Матеріал і методика досліджень - Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Дослідження були проведені за матеріалами племінного обліку в господарствах України, а також шляхом проведення експериментальних досліджень в дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН.

Матеріалом для досліджень (рис. 1) була вибірка, що складалася з даних про 31379 лактацій 11424 корів 5 порід. Вибірка була сформована за період 1980 - 2006 років. У якості досліджуваних ознак використовували показники вмісту жиру в молоці корів та виходу молочного жиру за 305 днів лактації.

Виділяли чинники, які потенційно можуть тим чи іншим чином впливати на вміст жиру в молоці та вихід молочного жиру. До таких чинників були віднесені:

    1. Фіксовані чинники (поділені на градації): господарство, порода, батько, рік народження, рік отелення, сезон отелення, номер лактації по порядку. По кожній з градацій фіксованого чинника визначали стандартні статистичні показники: кількість тварин (n), середню арифметичну (M), помилку середнього арифметичного (m), середнє квадратичне відхилення (у), а також нижню та верхню межі 95 %-ного довірчого інтервалу. 2. Кількісні чинники: жива маса корів після отелення, рівень годівлі на корову в рік (ц. корм. од.), рівень годівлі концентратами на корову в рік (ц. корм. од.), вихід молочного жиру матері, вміст жиру в молоці матері.

Мінливість, успадковуваність жирномолочності та виходу молочного жиру визначали на основі відповідних коефіцієнтів за методиками М. А. Плохінського (1961) з використанням персональних комп'ютерів.

Розрахунки показників зв'язку кількісних обумовлюючих показників з продуктивними якостями виконували за допомогою стандартного пакету програм Table Curve 2D-5.5.

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Ступені та вірогідність впливу різних чинників на вміст жиру в молоці та вихід молочного жиру встановлювали шляхом використання загальної лінійної моделі та її окремих варіантів - дисперсійного, кореляційного, регресійного аналізів.

Аналіз виконувався за допомогою стандартного пакету прикладних статистичних програм SPSS - 12.0 та його процедур Regression, Correlation, General Linear Model. Вплив досліджуваних чинників визначався методом дисперсійного аналізу з використанням кожного з впливаючих чинників як окремо, так і в парах з усіма іншими досліджуваними факторами.

З використанням комплексу виділених нами найбільш значущих показників шляхом застосування вищезгаданого пакету прикладних статистичних програм SPSS - 12.0 розробляли моделі оцінки (прогнозування) досліджуваних продуктивних ознак.

На базі прогнозів продуктивних ознак, одержаних при застосуванні створених моделей, проводили моделювання добору різної інтенсивності. При цьому за індивідуальними результатами прогнозів тварин відносили до племінної, або вибракуваної груп. Визначали фактичну продуктивність племінної і вибракуваної груп, вірогідність та величину різниці між ними, селекційний диференціал. На основі проведеної роботи було виділено дві найбільш ефективні моделі прогнозування, які й були рекомендовані нами для використання у селекції молочної худоби України.

Похожие статьи




Матеріал і методика досліджень - Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Предыдущая | Следующая