Epicrisis - Мастит молочної залози корови

Мастит - запалення молочної залози, що виникає у відповідь на дію механічних, біологічних, хімічних чи термічних чинників. Мастит може виникати під час лактації, запуску та сухостійного періоду. З'являється внаслідок застуди(сире приміщення з протягами) або надмірної годівлі. [11]

Реєструється у всіх видів тварин найчастіше у корів.

Молочена залоза ВРХ має: основу вимені (basis uberi), тіло вимені (corpus uberi), дійки (papille uberi). Основа вимені прилягає до черева. Задня поверхня вимені називається молочним дзеркалом. Зовні вим'я покрите ніжною шкірою та потовими і сальними залозами.[4]

Збудниками маститу може бути різноманітна мікрофлора: бактерії, мікроскопічні гриби, окремі водорості(прототеки), віруси рикетсії. Бактеріальний мастит викликається як коками (стрептококи, стафілококи, диплококи), так і паличкоподібними формами (кишкова паличка, коринебактерії, клебсієли, ентеробактерії). Переважають серед бактерій золотистий стафілокок, агалактиційний і дисгалактаційний стрептококи, вимгяний стрептокок, кишкова паличка, коринебактерії.

Сприятливими факторами щодо виникнення запалення є також ослаблення сфінктера дійки, багате постачання кровгю вим'я під час лактації, неохайне утримання, несвоєчасна ізоляція хворих тварин. Особливо зростає ризик виникнення маститу при наявності в кормах залишкових кількостей пестицидів, підвищеному вмісті нітратів та нітритів, ураженні їх цвіллю та грибами. Сприятливим чинником виникнення маститів є недолік в організації машинного доїння. Часто доїльна апаратура перетворюється на резервуар мікроорганізмів які переносяться від однієї корови до іншої.

В нашому випадку мастит почав розвиватися після отелення внаслідок інтоксикації на грунті набряку вим'я інших післяродових захворювань. Прихований мастит перейшов в клінічну форму, а саме в - серозний мастит. Також велику роль зіграли в появі маститу недосить добрі умови удержання корови, наявність протягів в корівнику. Мікроорганізми, що проникли в залозу, швидко розмножуються і викликають подразнення тканин продуктами своєї життєдіяльності. Загибель епітелію та комплекс інших реакцій. Змінюється склад молока: збільшується в ньому кількість лейкоцитів, з'являються згустки козеїну, мікрофлора розвивається, активізуються ферменти, що руйнують білки, жири, цукор.[1]

При видоюванні молока воно було водянисте в ньому були присутні пластівці.

Якщо затягнеться лікування, то запальний процес буде розповсюджуватись за межу молочних ходів та альвеол на інтерстиціальну тканину і разом з рідкою частиною крові виходитимуть глобуліни та фібриноген, який перетвориться у фібрин. Скупчення виникатимуть зони без кровообігу, що піддаються некрозу та гнійному розплавленню. В молоці з ураженої частини будуть з'являться крупинки фібрину та кров. [6]

В нашому випадку після збору анамнезу, власних та лабораторних досліджень було поставлено діагноз остаточний - серозний мастит задньої лівої чверті вимені. В клініці ми спостерігали почервоніння враженої чверті, при пальпації виражався біль набряк і підвищена місцева температура, надвимяні лімфовузли збільшені. Молочна продуктивність корови знизилась, молоко стало водянистим. Був понижений апетит.

Для того щоб не призвести до переходу в більш тяжкі форми маститу - серозно-фіброзну, чи з розростанням сполучної тканини. Ми підійшли до лікування комплексно. Необхідно було своєчасно усунути причину, захворювання, підтримати загальний стан тварини, покращити обмін речовин тому ми вводили комплексний препарат "Катозал" він нормалізує метаболічні та регенеративні процеси, чинить стимулюючий вплив на білковий, вуглеводний і жировий обмін речовин, підвищує резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Робили масаж вимені декілька разів на день, після введення протимаститного засобу "Мастилекс" препарат вводили у молочну цистерну підігрітим до 36 градусів 3 дні по 3 дози з шприца. І змазували протимікробним кремом "Доктор", він пом'якшує, знімає запальний процес з вим'я і дійок.[5]

Для профілактики маститів необхідно тварину повноцінно годувати, підвищувати їх імунобіологічну резистентність, випасати на культурних пасовищах. Надати тварині належну гігієну утримання(приміщень, стійл, проходів, родильних відділень, доїльних майданчиків). Своєчасне усунення пошкоджень підлоги. Забезпечити необхідним моціоном. Машинним доїнням доїти тільки клінічно здорових корів. Також дотримуватись правил машинного доїння.

Щомісяця робити профілактичну перевірку усіх корів на наявність прихованого маститу. Хворих тварин ізолювати. Дезінфекцію гною та підстилки корів проводити хворих на мастит. Слідкувати за щоденним прибиранням навозу, та не допускати в стійловий період протягів.[3]

Похожие статьи




Epicrisis - Мастит молочної залози корови

Предыдущая | Следующая