Аналіз результатів дослідження - Психологічні особливості симпатії у старшокласників

Для того щоб визначити, які саме фактори здійснюють найбільший вплив на розвиток симпатії, нами було використано такі діагностичні методики: опитувальник Айзенка, тест-опитувальник особистісної зрілості, діагностика доброзичливості по шкалі Кемпбелла, опитувальник емоційної взаємодії молодих людей та діагностика рівня емпатичних здібностей. За результатами дослідження можна сказати, що типологія особистості майже не відіграє ролі при встановленні відносин симпатії. І екстраверт і інтроверт здатні до співпереживання і можуть однаково проявляти доброзичливість у стосунках. Людина, яка симпатизує іншій намагається максимально повно самореалізуватись, проявляє ініціативність та самостійність, не тільки у відносинах симпатії, але і у ділових стосунках. Для таких людей важливо мати духовну (психологічну) близькість з оточуючими, що є запорукою нормальних гармонійних взаємин. Також ми дізналися, що рівень емпатії тісно переплітається з такою якістю, як доброзичливість. Це пояснюється тим, що проявляти привітність, вміння уважно слухати та ідентифікувати себе з іншими може тільки та особа, яка відчуває теплі почуття і не байдужа до проблем оточуючих.

Позитивно вмотивована людина завжди буде цілеспрямованою та відповідальною, а стосунки з оточуючими буде будувати на взаємоповазі. За допомогою всіх каналів емпатії, які можуть бути присутні у цієї особистості, вона може прогнозувати поведінку партнера на інтуїтивному рівні та спираючись на свій досвід давати слушні поради та проявляти взаєморозуміння до партнера.

Аналіз проведеної кореляції також вказав на те, що чим більше цілеспрямована людина, тим швидше в неї зростає відповідальність та проявляється інтерес до явищ суспільно-політичного життя. Емпатійні канали також впливають на мотиваційний аспект соціальної зрілості. Це спрямованість психічних процесів (уваги, мислення, сприйняття) на іншу особистість, розуміння її вчинків та індивідуальності. Людина дивиться та сприймає іншу особу без оціночних стереотипів.

Адекватна самооцінка, здібності людини, її характер та незмінний темперамент мають виражений вплив на життєву установку та психологічну близькість. А всі ці шкали залежать одна від одної і більше того, вони взаємопов'язані. Разом із тим цей аспект припускає такий істотний параметр поведінки, як висока вимогливість до себе. На рівні емпатії ця шкала здійснює не суттєвий вплив, отже людина може відчувати та проявляти емпатію не в залежності від Я-концепції та самооцінки.

Такий аспект соціальної зрілості, як громадський обов'язок пов'язаний із життєвою установкою особистості. Це свідчить про те, що особистість яка є зрілою, знає чого хоче від життя та свого партнера і тому обирає ту людину, яка їй потрібна і яка відповідає її очікуванням. Зазвичай такі особи відчувають свого партнера та вміють йому співпереживати у важких ситуаціях. Життєва установка тісно пов'язана з раціональною емпатією. Можна сказати, що розсудливі врівноважені люди легко можуть знайти спільну мову з оточуючими людьми, надавати психологічну підтримку та будувати нормальні взаємостосунки.

Особистість, у якої активно працюють усі канали емпатії, відчуває потребу в психологічній близькості з іншими, це пов'язано з тим, що в неї дуже добре розвинуті такі якості, як добродушність, емпатія та вміння слухати. Провідним фактором у процесі сприйняття стають теплі гармонійні взаємовідносини між людьми.

Інтуїтивний та емоційний канали також пов'язані тісно між собою, тому що за допомогою емоційного каналу особистість входить в емоційний резонанс з оточуючими, емоційність може проявлятися в голосі, в тілесних проявах, а на інтуїтивному рівні людина бачить поведінку партнера, спирається на досвід і сприйняття особистості відбувається більше на підсвідомому рівні. Тому особа, яка проявляє емпатію до людей яким симпатизує, підключає всі внутрішні ресурси: розумові здібності, емоційні прояви та інтуїцію.

Інтуїтивна складова також допомагає долати бар'єри у сприйманні почуттів, думок іншого.

Ідентифікація не пов'язана з жодним з параметрів. Цей механізм переплітається з таким явищем, як симпатія, яка спонукає людей до спрощеного взаєморозуміння, до прагнення пізнати партнера в процесі комунікативної взаємодії.

Зіставивши всі дані емпіричного дослідження, можна сказати, що на симпатію та її прояви здійснюють вплив багато факторів, серед яких провідним є емпатія, соціальна зрілість та емоційна взаємодія. У зв'язку з цим, молодим особам, які починають встановлювати стосунки, важливо передбачати ці психологічні особливості.

Наоснові отриманих даних можна розробити такі рекомендації, по-перше якщо людина відчуває симпатію до оточуючих, вона почуває себе щасливою, а як відомо щасливі люди живуть довше. Коли людина комусь подобається, це підвищує її самооцінку, а також розширює межі "Людського Я", оскільки партнер сприймається, як її частина. Тому люди, які мають партнера, відчувають набагато більше позитивних емоцій (або спільний відпочинок чи постійний обмін позитивними невербальними сигналами).

Як відомо, що з першого погляду на рівні сприймання, люди можуть відчути симпатію один до одного, але ядром цього первинного контакту є комунікація.

Тому можна запропонувати декілька тренінгів та вправ, які спрямовані саме на розвиток внутрішніх критеріїв самооцінки, формування інтересу до себе та інших, збереження позитивного емоційного досвіду і підвищення уваги до тих подій, що відбуваються у близькому для нас середовищі, розвиток симпатії.

Тренінг №1 "Який неповторний світ!"

Можуть брати участь усі старшокласники віком від 15 років.

Мета та завдання тренінгу: поглиблення процесів саморозкриття, отримання позитивного зворотного зв'язку для підкріплення самооцінки, пізнання себе та відкриття позитивних якостей у себе та оточуючих.

Перша вправа називається "Китайська рулетка". Всім учасникам потрібно закінчити речення, наприклад, можна використати від 5 до 10 речень, які учасники повинні заповнити. Вправа спрямована на те, щоб включити учнів в роботу, та поліпшити настрій, так як вправа є трохи жартівною.

Якщо я був би деревом, то хотів би бути.....

Не хотів би бути....

Якщо я був би твариною, то хотів би бути....

Не хотів би бути....

Якщо я був би машиною, то хотів би бути...

Не хотів би бути....

Якщо я хотів би бути іграшкою, то хотів би бути...

Не хотів би бути......

Також можна вивчити тварин, про які писав досліджуваний, порівняти засоби захисту цієї тварини та певної людини, а також розглянути їх позитивні якості.

Вправа "Дзеркало". Один з учасників тренінгу показує якусь емоцію сусіду. Той, в свою чергу повинен точно скопіювати його і передати цю емоцію іншому учаснику. Таким чином ця емоція передається по колу. Вправа закінчується тоді, коли ця емоція повертається до першого учасника. Вправу можна продовжити, але з іншою емоцією.

Обговорення:

    - який механізм впізнавання почуттів; - які м'язи найбільше задіяні; - яку емоцію було приємно передавати і кому саме з учасників; - які емоції та почуття не приносять шкоди.

Для дослідження пропонується два почуття: симпатія та антипатія. Всі учасники повинні заповнити таблицю:

Емоція

Її користь

Її шкода

Симпатія

Антипатія

Відповіді всіх учасників обговорюються. Також підводяться підсумки всіх тренінгів, кожний учасник повинен висловити свою думку та за допомогою рефлексії спробувати передати почуття інших.

Можна запропонувати також учням ще декілька вправ, які займають приблизно по 15 хвилин, але є ефективними для встановлення симпатії.

Вправа "Так".

Мета: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.

Хід вправи. Група поділяється на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрій чи відчуття, інший ставить йому запитання, щоб з'ясувати деталі. Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на запитання учасник одержує три позитивні відповіді - "так".

Для полегшення встановлення контакту з близькими, яким ми симпатизуємо, можна скористатися декількома правилами спілкування:

    1. Не потрібно приховувати свої почуття. 2. Якщо і критикувати людину, то її вчинки, а не її як особистість. 3. Не намагайтесь іншому нав'язувати свою точку зору, поважайте його думку. 4. Не використовувати в спілкуванні зневажливих слів. 5. Бути чесним та відвертим. 6. Вміти співпереживати.

Похожие статьи




Аналіз результатів дослідження - Психологічні особливості симпатії у старшокласників

Предыдущая | Следующая