Психологічні особливості симпатії у старшокласників - Психологічні особливості симпатії у старшокласників

У цій статті йдеться про проблеми виникнення, розвитку емоційних стосунків, а саме про симпатію. Велика об'єктивна та суб'єктивна значущість емоційних стосунків між людьми робили їх на всіх етапах розвитку культури предметом найбільш щільної уваги зі сторони письменників, художників, філософів. Психологічне дослідження симпатії, як фактору взаємовідносин між людьми необхідно для того, щоб внести ясність у такі запитання, як виникає симпатія, яким чином вона розвивається і наскільки вона значима для нас.

Ключові слова:симпатія, атракція, емпатія, соціальна зрілість, потреба в афіліації.

Симпатія старшокласник

В этой статье будет идти речь о проблемах возникновения, развития эмоциональных отношений, а именно о симпатии. Большая объективная и субъективная значимость эмоциональных отношений между людьми делали их на всех этапах развития культуры предметом самого пристального внимания со стороны писателей, художников, философов. Психологическое исследование симпатии как фактора взаимоотношений между людьми необходимо для того, чтоб ответить на такие вопросы, как возникает симпатия, каким образом она развивается и насколько она значимая для нас.

Ключевые слова:симпатия, аттракция, эмпатия, социальная зрелость, потребность в афилиации.

Актуальність теми

Починаючи з перших кроків взаємодії під час первинного сприймання, між людьми можуть виникнути специфічні емоційні взаємини, які визначають привабливість одного індивіда до іншого. Таке ставлення називається симпатією. Адже багато молодих людей встановлюють відносини симпатії і майже ніколи не замислюються за якими критеріями і як, вони обирають собі партнера. Знання психологічних особливостей, притаманним представникам різної статі, необхідно для побудови нормальних взаємин, так як багато проблем, особливо при адаптації молодих пар, виникають через нерозуміння партнера. Адже запорукою стабільних відносин симпатії є психологічна сумісність ідей та цінностей, а також розвиток емпатії.

Тому практичний психолог повинен постійно вивчати взаємини між людьми задля покращення та полегшення взаєморозуміння, через це вивчення особистої симпатії старшокласників дуже доцільне та актуальне.

Проблемі виникнення симпатії присвячені роботи відомих психологів (Л. Я. Гозман, Н. Ф. Паніна, С. В. Ковальов, Ю. Є. Альошина, З. М. Лук'яненко та ін.). Теоретичні розробки Л. Я. Гозмана дають підстави пов'язувати симпатію з індивідуально-психологічними особливостями людини. Погляди на симпатію, як на позитивне ставлення до когось, що проявляється в доброзичливості є наскрізними в роботах Г. Ю. Айзенка, К. М. Васильєва та ін. У зв'язку з цим, актуальність обраного дослідження зумовлена необхідністю дослідити таке явище, як симпатія, яке привернуло увагу до себе ще давньогрецьких філософів, які трактували його, як емпатія.

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження полягає в теоретичному та методичному обгрунтуванні і емпіричній перевірці психологічних особливостей симпатії у старшокласників.

Завдання дослідження:

    1. Проаналізувати теоретико-методологічні основи психологічних особливостей симпатії у старшокласників у вітчизняній та зарубіжній літературі. 2. Обгрунтувати та вибрати методики для вимірювання симпатії у старшокласників. 3. Організувати та провести емпіричне дослідження психологічних особливостей симпатії у старшокласників. 4. Здійснити аналіз психологічних факторів, які впливають на симпатію старшокласників. 5. Сформулювати висновки та розробити пропозицій практичного використання результатів дослідження.

Стан дослідження проблеми

Симпатія (від грец. sympatheia -- потяг, внутрішнє розташування) -- це стійке позитивне (схвальне, гарне) ставлення до когось або чогось, що проявляється в привітності, доброзичливості, замилуванні, що спонукає до спілкування, наданню уваги, допомоги (альтруїзму) [4].

Причини виникнення симпатії можуть бути усвідомленими і мало усвідомленими. До перших відносяться спільність поглядів, ідей, цінностей, інтересів, моральних ідеалів. До других -- зовнішня привабливість, риси характеру, манера поводження та т. п., тобто атракція. Не випадково, по визначенню С В.. Ковальова ( симпатія -- це мало усвідомлене відношення або потяг однієї людини до іншої[6].

Явище симпатії привернуло до себе увагу ще давньогрецьких філософів, зокрема стоїків, які трактували її як духовну об'єктивну спільність усіх речей, у силу якої люди співчувають один одному. Однак протягом багатьох століть симпатія, по суті, розглядалася як емпатія. Відгомони такого погляду на симпатію, її поєднання з емпатією можна зустріти і зараз. Наприклад, у словнику соціально-психологічних понять "Колектив, особистість, спілкування" говориться, що близькою до симпатії виступає емпатія й що "...іноді симпатія веде до альтруїстичної допомоги, а іноді, навпаки, може обумовлювати уникання іншої людини як джерела тривожних і тому негативних емоцій. Ми можемо ухилятися від зустрічі з певними людьми, оскільки навіть один їхній вигляд засмучує нас". Ясно, що мова йде про прояв емпатії, а не симпатії. Скоріше у випадку уникання людини треба казати про антипатію до неї, але й вона зовсім не обов'язкова в описуваному випадку.

Англійське слово attraction в перекладі означає "привабливість", "притяжіння", "потяг". В психології цим терміном позначають процес і результат формування позитивного емоційного ставлення. Атракція -- це наявність почуття, ставлення до іншої людини та її оцінка. Специфікою симпатії та антипатії є те, що вони ніким спеціально не визначаються, а складаються спонтанно через низку причин психологічного характеру. Хоча вже в ранньому віці діти швидко й упевнено визначають свої переваги, дотепер невідомі причини, через які вони симпатизують одним дорослим і цураються інших [2].

Серед факторів, що найбільше впливають на процес міжособистісної атракції можна виділити такі:

1) Ступінь виразності в людини потреби в афіліації.

Нагадаємо, що потреба в афіліації -- це потреба створювати й підтримувати задовільні стосунки з іншими людьми, бажання подобатися, привертати увагу, інтерес, почувати себе цінною й значущою особистістю. Ступінь виразності цієї потреби в тієї або іншої людини значною мірою визначає тип його міжособистісної поведінки. Людина зі слабко вираженою потребою в афіліації складає враження нетовариської, такої, що уникає людей. Людина, у якої ця потреба виражена дуже сильно, постійно шукає контакту з іншими, прагне до людей, намагається зробити так, щоб її помітили. Загальна спрямованість на людей, нестерпність самотності виявляється для людини з яскраво вираженою потребою в афіліації - фактором, посилюючим для неї привабливість іншої людини (особливо на початковому етапі взаємодії) як потенційного партнера по спілкуванню.

2) Емоційний стан партнерів по спілкуванню [4].

Емоційний стан у конкретній ситуації спілкування може бути розглянутий як зовнішній фактор атракції втому випадку, якщо гарний настрій людини поширюється на все навколо, включаючи оточуючих людей. Цей стан можна описати словами -- "сьогодні мені всі подобаються", незалежно від того, зробили ці люди щось хороше для неї чи ні. Експериментально встановлено, що людина, яка переживає позитивні емоції, дивиться на навколишніх частіше, ніж коли вона перебуває в нейтральному, агресивному або подавленому настрої. Для людини з негативними емоціями інші люди або просто не існують (вона їх не бачить), або на них переноситься її поганий настрій (вони її дратують, досаждають і т. п.). Таким чином, те, як ми ставимося до інших і як вони -- як нам здається -- ставляться до нас, може бути лише частиною нашого загального емоційного стану, на який впливають найрізноманітніші фактори зовнішнього середовища: політичні або економічні новини, характер погоди, музика, що звучить і багато чого іншого.

3) Просторова близькість.

Просторова близькість -- ще одна зовнішня детермінанта міжособистісної переваги. Дію цієї змінної можна сформулювати в такий спосіб: за інших однокових умов, чим ближче просторово перебувають люди один до одного, тим імовірніша їхня взаємна привабливість [7].

Вплив цього фактору має вирішальне значення для встановлення міжособистісних контактів. У дитячі роки коло друзів формується насамперед з однолітків, які проживають в одному під'їзді чи будинку, а також з однокласників. Зазвичай, і шлюбними партнерами стають ті люди, які або живуть недалеко один від одного, або ті, які вчаться або працюють разом. Просторова близькість впливає й на тривалість стосунків. Величезна кількість дружніх взаємин, закоханості, залицянь припиняється під впливом просторового розділення. Приказка "с глаз долой, из сердца -- вон" багато в чому дійсна саме тому, що вказує на складність підтримки спілкування на відстані. Збереження стосунків всупереч відстаням можна пояснити тим, що (користуючись мовою теорії обміну) одержувані в результаті цих взаємин "нагороди" перевищують витрачені зусилля.

Просторова близькість є фактором міжособистісної атракції насамперед тому, що люди, які живуть неподалік, перебувають у подібному середовищі (соціальному, економічному, побутовому), користуються подібною соціальною інфраструктурою. У результаті вони мають спільну інформацію, спільні питання й проблеми, що сприяє їхнім соціальним контактам і навіть взаємодопомозі. Наслідком може стати близьке особисте знайомство між ними.

Інше пояснення зв'язку між просторовою близькістю й міжособистісною атракцією запропонував відомий психолог М. Обозов, який сформулював таку залежність: неодноразове використання якого-небудь стимулу збільшує привабливість цього стимулу для сприймаючого. Інакше кажучи, те, що знайоме, подобається більше, ніж те, що незнайоме. У своїх експериментах дослідник знаходив підтвердження цьому висновку. Наприклад, він показував досліджуваним фотографії, варіюючи число показів від 1 до 25 разів. Було помічено, що чим частіше людина бачить конкретне обличчя, тим привабливішим воно йому здається [8].

Розглянуті вище фактори визначаються як зовнішні детермінанти атракції саме тому, що виступають у якості ситуативних або внутрішньо особистісних умов, що сприяють або перешкоджають зближенню між людьми. Крім того, як тільки люди вступили в контакт, починає діяти нова група факторів, викликаних самим процесом міжособистісної взаємодії.

4) Фізична привабливість.

На перших етапах спілкування найпомітнішим буде вплив найбільш відкритих для спостереження характеристик людини, які не вимагають для свого впізнання скільки-небудь тривалого часу, таких, як соціально-демографічна приналежність, символи соціального статусу і т. п. Головною з таких характеристик є зовнішність, ступінь фізичної привабливості.

Похожие статьи




Психологічні особливості симпатії у старшокласників - Психологічні особливості симпатії у старшокласників

Предыдущая | Следующая