Інформаційні комунікації в середовищі соціальних мереж: аспекти стандартизації бібліотечного сегмента

Інформаційні комунікації в середовищі соціальних мереж: аспекти стандартизації бібліотечного сегмента

У статті обгрунтовано доцільність розробки й запровадження стандартів присутності бібліотек у середовищі соціальних мереж, які б сприяли підвищенню їх ефективності як каналів соціальних інформаційних комунікацій. На основі моніторингу представництв зарубіжних і вітчизняних бібліотек у соціальній мережі Facebook та рекомендацій фахового середовища сформульовано пропозиції щодо орієнтовних стандартів побудови й інформаційного наповнення Facebook-сторінки бібліотеки.

Ключові слова: бібліотечні сторінки d соціальних мережах, стандарти мережевих представництв бібліотек, НБУВ у Facebook.

Junior Research Associate, V I. Vernadsky National Library of Ukraine

Information Communication among Social Networks: Standardization Aspects of Library Segment

The article substantiates the expediency of developing and implementing standards for libraries presence in the environment of social networks that promote their effectiveness as channels of social information communications. Based on the monitoring of the representations of foreign and domestic libraries in the social network Facebook and the recommendations of the professional community, proposals on the approximate standards for building and filling the Facebook page of the library are formulated.

Keywords: library page on social networks, standards representative network library, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine on Facebook.

Мл. науч. сотр., Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского Информационные коммуникации в среде социальных сетей: аспекты стандартизации библиотечного сегмента

В статье обоснована целесообразность разработки и внедрения стандартов присутствия библиотек в среде социальных сетей, способствующих повышению их эффективности в качестве каналов социальных информационных коммуникаций. На основе мониторинга представительств зарубежных и отечественных библиотек в социальной сети Facebook и рекомендаций профессионального сообщества сформулированы предложения относительно ориентировочных стандартов построения и информационного наполнения Facebook-страницы библиотеки.

Ключевые слова: библиотечные страницы в социальных сетях, стандарты сетевых представительств библиотек, НБУВ в Facebook.

Сучасне бібліотечне інформаційне середовище, сформоване на платформі Web.2.0, створює нові можливості для організації інтерактивної інформаційної взаємодії бібліотеки з користувачами За рахунок соціальних мереж. Бібліотечний сегмент простору соціальних мереж нині доволі значний і має тенденцію до швидкого зростання. Представництва в соціальних мережах популяризують бібліотеки в електронному середовищі, привертають увагу користувачів до їх ресурсів та послуг, служать засобом для просування бібліотечних інформаційних продуктів, платформою для професійної комунікації бібліотекарів тощо. Вирішальне значення для підвищення ефективності мережевої сторінки як засобу комунікації бібліотеки з користувачами мають її характеристики, яких вона набуває завдяки професійно створеному інтерфейсу та грамотно представленим матеріалам.

На сьогодні відсутні певні стандарти чи вимоги до зовнішнього вигляду та змісту сторінок у соціальних мережах взагалі і бібліотечних мережевих представництв зокрема, окрім умов відповідності їхньої інформації загальновизнаним етично-моральним нормам та відсутності у їх матеріалах закликів до зміни конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. З огляду на те, що мережеві співтовариства в інтернет-сере - довищі є неформальними і передбачають відносну свободу змістового наповнення та літературного стилю, будь-яка регламентація їх функціонування виглядає, з одного боку, недоречною. Утім, це твердження можна без сумніву застосувати лише до особистих сторінок у соціальних мережах, де свобода самовираження стає як головним мотивом спілкування, так і запорукою популярності того чи іншого користувача. Коли ж мова йде про офіційні мережеві представництва установ чи організацій, створювані переважно з метою забезпечення більш активної комунікації з клієнтами, партнерами, споживачами послуг чи товарів, їх функціонування, очевидно, має слідувати у руслі певної концепції, спрямованої на досягнення цілей і завдань цієї установи. У цьому сенсі доречними можуть бути певні галузеві стандарти, які б визначали основні принципи та правила створення, оформлення, наповнення мережевих сторінок і підтверджувалися б відповідними нормативними документами (технологічними інструкціями). Це дало б можливість значно підвищити якість вказаних ресурсів, а також забезпечити наступність їх функціонування у разі тимчасової відсутності відповідального за цю роботу працівника чи його звільнення.

У бібліотечній системі України поки що не розроблені документи, які регламентують діяльність бібліотек у соціальних медіа, тому створення сайтів і представництв бібліотек у соціальних мережах відбувається з урахуванням загальноприйнятих вимог до їх функціонування, а їх інформаційне наповнення часто визначається бібліотечними працівниками інтуїтивно або на основі досвіду інших бібліотек. Проте, з огляду на зростаючу роль бібліотек як важливої складової інформаційної інфраструктури, що надає доступ до якісної, достовірної та структурованої інформації, та виходячи з твердження про належність бібліотечних представництв у соціальних мережах до інформаційних продуктів бібліотек, актуальною видається розробка і запровадження стандартів присутності бібліотек у середовищі соціальних мереж, які б сприяли підвищенню їх ефективності як каналів соціальних інформаційних комунікацій.

Проблема створення та ефективного функціонування мережевих представництв бібліотек перебуває у постійному полі зору наукового бібліотечного співтовариства. Різні аспекти використання бібліотеками середовища соціальних мереж досліджували О. Мар'їна [5, 6], Т Ярошенко [15], колектив науковців НБУВ, зокрема О. Онищенко [7, 9], В. Горовий [3], Т. Гранчак [4], А. Вітушко [2], В. Струнгар [10, 11], Г. Булахова [1], Н. Тарасенко [12], І. Терещенко [13], Л. Чуприна [14]. Наукові публікації з досліджуваної проблематики зосереджені навколо питань вироблення стратегії та аналізу ефективності присутності бібліотек у соціальних медіа, проблем інформаційної безпеки в процесі діяльності бібліотек у соціальних мережах, підходів до використання бібліотеками соціальних мереж та блогосфери як засобу рекламування, розкриття фондів та покращення комунікації у віртуальному середовищі, інформаційних продуктів і послуг бібліотек у соціальних медіа, використання інформації соціальних медіа як джерела й інструменту дослідження суспільно-політичних процесів та проблем регіонального розвитку тощо. Утім, доволі широкий спектр наукових розвідок щодо вивчення мережевої комунікації бібліотек має істотні прогалини у виробленні єдиних рекомендацій чи стандартів побудови бібліотечних мережевих представництв, які б регламентували мету присутності бібліотеки в соціальних медіа, умови її реалізації, принципи наповнення сторінки, визначали б вимоги до користувацького інтерфейсу, правила комунікації між бібліотекою та користувачами. З огляду на це, метою цієї статті є розробка на основі моніторингу присутності бібліотек у соціальних мережах та рекомендацій фахового середовища пропозицій щодо орієнтовних стандартів побудови та інформаційного наповнення мережевої сторінки бібліотеки.

Беручи до уваги результати дослідження Т. Гранчак щодо представленості в соціальних мережах 85 зарубіжних та 6 вітчизняних національних бібліотек, яке показало, що 69 з них (75,82%) використовують для мережевої комунікації платформу Facebook, та враховуючи, що сторінки у цій мережі мають усі національні бібліотеки України, причому деякі з них обмежують свою мережеву комунікацію лише Facebook - сторінкою [4, с. 19], доцільно проаналізувати загальні принципи створення і функціонування мережевих представництв зарубіжних та українських бібліотек саме в мережі Facebook. Загальновизнаним є той факт, що протягом останніх десятиліть лідерство у сфері автоматизації та комп'ютеризації утримують американські бібліотеки, розвиток яких відбиває головні тенденції інформатизації бібліотек та набуття ними нової якості в сучасних інформаційних комунікаціях. З огляду на це, пропонуємо проаналізувати головні позиції мережевої сторінки бібліотеки на прикладі представництва в мережі Facebook Бібліотеки Конгресу США (БК).

Послуговуючись критеріями аналізу мережевих представництв бібліотек та методологією аналізу їх контенту, запропонованих В. Струнгар [10, 11], зокрема, рівнем надання інформації про бібліотеку, конвергентності, змістовності інформації, інтенсивності зворотного зв'язку, спробуємо виявити певні тенденції функціонування бібліотечних сторінок у соціальних мережах, які могли б скласти підгрунтя для пропозицій щодо загальних вимог чи стандартів створення мережевих сторінок бібліотек.

Представництво Бібліотеки Конгресу США у мережі Facebook містить вичерпну інформацію про установу. На його обкладинці розміщено фото приміщення бібліотеки, аналогічні з офіційним сайтом назву і логотип, а також пояснення, що це урядова організація та історичне місце. У розділі "Інформація" наявна локація бібліотеки, що містить її адресу, розміщення на карті міста, перелік громадського транспорту, яким можна туди дістатися. Мережеве представництво надає гіперпосилання на офіційний сайт, зазначає контактний телефон і режим роботи бібліотеки. Окремими пунктами інформація сторінки також відображає рік заснування Бібліотеки Конгресу США, короткий опис установи та її місію. Короткий опис зазначає, що Бібліотека Конгресу США є найбільшою бібліотекою у світі, з мільйонами книг, записів, фотографій, карт і рукописів у колекції. Місія Бібліотеки Конгресу полягає в тому, щоб "підтримати Конгрес у виконанні своїх конституційних обов'язків та сприяти подальшому прогресу знань і творчості на благо американського народу".

У розділі "Загальна інформація" на сторінці можна ознайомитися з політикою бібліотеки щодо коментарів і публікацій. Тут зазначено, що сторінки бібліотеки в соціальних медіа регулюються загальними правилами шанобливого громадянського дискурсу. Дописувачі несуть повну відповідальність за все, що вони публікують.

Бібліотека Конгресу США підкреслює, що не дискримінує будь-яких поглядів, проте може контролювати будь-який призначений для користувача контент, який він вибирає, і залишає за собою право видаляти його з будь-якої причини, без його згоди.

Серед правил, яких дотримується бібліотека, зазначені такі:

* Ми будемо відправляти коментарі від коментаторів старше 13 років. * Ми будемо видаляти образливі, вульгарні, расистські, загрозливі коментарі, такі, що містять особисті нападки будь-якого роду, або образливі терміни, які націлені на конкретних осіб або групи. * Ми можемо видалити коментарі, які містять особисту інформацію (власну або чужу), у тому числі домашню адресу, домашній або номер мобільного телефону, особисту адресу електронної пошти для того, щоб захистити приватне життя. * Ми будемо видаляти спам, коментарі, які явно не по темі, які просувають послуги або продукти, які включають політичні кампанії або лобіювання. * Ми будемо слідувати процедурі повідомлення та видалення матеріалів після скарг на порушення авторських прав відповідно до Закону про захист авторських прав у цифрову епоху.

Важливим елементом ідентифікації бібліотеки, який присутній на обкладинках усіх мережевих представництв Бібліотеки Конгресу, а також позначає кожне з повідомлень на сторінках у мережах Facebook, Twitter, Instagram, YouTube, Flickr, є логотип. Він також присутній на сторінках структурних підрозділів Бібліотеки Конгресу в мережі Facebook - American Folklife Center, External Digital Preservation, National Library Service for the Blind and Physically Handicapped, Law Library of Congress, Performing Arts at the Library of Congress - які побудовані за аналогічними з представництвом БК принципами.

Контент сторінки БК у мережі Facebook є мультиформатним і, як правило, поєднує в рамках одного повідомлення текстову, аудіо - та відеоскладові. Текстова частина повідомлення (посту) складається переважно з назви, одного чи двох речень, які анонсують інформацію, більш розгорнуто представлену на сайті установи, у блогах чи на інтернет-ресурсах партнерів бібліотеки, куди можна перейти за гіперпосиланням наприкінці анонсуючої інформації. Текст зазвичай супроводжується фото чи відеосюжетом.

Наприклад, 29 березня 2017 р. на сторінці БК у мережі Facebook повідомляється про внесення доповнень до Національного реєстру аудіозаписів, які визнано культурно, мистецько або історично значущими для американського суспільства. Це коротке повідомлення доповнює 4-хвилинний відеосюжет з коментарем працівника БК та уривками внесених до реєстру звукозаписів. За гіперпосиланням https:// www. loc. gov/item/pm-17-029 здійснюється перехід до ресурсу на сайті БК, який інформує, що відповідно до положень Закону про збереження національних аудіозаписів, бібліотекарям доручено щорічно вибирати 25 найменувань, які є "культурно, історично, або естетично значущими" і гідні збереження як частина аудіо спадщини Америки. Записи, вибрані для реєстру у 2016 р., доповнили загальну кількість заголовків реєстру до 475, що становить невелику частину колекції звукозаписів бібліотеки з майже 3 млн одиниць. Більш детальну інформацію про Національний реєстр звукозаписів пропонується переглянути за посиланням https:/ /www. loc. gov/programs/national-recording-preservation-board/about-this - program/, де надається також доступ до всіх аудіоресурсів зазначеного реєстру.

Характерною особливістю доволі коротких повідомлень, розміщених на сторінці Бібліотеки Конгресу у Facebook, є наявність гіперпосилань, які спрямовують до інформації про фото, аудіоматеріали, їх авторів, рік створення, фонди бібліотеки, у яких вони зберігаються, про людей, зображених на фото чи знятих у відеосюжетах. Так, 15 квітня 2016 р. з нагоди роковин з дня смерті 15 квітня 1865 р. президента США А. Лінкольна Бібліотека Конгресу поділилася публікацією Американського центру фольклористики із звукозаписом пісні "Загинув Лінкольн" у виконанні фольклориста Баскома Ламара Лунсфорда, записаної в Бібліотеці Конгресу Е. Дунканом у 1949 р.

За посиланням https://www. loc. gov/item/ihas.200197130/?lodr=fbafc надається звукозапис та інформація про цей продукт. Зокрема, повідомляється, що виконавцем пісні є Баском Ламар Лунсфорд (18821973), звукооператор Е. Дункан (1908-1977) здійснив запис у 1949 р. Звукозапис є складовою частиною проекту Лунсфорд записи Б. Ламар, вперше надрукований у Бібліотеці Конгресу в 1952 р. у колекції "Пісні американської історії і вбивства президентів". У ресурсах Бібліотеки Конгресу США зберігається у предметних рубриках:

- Лінкольн, Авраам, 1809-1865 - Замах; - Бут, Джон Вілкс, 1838-1865; - Лінкольн, Авраам, 1809-1865; - Вашингтон, округ Колумбія; - Громадянська війна і Реконструкція (1861-1877); - Пісні і музика.

Інформацію про портрет А. Лінкольна, що ілюструє повідомлення, можна прочитати за посиланням (https://wwwioc. gov/item/2008680242/?!- oclr=fbafc). Повідомляється, зокрема, що портрет А. Лінкольна зроблений під час президентської виборчої кампанії 1864 р. фотографом Е. Бергером. Портрет зберігається у відділі естампів і фотографій Бібліотеки Конгресу США (http://hdl. loc. gov/loc. pnp/pp. print). Цифрова ідентифікація - ppmsca 19 437 (http://hdl. loc. gov/loc. pnp/ppmsca.19437).

Користувачам також повідомляють про відсутність відомих обмежень на публікацію і пропонують використовувати цифрове зображення, оскільки оригінал надається лише за попереднім записом, оскільки матеріал потребує спеціальної обробки. Для отримання додаткової інформації щодо цього пропонується переглянути рекомендації за посиланням http://www. loc. gov/rr/print/info/617_apptonly. html, де описано умови та правила надання матеріалів, позначених знаком "Надається лише за попереднім записом".

Таким чином, через систему гіперпосилань повідомлення мережевої сторінки пов'язане із сайтом, фондами бібліотеки, сторінками її структурних підрозділів, умовами доступу та правилами використання тих чи інших інформаційних ресурсів бібліотеки.

Відстежувати певну тематику контенту сторінки допомагають хештеги, які застосовуються майже в кожній публікації на Facebook-сторінці БК. Застосування хештегів також забезпечує ідентифікацію позначуваної ними інформації пошуковими системами Інтернет, розширюючи таким чином користувацьку аудиторію поза межі підписників бібліотечної сторінки та залучаючи на неї нових читачів. Відтак пошукові можливості користувачів значно розширюються, що підвищує їхню зацікавленість бібліотечними фондами, спонукає до коментування та перепублікацій отриманої інформації та, у кінцевому результаті, сприяє всебічному розкриттю та популяризації фондів бібліотеки.

Значно розширює комунікативні можливості бібліотеки в середовищі соціальних мереж правильний підбір тематики і змісту публікацій, які мають створювати дискусійні приводи й стимулювати активне коментування. Як показав аналіз тематичного наповнення сторінки БК у мережі Facebook, переважна більшість її публікацій спрямовані на розкриття фондів бібліотеки, надають вичерпну інформацію про використовувані ресурси - джерела їх походження, авторів, адреси зберігання у фондах БК, правила використання тощо. Такі повідомлення отримують доволі велику кількість коментарів та уподобань читачів. Наприклад, повідомлення за 3 квітня 2017 р. про відкриття виставки "Відлуння Великої війни: американський досвід Першої світової війни" у Вашингтоні з посиланням на веб-сайт БК https://www. loc. gov/item/ prn-17-009/?lodr=fbloc-ww1 отримало 441 вподобання та 220 коментарів, а рекламний відеоролик виставки переглянули 11 тис. користувачів за 16 годин.

1 квітня Facebook-сторінка БК запропонувала ознайомитися в блогах бібліотеки з публікацією, яка розповідає про різні теорії започаткування та міжнародні традиції святкування Дня гумору (https://blogs. loc. gov/folklife/2016/03/april-fools/?lodr=fbloc). Гіпертекст цієї статті надає можливість переглянути розміщені у фондах БК картини, давні манускрипти, листівки, зразки поезії, аудіозаписи пісень, фрагменти мультфільмів, окремі приклади розіграшів та жартів у різних країнах, пов'язані з Днем гумору. Це повідомлення отримало 270 уподобань читачів та 260 коментарів.

Новина про те, що Національний музей афроамериканської історії та культури і Бібліотека Конгресу спільно придбали альбом 44 рідкісних фотографій визначних діячів американської історії, зроблених близько 1860-х років (https://www. loc. gov/item/prn-17-045?loclr=fbloc) відзначена 643 "лайками" і 170 коментарями.

Оновлення мережевої сторінки Бібліотеки Конгресу відбувається щодня, окрім вихідних. Кількість публікацій різна, але не менше двох кожного дня. Так, наприклад, 28 березня 2017 р. Facebook-сторінка БК розмістила два нових повідомлення, 29 березня - вісім, 30 березня - сім, 31 - шість, 1 квітня - чотири. При цьому більшість публікацій

Спрямовують користувачів до тих чи інших фондів бібліотеки, пов'язаних між собою системою гіперпосилань. Встановлена періодичність дає змогу підтримувати постійний користувацький інтерес, утримуючи на сторінці постійних читачів та залучаючи нових. Кількість підписників сторінки БК у Facebook становить 354 692 особи. Статистика сторінки надає можливість побачити кількість "лайків" за поточний тиждень та порівняти з минулим. Зокрема, за тиждень з 28 березня по 3 квітня 2017 р. загальна кількість "лайків" Facebook-сторінки БК становить 364 094.

Аналогічно з Facebook-представництвом БК побудовані представництва в цій мережі Британської бібліотеки (https://www. faceboo - k. com/britishlibrary/?ref=page_mtemal), Австрійської національної бібліотеки (https://www. facebook. com/nationalbibliothek), Національної бібліотеки Франції (https://www. facebook. com/bibliothequebnf) тощо. Сторінки так само містять вичерпну інформацію про бібліотеку, пов'язані з веб-сайтом установи, оновлюються не рідше як чотири рази на тиждень публікацією одного-двох повідомлень на день. Кожне з повідомлень позначене логотипом бібліотеки, є мультиформатним, містить систему хештегів та гіперпосилань на сайт бібліотеки.

Українські бібліотеки для створення своїх мережевих представництв мережу Facebook використовують найактивніше. Проте, як показало дослідження ряду Facebook-представництв найбільших вітчизняних бібліотек, вони не мають єдиної концепції створення, значно різняться інтерфейсом, інформативністю, контент-наповненням, пошуковими можливостями, що, відповідно, зумовлює різну ефективність мережевих сторінок бібліотек та, цілком імовірно, впливає на рівень користувацького інтересу до цих ресурсів.

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) представлена в мережі Facebook вісьмома сторінками: Прес-служби Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (https://www. face - book. com/Vemadsky. Library/), Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) (https://www. facebook. com/ siazua), Національної юридичної бібліотеки (https://www. facebook. com/nllofua), Фонду Президентів України (ФПУ) (https://uk-ua. facebook. com/fondprezudentiv), Центру науково-бібліографічної інформації НБУВ (https://www. facebook. com/cnbinbuv? fref=pb&;hc_location= profile_browser), Відділу музичних фондів НБУВ (https://www. facebook. com/mus. fond), Австрійської бібліотеки в Києві (https://www. facebook. comЩsterreich-BiЫiothek-Kiew-Австрійська-бібліотека-у - Києві-450199155072622/), Інституту рукопису НБУВ (https://www. facebook. comЛнститут-рукопису-НБУВ-1685905395010056/?ref=page_ internal). Паралельне функціонування перелічених мережевих представництв, як показав їхній аналіз, створює можливості для більш детального представлення різних напрямів діяльності НБУВ та розкриття її фондів через публікацію на Facebook-сторінках структурних підрозділів контенту, визначеного специфічною для роботи кожного з них концепцією. Такий підхід також сприяє розширенню можливостей адресного задоволення інформаційних запитів користувачів при їх більшому охопленні.

Так, Facebook-сторінка прес-служби НБУВ інформує про загальнобіб - ліотечні події - виставки, презентації, круглі столи, тренінги, анонсує доступ до баз даних відділів бібліотеки, знайомить з міжнародним досвідом бібліотечної діяльності. Інформаційно-аналітичні структури НБУВ - СІАЗ, НЮБ та ФПУ - на своїх сторінках у мережі Facebook, поряд з інформацією про функціонування соціальних комунікацій, розвиток інформаційних технологій, наукову діяльність бібліотеки з їх дослідження, розміщують короткі анонси створюваних ними інформаційно-аналітичних продуктів з гіперпосиланнями на повні тексти на сайті бібліотеки, привертають увагу до актуальних новин чи цікавих повідомлень зі специфічної для цих підрозділів тематики.

Центр науково-бібліографічної інформації НБУВ на своїй мережевій сторінці поширює інформацію про нові надходження довідково-бібліографічних видань до фондів НБУВ, презентує короткий зміст окремих видань, що надійшли до фондів НБУВ, анонсує бібліографічні огляди літератури з певної тематики.

Слід зазначити, що переважна більшість контенту Facebook-сторінок НБУВ мають інформативний або анонсуючий характер. Повідомлення, спрямовані на розкриття бібліотечних фондів, публікуються доволі рідко, при цьому вони не побудовані у вигляді гіпертексту. Наприклад, 3 березня Центр науково-бібліографічної інформації НБУВ на сторінці в мережі Facebook презентує дослідження Л. Маврова, проведене на початку ХХ ст. і викладене в статті "Глаза русских писателей", опублікованій у 1905 р. у першому номері журналу "Вестник литературы", який зберігається у фондах НБУВ. Текст повідомлення доповнюють фотографії сторінок журналу, на яких надрукована стаття. При цьому відсутні гіперпосилання чи хештеги, які б надавали більш детальну інформацію про автора дослідження, доступ до інших його робіт, спрямовували до тематично об'єднаних ресурсів.

На цьому тлі значно цікавішими виглядають пропозиції ознайомитися з матеріалами партнерів, посилання на яких розміщують на своїх сторінках підрозділи НБУВ. Наприклад, 6 березня 2017 р. Інститут рукопису НБУВ до 100-річчя від дня створення Центральної Ради поділився публікацією Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР) (м. Львів) "Михайло Грушевський під ковпаком ГПУ Колекція документів онлайн". Це мультиформатний гіпертекст, який надає онлайн-доступ до 43 документів зі справи-формуляра ГПУ на М. Грушевського, що зберігаються в електронному архіві українського визвольного руху. Серед документів - донесення агентів, протоколи допитів та особиста кореспонденція видатного науковця періоду останніх років його життя (http:// www. cdvr. org. ua/content/михайло-грушевський-під-ковпаком-гпу-колек - ція-документів-онлайн).

Facebook-сторінки підрозділів НБУВ по-різному представляють загальну інформацію про бібліотеку. Так, у розділі "Інформація" сторінка прес-служби НБУВ повідомляє, що це державна організація, надає коротку довідку про історію створення та фонди бібліотеки, інформує, що мережеву сторінку було створено у 2013 р. Контакти НБУВ містять телефон, посилання на сайт, адресу поштової скриньки, місцезнаходження філій бібліотеки та громадський транспорт, яким можна до них дістатися. Аналогічним чином надаються контакти на всіх сторінках НБУВ у мережі Facebook. Також кожен з підрозділів інформує про дату свого створення, основні етапи розвитку та напрями діяльності. Окремі з них, зокрема НЮБ, ФПУ, Центр науково-бібліографічної інформації НБУВ, визначають свою місію, основні завдання та функції. При цьому місія бібліотеки в цілому не визначена на жодній з Facebook-сторінок НБУВ. Відсутній також єдиний для всіх сторінок логотип бібліотеки, який мав би ідентифікувати кожен з підрозділів як структурну одиницю НБУВ та позначати всі опубліковані пости. Натомість кожен зі структурних підрозділів НБУВ на своїх сторінках у мережі Facebook використовує свої ідентифікаційні позначки, переважно фотографії.

Кількість підписників сторінок НБУВ у мережі Facebook різна. Найпопулярнішою станом на квітень 2017 р. є сторінка прес-служби НБУВ - 3285 підписників, НЮБ - 1074, Відділ музичних фондів НБУВ - 595, Центр науково-бібліографічної інформації НБУВ - 381, Австрійська бібліотека - 376, СІАЗ - 279, ФПУ - 181, Інститут рукопису НБУВ - 175. Аналіз зазначених мережених сторінок дає підстави стверджувати, що одним з істотних факторів, що визначають рівень користувацького інтересу до даних ресурсів, є періодичність їхнього оновлення та напов - нюваність. Так, Facebook-сторінки прес-служби НБУВ і НЮБ, які є лідерами за кількістю підписників, опублікували за березень 2017 р. 59 і 45 постів відповідно, при цьому прес-служба оновлювала сторінку майже щодня, публікуючи від одного до чотирьох повідомлень, а НЮБ - два-три рази на тиждень від одного до дев'яти повідомлень. Водночас сторінки підрозділів з найменшою кількістю підписників - ФПУ та Інституту рукопису НБУВ - мають значно нижчі показники оновлення та наповнюваності. За березень 2017 р. Facebook-сторінка ФПУ розмістила три повідомлення, Інституту рукопису - п'ять. Таким чином, найчастіше та найбільш наповнювані інформацією сторінки мають, відповідно, вищий показник користувацького інтересу.

У контексті різних підходів до побудови Facebook-представництв підрозділів НБУВ, виявлених у процесі їхнього дослідження, обгрунтованим видається висновок про доцільність вироблення єдиної концепції створення і функціонування всіх мережевих представництв бібліотеки та координації діяльності всіх співробітників, відповідальних за підтримку функціонування й інформаційне наповнення бібліотечних сторінок у соціальних мережах одним спеціалістом, здатним охопити весь комплекс можливих питань і забезпечити узгодженість прийняття рішень. Разом з тим співробітникам, які працюють із соціальними мережами та сайтами, потрібна детальна інформація про всі аспекти роботи з цими ресурсами, яка дає змогу оцінити їх зміст і якість. Така інформація повинна бути добре структурованою і представленою в локальній мережі бібліотеки. Задля забезпечення конвергентності мережевих сторінок підрозділів у межах загального Facebook-представ - ництва бібліотеки доцільно також створити окремий архів повідомлень, який дасть можливість упередити їх повторюваність, забезпечити наступність інформації, дотриматися визначеної періодичності оновлення контенту.

Facebook-представництва інших бібліотек України, зокрема національних, обмежені однією сторінкою. Їх дослідження виявило наявність однотипних недоліків як в інформуванні про бібліотечні установи, так і в способах представлення контенту та виборі його змісту. Зокрема, характерними для Facebook-сторінок національних бібліотек України є неповна інформація про установу, невизначеність місії, завдань, правил коментування користувачами, відсутність логотипу, хештегів, переважання повідомлень інформативного та анонсуючого змісту над контентом, що розкриває бібліотечні фонди, недостатній рівень або відсутність опису фото та відеоматеріалів, низька періодичність оновлення та інформаційна наповнюваність сторінки.

Facebook-сторінка Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого (колишня Національна парламентська бібліотека України) (https:// www. facebook. com/nplu. org/?ref=page_interml) у розділі "Інформація" містить локацію бібліотеки, її контактні дані (телефон, сайт), режим роботи установи, повідомляє, що бібліотека перебуває у сфері управління Міністерства культури України. Історія бібліотеки обмежена лише роком її заснування, не визначені місія, мета, політика бібліотеки щодо коментарів і постів.

Кожне повідомлення сторінки супроводжується фотографією бібліотеки замість логотипу. Публікації мають переважно інформативний характер, наприклад, оголошують про проведення конференцій, санітарний день, зустрічі з відомими особистостями в конференц-залі бібліотеки, відкриття виставок, перегляди фільмів тощо. Текст зазвичай супроводжується зображеннями, але їх походження та назва фонду зберігання не вказані. У повідомленнях фактично відсутні звернення до фондів бібліотеки, хештеги, гіперпосилання. Періодичність оновлення сторінки різниться від одного до трьох-чотирьох повідомлень на тиждень. Рівень інтерактивності сторінки Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого доволі низький. Публікації супроводжуються зазвичай двома - чотирма коментарями й отримують до десяти, зрідка до 20 уподобань.

Так, у березні 2016 р. з нагоди 150-річного ювілею Національної парламентської бібліотеки України на Facebook-сторінці було розміщено альбом "Старі фотографії" - зображення вулиць і площ міста Києва, будівлі бібліотеки в різні роки, окремі портрети та групові фото її працівників тощо. Більшість фотографій з цього альбому не супроводжуються жодною інформацією про місце, час, авторство та фонди, у яких зберігаються ці зображення, лише окремі з них повідомляють прізвища людей і роки зйомки. За рік "Старі фотографії" отримали всього 253 перегляди, 28 лайків, 16 коментарів. Загальна кількість підписників сторінки Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого в мережі Facebook становить 1107 користувачів. Приблизно на такому ж рівні перебуває користувацький інтерес до Facebook-представництв інших національних бібліотек України: сторінка Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника має 1129 підписників, Національної історичної бібліотеки України - 1076, Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького - 994, Національної медичної бібліотеки України - 764, Національної бібліотеки України для дітей - 733.

Натомість зразком якісного Facebook-представництва бібліотеки може служити офіційна сторінка Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА), структура та зміст якої є доволі продуманими і можуть бути взяті за основу при розробці стандартів побудови бібліотечних сторінок у мережі Facebook. У розділі "Інформація" Facebook-сторінка НаУКМА повідомляє місцезнаходження, режим роботи, контактні дані установи, визначає місію бібліотеки - створення, розвиток, збереження та організація використання власних і світових інформаційних ресурсів, які служать науці на навчальному процесу в університеті, дату створення та ключові події з історії бібліотеки. Контент сторінки мультиформатний, за змістом як інформативно-анонсуючий, так і спрямований на розкриття фондів бібліотеки. Серед повідомлень - презентації подій, інформація про книгообмін з бібліотеками-партнерами, анонсування електронних ресурсів, доступних у локальній мережі університету, матеріали з фондів бібліотеки та її партнерів до визначних дат в історії і науці, звіти про проведення наукових конференцій з гіперпосиланнями на доповіді їх учасників. У постах активно використовуються хештеги, зокрема такі як #події, #НаУКМА, #лекції, #ересурси, #книгообмін, #бази_даних, #журнали, #книжки, #тренінги, #наукометрія, #опитування тощо.

Використання платформи Facebook для розкриття фондів бібліотеки можна проілюструвати публікацією від 7 квітня 2017 р. на Facebook-сторінці НаУКМА повідомлення про відзначення 98-ї річниці з народження вченого-сходознавця О. Пріцака. Про життя й шлях у науці цього дослідника пропонують прочитати в автобіографії

О. Пріцака в електронному архіві НаУКМА за посиланням http://bit. ly/2 ofXuJQ. Також можна ознайомитися зі статтею про колекцію вченого як інтелектуальну базу для академічного та університетського сходознавства за авторством Т Сидорчук за посиланням http://bit. ly/2 oHnezG. Крім того, користувачів запрошують ознайомитися з рідкісними й раритетними виданнями XVI-XX ст., написаними європейськими й східними мовами, унікальними архівними документами та мистецькою колекцією вченого в Меморіальній бібліотеці О. Пріцака, яка з 2007 р. зберігається в НаУКМА. Електронна версія Меморіальної бібліотеки надає гіпердоступ до інформації за розділами: Омелян Пріцак: біографічні дані; Бібліографія праць; Про Кабінет; Бібліотека; Архів; Мистецька збірка; Науково-дослідний центр орієнталістики ім. Омеляна Пріцака; Медіаматеріали (відео, аудіо та фото).

Сторінка НаУКМА в мережі Facebook має доволі високий ступінь оновлюваності - чотири-п'ять разів на тиждень з наповнюваністю від п'яти до десяти повідомлень. Зокрема за березень 2017 р. було опубліковано 32 повідомлення. Кількість підписників Facebook-сторінки НаУКМА станом на квітень 2017 р. становила 4472 користувачі.

Отже, проведений аналіз побудови і функціонування Facebook-пред - ставництв зарубіжних і вітчизняних бібліотек дає змогу виокремити певні закономірності ефективного функціонування бібліотечного сегменту середовища соціальних мереж, обумовлені способами представлення інформації, змістом контенту, дотриманням оптимальних показників оновлюваності та наповнення мережевих сторінок бібліотек. Дослідження показало, що Facebook-сторінка бібліотеки повинна надавати максимально вичерпну інформацію про установу, яка містить фото будівлі, аналогічні з офіційним сайтом назву і логотип, а також зазначати, що це урядова некомерційна організація. Сторінка повинна містити фрагмент карти з позначкою місця розташування бібліотеки, інформувати про громадський транспорт, яким можна до неї дістатися та наявність місць для паркування особистого транспорту. Серед обов'язкової інформації бібліотечного представництва в мережі Facebook також режим роботи бібліотеки, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти, гіперпосилання на веб-сайт), рік заснування, короткий опис установи, її місія та завдання. Бажано, аби сторінка повідомляла про політику бібліотеки щодо коментарів і постів та містила посилання на загальні правила користування фондами й електронними ресурсами. У разі представлення бібліотеки в мережі Facebook кількома сторінками, кожна з них має бути побудована в рамках однієї концепції, містити однакові назву, логотип, інформацію про установу, доповнену окремими акцентами щодо підрозділів, яким належать сторінки.

Інформаційне наповнення Facebook-сторінки бібліотеки доцільно здійснювати, враховуючи показники мультиформатності, оптимальної періодичності, достатньої наповнюваності, тематичної різноманітності, інтерактивності. Аби забезпечити якомога частіше відвідування користувачами бібліотечних представництв у соціальних мережах, бібліотеки повинні наповнити їх корисною, цікавою, достовірною інформацією, що містить дослідницькі статті, посилання на фонди бібліотеки, ресурси партнерів, відео - і фотоматеріали, створювати дискусійні приводи, які б генерували діалоги між бібліотекарями, постійними користувачами, випадковими відвідувачами, мотивували їх залишати коментарі до постів, висловлювати свої думки з різних питань. При цьому, як стверджує Н. Свергунова [8], коментарі на бібліотечних сторінках у соціальних мережах можуть служити навчальним інструментом для користувачів, які не вміють чітко і правильно висловлювати свої думки. Якщо при спілкуванні в соцмережах з друзями людина дозволяє собі допускати помилки, виправдовуючи себе тим, що це особисте листування, не доступне широкому колу осіб, то користувач бібліотечних представництв буде намагатися висловити свої думки грамотно. Прикладом для користувача можуть служити публікації та коментарі, опублікованні бібліотечними фахівцями.

Задля підтримки постійного користувацького інтересу до Facebook - сторінки бібліотеки, її оновлення має відбуватися не рідше чотирьох разів на тиждень або частіше. При цьому хоча б одне повідомлення, а бажано більше, має бути спрямованим на розкриття фондів бібліотеки. Створювані в мережі пости повинні бути невеликого обсягу - три-п'ять речень орієнтуючого характеру з гіперпереходами на сайт бібліотеки та хештегами. Текстові повідомлення мають бути перевірені на наявність помилок та дотримання авторських прав.

Фото - та відеоматеріали, що супроводжують тексти, потрібно детально описати з зазначенням їх авторства, часу й місця зйомки, зображуваних осіб чи об'єктів, назви фондів, де зберігаються ці ресурси, правила надання доступу до них. Доцільно реєструвати всі дії, що здійснюються в соціальній мережі від імені бібліотеки, а також архівувати контент.

Важливо не лише викладати інформацію, а й підтримувати зворотний зв'язок з користувачами - оперативно відповідати на коментарі, ставити запитання, намагатися зрозуміти, що ще цікаво аудиторії.

Наведений перелік характеристик бібліотечної сторінки в мережі Facebook, які потребують регламентації та стандартування, не є вичерпним. Окремої уваги потребує також визначення алгоритму адміністративних дій щодо створення та підтримки мережевого представництва бібліотеки, переліку документів, які повинні регламентувати діяльність бібліотеки в соцмедіа на різних рівнях, унормування робочого часу та оплати праці співробітників бібліотеки, що ведуть сторінки в соціальних мережах, вироблення критеріїв оцінки ефективності проведеної роботи. Дослідження цих питань стане важливим кроком у розв'язанні проблем, пов'язаних з діяльністю бібліотек у соціальних медіа.

Література

Булахова Г.

Вітушко А.

Горовий В. М.

Гранчак Т.

Мар'їна О.

Мар 'їна О.

Онищенко О. С.

B. М. Горовий, В. І. Попик та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ, 2014. - 260 с.

8. Свергунова Н. М. Библиотеки в социальных сетях: необходимость или дань моде / Н. М. Свергунова // Науч. и техн. б-ки. - 2016. - № 5. -

C. 52-58.

Струнгар В.

Тарасенко Н.

О. С. Онищенко (голова), Г. В. Боряк, В. М. Горовий [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - Київ, 2014. - Вип. 39. - С. 205-218.

Терещенко І.

Чуприна Л.

Ярошенко Т. О.

Інформаційні комунікації в середовищі соціальних мереж: аспекти стандартизації бібліотечного сегмента

Похожие статьи