Психологічні особливості допиту неповнолітніх - Психологія неповнолітніх правопорушників
Вивчення особистості неповнолітнього правопорушника на попередньому слідстві, як правило, проводиться за схемою:
- 1) спадково-біологічні фактори; схильність до нервових або психічних захворювань одного з батьків, патологічна вагітність, ненормальні роди, негативний вплив алкоголізму, вживання наркотиків тощо; 2) найближче соціальне оточення підлітка: сім'я, соціально-економічний статус батьків, стосунки в сім'ї, ціннісні орієнтації батьків, сестер, братів, особливості виховання підлітків, школа, ставлення до навчання, стосунки з учителями, статус підлітка в класі, ціннісні орієнтації однокласників, друзі, їх соціальне становище, статус підлітка в групі друзів; 3) Особистісні характеристики підлітка, особливості характеру та темпераменту, ціннісно-мотиваційний блок, ціннісні орієнтації підлітка, рівень домагань, самооцінка і можливості протиріччя в сфері самооцінки; ставлення до професії: усвідомленість вибору, місце професії в системі цінностей підлітка, плани на майбутнє; 4) правосвідомість підлітка.
Для пізнання умов життя і виховання неповнолітнього підозрюваного або звинувачуваного потрібно також вивчати й інші сфери - сім'ю, місце роботи та навчання. Потрібно з'ясувати умови життя неповнолітнього до і після скоєння злочину, склад сім'ї. З'ясувати чи цікавились батьки або інші дорослі члени сім'ї навчанням, дозвіллям, колом знайомих, друзів серед яких неповнолітній проводив вільний час. Чи помічали негативну поведінку неповнолітнього і як реагували на це. Які міри покарання застосовувались до нього за порушення вимог моралі, наприклад, у випадках розпивання спиртних напоїв тощо. Важливо встановити чи відвідував цей підліток заняття під час скоєння злочину, чим він захоплювався навчаючись в школі, яким було його ставлення до громадської роботи, як він навчався, з ким дружив, яким є цей підліток в спілкуванні з іншими школярами (агресивний, подразливий, наполегливий, б'є малолітніх тощо); товариський, замкнений, правдивий, жадібний чи щедрий, його безпосереднє ставлення до батьків і вчителів. Важливо з'ясувати і врахувати як він сприймав міри покарання за скоєні проступки і, яке його ставлення до прийнятих заходів тощо.
Якщо підліток вже працює тоді потрібно з'ясувати з якого часу і яку роботу він виконує, як він ставився до роботи, розмір заробітної плати, його житлові умови, а також коло друзів на роботі, чи цікавився мистецтвом, спортом, книгами, технікою; чи були випадки порушення трудової дисципліни, чи брав участь в громадському житті; якщо порушував дисципліну, тоді як він ставився до мір покарання, які застосовувались тощо.
На допиті неповнолітніх слід враховувати ряд особливостей, які пов'язані з віком неповнолітніх. Зокрема допити маленьких дітей у багатьох випадках доцільно замінити бесідою або опитуванням малолітніх з метою швидкого одержання інформації про особистість злочинця. Слід враховувати, що діти при сприйманні дійсності погано орієнтуються в причинних зв'язках, складна подія бачиться ними не цілісно, а фрагментарно. Проте у дітей при відсутності життєвого досвіду є уява, яка допомагає їм добре сприймати предмети та події, які їм близькі та зацікавили їх.
У більшості дітей від 11 до 15 років помітні широкі пізнавальні процеси, ріст самосвідомості, прагнення спілкуватись з людьми, прояв почуття відповідальності та обов'язку. Ці якості, в цілому, сприяють запам'ятовуванню і відтворенню інформації. В дітей, у віці від 15 до 18 років, діють психічні закономірності, які характерні вже для дорослої людини, проте у окремих юнаків і дівчат цього віку помітні неправильні моральні орієнтири поряд з підвищеним прагненням до незалежності.
Тривалість допиту неповнолітніх, особливо малолітніх свідків, потерпілих повинна визначатись не тільки завданнями, які поставлені перед правоохоронними органами, але перш за все індивідуально-психологічними віковими особливостями допитуваних. На думку М. М. Коченова та Н. Р. Осипової, продуктивно можуть давати свідчення: діти 3-5 років біля 15-20 хвилин; діти 5-7 років - в межах 20-25 хвилин; діти 7-10 років - від 25 до 35 хвилин. Якщо за цей час не все вдалось з'ясувати, обов'язково потрібно зробити перерву на допиті.
Практика показує, що кожному допиту неповнолітнього повинна передувати детальна підготовка. Тут важливо з'ясувати, що за люди оточують неповнолітнього, в яких умовах він живе, з ким дружить, як він працює чи навчається. Важливо визначити рівень його розвитку, здібності, коло інтересів, а також особливості характеру.
В. Л. Васільєв виділяє п'ять етапів допиту неповнолітнього.
- 1 - й етап - слідчий в усній формі одержує від неповнолітнього анкетні дані. Тут головне завдання слідчого - правильно діагностувати особистість допитуваного. 2-й етап - вступ у психологічний контакт між допитуваним та слідчим. На цьому етапі темою бесіди є звичайні для суті справи запитання. Вони як правило стосуються біографії допитуваного, його навчання, розваг, захоплень, тощо. При цьому обидва співрозмовники виробляють один до одного кінцеву лінію поведінки, а також визначаються такі параметри бесіди як темп, ритм, основні стани співрозмовників, пози, міміка і в окремих випадках основна аргументація. 3-й етап - в головній частині допиту слідчому потрібно одержати від допитуваного основну інформацію за справою, а це як правило вдається при добре організованому допиті. 4-й етап - слідчий порівнює одержану на допиті інформацію із вже наявною у нього інформацією, і намагається усунути протиріччя, незрозумілість, неточності тощо. 5-й етап - на заключному етапі допиту інформацію вже в письмовому вигляді зачитують допитуваному, який підтвердивши правильність записаного в протокол, підписує його. На цьому етапі важливо зберегти лексичні особливості мови неповнолітнього.
Підготовлений зі знанням всіх матеріалів справи і проведений з врахуванням всіх особистісних особливостей допит, без сумнівів, переконує допитуваного не тільки в безперспективності не зізнання, але і наочно показує справжню ціну його злочинної поведінки, неминучість розкриття і наступного покарання з усіма, що витікають звідси, наслідками як для самого винуватця, так і для його близьких.
Найбільшу суспільну небезпеку у справах про злочини неповнолітніх представляють групові і багатоепізодні злочини. Слідчому при розслідуванні таких злочинів важливо виділити організатора, "ватажка" такої злочинної групи і встановити його дійсну роль. Варто знати, що неповнолітні з різних причин намагаються приховати дійсних організаторів таких угрупувань і часто їх провину беруть на себе.
Відомо, що організаторами злочинних груп неповнолітніх, як правило, є раніше засуджені дорослі або близькі до повноліття, досвідчені і фізично сильніші за інших юнаки, які вже притягались до кримінальної та адміністративної відповідальності. Хизуючись своїм "кримінальним минулим", перевагою у фізичній силі, "ватажки" підкоряють інших неповнолітніх членів групи своїй волі, часто тероризують їх. Тому слідчому потрібно добути докази, які не тільки викривають лідера в скоєнні злочину але і факти, які викривають справжнє обличчя вожака, факти, які розрушують "ореол героя".
Від вибору місця і обстановки проведення допиту залежить його успішність. З допитуваним недопустимими є панібратські стосунки. Потрібно дати зрозуміти неповнолітньому, що він потрапив в дуже серйозну життєву ситуацію і, що від його правдивості та чесності залежить його майбутнє. Обстановка допиту не повинна бути і залякуючою; між допитуваним і слідчим повинні бути серйозні стосунки, які підкреслюють значення того, що відбувається.
У випадку визнання неповнолітнім свої вини повинні з'ясовуватись обставини, які об'єктивно вказують на скоєння підозрюваним злочину. При груповому злочині, визначаючи роль кожного із співучасників слід попіклуватись про докази, які могли б об'єктивно висвітлити поведінку всіх членів групи. Важливо знати долю добутих злочинним шляхом предметів і знарядь злочину, якщо вони застосовувались, а також чи розповідав допитуваний комусь про те, що сталось.
В кожному конкретному випадку працівник правоохоронних органів має справу з неповторним поєднанням рис, якостей, властивостей особистості та мотивів її суспільно небезпечної поведінки. Скільки правопорушників - стільки їх психологічних "портретів". Але в цій індивідуальності завжди є щось загальне, найбільш типове, що визначає факт правопорушення і злочину. Ось на цьому загальному та типовому і зосереджена головна увага, тому тільки знання загального і типового в душевному світі неповнолітнього правопорушника може надати ефективну допомогу для його виховання.
Похожие статьи
-
Підліток і злочин - Психологія неповнолітніх правопорушників
Для неповнолітніх правопорушників характерним є скоєння групових злочинів тому, що багато злочинів технічно є неможливими для одинокого підлітка; крім...
-
Проблеми неповнолітніх в юридичній психології - Психологія неповнолітніх правопорушників
Досвід вивчення неповнолітніх правопорушників показує, що підліток найчастіше може скоїти злочин під безпосереднім впливом однолітків або дорослих людей,...
-
Дослідженнями сучасних психологів і педагогів встановлено, що учні молодшого шкільного віку мають різні розумові здібності та загальний розвиток (С....
-
Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії Натуралістична концепція релігії грунтується на визнанні...
-
У третьому розділі - "Емпіричне визначення особливостей тривожності і агресивності у осіб призовного віку" - досліджувались прояви тривожності і...
-
У другому розділі - "Організація роботи та обгрунтування методик дослідження і корекції" - подано наукове обгрунтування методик дослідження й корекції...
-
Л. Божович відзначала, що "немає жодної інтелектуальної операції в пізнавальній діяльності старшого школяра, якої не було б у підлітка". Справді, і...
-
Юність - надзвичайно складна, суперечлива стадія життєвого шляху, яка закладає ціннісний фундамент особистості. Розвиток самосвідомості. Нові...
-
Учбово-професійна а діяльність є основним видом діяльності старшого школяра. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість учіння,...
-
Поняття юності і її вікові групи - Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
Юність - завершальний етап формування особистості. За віковою періодизацією юнацький вік поділяють на дві частини: рання юність (14,5-15 - 17 років) та...
-
З метою практичного втілення заходів соціально-психологічного забезпечення якості призовного контингенту пропонуються методичні рекомендації, у яких...
-
Тривожність агресивність призовник Актуальність теми. Життєдіяльність людей за сучасних умов пов'язана з впливом на них несприятливих чинників різного...
-
Професійна орієнтація - науково-практична система підготовки підростаючої особистості до свідомого професійного самовизначення. Цю включають повідомлення...
-
Вступ У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, ступінь розробленості проблеми, гіпотезу, розкрито...
-
Рекомендована література - Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
1. Вікова та педагогічна психологія: навч. Посіб. / О. В. Скрипченко., Л. В. Волинська, З. В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с. 2....
-
Натовп - безструктурне скупчення людей, позбавлених ясно усвідомлюваної спільності цілей, але взаємно пов'язаних подібністю емоційного стану і загальним...
-
Поняття, структура особистості злочинця - Психологія особистості злочинця
Охарактеризувати особистість злочинця - означає дослідити і визначити типологічно криміногенно значущі якості індивіда. Особистість злочинця - це...
-
Висновки - Психологія масових форм позаколективної поведінки
Натовп - не будь-яке масове скупчення людей, а лише сукупність агресивно настроєних громадян. Це - неорганізована спільність, що, однак, не виключає...
-
Поняття проксемічних особливостей невербального спілкування Простір і час також виступають у якості особливої знакової системи і несуть значеннєве...
-
Усі вищезазначені чинники, що впливають на виникнення та розвиток натовпу (соціально-психологічні механізми взаємодії індивідів, соціально-психологічний...
-
Особливості спілкування підлітка з однолітками - Проблема спілкування підлітків
Усі дослідники психології підлітків так чи інакше сходяться у визнанні того великого значення, що має у цьому віці спілкування, особливо з ровесниками....
-
Особливості спілкування підлітка з дорослими Одна з головних особливостей підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою...
-
Поняття любові Любов - термін, що виражає кілька різних психічних явищ: любов до дітей; любов до матері й Батьківщині; статева любов, кохання як...
-
Переживання любові в юнацькому віці - Психологія кохання
Любов - складніше явище, ніж прихильність, а значить і важче для визначення і вивчення. Люди жадають любові, живуть ради неї, вмирають із-за неї. Коли у...
-
"Я-образ" як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості
Дослідження "Я-образу" набуває особливого значення в психологічній науці, оскільки ця проблема прямо пов'язується з проблемою виховання особистості як...
-
Спілкування і його особливості - Проблема спілкування підлітків
Значення спілкування в житті сучасної людини чимале і продовжує зростати. Від нього все в більшій мірі залежить успішність професійної діяльності,...
-
Уявлення про кохання серед юнаків - Психологія кохання
"Таємниця ця велика є", - сказано ще у глибокій старовині про любов. Юнацькі мрії про любов відображають перш за все потребу в емоційному теплі,...
-
Рання юність від 14-15 до 18 років - це період завершення фізичного дозрівання організму завершальний етап початкової соціалізації особистості. У період...
-
З. Фройд про походження та сутність релігії У працях Зигмунда Фройда релігія виступає по різному: як "всезагальний невроз нав'язливих станів", як...
-
Рассмотрим личностные и индивидуальные качества педагога-психолога. Они должны отвечать одновременно двум уровням требований, предъявляемых к этой...
-
Отечественные психологи о сознании - Проблема сознания в психологии
Теперь перейдем к нашим отечественным психологам. А как они понимали сознание? И начнем с "Моцарта психологии": Л. С. Выготского. Он пришел в...
-
Любов-пристрасть емоційна, така, що хвилює, інтенсивна. Якщо відчуття обопільне, хлопець і дівчина переповнені любов'ю і переживають радість, якщо ні -...
-
Незважаючи на те, що обличчя залишається головним джерелом розуміння природи емоційних реакцій, тіло, кінцівки і зап"ястки рук також відіграють важливу...
-
Візуальний контакт - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Погляд, його напрям, частота контакту очей - ще один з компонентів невербального спілкування. Напрям погляду показує спрямованість уваги співрозмовника і...
-
Введение - Требования к личности и деятельности педагога и психолога
Педагог психолог профессиональная компетентность Положение о важной, определяющей роли педагога-психолога в процессе обучения является общепризнанным во...
-
Типологія особистості злочинця - Психологія особистості злочинця
Розробляючи типологію осіб, що вчинили злочини, можна використати різні підстави, критерії (правові, соціальні, психологічні) або типоутворюючі ознаки:...
-
Фрейдизм про тотемізм як первісну форму релігії - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Праця "Тотем і табу" є першою роботою Зигмунда Фройда, в якій він звертає увагу на колективну свідомість, а не на індивідуальну. У роботі робиться спроба...
-
Проблема соціальної дезадаптації неповнолітніх у парадигмі девіантології
Останніми роками в зв'язку із перехідним станом нашого суспільства, що спричинив загальну кризу в багатьох сферах життя, проблема девіантної поведінки...
-
Вступ - Проблема спілкування підлітків
Проблема вивчення психологічних особливостей спілкування в підлітковому віці обумовлена рядом важливих обставин. Перш за все, вона визначається...
-
Заключение - Требования к личности и деятельности педагога и психолога
Есть много профессий на Земле. Среди них профессия педагога-психолога не совсем обычная. Они заняты приготовлением нашего будущего, они воспитывают тех,...
Психологічні особливості допиту неповнолітніх - Психологія неповнолітніх правопорушників