ВПЛИВ МАЛИХ ФОРМ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ НА РОЗВИТОК МОВИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, Мовленнєва компетентність дітей раннього дошкільного віку - Ефективність використання усної народної творчості для розвитку мови у ранньому віці

Мовленнєва компетентність дітей раннього дошкільного віку

Ранній вік - другий і третій рік життя дитини. В Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" сказано, що у мовленнєвому розвитку 2-3-річних дітей спілкування з людьми та предметні дії потребують використання активного мовлення, на основі якого в дитини розвиваються узагальнення та символічна функція мислення. Вона активно опановує мову: від розуміння поодинокої схожості вона переходить до дедалі ширших і точніших узагальнень (за допомогою одного й того ж слова виражає різноманітні значення). Дитина навчається оперувати словом, а пізніше -- дво-, трислівними реченнями. Мовлення має репродуктивний характер з елементами продуктивного.

Завдання розвитку

Розвиток слухових відчуттів та вміння правильно вимовляти звуки, слова. Передбачається вивчення стану мовленнєвих умінь дитини, визначення індивідуального змісту роботи з нею. Важливо навчати малюка слухати, чути й розрізняти: інтонації голосу дорослого (лагідну, суворішу, веселу, наказ /вимогу/, запитання тощо); звуки природи (шум вітру, дощу, гавкання собаки, нявкання кішки, щебетання пташок, кукурікання півня тощо); музичних інструментів (розрізняти повільну й швидку гру, гру на сопілці, піаніно тощо); чути наголоси у словах; розвивати мовне дихання проспівуванням голосних звуків; розвивати фонематичний слух: розрізняти слова, що різняться одним звуком, та співвідносити їх з предметами (чашка - кашка, кішка - мишка - мушка); Вчити слухати ритмомелодику поетичного мовлення (потішок, забавлянок, віршиків); вловлювати римовані закінчення в словах у кінці рядків віршів ("Заглянуло сонечку у моє віконеЧко"); Вчити чітко вимовляти звуки у словах, договорювати слова, не оглушувати дзвінких приголосних (дід, гриб, казка, берізка, кізка); Вимовляти слова із збігом приголосних (лювчати, хустка, ведмедик, іграшка): Приголосні на початку і в кінці слова: Галя, Валя, груша, зайчик, хлібчик; Трискладові слова: Голова, колобок, кімната, весело; Чітко вимовляти звук [о] У ненаголошених складах: Вода, молоко, колобок; Твердо вимовляти звук [ч]: чай, чашка, хлопчик, дівчинка; Диференціювати звуки (г) і (г) у словах Гав-гав, гуля, гава, гавеня, гудзик, дзига Тощо.

Збагачення словникового запасу. Словниковий запас дітей поповнюється за рахунок слів, пов'язаних з різними сферами життєдіяльності: "Природа", "Культура", "Люди", "Я Сам". Цей процес відбувається за рахунок Повідомлювальної Функції (показ дорослим предметів, об'єктів, явищ, дій та їх називання); Відтворювальної, репродуктивної (дитина наслідує дорослого, повторюючи за ним окремі слова, словосполучення); Продуктивної (дитина вживає у власному мовленні раніше засвоєні слова та словосполучення, що пов'язується з розвитком граматичної будови мовлення та комунікативною активністю). Словник збагачується завдяки вживанню дорослими в спілкуванні з малюком слів-назв, слів-дій, слів-ознак, слів на позначення просторових, часових категорій. Рідні та близькі люди разом з дитиною розглядають предмети, об'єкти навколишнього середовища, поступово розширюючи його, називають ознаки, дії, явища, емоційне ставлення до них; звертають увагу малюка на самого себе, виокремлюючи і характеризуючи частини тіла, якості, вбрання.[1]

Похожие статьи




ВПЛИВ МАЛИХ ФОРМ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ НА РОЗВИТОК МОВИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, Мовленнєва компетентність дітей раннього дошкільного віку - Ефективність використання усної народної творчості для розвитку мови у ранньому віці

Предыдущая | Следующая