РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Продуктивність матерів і дочок. Під час досліджень залежностей між жирномолочністю матерів і дочок установлено, що максимальний зв'язок має місце при використанні середніх показників за всі наявні лактації. Так, коефіцієнт кореляції між вмістом жиру матерів і дочок становить r=0,28 (Р>0,999).

Дана функція обумовлює 7,7 % мінливості вмісту жиру дочок при стандартній помилці передбачення SE=0,28 %. Установлено, що за умови підвищення вмісту жиру в молоці матері на 1 % можна очікувати, що вміст жиру в молоці дочки підвищиться на 0,29 %. Коефіцієнт успадковуваності даного якісного показника молока рівний 0,56.

Коефіцієнт кореляції між виходом молочного жиру матерів (x) і дочок (y) був вірогідним (Р>0,999) при величині r=0,36. Коефіцієнт успадковуваності h2 = 0,72. Цей зв'язок добре описує лінійна функція y=110,59+0,38*x (R2=0,148; SE=44,17 кг).

Рівень годівлі. Установлено достовірну (Р>0,999) залежність виходу молочного жиру (y) від рівня годівлі (x) корів (рис.3). Цю залежність добре відображає рівняння y = 64,33+2.18*х, яке контролює 16,0 % мінливості вказаного продуктивного показника зі стандартною помилкою передбачення SE=47,88 кг.

З графіка видно, що за умови збільшення рівня годівлі підвищується вихід молочного жиру. Разом з підвищенням рівня годівлі на 5 ц. корм. од. очікуваний вихід молочного жиру підвищується на 10,9 кг.

Господарство. За ступенем впливу цей фактор займає одне з провідних місць. З його допомогою можливо контролювати 12,3 % мінливості вмісту і 18,1 % виходу молочного жиру (Р>0,999).

Установлено, що тварини з різних стад суттєво відрізняються за середніми показниками жирномолочності (табл. 1). Це використано нами при удосконаленні методів їх комплексної оцінки.

Найвищий вихід молочного жиру в молоці корів був у Д/Г Вінницької ДСГДС - 228,6 кг, а найнижчий - Д/Г "Червона хвиля" 130,59 кг.

Таблиця 1. Вміст (%) та вихід (кг) молочного жиру в залежності від стада

Господарство

N

Вміст жиру, %

Вихід молочного жиру, кг

M ± m

У

M ± m

У

ВАТ "Кегичівський"

862

4,14±0,010

0,27

180,9±1,43

42,95

ВАТ "Україна"

2072

4,01±0,007

0,37

149,7±0,92

38,67

Д/Г "Українка Слобідська"

2407

3,99±0,006

0,44

187,8±0,85

45,24

Д/С "Вінницька"

285

3,99±0,018

0,29

228,6±2,49

36,27

АТОВ "Харківплемсервіс"

470

3,88±0,014

0,26

171,6±1,94

49,59

П/З "Червоний Велетень"

5928

3,86±0,004

0,29

184,7±0,55

52,71

Д/Г "Елітне"

3565

3,86±0,005

0,23

145,6±0,71

43,63

Д/Г "Кутузівка"

4481

3,72±0,005

0,43

157,0±0,62

40,72

ФГ "Альфа"

746

3,67±0,019

0,28

161,2±2,63

47,40

Порода. Встановлено, що ступінь впливу породи на вміст жиру в молоці корів складає 2,6 %, на вихід молочного жиру 4,6 % при довірчій імовірності P>0,999.

Високою жирномолочністю відрізняються тварини айрширської (4,19 %), а низькою - української чорно-рябої молочної породи (3,81 %) (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст (%) і вихід молочного жиру (кг) в залежності від породи

Порода

N

Вміст жиру, %

Вихід молочного жиру, кг

M ± m

У

M ± m

У

Айрширська

543

4,19±0,014

0,26

182,9±1,095

43,9

Симентальська

2301

3,88±0,007

0,27

155,9±0,950

49,3

Укр. червоно-ряба молочна

20955

3,89±0,002

0,28

161,6±0,310

45,5

Чорно-ряба

684

3,84±0,012

0,43

169,7±1,740

46,6

Укр. чорно-ряба молочна

6471

3,81±0,004

0,53

167,4±0,570

44,74

Рік отелення. Найбільш високим вмістом жиру в молоці характеризуються корови 1984, 1985, 1986, 1990 та 1991 років отелення. А найнижчим - тварини 1995, 1996, 1999 років отелення. Щодо виходу молочного жиру найбільшим даний показник був у корів 1989, 1990, 1991 років отелення, а найнижчим 1985, 1999 років отелення. В цілому спостерігається підвищення виходу молочного жиру від 1980-х до 1990-х років і подальше його зниження.

Ступінь впливу року отелення на вміст жиру в молоці складає 4,7 %, а на вихід молочного жиру 5,3 %; при цьому імовірність помилки не перевищувала р=0,001.

Батько. З усіх проаналізованих нами факторів найбільш впливовим виявився фактор "батько" корови. Ступінь його впливу на вміст жиру в молоці корів становив 12,7 %, на вихід молочного жиру 19,6 % при Р>0,999. Оцінки найбільш характерних бугаїв-плідників представлені в табл. 3.

Виділено групу бугаїв, які характеризуються високим вмістом жиру в молоці дочок при посередньому виході молочного жиру - Аптекар 1447, Флегель 2167, Срив 23, Маркіз 2246, Рубін 9045, Антей 7237.

Таблиця 3. Вплив бугаїв-плідників на вміст жиру в молоці (%) та вихід молочного жиру (кг) їхніх дочок

Батько

N

Вміст жиру, %

Вихід молочного жиру, кг

M ± m

У

M ± m

У

Аптекар 1447

290

4,24±0,018

0,36

159,0±2,14

31,02

Флегель 2167

205

4,11±0,021

0,44

139,4±2,91

39,02

Срив 23

218

4,08±0,021

0,38

140,0±2,81

33,71

Маркіз 2246

174

4,13±0,023

0,39

131,1±3,15

31,60

Рубін 9045

246

4,11±0,020

0,36

168,5±2,65

34,66

Антей 7237

257

4,05±0,019

0,39

131,0±2,59

33,66

Аніс 3491

150

4,03±0,025

0,47

205,9±3,40

47,62

Тохтаан Ісо 88

446

4,97±0,015

0,27

175,8±1,97

37,54

Атлант 8375

250

4,00±0,019

0,28

170,6±2,63

55,71

Алекс 12824

133

4,08±0,027

0,57

203,3±3,61

53,58

Нікель 387680-90

264

3,85±0,019

0,28

200,9±2,56

47,47

Вуд 1703660

161

3,96±0,024

0,19

191,1±3,28

57,36

Сеул 1715628-129

450

3,90±0,015

0,30

210,9±1,96

57,69

Север 1701

230

3,91±0,020

0,27

176,1±2,74

47,14

Світлячок 7944

146

3,60±0,025

0,32

93,2±3,44

26,66

Засічний 5116

108

3,52±0,030

0,50

119,9±4,00

42,74

Зоркий 2874

207

3,78±0,021

0,36

81,6±2,89

19,76

Найбільш цінними є плідники, дочки яких поєднують високі жирність молока і вихід молочного жиру - Аніс 201, Тохтаан Ісо 88, Нікель 387680-90, Вуд 1703660, Сеул 1715628-129, Атлант 8375, Север 1701. Сперму цих бугаїв доцільно широко використовувати в селекційному процесі.

Виявлено групу бугаїв, дочки яких характеризуються незадовільними продуктивними характеристиками по обох проаналізованих показниках - Світлячок 7944, Засічний 5116, Зоркий 2874. Сперму цих плідників доцільно вибракувати.

Спільний вплив факторів. Шляхом визначення спільного впливу пар факторів на вміст жиру в молоці корів і вихід молочного жиру встановлено, що найбільш значимою парою була "батько * рік отелення". Вплив даного чинника на вміст жиру в молоці складає 8,7 %, а на вихід молочного жиру 11,0 % (Р>0,999). Механізм спільного впливу наочно проілюстровано у табл. 4, з якої видно, що у 1992 році дочки Джеронімо 2135 переважали за вмістом жиру в молоці дочок Жипсі 1698629, а у 1996 році навпаки.

Таблиця 4. Приклад спільного впливу чинника "батько" з чинником "рік отелення"

Батько

Рік отелення

Вміст жиру в молоці, %

Вихід молочного жиру, кг

Жипсі 1698629

1992

3,7

168,2

1996

4,1

142,7

Джеронімо 2135

1992

3,9

214,8

1996

3,7

171,7

Суттєвим спільним впливом відрізнялася також пара факторів "батько * господарство" (ступінь впливу на вміст жиру в молоці складає 6,5 %, на вихід молочного жиру 14,2%).

Весь комплекс факторів. З використанням комплексу найвпливовіших генетичних і негенетичних факторів були розроблені моделі прогнозування досліджуваних продуктивних ознак.

Модель оцінки вмісту жиру в молоці відзначається досить високою адекватністю (табл. 5). Так, за статистичної вірогідності Р>0,999, вона дозволяє описувати 36 % мінливості цієї ознаки якості молока. При цьому стандартна помилка передбачення дорівнює SE = 0,186 %, що істотно нижче середнього квадратичного відхилення (у = 0,33 %).

Таблиця 5. Характеристика моделі оцінки вмісту жиру в молоці на основі комплексу найбільш значущих факторів

Фактори

Критерій Фішера

Рівень вірогідності

Ступінь впливу

Господарство

1,78

0,942

0,004

Порода

4,01

0,998

0,004

Батько

1,90

0,999

0,024

Господарство * рік отелення

1,37

0,945

0,012

Батько * рік отелення

1,07

0,813

0,082

Господарство * номер лактації

2,35

0,999

0,021

Батько* вміст жиру в молоці матері

2,61

0,999

0,033

З використанням даної моделі було оцінено вміст жиру у дослідних тварин вибірки. Установлено, що при цьому прогнозовані шляхом застосування моделі значення досить добре відбивають фактичний вміст жиру в молоці корів. Так, коефіцієнт кореляції між прогнозованими і фактичними значеннями аналізованого продуктивного показника становив r=0,6 (Р>0,999).

При моделюванні добору за оцінкою вмісту жиру з використанням моделі, отримано наступні результати (табл. 6).

Встановлено високу ефективність добору за допомогою розробленої моделі. Особливо селекційно значимі різниці між племінною і вибракуваною групами зафіксовано при виділенні до 15 % кращих і 5 % гірших тварин. Добір 5 % тварин, оцінених за моделлю як найжирномолочніші, забезпечує селекційний диференціал Sd=0,51 % жиру, що складає 13 % від середнього по вибірці.

Таблиця 6. Добір на базі оцінок вмісту жиру в молоці за допомогою моделі, що використовує найбільш значущі показники

Процент вибраковки

Фактичний вміст жиру в молоці племінної групи, %

Фактичний вміст жиру в молоці вибракуваної групи, %

Різниця за вмістом жиру між плем. і вибр. групами, %

0

3,91

-

5

3,93

3,58

0,35

10

3,94

3,64

0,30

15

3,95

3,67

0,28

20

3,97

3,69

0,28

30

3,99

3,72

0,27

40

4,03

3,74

0,29

50

4,06

3,76

0,30

60

4,10

3,78

0,32

70

4,15

3,81

0,34

80

4,22

3,83

0,39

85

4,26

3,85

0,41

90

4,31

3,87

0,44

95

4,42

3,88

0,54

Вірогідність розходжень між фактичною продуктивністю племінної і вибракуваної груп складає P>0,999 на всіх розглянутих рівнях добору. Таким чином, використання в селекційній роботі розробленої нами моделі дозволяє спрогнозувати жирномолочність тварин і ефективно виділяти в племінне ядро 5-15 % потенційно кращих за цим показником тварин.

Створено модель прогнозування виходу молочного жиру на базі сукупності генетичних і негенетичних факторів. Дана модель характеризується коефіцієнтом детермінації R2 = 0,558, стандартною помилкою передбачення SE = 25,16 кг за високого ступеня довірчої імовірності (Р>0,999).

Характеристика впливу факторів, що увійшли до цієї моделі, подана в табл. 8. На базі даної моделі проведене прогнозування виходу молочного жиру корів.

Приклад розрахунку прогнозованого за моделлю виходу молочного жиру корови Розанта 8614 наведений у табл. 7.

7. Оцінка за моделлю виходу молочного жиру корови Розанта 8614

Чинники

Градації чинників

Фіксований ефект або коефіцієнтрегресії

Вільний член

-128,8

Господарство

Червоний Велетень

-88,7

Батько

Скайчиф 349

335,8

Номер лактації

5

318,3

Рік отелення

1998

-6,78

Вихід молочного жиру матері

189,4 кг

43,0

Господарство * рік отелення

Червоний велетень * 1998

0,00

Батько *номер лактації

Скайчиф 349 * 5

-132,5

Батько * рік отелення

Скайчиф 349 * 1998

-99,6

Батько * вихід молочного жиру матері

Скайчиф 349 * 189,4 кг

-30,9

Прогнозований вихід молочного жиру корови Розанта 8614 становить 209,8 кг, а фактичний 209,9 кг; різниця між прогнозом і фактом становить 0,1 кг.

Характеристика впливу факторів, що увійшли до цієї моделі, подана в табл. 8.

Таблиця 8. Характеристика моделі оцінки виходу молочного жиру на основі комплексу найбільш значущих факторів

Фактори

Критерій Фішера

Рівень вірогідності

Ступінь впливу

Господарство

17,88

0,999

0,037

Батько

1,39

0,977

0,019

Номер лактації

6,91

0,999

0,012

Рік отелення

2,57

0,999

0,010

Вихід молочного жиру матері

14,12

0,999

0,003

Господарство * рік отелення

1,61

0,993

0,015

Батько * номер лактації

1,34

0,999

0,071

Батько * рік отелення

1,10

0,899

0,078

Батько * вихід молочного жиру матері

1,20

0,862

0,016

На базі даної моделі проведене прогнозування виходу молочного жиру корів. Порівняння індивідуальних прогнозованих і фактичних значень даної продуктивної ознаки свідчить про суттєвий кореляційний зв'язок між ними (r= 0,8, Р>0,999). Отже, оцінки, розраховані шляхом застосування цієї моделі, адекватно відображають одержані на практиці величини виходу молочного жиру.

Моделювання добору за прогнозом (табл. 9) показало, що в усіх його варіантах відмінності між фактично отриманою середньою молочною продуктивністю племінної і вибракуваної груп були вірогідними (Р>0,999). Найефективніший добір за допомогою розробленої моделі до 20 % кращих, або 5 % гірших тварин. При цьому в розглянутих варіантах добору різниця за продуктивністю становить 39,9 % від середньої по всій вибірці при доборі гірших тварин, а при доборі кращих тварин - від 35,7 % до 44,5 %.Якщо відібрати 5 % тварин, оцінених за моделлю як такі, що характеризуються найбільш високим виходом молочного жиру, то селекційний диференціал становитиме Sd=69,9 кг. Цей варіант доцільно застосовувати під час бракування низькопродуктивних тварин.

Таблиця 9. Добір на базі оцінок кількості молочного жиру за допомогою моделі, що використовує найбільш значущі показники

% вибраковки

Фактичний вихід молочного жиру племінної групи, кг

Фактичний вихід молочного жиру вибракуваної групи, кг

Різниця за виходом молочного жиру між плем. і вибр. групами, кг

0

165,3

-

-

5

168,6

102,6

66,0

10

171,4

110,8

60,6

15

173,7

117,7

56,0

20

176,0

122,5

53,5

30

180,6

129,8

50,8

40

185,1

135,7

49,4

50

190,4

140,2

50,2

60

196,5

144,5

52,0

70

203,6

148,9

54,7

80

212,5

153,5

59,0

85

217,6

156,1

61,5

90

225,8

158,6

64,2

95

235,2

161,6

73,6

Жирнокислотний склад молочного жиру дочок різних плідників.

Щоб з'ясувати вплив генетичних і негенетичних чинників на жирнокислотний склад жиру молока спільно з лабораторією екомоніторингу і оцінки якості кормів і продукції тваринного походження були проведені експериментальні дослідження у вирівняних умовах. Встановлено, що з генетичних чинників найбільший вплив на вміст жирних кислот в молоці має батько (табл. 10).

Таблиця 10. Вміст деяких жирних кислот в жирі молока дочок різних бугаїв, %

Батько

С10:0 - деканова

С16:1 - гепта-децинова

С18:1 - олеїнова

С18:2 - лино-лева

С18:3 - линоле-нова

Беркут

-

1,74

23,39

4,81

0,82

Двойник

4,77

0,93

19,70

4,63

0,79

Док

7,44

0,84

20,25

6,83

0,41

Зевс

1,07

2,14

22,71

4,36

0,72

Іменит

2,06

1,85

23,79

5,33

0,77

Піон

2,17

2,24

22,68

4,99

1,12

Соболь

-

2,50

24,72

7,02

0,60

Султан

1,31

2,17

17,36

5,73

0,84

Ступінь впливу батька, %

27,0

7,2

19,8

16,7

12,4

Вплив бугаїв на вміст досліджуваних жирних кислот у жирі молока їхніх дочок коливається від 7,2 % (гептадецинова кислота) до 27,0 % (деканова кислота). Життєво важливими для організму людини є олеїнова, линолева, линоленова жирні кислоти. Вплив батьків на вміст вказаних жирних кислот складає 19,8 %, 16,7 %, 12,4 % відповідно.

Похожие статьи




РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Предыдущая | Следующая