Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях - Судова ветеринарна медицина

1) Отруєння фосфорорганічними сполуками

Застійна гіперемія внутрішніх органів, судин брижі та головного мозку. Легені набряклі. Мікроскопічно: наявність судинних явищ (діапедез, гіперемія - в слизовій оболонці шлунку, тонкого відділу кишечника), дистрофічних та некробіотичних процесів в тканинах мозку і паренхіматозних органах: серце, печінка, нирки. Діагноз: визначають прижиттєву активність холінестерази крові та органів, проводять хіміко-токсикологічне дослідження вмісту шлунково-кишкового тракту, кормів, органів і тканин. Діагностичним тестом є гістохімічне дослідження активності холінестерази в тканинах головного мозку, м'язах та паренхіматозних органах, яка незворотньо пригнічується пестицидами цієї групи.

2) Отруєння хлорорганічними сполуками

Подразнення слизових оболонок та почервоніння шкіри. На розтині знаходять різке наповнення кров'ю внутрішніх органів, краплинні крововиливи під плеврою легень, на перикарді, серозній та слизовій оболонках шлунково-кишкового тракту, набряк речовини мозку. При гістологічному дослідженні виявляють катарально - геморагічне запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зернисту і жирову дистрофію та крововиливи в паренхіматозних органах.

3) Отруєння похідними хлорфеноксіоцтовою та хлорфеноксімасляною кислотами

В трупах знаходять загальний венозний застій, набряк легень, катаральний гастроентерит, паренхіматозну дистрофію печінки та нирок, проліферацію плоского епітелію стравоходу та шлунку, виразки в шлунково-кишковому тракті та жирову дистрофію печінки.

4) Отруєння цинком.

У тварин сполуки цинку викликають загальні зміни в шлунку та кишечнику, іноді виразкові процеси. При хронічному отруєнні у свиней спостерігаються артрити плечового суглобу. В суглобовому хрящі голівки плечової кістки розвиваються дистрофічні процеси і він відстає від поверхні, з явищами остеопорозу. Також відмічають дистрофічні зміни в нирках.

5) Отруєння сполуками свинцю.

Розчинні сполуки свинцю діють на слизові оболонки опіково. Всмоктуючись, вони викликають різноманітні зміни, діють на нервову систему, кровоносні судини, на клітини паренхіматозних органів. В передшлунках - ущільнення травних мас, гостре катаральне запалення сичуга та кишечника, крововиливи під плеврою, дистрофічні зміни в печінці та нирках, застійна гіперемія оболонок мозку. При хронічному отруєні на слизової оболонці ясен у тварин спостерігають свинцеву кайму чорного кольору. У ягнят спостерігають остеопороз.

6) Отруєння сполуками фтору.

Сполуки фтору викликають місцеву опікову та подразнюючу дію, а резорбцюючись, порушують ферментні системи організму тварин та викликають тяжкі розлади обміну речовин.

Для гострої інтоксикації характерні наступні зміни: геморагічне запалення слизових оболонок шлунку та кишечника, різкий застій крові у внутрішніх органах, а в печінці та нирках - діапедезні крововиливи. Спинка язика почорніла. На розтині відмічають жовтяницю, геморагічний та дифтеритичний гастроентерит, дно виразок на слизовій сичуга чорного кольору. При хронічному перебігові відмічають зміни зубів та кісток. На зубах виявляючись краплинні крейдовидні матові ділянки, котрі відносно легко здираються, а на їх місці утворюються ямки. Кістки стають більш білими, легко ламаються, на ребрах, кістках нижньої щелепи, а часто і інших кістках з'являються бугорчаті або плоскі пухкі розростання. Їх необхідно враховувати при діагностиці токсикозу поряд з результатами хіміко-токсикологічних досліджень органів, кісткової тканини, кормів та води.

7) Отруєння солями міді.

Місцево впливають опіково, а при всмоктуванні токсично діють на центральну нервову систему та паренхіматозні органи. Знаходять жовтяницю, не пігментовані ділянки шкіри, підшкірної клітковини та внутрішні органи зафарбовуються в брудно-бурий колір, печінка збільшена і має колір від жовтого до плямистого і брудно-бурого. Збільшуються та пігментуються портальні лімфовузли. Нирки збільшені, їх поверхня має колір від темно-бурого до чорного, з металевим блиском. Селезінка збільшена та повнокровна, пульпа її темно-бурого кольору. Сеча в сечовому міхурі має темно-бурий колір.

8) Отруєння похідними оксикумарина та зоокумарина.

Клінічно проявляється адинамією, парезом тазових кінцівок, наявністю підшкірних крововиливів на кінцівках, у самців - в області мошонки. На голові та спині виявляють виразковість шкіри, реєструють кровотечі з носа, вух, очей, анального отвору. В області шиї, підгрудку та кінцівок - гематоми. На вражених ділянках - анемічність тканин, численні крововиливи в паренхіматозних органах та різного розміру гематоми, які знаходяться під шкірою, між листками брижі, на серозних оболонках, в окремих м'язах, а також на серозних покривах грудної та черевної порожнин. В гематомах кров не звернута, відсутні згустки.

9) Отруєння ціаністими сполуками.

В період розвитку клінічних ознак реєструють утруднення дихання, занепокоєння, тварина приймає позу "сидячої собаки". Потім захворювання супроводжується швидким розвитком судом, падінням тварин на землю та зупинкою дихання. При розтині відмічають наступні зміни: кров зсідається погано, колір її коричнево-чорний, легені збільшені, яскраво-червоні, в просвіті трахеї та бронхів скопичується піниста рожево-червона рідина. При потраплянні цих сполук до шлунку (рубця), при дослідженні його вмісту буде відчуватися запах гіркого мигдалю. В шлунково-кишковому тракті та паренхіматозних органах відмічають краплинні та смугасті крововиливи.

10) Отруєння сполуками миш'яку.

В шлунку, особливо у фундальній частині, спостерігають почервоніння та виразки, а також некрози (опіки). У вмісту шлунку (рубця) відмічають погано розчинені у воді білі шматочки миш'яку. При отруєнні шматковим миш'яковистим ангідридом на місці його контакту зі слизовою оболонкою утворюються глибокі виразки, прободіння рубця, шлунка, а також катарально-геморагічне запалення з наявністю фібрину та некрозів в дванадцятипалій, порожній та прямій кишках. Вміст шлунку має запах часнику. При хронічних отруєннях зміни відбуваються в суглобах, де відмічають накопичення рідини під хрящем і його розм'якшення. У птахів слизова оболонка зоба суха, пергаментоподібна, в м'язовому шлунку - кератиновий шар пухкий, легко знімається, місцями він кулевидно піднятий над слизовою оболонкою, на якій знаходять драглистий серозно-фібринозний ексудат, краплинні та смугасті крововиливи, струповидні накладання.

Похожие статьи




Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях - Судова ветеринарна медицина

Предыдущая | Следующая