Уявлення про кохання серед юнаків - Психологія кохання

"Таємниця ця велика є", - сказано ще у глибокій старовині про любов.

Юнацькі мрії про любов відображають перш за все потребу в емоційному теплі, розумінні, душевній близькості. В цей час часто не співпадають потреба в саморозкритті, людської близькості і чуттєвість, пов'язана з фізичним дорослішанням. [26]

Зіставлення любові як високого відчуття і біологічної сексуальної потреби особливо різко виражена у хлопчиків. Закохуючись, вони загалом вірно називають дружбою прихильність, що зароджується, і в той же час випробовують сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту еротизм.

Коли 15-річна дівчинка серйозно питає: "Чи існує чиста любов?" - це вже містить в собі твердження, що всяка чуттєвість, починаючи з дотиків і поцілунків, є "брудною". Поглиблення таких уявлень може в майбутньому ускладнити сімейне життя.

З одного боку, юнацька мрія про любов і уявлення про ідеальну любов часто позбавлені сексуального змісту. З іншого боку, середовищі нерідкі "брудні" розмови, сальні анекдоти. Порнографічні картинки викликають у юнаків підвищений інтерес, дозволяють їм "заземлити", "понизити" еротичні переживання, що хвилюють їх, до яких вони психологічно і культурно не підготовлені. Дорослі часто вважають, що це властиво тільки "зіпсованим" хлопчикам. Насправді і "брудний" секс, і "піднесений" ідеал прекрасної коханої можуть існувати в свідомості одного і того ж юнака (пригадаємо А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, В. У. Вересаєва, Д. Апдайка і ін.). [8, 58]

Юнацький цинізм коробить дорослих, але треба враховувати, що обговорення "заборонених" питань (до них відноситься не тільки секс, але і багато інших переживань, пов'язаних з фізіологічними змінами в юнацький період) з однолітками дозволяє зняти напругу, що викликається такими розмовами, і частково розрядити його сміхом. Проте слід турбуватися не тільки про тих, хто веде "брудні" розмови, але і про тих, хто мовчки слухає: саме ці хлоп'ята, нездатні виразити і "заземлити" смутні переживання, що хвилюють їх, часто виявляються найбільш вразливими і ранимими.

От чому так важливо спілкування юнака з дорослою людиною (педагогом, лікарем, батьками), які знають особливості фізіологічного розвитку психології і сексуальності підлітка.

Ті хто працюють з юнаками повинні прикласти максимум такту і зусиль, щоб зберегти і укріпити в їх душах ту тонку "нитку", яка зв'язує любов, сексуальність і високі етичні принципи; допомогти їм зрозуміти, що сексуальність поза людськими відносинами - безглузда.

Відоме прислів'я: "Та і красуня, яку серце полюбить". У цьому твердженні є частка істини: любов робить людину красивою. Як мудро відмітив М. М. Прішвін: "Любов - це невідома країна, і ми всі пливемо туди кожен на своєму кораблі, і кожний з нас на своєму кораблі капітан і веде корабель своїм власним шляхом". [3, 56]

У юнацькому віці хлопець і дівчина дізнаються, що таке перше кохання. Це відчуття запам'ятовується на все життя. За своєю природою перше кохання романтичне. З нею пов'язані як радісні хвилини, повні захоплення, так і переживання, розчарування. Для деяких перше кохання стає любов'ю на все життя, а для когось це тільки один з приємних спогадів. Проте, природа створила людину такою, що вона не може обійтися без любові.

Перше кохання - прекрасне світле відчуття. Юнаки готові віддатися цьому відчуттю повністю, реалізувати любов через фізичне зближення або брак. Але такий поспіх заважає дізнатися все різноманіття взаємин між чоловіком і жінкою. [4, 125]

У 15-16 років у більшості школярів посилюється інтерес до протилежної статі, всі в класі знають, хто кому подобається. В цей період хлопці наче іншими очима дивляться на дівчат: наче всі ті ж самі, що й раніше, і все ж якісь інші. В результаті дослідження були встановлені основні форми першого інтересу до протилежної статі: "любування без спілкування" - у дівчат 14,8% (у хлопців - 22,2%); "спілкування в школі" - відповідно, 26,2% (33,3%), "спільні відвідування кіно, театру, дискотек" - 19,7% (13,3%); "переписка" - 18,1% (8,9%); "спільна участь у вечорах" - 6,5% (15,6%). [22, 120]

У стосунках з ровесницями хлопці, зазвичай, соромливі і скуті. Тому дівчата часто дивляться на них зверхньо. В процесі опитування близько 90% дівчат цього віку визнали втрату інтересу до своїх однокласників і посилення його до старших хлопців. У них домінує потяг до закоханості. Вони все більше усвідомлюють вплив на юнаків власної привабливості. Виникає пролом у психологічному бар'єрі між статями і з'являються тріщини в почутті "жіночого патріотизму"; вперше виявляється схильність до дипломатичної еквілібристики. Все сильніше дівчата бажають подобатися, все менш агресивно вони відкидають залицяння хлопців. У хлопців-однокласників ця потреба ще не виражена. Проте всі вони перебувають у владі потреби кохати, і романтика цього почуття не припускає думок про сексуальність. При цьому хлопці дуже рідко розраховують на взаємність, у той час як дівчатка, хоч і пасивно, але домагаються почуття у відповідь. Взаємини між хлопчиками і дівчатками, що набувають у період 15-16 років особливого характеру, поступово розвиваються в міцну й тривалу взаємоповагу за умови, що у виховній роботі враховуються особливості їх статевого розвитку. Романтична симпатія викликає бажання і прагнення бути кращим, спонукає зробити приємне, допомогти, захистити. Вона стає одним із мотивів самовдосконалення.

Період з 15 до 16 років - це період утворення "пар", бо вже і хлопці виказують живе зацікавлення дівчатами. Мотивом пошуку партнера може служити в рівній мірі як прагнення до престижу, так і дійсна потреба в другові чи подрузі, тобто в партнері, який був би духовно близьким, з яким можна було б поділитися думками і близькість якого приносила б щастя. Юнацька мрія про кохання і сам образ ідеальної коханої людини часто десексуалізовані, виражають, перш за все, потребу в емоційному теплі. В той же час юнак відчуває хвилюючі еротичні переживання, до яких він психологічно не підготовлений і які він намагається "заземлити" за допомогою брудних розмов. При цьому "брудний секс" і піднесений ідеал можуть співіснувати.

Для юнаків особисті переживання часто важливіше об'єкта прихильності. Їх захоплюють не стільки представники протилежної статі самі по собі, скільки свої нові, хвилюючі відчуття від спілкування з ними. Але оскільки відчуття ці - перші в житті, ні із чим раніше випробовуваним не порівнянні, юнаків мучить цікавість: а які почуття переживають при цьому інші однолітки тієї ж статі? Звичайно, юнаки діляться своїми враженнями один з одним, прагнуть наслідувати особливо популярним у класі або у дворі дівчинам (юнакам), а нерідко хвастаються своїми перемогами, щоб підвищити в однолітків власний статус.

Дійсна любов у юнацькому віці зустрічається вкрай рідко, оскільки фізіологічне дорослішання наступає швидше інтелектуального. Частіше в юнаків трапляється закоханість або захоплення. Прагнення виглядати дорослими викликає відповідне поводження: залицяння й прояв інтересу до протилежної статі, записки, перше побачення, перший поцілунок. Але далеко не завжди це поводження диктується власними потребами, тим більше духовними.

Багато юнаків починають зустрічатися з кимось тільки тому, що бояться залишитися на самоті. Але це не принесе нічого, крім занепокоєння й поганих спогадів, і навряд чи буде приємним. У цьому віці часто бояться чужої думки, особливо думки однолітків. Побоюються бути "якимось не таким". Найбільш підходящий час для початку взаємин із протилежною статтю підліток повинен визначити для себе сам, вірніше, відчути. Якщо йому дійсно подобається хтось із ровесників і хочеться довідатися про нього (про неї) більше, можна вважати, що цей час настав. [8, 85]

Результати спостереження засвідчили, що для юнаків важливо, щоб форма прояву симпатій була не дитячою - призначались побачення, виявлялись у традиційній формі знаки уваги. Для дівчинки характерна ознака "дорослих" стосунків з хлопцем, зокрема, проводити час удвох. Перша прогулянка парою, відвідування кінотеатру чи ковзанки - важлива подія. В таких ситуаціях хлопці часто теж прагнуть поводити себе по-дорослому - пригощають тістечками, лимонадом, цукерками. Під час колективних походів, екскурсій класу дівчата звертають увагу на те, хто з хлопців поступається місцем, допомагає зняти і одягти пальто, супроводжує додому. Однак, не всі юнаки ще вміють поводити себе з дівчатами, незручно почувають себе під час побачень, тому з їх боку можливі всілякі несподівані випади. Як показали бесіди-інтерв'ю, проведені під час дослідження, респонденти-дівчата найчастіше наводять приклади некоректної поведінки хлопців типу ситуації, коли вони усім класом пішли до театру, а після закінчення вистави хлопці залишили дівчат одних і зникли. [26]

Побачення в ранній юності забезпечують задоволення багатьох важливих соціально-психологічних потреб особистості. До таких потреб передусім належать:

1) можливість розважитися, повеселитися з ровесниками протилежної статі; 2) прагнення соціалізуватися, пізнати представника протилежної статі, оволодіти відповідними способами міжособистісної взаємодії; 3) бажання підвищити свій статус у групі ровесників, з'явившись серед них зі своїм хлопцем чи дівчиною; 4) можливість установити стосунки з представниками протилежної статі для вибору дружини чи чоловіка; 5) набуття сексуального досвіду або одержання сексуального задоволення; 6) прагнення знайти друга протилежної статі, з яким можна спілкуватися та мати спільні інтереси; 7) встановлення тісних, глибоко особистісних стосунків з людиною протилежної статі з метою самовираження.

У ранньому юнацькому віці хлопці та дівчата ставляться до побачень набагато серйозніше, ніж підлітки. Більше уваги вони звертають не на зовнішність, а на особистісні якості представника протилежної статі, переймаються його планами на майбутнє. Важливими мотивами побачень для більшості старшокласників є дружні стосунки та вибір партнера для майбутнього сімейного життя. Однак дівчата зорієнтовані на глибоко особистісні, хлопці - на сексуальні стосунки.

Дівчата починають виділятися кокетством, манірністю, запозиченими у когось особливостями міміки, жестів, ходи. Підлітків цього віку привертають способи відпочинку і розваг дорослих. Вони вчаться модним танцям. І все ж у цей час старші підлітки "програють" той стиль взаємин, який перенесуть потім у свою сім'ю. Вони вчаться налагоджувати стосунки, сперечаються, ревнують, ображаються й миряться. Закоханість, залицяння, перше побачення, перший поцілунок важливі юнакам не тільки самі собою як відповідь на їх власну внутрішню потребу, але і як певний символ дорослості та стимул у навчанні, праці. Кожне більш чи менш тривале і зацікавлене спілкування хлопчика з дівчинкою - прекрасна школа почуттів, формує характер почуття, вона - "генеральна репетиція" кохання. Близьке спілкування з особою іншої статі значно підвищує авторитет юнака чи дівчини як у власних очах, так і в очах друзів.

У ранньому юнацькому віці починає проявляти себе закоханість як соціально-психологічний феномен. Більше половини із 420 опитаних юнаків перебували в стані закоханості, кожний четвертий у вільний час зустрічався з особами іншої статі, ходив на побачення. Закоханість дівчат юнацького віку вибірковіша. Встановлено, що з 216 обстежених школярів пережити це почуття протягом раннього юнацького віку довелося 120 хлопчикам, причому 84 з них - двічі і 14 - навіть тричі, і лише 40 дівчатам.

Дівчата почувають себе у спілкуванні з юнаками вільніше і впевненіше, ніж юнаки з дівчатами.

Менш проблематичними взаємини статей стають до 17-18 років. Поведінка хлопців і дівчат стає впевненішою і врівноваженішою. У групових стосунках зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні відносини між хлопцями і дівчатами, що грунтуються на міцній, взаємній емоційній прив'язаності і духовній близькості. [22, 89]

Рання юність - пора виникнення і переживання першого кохання, яке відчутно впливає на емоційне життя старшокласника, становлення його особистості. Цю пору називають "періодом утворення пар", перших побачень, перших почуттєвих контактів і відповідного зближення. Настає певна стабілізація, врівноваженість у стосунках молоді обох статей. Інтимні переживання наближаються за своєю формою до почуттів дорослих людей. У групових стосунках зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні стосунки між хлопцями і дівчатами. Виникають та розвиваються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатія, приязнь, флірт, кокетування, залицяння, закоханість). Дівчата і хлопці вчаться звертати на себе увагу осіб протилежної статі, розуміти смаки й уподобання іншої сторони, пристосовуватися до них. Отже, у старшому шкільному віці створюється сприятливий грунт для формування міжстатевих стосунків молодих людей, які духовно збагачують їх.

Як молодший підліток чекає появи вторинних статевих ознак, так юнак чекає, коли ж, нарешті, він покохає. Якщо ця подія запізнюється (а ніяких хронологічних норм тут немає), він нервує, іноді намагається замінити істинне захоплення надуманим і т. д. Виникають і усталюються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатії, приязні, флірту, кокетування, залицяння, закоханості).

Які ще складності може зустріти юнак, випробовуючи першу закоханість? Уявлення про те, якою повинна бути кохана людина, часто розходяться з реальністю. Ідеальний образ зазвичай містить багато завищених, неіснуючих вимог, а інші важливі якості не усвідомлюються, залишаються непоміченими.

Така ідеалізація властива закоханим обох статей, але дівчата схильні до цього більшою мірою, ніж юнаки. Чим молодше й недосвідченіше закохані, тим частіше їхні почуття оточені ореолом романтики. Звичайно, розчарування неминучі, але вони не повинні сприйматися як трагедія й рішучий розрив відносин. [11, 111]

Першому коханню передує потреба в коханні. У зв'язку зі статевим дозріванням розвивається специфічний загальний стан, який і є першопричиною кохання. "Про такого юнака можна сказати, що ще невідомо, в кого він закохається, але вже твердо відомо, що він закохається". Якщо сексуальні переживання раннього дитинства виникають через зовнішні стимули, то причина кохання - внутрішня. "Кохання - результат статевого розвитку, який є необхідною, але, звичайно, не єдиною його причиною".

На початок навчання у X класі із 360 опитаних школярів 50% юнаків і 80% дівчат експериментальних шкіл мали досвід зустрічей з особами протилежної статі. 70% старшокласників до цього часу вже пізнали "радощі першого поцілунку". Постійно зустрічалися з однією і тією ж дівчиною близько 56% юнаків, 33,4% дівчат мали постійних хлопців. Проте найважливішою референтною групою для юнаків ще залишаються однолітки своєї статі, а головним конфідантом (повіреним таємниць) є друг своєї статі. У дівчат цей тип спілкування вже позаду - в ролі ідеального друга вони все частіше вибирають юнака і в колі їх спілкування значно більше хлопців, причому старшого віку. Нерідко в класі починається ворожнеча між хлопцями через дівчат, що призводить до виникнення нездорової моральної атмосфери в класі.

У шкільному віці здатність зрозуміти й оцінити іншу людину розвинута недостатньо. Про це свідчать результати наукових досліджень, спостереження і статистика стійкості ранніх шлюбів. По-перше, ні юнак, ні дівчина самі ще не знають, що саме їм потрібно, а по-друге, вони не здатні оцінити в цьому плані особисті якості партнера.

Школярі по-різному переживають почуття закоханості. В шкільному віці воно залежить від індивідуальних особливостей юнака і дівчини, від їх свідомості, моралі, вольових рис. Своєрідно переживає молодь відсутність взаємності, розбіжності поглядів на кохання, відмінність у характерах. У результаті дослідження виділено дві моделі поведінки закоханого. Першу умовно можна назвати натхненням: людина відчуває приплив інтелектуальних і творчих сил, активно реалізує свої потенціали, перевершуючи саму себе. Друга модель поведінки закоханого - загальмованість. Для неї характерні спад сил, обмеження потреб та інтересів особистості в площині "Я і мій коханий", деяке притуплення інтелекту і емоцій.

У 16-18 років у життя юнака чи дівчини може ввійти вже й перше кохання. Зовнішня його ознака - повна захопленість обранцем, спрямованість на єдиний об'єкт при явній байдужості до інших можливих. Внутрішньо ж - це безмежна ідеалізація коханого, піднесеність переживань. У першому коханні виразно виступає безкорисливе ставлення до іншої людини як найвищої цінності, замилування коханим, гордість за нього, прагнення поділяти з ним радощі й горе, особлива чутливість до всього, що якось із ним пов'язане, готовність до самопожертви заради його спокою й щастя. Перше кохання - перший поштовх до того, щоб погляд став уважнішим, вухо - слухнянішим, розум - гострішим, душа - чуйнішою. П. А. Булонський переживання першого кохання відносив до найцнотливіших почуттів, вільних від будь-яких думок про статеву близькість. Перше кохання відрізняється тим, що юна людина не лише відкриває для себе іншу, її красу і привабливість, але насамперед відкриває себе саму. Нерозуміння свого нового стану, радість і страх - усе це хвилює юнака чи дівчину. [5, 75]

Не кожному випадає на долю пережити таке напівдитяче, але багатогранне й самовіддане почуття, але ті, хто зазнав його, зазвичай, вже не скочуються до вульгарності й розпусти. Дослідження показують, що більшість із тих молодих людей, які в старших класах були серйозно закохані в когось (навіть і без взаємності), у свій час зазнали й щастя дорослої, зрілої любові в сім'ї. У тих же, які у своїх стосунках не йшли далі сексуальних розваг, флірту, "колекціонування розбитих сердець", нерідко і в подальшому зберігався той же стиль взаємин. Отже, виховна цінність першого кохання, кохання-дружби, ніжності, поваги в статевій соціалізації, підготовці школярів до сімейного життя є стратегічною, оскільки значною мірою впливає на всі інші стадії цього процесу. [4, 90]

У підлітковому і юнацькому віці закохуються практично всі. Любов приходить як грип і протікає так само-то жар, що супроводжується піднесеним настроєм, коли підліток готовий гори скрутити, то озноб у вигляді пригніченого настрою із-за невіри в успіх і взаємність.

Любов може виникати як удар блискавки - з першого погляду, а може плавно і несподівано вирости з найзвичайнішої дружби. Одні закохуються в зовнішність, інші - в зміст, треті в розум і чарівливість, і т. д.

Спотворюють свої взаємини теж по-різному, але в основному за допомогою прийомів інстинктивного самозахисту від нападу любовної недуги: іронією, колючістю, насмішками і уїдливими зауваженнями. Розуміння того, що в любові, як і в дружбі всі шукають миру, а не війни, моральної підтримки, розуміння і утіхи, прийде набагато пізніше, а іноді і взагалі - надто пізно.

Одного разу Тургенєв, очевидно переживши всю красу любові на власному досвіді, сказав: "Любов - не відчуття. Це - хвороба душі і тіла". Навряд чи можна виразитися точніше. Тому, що закохавшись, людина втрачає спокій, втрачає душевну рівновагу і звичний ритм життя. З цієї миті вона вже собі не належить, тому що постійно думає про обранця і вже не може в думках відокремити себе від нього ні в спогадах про недавнє минуле, ні в думках про сьогодення, ні в мріях про майбутнє. Жадання зустрічі стає головним, і при цьому просто нав'язливою ідеєю. Будь-яка перешкода на шляху до цього повергає в бурхливе обурення і пучину відчаю. [13, 254]

У любові представники чоловічої і жіночої статі поводяться по-різному. Тут, "де мисливець, де здобич - все здається навпаки"! До того ж, романтичність хлопців з їх тягою до загадок і пригод не завжди співпадає з ідеалізмом дівчат, створюючих собі кумирів, щоб одного разу скинути з п'єдесталу або їх самих, або свої нездійснені мрії. І те і інше переживається хворобливо. А тут ще нерозуміння внутрішнього настрою один одного.

Дівчата в любові більш розкриті, щирі і довірливі, більше тримаються за відносини, що зжили себе, продовжуючи ідеалізувати часто просто вигаданий образ коханого, а хлопці схильні швидше розчаровуватися і рвати відносини, спрямовуючись до нових занять або потрапляючи в полон нових симпатій.

Любов переживання юнацький мотивація

Уявлення про кохання серед юнаків - Психологія кохання

Похожие статьи