Взаємодія засобів масової інформації і громадської думки - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Проблема взаємодії засобів масової інформації і громадськості цікавить людей вже близько століття. На початку XX століття, коли остаточно склалися масові засоби передачі інформації, стала можливою ідея масової маніпуляції аудиторією. З появою радіо і телебачення світ став іншим. Інформація стала не привілеєм меншості, а надбанням широкого загалу. Таким чином, змінилася комунікація, у якої з'явилися нові засоби, а відповідно, і цілі. Масова комунікація стала транслятором всього інформаційного середовища суспільства, а засоби масової інформації -- найважливішим політичним інструментом впливу на громадську думку. З середини XX століття багато зарубіжних учених стали займатися питаннями взаємодії засобів масової інформації і громадської думки, тим самим довівши, що засоби масової інформації можуть бути хорошим маніпулятором. Так, наприклад, американські учені М. Маккоумз і Д. Шоу вперше виявили взаємозв'язок між згадуваними темами в ЗМІ і настроями громадської думки шляхом математичного аналізу соціологічних даних і контент-аналізу газетних статей і телевізійних сюжетів. [42, c.69]
Останнім часом у наукових дослідженнях і на конференціях порушуються питання про соціальний характер інформації, її значення у демократичних перетвореннях країни, говориться про політичний плюралізм, діалог влади з масами, необхідність організації ефективної комунікації між владою, соціальними інститутами та аудиторією, про свободу інформаційної діяльності, взаємозалежність громадської думки й засобів масової інформації тощо. У цьому світлі переглядається роль ЗМІ в суспільстві, їх призначення, цілі та завдання, що своєю чергою підтверджує актуальність дослідження функцій ЗМІ, визначення їх особливостей.
Одночасно з процесами становлення громадянського суспільства реалізуються і створюються організаційно-ціннісні моделі системи ЗМІ, що виступає інструментом формування самого цього громадянського суспільства. За таких умов суспільна думка розглядається як політичний механізм презентації соціальних інтересів і підтримання суспільної рівноваги. ЗМІ як основний засіб структуризації соціального середовища покликані надавати суспільній думці, масовій свідомості цілісності і зрілості, трансформуючи їх таким чином в громадянську суспільну думку. Саме така громадянська суспільна думка стає автентичним соціальним інститутом, що бере ефективну участь у відправленні влади, будучи одним із узаконених механізмів процесу прийняття рішень на всіх рівнях життя суспільства.
Це стратегічне завдання ЗМІ щодо громадської думки може бути реалізоване, коли ЗМІ як організаційно-ціннісна система набуде цілісного характеру і, попри існування різноманітних ЗМІ, формуватиме єдиний інформаційний простір для всіх членів суспільства, постійну інформаційну взаємодію в суспільній системі.
Знаючи, якими якостями наділені ЗМІ, доцільно говорити про їх властивості, а отже, і про відповідні функції, які дають змогу підтримувати інформаційний порядок у суспільстві. У зрілому громадянському суспільстві громадянських якостей набувають усі ЗМІ: державні, партійні, громадські, комерційні, і питання про статус ЗМІ не виникає, оскільки його суб'єктами стають адекватні громадяни, саме громадянське суспільство разом із правовою державою.[12, c.53]
Сьогодні відсутність належної взаємодії між державою і громадянським суспільством вимагає надання державним ЗМІ громадянського статусу що гарантує доступ до них конструктивній опозиції та інформаційну рівність для всіх прошарків населення. Необхідно встановити інформаційний баланс, який задовольняв би, з одного боку, інтереси преси, що бере безпосередню участь в управлінні суспільством, а також органів самоуправління і контролю, а з другого - інтереси держави як одного із суб'єктів політико-ідеологічної та масово-інформаційної діяльності.
Конструктивно впливати на громадянську свідомість можна лише за допомогою адекватних професійних засобів масової інформації. При цьому самі представники ЗМІ повинні бути переконані у правоті ідеалів громадянського суспільства, мати соціальну і громадянську відповідальність, активну громадянську позицію та соціальний оптимізм.[8, c.82]
Історична ситуація (помаранчева революція) в Україні до і після президентських виборів потребує детального вивчення з точки зору медіа-психології. Феномен Майдану засвідчив, що в умовах глобалізації інформаційного простору загальноприйнята теорія пропаганди виявилася наївною, а розрекламовані PR-служби - практично безпорадними. Газетна культура стала основою системи управління масовою свідомістю. До неї відносилось усе, що так чи так могло бути пов'язане з впливом на свідомість мас.
Аналіз поточної практики функціонування ЗМІ чітко визначає цілі, які входять до загальних завдань певної сфери ідеологічної діяльності. Причому їх суб'єктами виступають не лише політичні організації, які прагнуть сформувати певний світогляд, а й виконавча влада. При цьому преса, телебачення чи Інтернет в очевидний чи завуальований спосіб здебільшого виступають в ролі провідника їх ідей, а не, як би то мало бути, - учасника діалогу і партнера в комунікаційному процесі. Доказом цього є той факт, що останнім часом вивчаються не особливості діалогу між ЗМІ та аудиторією, не ефективність комунікативної та інформаційної діяльності, а зовсім інші речі. Сьогодні засновник і власник ЗМІ визначає цілі впливу, за допомогою яких ЗМІ мають донести до аудиторії певні уявлення і сформувати громадську думку з цілої низки проблем. При цьому вони не зацікавлені у вивченні відносин каналу інформації з його засновником. [36, c. 68]
Можна з впевненістю говорити про взаємозв'язок ЗМІ, влади і бізнесу. Злиття інтересів влади і бізнесу так чи так пливає на інтереси приватних (комерційних) засобів масової інформації, які сьогодні є активним учасником інформаційного процесу. Коли державна чи муніципальна преса чи телебачення відкрито обстоюють інтереси свого засновника, то приватні (комерційні) нерідко виступають в ролі прихованого пропагандиста влади. Причому регіональні ЗМІ, на відміну від столичних, практично не можуть бути в опозиції до влади через ряд обставин. Тому власник практично не вельми переймається інтересами громадянського суспільства та ефективності діалогу з реципієнтом. Відтак у приватних (комерційних) ЗМІ спостерігається постійне поєднання прихованих і явних цілей у формуванні суспільної думки, масової свідомості.
Сьогодні посилюється контроль над діяльністю ЗМІ. Для прикладу, адміністраціями областей активно проводиться моніторинг преси, телебачення, фіксуються щоденні публікації, передачі, в яких висвітлюється діяльність владних структур. На жаль, в регіональній державній і муніципальній пресі починають домінувати повні ідеологічні функції, за допомогою яких формується світогляд аудиторії. Таким чином, преса і телебачення не можуть ефективно виконувати інформативну і комунікативну функції. Отже, питання про взаємодію, діалог і партнерські відносини між громадською думкою, ЗМІ, владою, які є основною характеристикою громадянського суспільства, все ще залишається відкритим.
Засоби масової інформації є фундаторами багатьох соціальних процесів, що відбуваються у суспільстві, вони впливають на ставлення людей до певних явищ, і значною мірою формують громадську думку. Таким чином можна зробити висновок про існування взаємодії між ЗМІ і громадською думкою на двох рівнях: маніпулятивному та діалогічному, кожен з яких застосовується в рамках сукупності засобів трансформації громадської думки через радикальну зміну переконань та настанов, які передаються через засоби масової інформації.
Похожие статьи
-
Вступ - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Гіпотеза дослідження: Актуальність теми дослідження. Громадська думка є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа...
-
Програма дослідження 1. Проблема дослідження. 2. Мета та завдання дослідження. 3. Об'єкт і предмет дослідження. 4. Проведення дослідження 5. Результати...
-
Інформаційний громадський думка комунікація Сутність громадської думки Громадська думка є одним з явищ суспільного життя, яке викликає постійний та...
-
Система факторів формування громадської думки - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Загальновизнано, що громадська думка формується у зв'язку з певними подіями, явищами суспільного життя. Це - публічно висловлене й поширене судження, яке...
-
Висновок - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Вплив Інтернету на громадську думку є незаперечним. Інтернет виражає і формує громадську думку, яку прийнято розглядати як колективне судження людей, в...
-
В наш час саме таке джерело формування громадської думки як Інтернет набуло великого значенні в останні роки. Інтернет надає багато просто колосальну...
-
Промова, виступ - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Промова, виступ - публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення...
-
ЗМІ та "громадська думка" - Гендер і засоби масової інформації
Засоби масової інформації є способом надання своїй аудиторії певної визначеної спрямованості, закріплюючи її індивідуальні позиції в чітких рамках...
-
У середовищі професійних телевізійників утвердилася думка, що ту чи іншу подію, сюжет, ролик, кліп, фільм глядач бачить насамперед очима оператора, який...
-
Сучасні комунікативні ресурси соціокультурної взаємодії в інтернет-засобах масової інформації
Метою статті є дослідження впливу сучасних комунікативних ресурсів соціокультурної взаємодії в Інтернет - засобах масової інформації (ЗМІ). Досліджуються...
-
Входячи через журналістський текст у ситуацію чи проблему, знайомлячись з героєм чи персонажем, читач повинен визначитися у своєму ставленні до них:...
-
Засоби масової комунікації як суб'єкт державного процесу
Аналіз місця сучасних засобів комунікації в системі державного управління, ми хотіли би почати з дослідження їх впливу на сучасне суспільство. Так, в...
-
Брифінг - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Брифінгом називається зустріч офіційних осіб із представниками ЗМІ, на якій стисло викладається офіційна позиція з певного питання або узгоджена...
-
Прес-конференція - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Прес-конференція - захід, на який запрошуються представники мас-медіа з метою повідомлення про яку-небудь подію, що відбувається на підприємстві, в...
-
Інтерв'ю - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Інтерв'ю є однією із найпоширеніших форм подання матеріалу в мас-медіа. Вони можуть бути ініційовані як самим підприємством, що вибудовує свою...
-
Вплив масмедій - Гендер і засоби масової інформації
Вплив ЗМІ є особливо дієвим у ситуаціях соціальної дезорганізації. Порівняно зі стабільними суспільствами, де потреба в оперативній інформації, що...
-
Висновки - Гендер і засоби масової інформації
Усі ці дослідження призводять до висновку, що ЗМІ мають безпосередню і, навіть, не дуже завуальовану владу над мисленням людства. Зараз, коли інформація...
-
Незаангажованість та об'єктивність масмедій - Гендер і засоби масової інформації
Принципи незаангажованості та об'єктивності у функціонуванні масмедій (що номінально передбачають прямий контроль влади над ЗМІ, цензуру діяльності...
-
Засоби масової інформації та засоби масової комунікації - Гендер і засоби масової інформації
Як стверджував, зокрема, М. Маклюен, масмедії змінюють не стільки установки, скільки зразки мислення та сприйняття світу: важливе не те, що повідомляють...
-
Гендер і ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Наявні в суспільстві проблеми гендерної нерівності мають своє масмедійне відображення Часто саме засоби масової інформації, що відіграють визначальну...
-
Окреслюються результати аналізу образів футбольних фанатів, створених засобами масової інформації у європейських дослідженнях. Характеризуються створені...
-
Екотематика в пресі Херсона висвітлюється досить часто. В провідних газетах, які орієнтуються на жителів міста й області, майже в кожному випуску...
-
Суспільний консенсус та ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Масмедії декларують ідеологічну нейтральність, об'єктивність та незаангажованість як головні принципи не лише своєї діяльності, але й свого існування як...
-
Запити аудиторії - Гендер і засоби масової інформації
Масмедії існують завдяки запитам та очікуванням публіки - реальним чи уявним. Щоб відповідати цим очікуванням, вони вочевидь повинні працювати відповідно...
-
Стереотипи в ЗМІ - Гендер і засоби масової інформації
Способи висвітлення суспільне значущих проблем також обмежуються самими умовами медійного виробництва Необхідність опрацьовувати значні обсяги інформації...
-
Символічна влада ЗМК - Гендер і засоби масової інформації
Символічно відтворюючи соціальний простір, вирішуючи, кому надавати слово, а кому ні, відбираючи події та ранжуючи їх за значущістю й важливістю для...
-
ЗМІ як ідеологія - Гендер і засоби масової інформації
Роль масмедійної комунікації є номінально - посередницькою, навіть "другорядною": журналісти начебто лише описують те, що відбувається на їхніх очах та...
-
У сучасному інформаційному суспільстві телебачення виступає найбільш потужним інструментом впливу на масову свідомість. Згідно статистичних даних 2010...
-
Основні функції журнальної періодики - Роль журнальних видань у формуванні державного мислення
У сучасному суспільстві все більше домінує тенденція до виділення і констатування преси як особливої структури зі своїми соціальними функціями, по-перше,...
-
Сучасна українська журналістика функціонує в суспільстві, що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії...
-
Кодування та декодування медійних текстів - Гендер і засоби масової інформації
Множинність змістів медійних текстів (їх полісемія) стає суттєвою характеристикою ЗМІ, що й робить їх популярними серед найширших соціальних верств, у...
-
Образ суспільства у медійному відображенні - Гендер і засоби масової інформації
При цьому поняття меншості в масмедіях виявляється доволі специфічним. Як це показують американські науковці Д. Крото і В. Хойнс, аналізуючи...
-
Вплив новітніх інформаційних технологій на розвиток періодичних видань та шляхи удосконалення періодичних видань періодичне видання документ В кінці ХХ...
-
Свою книжку про жанри періодичної преси О. О. Тертичний недарма розпочав слушними міркуваннями про важливість для журналіста дивитися на світ очима...
-
У статті розглянуто актуальні питання щодо розроблення проекту Концепції залучення громадськості до державного регулювання у сфері телебачення і...
-
Одним з важливих елементів соціальної і політичної системи суспільства є засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення, кіно та інші). Їх...
-
Висновки - Свобода слова і відповідальність тележурналіста (на прикладі телеканалу "1+1")
Досліджуючи питання свободи слова та відповідальності тележурналіста на прикладі телеканалу "1+1" ми з'ясували усі компоненти успішного функціонування...
-
Використана література - Гендер і засоби масової інформації
1. Бодрийяр Ж. Реквием по масс-медиа // Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской...
-
Соціальні проблеми та їх конкуренція - Гендер і засоби масової інформації
Оскільки "пропускна здатність" публічних арен (до яких належать передусім ЗМІ але також і увага й час політиків та громадськості) обмежена, то...
-
Формування іміджу ООН: тактико-стратегічний аспект (на матеріалі англомовних інформаційних статей)
Формування іміджу ООН: тактико-стратегічний аспект (на матеріалі англомовних інформаційних статей) Постановка проблеми. Сьогодні особливо актуальним є...
Взаємодія засобів масової інформації і громадської думки - Вплив Інтернету на формування громадської думки