Управління збутовою політикою, як фактор ефективної роботи підприємств в сучасних економічних умовах, Характеристика квітів як товару - Управління збутовою політикою, як фактор ефективної роботи підприємств в сучасних економічних умовах

Характеристика квітів як товару

Асортимент декоративних рослин з кожним роком розширюється за рахунок інтродукції красивих дикоростучих видів і створення нових сортів. Це найбільш велика група рослин, що культивуються. З них трав'янисті декоративні багатолітники відкритого грунту представлені в культурі приблизно 6000 видів і десятками тисяч сортів.

У промисловому квітництві під склом і плівкою вирощують численні види - представників різних сімейств, що завозяться з різних районів земної кулі, але переважно з теплих субтропічних і тропічних районів Америки, Африки й островів Тихого океану.

Кліматичні й екологічні умови середовища тропічних і субтропічних рослин у природі різні, тому при вирощуванні рослин в оранжереях враховують природні фактори й особливості росту і розвитку квіткових культур. При узагальненому розподілі рослин на тропічні і субтропічні беруть до уваги насамперед температурний фактор, хоча лише один з елементів середовища. Крім того, враховують, що температурний режим у тропіках і субтропіках чітко розрізняється по вертикальній зональності.[16]

У промисловому квітництві більш всього вирощують рослини тропічних вологих лісів, мусонних лісів, посушливих мусонних лісів, саван, мангрових заростей, тропічних гірських лісів, однак використовують і рослини, що відбуваються з більш високих широт і з рівнин: гвоздику (ведуча промислова культура), нарцис, ксифиум і левкой.

У рослин тропічних лісів відзначена різна реакція на світло. Для видів, що живуть у районах з періодами без дощів, характерний період спокою зі скиданням листів. На цвітіння деяких видів впливає відносна вологість повітря: при надлишковій відносній вологості повітря вони не цвітуть. Однак існують рослини (сімейство бромових), що накопичують воду в пазухах листів і "лійках", де і відбувається розвиток суцвіть. Фотосинтез у тропічних рослин протікає весь рік при інших сприятливих умовах. В міру видалення від екватора гірська рослинність наближається до альпійського типу.

Знання кліматичних і екологічних умов місць, де ростуть рослини, корисно для забезпечення культивуємим видам необхідних умов у оранжереях. Однак механічно переносити умови природних місцеперебувань не в оранжереї не економічно. Тому, перш ніж приступити до вирощування промислових квіткових культур, важливо вивчити їхню реакцію на умови оранжереї. При цьому потрібно враховувати, що багато рослин вирощують і реалізують у горщиках, що впливає на характер і тривалість їхнього культивування в порівнянні з вирощуванням у грунті чи оранжерей на стелажах, тобто найменші зміни в одній ланці технології вирощування викликають необхідність змін в інших ланках.

Промислові квіткові культури представлені в основному трав'янистими багаторічними й однолітніми рослинами, однак серед них є і чагарники (азалія, кодиеум, плюмбаго, пуансеттия, троянда), і деревні ліани (виноград, пассифлора).[20]

У виробництві використовують численні сорти, у першу чергу гарноквітучих видів, і основні види листяно-декоративних рослин (аукуба, монстера, пеперомия), однак і серед листяно-декоративних існує багато форм і різновидів.

У створенні асортименту декоративних сортів, форм, різновидів велику роль грає полиплоідія-- спадкоємні зміни, зв'язані зі збільшенням числа хромосом. Полиплоідія має важливе значення й у видоутворенні рослин. Особливо часто полиплоідні види зустрічаються в природі серед багаторічних трав'янистих рослин, порівняно серед однолітніх і деревних. Величезне формотворне значення полиплоидии в становленні більшості культивуємих рослин добре відомо. Декоративні рослини цієї точки зору вивчені недостатньо, хоча ця група по видовому складі найбільш велика.

Поліплоідні рослини мають переваги по декоративних ознаках, але поліплоїдія реалізує і підсилює ті ознаки, що відзначені в диплоїдів. Тетраплоїдні форми, отримані на основі малоцінних диплоїдних рослин, володіють звичайно поруч негативних якостей.

Як у природі, так і в культурі поліплоідні рослини з'являються під впливом різних факторів: фізичних (вплив температури, що іонізує випромінювання), механічних (ушкодження тканин, центрифугирование), хімічних (вплив різних речовин, насамперед колхицина). Поліплоідні рослини служать матеріалом для подальшої селекції, а самі вони найчастіше непридатні для практичного використаннями]

Поліплоїдія викликає зміни ознак рослині. Перший і найбільш помітний з них -- збільшення кількості і розмірів квіток,

Що приводить до зміни форм суцвіття. Дуже часто з'являється нове фарбування (фрезия, ірис, гладіолус), змінюється форма листів, квіток, спостерігається махровість, гофрированість пелюстків, змінюється загальний габітус рослини. У тетраплоїдів у порівнянні з диплоїдами завжди більше діаметр стебел, черешків, квітконосов. Останні більш міцні, менше полягають, часто не мають потребу в підв'язці й опорі. Вони, як правило, і більш довгі, що особливо коштовно для культур, вирощуваних на зріз. Полиплоїдія нерідко викликає зміни в темпах росту розвитку рослин: період вегетації полиплоїдних рослин, як правило, триваліше, цвітіння іноді більш пізніше, але більш тривале (на 10-- 15 днів), чим у диплоидных рослин. Використовуючи диплоїдні і поліплоїдні сорти, можна збільшити термін випуску продукції конкретного виду (фрезия, літники) з оранжерей. Загальна тривалість життя квіток у полиплоїдів зростає через їхню часткову стерильність і знижену транспірацію в пелюстків.

У полиплоїдних рослин може змінюватися фотоперіодична реакція (хризантема), підвищитися стійкість до грибних і вірусних хвороб, шкідникам, збільшитися (фрезия).

Рівні плоїдності, що забезпечують максимальну декоративність, у різних рослині різні. Так, в альстремерії, тюльпана, канни, крокусу найбільш декоративні триплоидні рослини, у гиппеаструма, нерини, фрезі - тетраплоїдні. Збереження полиплоїдних рослин забезпечується їхньою здатністю до вегетативного розмноження (фрезия, хризантема) яка в полиплоїдів звичайно підсилюється.[18]

Отримані полиплоїди в альстремерії, гиппеаструма, гіацинта, нарциса, тюльпана, нерини, сцилли, цимбидиума, хризантеми, цикламена й ін.

Усі промислові культури по характері реалізації і відповідно вирощування поділяють на дві основні групи: перша -- сезонноквітучі; друга -- вічнозелені декоративно-квітучі і декоративно - листяні. Сезонноквітучі рослини вирощують для реалізації як у горщиках (цикламен, азалія, пуансеттія, хризантема) так і у виді зрізаних квітів (гвоздика, хризантема, цантедешія, стрелиція, гиппеаструм, вигонкові цибулинні, чагарники). Вічнозелені декоративно-квітучі і декоративно-листяні рослини вирощують для реалізації в горщиках.

Співвідношення сезонноквітучих і вічнозелених рослин у різні періоди змінюється в залежності від енергетичних можливостей, появи нових сортів і навіть від моди на квіти. За рубежем асортимент сезонноквітучих рослин сильно змінився убік збільшення культур, що вимагають небагато тепла, світла, мало місця й відрізняються коротким періодом вирощування, тобто енергомалоємких культур. До них відносяться багато хто горшечні цинерарія, кальцеолярія, хризантема.

Тенденція збільшення асортименту горшечных гарноквітучих рослин (пеларгонія, азалія, пуансеттія, хризантема) спостерігається у всіх європейських країнах.

Форма реалізації рослин визначає тривалість їхнього використання

Зрізані квіти використовують нетривалий час, три-чотири дня, і тільки в деяких видів цей період більше. Так, до місяця зберігаються зрізані стрелиція й альстремерія. Свежезрізані квіти, що не піддавалися багаторазовим переносам з ємкостей у ємність з чи водою тривалому транспортуванню, зберігаються протягом більш тривалого часу.[15]

Горшечні рослини мають великий період декоративності, чим зрізані квіти, тому що при забезпеченні потрібного відходу обмін речовин у них не порушується.

Однак на тривалість збереження зрізаних і горшечных рослин впливають умови приміщень, де квіти розміщені. При високій температурі і низкою відносної вологості повітря період декоративності у всіх рослин скорочується.

Рослини на зріз вирощують у грунті бесстеллажних оранжерей, на стелажах (вигонковий бузок, гиппеаструм), у шухлядах (вигонкові цибулинні культури, фрезия) і плошках (дрібні вигонкові цибулинні рослини), установлюваних на стелажах. Вирощування в шухлядах, горщиках, плошках у разі потреби дозволяє переміщати рослини, ущільнювати використання виробничих площ. Рослини сезонного цвітіння забезпечують виробництво основної маси продукції у визначений період. Наприклад, восени і на початку зими вирощують цикламен, хризантему (при природному світловому режимі в середній смузі), узимку -- вигонкові цибулинні культури і бузок, провесною -- азалію, фрезію, троянду, вигонковий бузок і цибулинні, навесні -- цинерарію, гортензію.

Сучасні знання біології промислових культур дозволяють зміщати терміни цвітіння, регулювати їх у першу чергу за допомогою довготи дня і температурного режиму. Так, хризантему вирощують не шість-сім місяців, а три-чотири, застосовуючи затемнення рослин. При цьому одержують продукцію, придатну для продажу, три рази в рік, а не один в осенне - зимовий період.

Декоративно-листяні рослини зберігаються довго, і їх можна реалізовувати в міру попиту.[17]

Похожие статьи




Управління збутовою політикою, як фактор ефективної роботи підприємств в сучасних економічних умовах, Характеристика квітів як товару - Управління збутовою політикою, як фактор ефективної роботи підприємств в сучасних економічних умовах

Предыдущая | Следующая