Вплив годівлі на виникнення і перебіг асептичного пододерматиту - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Встановлено, що у корів, які отримували корми раціону, енергомісткість якого складала 85,4 %, забезпеченість раціону перетравним протеїном - 68,3, цукром - 39,3, каротином - 63,0, кальцієм - 86,8, фосфором - 52,0, сіркою - 61,9 % та майже половину від норми становив уміст міді та цинку, реєструвалася статистично вірогідна різниця майже за всіма компонентами, що відображають стан кістяка. Так, щільність нативної сирої кістки була нижчою на 28,0 % (р0,05), знежиреної - на 36,6% (р0,001), щільність мінеральних речовин - на 53,8 % ((р0,001) порівняно з контрольним показником. Індекс мінералізації був на 30,3 % нижчим - 1,400,090 проти 2,010,039 (р0,001).

Свідченням істотного порушення обміну речовин була зміна величини окремих біохімічних показників крові. Вміст загального білка у сироватці крові дослідних тварин становив 69,11,18 г/л, що на 13,9 % (р0,001) нижче контрольного показника. Ці зміни свідчать про порушення протеїнового живлення, з яким пов'язані інші види обміну речовин, зокрема вітамінів А та Е. За умов незбалансованої годівлі у крові корів уміст цих вітамінів нижчий відповідно на 32,1 та 22,8 % (р0,05 та р0,001).

Збільшення вмісту кетонових тіл (кетонемія) не залежить від рівня згодовування концентратів, а пояснюється наявністю в раціоні силосу низької якості. Низький рівень глюкози у крові сприяє кетонемії. Збільшення активності лужної фосфатази свідчить про наявність остеодистрофічних порушень, що має важливе діагностичне значення. Незадовільні умови годівлі позначилися на вмісті мінеральних речовин у крові корів дослідної групи: на 13,0 % знизився вміст міді - 11,170,497 проти 12,840,312 мкмоль/л у контрольній групі. Концентрація мінеральних речовин у крові вказує на забезпеченість ними організму тварин, у тому числі копитцевого рогу, що й підтверджується нашими дослідженнями.

Дефіцит мінеральних речовин у кормах раціону, сприяв зниженню концентрації кальцію на 10,4, сірки - на 5,3, міді - на 16,9 та цинку - на 10,0 % при (р0,05), що в абсолютних величинах складало, відповідно, 0,19 та 0,96 г/кг, 4,78 і 1,88 мг/кг. Біохімічні показники копитцевого рогу корів дослідної групи характеризувалися вірогідним зростанням вмісту вологи на 7,7 %, сульфогідрильних груп - на 39,8 %. Спостерігалася тенденція до зменшення концентрації жиру та білка. Означені вище зміни характеризують якість епідермісу копитець, що підтвердилося характером співвідношень окремих фракцій кератозів, яке полягало у зменшенні кількості - кератозів на 2,5 % (р0,01) та збільшення, відповідно, - фракції на 2,4 % і складало 67,8:14,6:17,6 % проти 65,4:14,5:20,1 % у контрольній групі.

Зміни біохімічних показників копитцевого рогу позначилися на його біофізичних параметрах. Так, на 4,1 та 5,3 % вірогідно знизилася щільність та твердість, що в абсолютних величинах складало, відповідно, 1,1480,0142 проти 1,1970,0076 г/см3 та 141,22,83 проти 149,11,40 кг сили/см2, за умови зростання опору до стирання на 22,6 % (р0,05), тобто 21,8 обертів/мм. Такі зміни, очевидно, вплинули на інтенсивність росту і стирання рогу підошви копитець. Так, зміни, очевидно, вплинули на інтенсивність росту і стирання рогу підошви копитець. У тварин дослідної групи інтенсивність росту копитцевого рогу зменшилася на 17,6 (р0,05), тоді як стирання - на 55,4 % (р0,001). Отже, у тварин дослідної групи відбулося надмірне відростання епідермісу підошви внаслідок погіршення якості копитцевого рогу та недостатнього його стирання і більш ніж удвічі частіше реєстрували асептичний пододерматит.

Похожие статьи




Вплив годівлі на виникнення і перебіг асептичного пододерматиту - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Предыдущая | Следующая