Класифікація і система жанрів журналістики: традиційні та новітні підходи - Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі

У підрозділі 1.2. "Класифікація і система жанрів журналістики: традиційні та новітні підходи" Обгрунтовано необхідність переосмислення і творчого доопрацювання класифікації системи жанроутворення в сучасному журналістикознавстві. У цій частині роботи наводиться оригінальна концепція розвитку жанрів відомого журналістикознавства В. Шкляра, який, взявши за основу традиційний підхід до жанрової класифікації, започаткований на початку минулого століття у вітчизняній та світовій журналістикознавчій науці, доповнив його новими теоретичними розробками, що спираються на безпосередню практику видавничої діяльності.

У дослідженні наголошено на тому факті, що, творчо осмислюючи досвід своїх попередників, зокрема роботи В. Здоровеги, Л. Кройчика, В. Пельта, А. Тертичного, А. Чічановського, автор вважає за необхідне, як робочу версію, прийняти існування трьох великих груп жанрів: інформаційно-публіцистичних, аналітико-публіцистичних та художньо-публіцистичних. Проте ця класифікація до певної міри досить умовна, оскільки (і на цьому акцентується впродовж всієї наукової роботи) жанри трансформуються, переходячи як усередині однієї групи, так і власне ламаючи колись чітко визначені межі жанрових груп.

Аналізуючи жанрове визначення в галузі літературознавства (М. Бахтін), автор дослідження екстраполює його в царину журналістикознавства, зазначивши, що жанри в сучасних умовах видозмінюються не тільки завдяки збільшенню творчого досвіду редакційних колективів. Жанри відповідають конкретним запитам соціальної реальності, до того ж з капіталізацією суспільства і зростанням конкуренції серед редакцій відозміна жанрів відбувається ефективно і прискореними темпами.

Водночас звертається увага на те, що, попри попередні напрацювання, історія жанрів української журналістики досліджена вкрай недостатньо й очікує спеціальних наукових розробок, які дозволили б у подальшому оптимізувати практику безпосередньої журналістської роботи.

Детально проаналізовано поняття співвідношення рівня розвитку суспільної свідомості та суб'єктивізації факту, що полягає в художньому та документальному його відображенні.

Похожие статьи




Класифікація і система жанрів журналістики: традиційні та новітні підходи - Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі

Предыдущая | Следующая