" (Полтава), "Вісті Черкаського повітвиконкому Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів" (Черкаси), "Селянська біднота" (Полтава), "Селянська біднота" (Харків), "Селянська правда" (Житомир), "Селянська правда" (Катеринослав), "Театр" (Київ), "Червона правда" (Київ), "Червоне село" (Єлисаветград), "Червоне село" (Ніжин) та ін. активно пропагували ідеї створення пролетарської культури, ідеологічні зміни в культурному житті. Видання боротьбистських комітетів і організацій: "Боротьба" (Житомир), "Боротьба" (Катеринослав), "Боротьба" (Київ), "Боротьба" (Херсон; Одеса), "Боротьба" (Чернігів), "Боротьбист" (Київ), "Боротьбист" (Полтава), "Боротьбист" (Прилуки), "Борьба" (Київ), "Борьба" (Миколаїв), "Борьба" (Одеса), "Борьба" (Полтава), "Галицько-буковинський комуніст" (Вінниця), "Нове життя" (Полтава), "Пролетарська боротьба" (Житомир), "Трудове життя" (Житомир), "Трудове життя" (Київ), "Український пролетар" (Катеринослав), "Червона боротьба" (Вінниця), "Червоний боротьбист" (Чигирин), "Шлях боротьби" (Полтава) регулярно висвітлювали загальнонаціональні та місцеві події, зокрема проблеми охорони пам'яток історії і культури.
Політика "воєнного комунізму" була викликана не лише надзвичайно складними обставинами, що виникли в ході громадянської війни, а й планами більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей.
Політика більшовиків викликала масове невдоволення населення України, розгорнувся широкий селянський рух Опору, зростало невдоволення і в Червоній Армії.
Тим часом наступ на Україну розгорнула білогвардійська армія Денікіна, активізувала свої дії армія УНР, захопивши 30 серпня 1919 р. Київ.
Радянська влада в Україні знову (вже вдруге) впала.
Але ж і Директорія змушена була капітулювати перед білогвардійцями і вивести війська з Києва.
Восени 1919 р. більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму (відновлення поміщицького землеволодіння, права власності на підприємства, нехтування соціально-політичними правами трудящих) викликала масовий опір населення. У тилу білогвардійських військ ширився повстанський рух, особливо активно діяли загони Нестора Махна.
У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР: у той час, коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним. У черговий раз далися взнаки протиріччя, які існували між урядами ЗУНР і УНР.
На початку 1920 р. Червона армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилися в Криму, Денікіна заступив Врангель.
Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.
З утвердженням більшовицької влади кількість газет в Україні зменшилася: видання, які не перебували на платформі радянської влади, закривалися. Українська періодика на початку 20-х рр. практично зникла. Лише з проголошенням курсу на українізацію справи україномовної преси дещо поліпшилися. У цей період українською мовою друкувалися такі центральні газети: "Вісті Рад депутатів трудящих УСРР" (Харків), "Культура і побут" (Харків), "Література і мистецтво" (Харків), "Наука і освіта" (Харків), "Радянська Україна" (Харків), "Комуніст" (Київ), "Пролетар" (Харків), "Колгоспне село" (Харків), "Молодь України" (Київ), "За грамоту" (Харків), "За культурну революцію" (Харків), "Література і побут" (Харків), "Самонавчання" (Харків), "Кооперативне життя" (Харків), "Літературна газета" (Київ), "Сільськогосподарський пролетар" (Харків), "Українська сільськогосподарська газета" (Харків), "Червоний хлібороб" (Харків), "Шлях до знання" (Харків). З'являються місцеві видання: "Вінницька правда", "Робітнича газета" (Вінниця), "Червоне село", "Молоде село" (Вінниця), "Робітнича кооперація" (Дніпропетровськ), "Новомосковська правда", "Радянська Житомирщина", "Запорізька правда", "Степова комуна" (Запоріжжя), "Київська правда", "Молодий пролетар" (Київ), "Вечірній Київ", "Войовничий безвірник" (Київ), "Ленінський шлях" (Біла Церква), "Комунар" (Вознесенськ), "Червоний степ" (Одеса), "Кооперативний робітник" (Одеса), "Червоне село" (Полтава), "Соціалістична Харківщина", "Селянин Харківщини", "Вечірня робітнича газета" (Харків), "Вперед" (Вовчанськ), "Наддніпрянська правда" (Херсон), "Червоний селянин" (Херсон), "Червона правда" (Кам'янець-Подільський), "Голос селянина" (Проскурів), "Уманська зоря" (Умань), "Незаможник" (Корсунь), "Червоний стяг" (Сміла), "Селянська газета" (Чернігів) та ін. В зазначений період кількість радянських газет та їх тиражі продовжують стрімко зростає.
Невдала зовнішня політика. Поразкою завершилися переговори Директорії про мир з Росією; не вдалося домовитися про підтримку з боку країн Антанти, які в грудні 1918р. висадили свої війська на півдні України і надали підтримку білогвардійській армії Денікіна (білогвардійці і Антанта вороже ставилися до ідеї незалежності України і боролися за відновлення "єдиної і неділимої" Росії).
Радянсько-більшовицькі війська мали чисельну перевагу, були краще організовані, ніж напівпартизанська армія С. Петлюри. На бік більшовиків перейшли загони Махна, "зелених", Григор'єва.
Отже, 2лютого 1919р. радянські війська вступили до Києва і до травня майже на всій території України була встановлена радянська влада.
Політика радянсько-більшовицького уряду України
Ще під час наступу на Київ, у січні 1919 р., Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави - Українська соціалістична радянська республіка (УСРР). Політичний курс щодо України розроблявся в Москві і враховував, перш за все, інтереси більшовицького центру. Маріонетковий радянський уряд України (в 1919 р. взяв назву Рада Народних Комісарів) на чолі з Х. Раковським проводив ту ж політику, що й уряд Росії - політику "воєнного комунізму":
Диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади - ревкомів і комбідів;
Націоналізація промисловості, фінансів, зв'язку;
Сувора централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
Державна монополія на промислові товари, заборона приватної торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
Загальна трудова повинність;
Карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам - більше);
Запровадження продрозкладки, що означало перехід до примусового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення хлібозаготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;
"червоний терор" проти реальних і потенційних противників більшовизму.
Політика "воєнного комунізму" була викликана не лише надзвичайно складними обставинами, що виникли в ході громадянської війни, а й планами більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей. Політика більшовиків викликала масове невдоволення населення України, розгорнувся широкий селянський рух Опору, зростало невдоволення і в Червоній Армії.
Тим часом наступ на Україну розгорнула білогвардійська армія Денікіна, активізувала свої дії армія УНР, захопивши 30 серпня 1919 р. Київ.
Радянська влада в Україні знову (вже вдруге) впала.
Але ж і Директорія змушена була капітулювати перед білогвардійцями і вивести війська з Києва.
Розгром Денікіна
Восени 1919 р. більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму (відновлення поміщицького землеволодіння, права власності на підприємства, нехтування соціально-політичними правами трудящих) викликала масовий опір населення. У тилу білогвардійських військ ширився повстанський рух, особливо активно діяли загони Нестора Махна.
У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР: у той час, коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним. У черговий раз далися взнаки протиріччя, які існували між урядами ЗУНР і УНР.
На початку 1920 р. Червона армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилися в Криму, Денікіна заступив Врангель. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.
Похожие статьи
-
Доба Директорії УНР (грудень 1918 - 1920 рр.). Злука УНР і ЗУНР Прихід у грудні 1918р. до влади Директорії започаткував нову добу у розвитку...
-
Утворення Директорії. Відновлення УНР - Революція 1917-1920 років і відродження української преси
Хоча сценарії встановлення радянської влади в різних містах України мали свої особливості, але їх об'єднувало одне: ніде цей процес не спирався тільки на...
-
Павло Скоропадський - нащадок гетьмана поч. ХVІІІст. Івана Скоропадського, один із найбільших українських землевласників, з 1912р.- генерал-майор...
-
ВСТУП - Революція 1917-1920 років і відродження української преси
Актуальність дослідження. Аналіз української періодики та преси має науково-історичне та джерелознавче значення. Нашими попередниками вже охоплено багато...
-
Преса не раз доводила, що вона насправді є потужною громадською силою, через інформування суспільства активно впливає на формування політичної свідомості...
-
Періодичні видання першої половини XIX - початку XX ст. в Україні. Загальний огляд
У джерельній базі з історії України провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких є газети та журнали. Їх специфічними рисами є...
-
Нормальний, демократичний процес становлення українського друку, що століттями заборонявся, був зупинений зі вступом до Києва у січні 1919 року...
-
Назвемо основні причини розбалансування налагодженої в роки Української Народної Республіки видавничої справи в Україні. Перша: Високоосвічені й добре...
-
Історія становлення видавничої справи в Україні - Організація видавничої справи в Україні
Першим законодавчим актом радянської законодавчої влади, який цілковито стосувався видавничої справи, був "Декрет про державне видавництво", підписаний...
-
Сьогодні сусідня Росія всіляко намагається використовувати український інформаційний простір в своїх інтересах, для поширення неоімперіалістичних ідей,...
-
Інформаційний простір України його складові Російські ЗМІ вже давно об'єктивно не висвітлюють те, що відбувається в Україні. Всім відомо, що зі свободою...
-
Сучасні українські видавництва - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Якщо розглядати тематику літератури, що випускається українськими видавництвами, і що користується попитом на книжковому ринку країни, можна сказати, що...
-
Федеральні відомства і агентства преси та інформації Німеччини - Особливості журналістики Німеччини
Радіомовлення телебачення преса німеччина Федеральне відомство преси та інформації покликане надавати президентові і Федеральному урядові всю поточну...
-
У четвертому розділі "Функції ЗМІ нової доби та структура сучасної української преси" порушено такі важливі питання, як функції сучасних друкованих...
-
У вступі висвітлено актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблематики, сформульовано мету і завдання роботи, охарактеризовано об'єкт,...
-
Основний зміст роботи - Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років
У "Вступі" обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, її зв'язок із науковими темами кафедри української преси факультету журналістики, Інституту...
-
Висновки - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Проведене нами дослідження обраної проблеми дозволяє зробити певні висновки й узагальнення. У період становлення незалежності України (90-і pоки ХХ ст. -...
-
Видавництво - це створене у відповідній організаційно-правовій формі підприємство, головним змістом діяльності якого є підготовка, випуск і реалізація...
-
Латинсько-польське книговидання - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час
Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні почали засновувати і латинсько-польські: першою була діюча в 1592 -- 1602 р. невелика друкарня у Львові, що...
-
Діяльність Івана Федорова на Україні - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час
Заснування перших друкарень у Львові і Острозі припадає на час піднесення суспільно-політичного руху. Водночас це була доба, коли і освіченому...
-
Висновки - Національні і соціально-політичні реалії існування української журналістики
З одного боку - риторика про транспарентність влади, ухвалення Закону про доступ до публічної інформації відповідно до європейських норм, а з іншого -...
-
Історичні засади виникнення преси українських військових формувань
Шлях, який пройшла Україна до своєї незалежності, був довгим і складним. Українська військова преса є важливою і невід'ємною частиною української...
-
ПОЛОЖЕННЯ - Революція у бібліотечній справі
Про міський конкурс робіт юних фотолюбителів "Читаєш ти - читає місто!" в рамках проектів "Крокуй у майбутнє - читай!" та "Моя Україно", присвячених Року...
-
О. Козенко, головний бібліотекар Донецької ОЮБ Донецька обласна бібліотека для юнацтва вже четвертий рік працює за програмою патріотичного виховання...
-
Верховною Радою прийнятий Закон "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (18 липня 1997 р.) (Суспільне телерадіомовлення - це...
-
Проект положення "Про Державну телерадіомовну компанію України" було розроблено у 1992 році. Згідно з ним, Укртелерадіокомпанія мала бути...
-
Телебачення в незалежній Україні не виникло на пустому місці: воно мало більш ніж п'ятдесятирічну історію, багаті традиції та висококласні кадри. Саме це...
-
Видова та типологічна класифікація періодичних видань Необхідність та потреба в забезпечені соціуму інформацією призвела до виникнення та розвитку...
-
Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні безпосередньо пов'язаний із розвитком цієї галузі в Росії і колишньому СРСР. Поліграфічна промисловість...
-
Об'єктивність та представлення двох протилежних точок зору - найуразливіші аспекти для українських мас-медіа. Без перебільшення можна сказати, що ЗМІ під...
-
Україна з часу проголошення незалежності стала на шлях глобалізації системи масової комунікації, розвитку власної інформаційної індустрії. Збільшилася...
-
Друковані засоби масової інформації, поряд із радіомовленням та телебаченням, є найбільш поширеним каналом комунікації, джерелом оперативних...
-
Найпрестижніші видання ХХІ століття Найбільш масштабним сучасним проектом є Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) - багатотомне енциклопедичне видання...
-
Якщо раніше розвиток індустрії іміджу в пресі включав характеристику одягу, косметику, предмети інтер'єру і тому подібне. Поняття "імідж" уживалося...
-
Інформаційний простір України, Російські ЗМІ - конструювання іміджу України У сучасному суспільстві інформація стає найбільш важливою цінністю, а...
-
Вступ - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Видавництво україна Актуальність проблеми. Проблема розвитку видавничої справи в Україні за часів незалежності - проблема складна, і вона не може...
-
Сучасна масово-інформаційна ситуація
Сучасна масово-інформаційна ситуація Масово інформаційна ситуація в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й...
-
Медіареформи: подолання тоталітаризму. Український контекст
Медіареформи: подолання тоталітаризму. Український контекст Розвиток масових комунікацій сучасної України слід розглядати у контексті вирішення проблеми...
-
І. Качуровський: інтелектуальна журналістика в ефірі української редакції радіо "Свобода"
У різні роки в українських редакціях закордонних радіостанцій працювало чимало знакових для української культури постатей, які волею долі проявили себе...
-
Сучасний репортаж у пресі: його різновиди - Жанри сучасної преси
Репортаж - один із найскладніших журналістських жанрів, настільки поліфонічний, що має безліч дефініцій, кожна з яких далеко не повною мірою визначає...
Проголошення і встановлення радянської влади в Україні - Революція 1917-1920 років і відродження української преси