Посткомуністичні мас-медіа: суспільно-політична характеристика - Дискурс політики у масовій комунікації
Засоби масової інформації -- той соціальний інститут, у якому політичний дискурс посткомунізму вперше реалізувався як справжня легітимуюча сила. Саме гасло "гласності" спричинило повсюдне використання поняття демократії для характеристики посткомуністичних перетворень у цілому, навіть для характеристики тих пострадянських явищ, які аж ніяк не можна долучити до демократичного руху. Справді, у вимірах "рівня демократичності" суспільства засоби масової інформації є насправді головним показником, критерієм або певним масштабом.
Річ у тім, що саме ЗМІ, по суті, найбільш повно втілюють у собі головну ознаку демократично організованого суспільства. За певним "ідеальним" способом свого існування діяльність ЗМІ є не чим іншим, як концентрованим виразом ідеї відкритого публічного дискурсу, соціальним інститутом з організації міжлюдського діалогу, громадянського консенсусу. Звичайно, ми пам'ятаємо й про соціально-деструктивні можливості ЗМІ (можливість ідеологічної "обробки" населення, прищеплення потрібних владі думок та поглядів тощо). Тому для перевірки ідеї демократії в Україні та розуміння перспектив її ближчого й більш далекого майбутнього слід придивитися до характеру функціонування українських ЗМІ уважніше.
Якщо говорити про сутність того, що називають сьогодні засобами масової інформації, то вже з самої назви можна зрозуміти, що йдеться про інформаційні засоби, які виконують функцію посередників людського спілкування -- тобто медіаторів -- у сучасному суспільстві. Традиційно їх тлумачать як засоби передавання інформаційних потоків від людини до людини, від однієї групи, спільноти до іншої. Кажуть у цьому разі, що мас-медіа інформують, тобто "внутрішньо формують" нашу свідомість. Це правильно лише наполовину.
Річ у тім, що як посередники між нами мас-медіа й самі вже є тією реальністю, в якій ми живемо. Оскільки соціально-політичну тканину нашого життя тчуть з наших таки взаємин, то і мас-медіа надають чи, навпаки, не надають тканині буття відтінку певного усвідомлення, "модної" стилістики, тобто впливають на організацію і режим перебігу людських взаємин. Вже сам факт висвітлення подій у мас-медіа, їхня тематизація, інтерпретація у фокусі уваги -- все це робить ЗМІ реальністю, з якою треба рахуватися.
Крім того, інформація має ще одну важливу якість: вона ніколи не буває нейтральною, інертною щодо людей, хоч як би й доводили протилежне. У засобах масової комунікації інформація завжди являє собою мову, акти мовлення, нехай це буде й у формі письмового тексту. Я промовляю, я фіксую вашу увагу на події, на персоні і, отже, я у цій дії, у цьому, на перший погляд, безневинному акті інформування масово, загальнозначуще стверджую своє розуміння, своє бачення, свою волю до влади. Якраз тому засоби масової інформації-- це водночас засоби масового ствердження владних інтенцій, бажань, очікувань, волінь. У цьому сенсі мас-медіа сприймаються як влада, а саме -- "четверта влада". Володіння інформацією й панування над її розповсюдженням дуже близько стикаються із владним пануванням і силовим формуванням свідомості та життя людей.
Про це не говорилося за умов тотального панування комуністичної ідеології та компартійної преси. Існувала одна влада, одна ідеологія, одна самоствердна воля. Така однорідність, гомогенність, знівельованість інформації та її інтерпретації породжували суто просвітницьке відчуття ролі мас-медіа. Начебто останні виконують лише просвітницьку функцію надання інформації та є засобами тотального контролю.
Нинішні зрушення в колишніх соціалістичних країнах, у тому числі й в Україні, ми називаємо посткомуністичними. Й тут треба було б розрізняти два смисли терміну "посткомуністичні мас-медіа". По-перше, посткомунізм сприймається -- і це природно, хоч і не зовсім точно -- як те, що є "після комунізму". Але, по-друге, говорячи точніше, "після комунізму" першим йде руйнування комуністичного режиму, тоталітарності, тобто першою виникає його критика, заперечення, ідейне переслідування старих форм свідомості й психології, йде "деформування зразка" засобами масової інформації. У так звану "добу гласності" багато галасували про інформаційну свободу, плюралізм і т. ін. Насправді ж всі мали на увазі лише одне -- можливість деформувати "комуністичний зразок". Але разом із реалізацією цієї прекрасної мети, з того ж самого місця бере свій початок деформування ще напівнароджених, "нових" старих мас-медіа.
М. Гайдеггер влучно зауважив: хто переслідує, той і йде слідом. Хто лише руйнує, той сам руйнується, скажемо вже ми. Критичне переслідування "комуністичності" чи "націоналістичності" як спосіб буття новітніх мас-медіа, як умова їхнього "посткомуністичного" існування є не чим іншим, як продовженням тоталітарного типу розуміння та практикування інформаційної машинерії. Саме так свого часу з'явилися й зараз жевріють в Україні численні газети, журнали, радіо та TV програми, які, знову ж таки, намагаються перетворити інформування на засіб формування у людей нових політико-ідеологічних стереотипів, а отже, нав'язати бажане розуміння людських взаємин відповідно до характеру політичного режиму.
Звичайно, то не є ще реальний демократизм мас-медіа. Усе це -- лише спрощене руйнування близького минулого й, на жаль, водночас самих себе. Тому під назвою посткомунізму треба розуміти не лише деструкцію "зразка", не просто деформацію інформаційного простору й колишніх форм людських зв'язків, а насамперед ствердження різних поглядів, спрямованих передовсім на створення принципово нового у стосунках і відносинах, а не на руйнацію чи нове насильницьке, тобто неототалітарне формування якогось "нового зразка".
Нову позитивну роль засобів масової інформації, коли вони справді постають масовими медіаторами, посередниками між людьми, цілком чітко відбиває поняття розвинутої суспільнісності. Його можна визначити як відкритість громадянського суспільства, тобто як можливість оприлюднити всі владні дії, всі спрямовані на інших вольові акти. При цьому теоретики відкритої комунікації (Ю. Хабермас) згадують чудовий вислів Канта, що такий стан відкритості громадянського суспільства він характеризував словами "резонуюча публічність". У цьому контексті суспільна функція мас-медіа -- не формувати якусь нову людину, скажімо, "щирого українця" замість горезвісного "homo sovetіcus". Адже мас-медіа лише за цієї умови із засобів влади, із засобів комунікації для керівної еліти перетворюються на справжніх посередників мас, тобто медіаторів у суспільстві, у мас-медіа як такі. Лише так вони зможуть "формувати", тобто створювати такі умови, таку спільну реальність життя, що були б значущими для всіх: "червоних" і "рожевих", "зелених" і "чорних", націоналістів і комуністів і т. ін. Лише на цьому грунті може існувати справжній плюралізм думок, поглядів, мовлення, текстів, а отже, уможливлюються відносно рівні і справедливі умови щодо волі багатьох до панування.
За такої системи відкритої комунікації створюється і новий тип дискурсу -- позапартійний, громадський, громадянський. Тому ситуація посткомунізму-- це насправді ситуація не тільки й не стільки багатопартійної й тому начебто плюралістичної преси. Це ситуація виникнення позапартійних і, отже, плюралістичних мас-медіа.
Похожие статьи
-
Засоби масової комунікації як суб'єкт державного процесу
Аналіз місця сучасних засобів комунікації в системі державного управління, ми хотіли би почати з дослідження їх впливу на сучасне суспільство. Так, в...
-
Ми вживаємо тут поняття дискурсу в найширшому розуміння фундаментальної умови вербального і, тому, практичного структурировання реальності (у тому числі...
-
Вступивши в інформаційне століття, ми інакше стали відноситься до проблем взаємодії, спілкування і комунікації. Лауреат Нобелівської премії К. Гелбрейт...
-
Інформаційний простір України, Російські ЗМІ - конструювання іміджу України У сучасному суспільстві інформація стає найбільш важливою цінністю, а...
-
Жанри і жанроутворення. Ступінь наукової розробки проблеми Жанр журналістика репортаж Система жанрів сучасної журналістики є унікальною за...
-
Жанри і жанроутворення. Ступінь наукової розробки проблеми Система жанрів сучасної журналістики є унікальною за інформаційно-художньою структурою і...
-
"Останній соціалізатор" українського суспільства та його роль у виборах
"Останній соціалізатор" українського суспільства та його роль у виборах Увага до засобів масової інформації кожного, хто так чи інакше причетний до...
-
Характеристика проекту - Специфіка роботи радіожурналіста
В світі радіожурналістики авторська передача не рідкість. Чимало радіожурналістів обирають саме такий варіант співпраці з радіостанціями. Чи не...
-
Правові рамки діяльності українських засобів масової комунікації Проблеми взаємної відповідальності суспільства та преси продовжують залишатися...
-
Роль і функції засобів масової комунікації у політичному житті країни ЗМІ як елемент політичних комунікацій У постіндустріальному суспільстві влада знань...
-
Механізм взаємодії з засобами масової інформації - Мас-медіа і зв'язки з громадськістю
Головний вплив на політику ЗМІ здійснюють через інформаційний процес. Основними етапами цього процесу є одержання, добір, препарування, коментування і...
-
Засоби масової інформації та засоби масової комунікації - Гендер і засоби масової інформації
Як стверджував, зокрема, М. Маклюен, масмедії змінюють не стільки установки, скільки зразки мислення та сприйняття світу: важливе не те, що повідомляють...
-
До зовнішніх іміджевих характеристик такі дослідники як І. Головкова, В. Маценко та Е. Соловйов відносять: Уміння вибирати та носити одяг; Гарні манери...
-
У сучасному інформаційному суспільстві телебачення виступає найбільш потужним інструментом впливу на масову свідомість. Згідно статистичних даних 2010...
-
Персонифицированный политический дискурс в телевизионной документалистике Невозможно исследовать дискурсы телевизионных документальных фильмов, не уделяя...
-
Журналістика, як галузь масово-інформаційної діяльності
Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкурують терміни "органи (засоби) масової інформації" і "мас-медіа". В обох з них наголошується...
-
Загальна характеристика роботи українських видавництв у сучасних умовах Коли в минулому видавництва випускали в світ книжки, які вони самі вважали...
-
Актуальність теми дослідження. Молодіжна преса 1900-1939 рр. є важливою складовою української журналістики, чинником українського національного життя на...
-
Выбор способа печати и печатного оборудования зависит от вида издания, характера расположенных в нем иллюстраций, от тиража издания. Для полиграфического...
-
Величезні можливості активного впливу ЗМІ на політичну свідомість і поведінку громадян свідчить про найважливішу роль "четвертої влади" у сучасному...
-
Порівняльний аналіз використання ЗМІ у виборчих кампаніях 1998-2002 років - Масові комунікації
При висвітленні в ЗМІ всіх українських передвиборчих кампаній 1990-х років відчутну роль грав ідеологічний фактор. Політичні партії, їхні виборчі блоки,...
-
Обсяги редакторської роботи - Характеристика форматів видань
Із формуванням нової видавничої системи, запровадженням ринкових механізмів у діяльності новоутворених видавництв різних форм власності перестали діяти...
-
Понятие и характеристики аудитории - Социальная ориентация населения как главная задача СМИ
Реальным "физическим" объектом аудитории СМИ являются массы людей, различные общественные группы в определенной системе отношений по поводу информации,...
-
Висновки - Мас-медіа і зв'язки з громадськістю
Демократичні перетворення у суспільстві, зокрема роздержавлення та демонополізація у сфері засобів масової інформації, створюють передумови для того, щоб...
-
Визначення, характеристика та особливості чуток в PR Інтерес до чуток носить невипадковий характер. Цей спосіб передачі інформації має тисячолітню...
-
Явище масової культури є не просто якимось різновидом "традиційної культури", але істотною зміною культури в цілому. Тобто, розвиток засобів масової...
-
Концептуалізований простір мас-медіа
Вступ Постановка проблеми. соціальний простір є простором взаємодії в соціумі, забезпечує рух смислів, що виробляються соціальними інститутами і...
-
Інформаційні комунікації в середовищі соціальних мереж: аспекти стандартизації бібліотечного сегмента У статті обгрунтовано доцільність розробки й...
-
Анотація як засіб комунікації між видавництвом і читачем
В статье рассмотрены особенности издательской аннотации как средства массовой коммуникации, охарактеризована специфика составляющих этого взаимодействия....
-
Интервью - жанр журналистики, при котором представляют общественный интерес ответы конкретного лица на вопросы журналистики. Суть - целенаправленное,...
-
Входячи через журналістський текст у ситуацію чи проблему, знайомлячись з героєм чи персонажем, читач повинен визначитися у своєму ставленні до них:...
-
Обрабатывающая станция представляет собой персональный компьютер, который должен обладать высокой мощностью. Его задачей является проведение операций...
-
Проблема взаємодії засобів масової інформації і громадськості цікавить людей вже близько століття. На початку XX століття, коли остаточно склалися масові...
-
Вступ - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Гіпотеза дослідження: Актуальність теми дослідження. Громадська думка є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа...
-
Вступ - Роль i мiсце iнформацiйної дiяльностi в формуваннi демократичного суспiльства України
Гарантоване Конституцією України право наших співвітчизників на свободу слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань створює міцне підгрунтя...
-
Історія розвитку інформаційної війни - Інформаційна війна
Відомо, що великомасштабні інформаційні технології, які дістали назву інформаційних воєн, мають тисячолітню історію. Вже у Біблії згадано Гедеона, який...
-
Об'єктивність та представлення двох протилежних точок зору - найуразливіші аспекти для українських мас-медіа. Без перебільшення можна сказати, що ЗМІ під...
-
Одним з важливих елементів соціальної і політичної системи суспільства є засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення, кіно та інші). Їх...
-
Специфіка періодичних видань - Періодичне видання, як вид документа
"Періодика" - грецьке слово, що означає "той, що знову приходить, наступає або повертається". Періодичне видання виходить через певні проміжки часу...
-
Сучасні тенденції в захисті національних медіапросторів від російської пропаганди
Сучасні тенденції в захисті національних медіапросторів від російської пропаганди Незважаючи на наявність у багатьох провідних держав різноманітних...
Посткомуністичні мас-медіа: суспільно-політична характеристика - Дискурс політики у масовій комунікації